Рішення

від 09.04.2020 по справі 908/125/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/12/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2020 Справа № 908/125/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши матеріали справи № 908/125/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» , 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26

до відповідача: обслуговуючого гаражного кооперативу «Авто-план СВ» , 69017, м. Запоріжжя, вул. Будинку Відпочинку, б. 32, к. 1

про стягнення 43 171,13 грн.

без повідомлення (без виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (далі ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» ) з позовною заявою за вих. від 16.01.20 № 226 до відповідача - обслуговуючого гаражного кооперативу «Авто-план СВ» (ОГК «Авто-план СВ» ) про стягнення 43 171,13 грн. заборгованості за порушення умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині оплати вартості електричної енергії, з якої: 33 757,92 грн. вартість спожитої електричної енергії, 715,75 грн. - 3 % річних, 7 869,66 грн. - пені та 827,80 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитої електричної енергії, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 16, 526, 530, 625, 610, 611, 612, 629 ЦК України, ст. ст. 162, 164 ГПК України, Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Законом України «Про ринок електричної енергії» , Правилами роздрібного ринку електричною енергією.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/125/20 між суддями, 21.01.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 27.01.20 судом позовну заяву ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» за вих. від 16.01.20 № 226 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків, який не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом подання (надсилання) до господарського суду Запорізької області (з обов`язковим зазначенням № цієї справи та П.І.П. судді у цій справі) заяви про усунення недоліків позовної заяви в якій необхідно зазначити ідентифікаційний код відповідача - обслуговуючого гаражного кооперативу «Авто-План СВ» в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

04.02.20 до суду надійшла заява позивача від за вих. від 03.02.20 № 575, в якій останній усунув недоліки позовної заяви, про які зазначалось в ухвалі суду від 27.01.20.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк і визначений спосіб, ухвалою від 10.02.20 судом прийнято позовну заяву ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/125/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, представниками сторін (кожною окремо) ухвалу суду від 10.02.20 у цій справі отримано 13.02.20.

Ураховуючи положення ч. 4 ст. 116 та ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 10.04.20 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Аналогічний строк для подання відзиву до суду встановлено відповідачу ухвалу суду від 10.02.20 про відкриття провадження у цій справі.

Однак, відповідач у строк визначений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою від 10.02.20 про відкриття провадження у справі № 908/125/20 відзиву на позовну заяву до суду не подав. Будь-які клопотання на адресу суду також від відповідача не надходили.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також те, що відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі № 908/125/20 за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (код ЄДРПОУ 42093239), затвердженого рішенням позачергових загальних зборів учасника ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» № 4 від 11.12.18 та згідно з витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є постачання та продаж електричної енергії, а також надання універсальних послуг на ринку електричної енергії.

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 31.07.18 № 807 Про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу ТОВ ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ видано ТОВ ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ (код ЄДРПОУ 42093239) ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Постановою НКРЕКП від 14.03.18 № 312 (далі Постанова № 312) затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 8 постанови № 312 визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

На веб-сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (http://zpep.com.ua/) викладено умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якими визначено, зокрема, наступне:

1.1. Цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору;

1.2. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони;

2.1. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим Споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього Договору;

2.2. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності;

3.1. Умови надання універсальних послуг Споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору …;

3.4. Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь - якому випадку не раніше строку початку дії Договору;

5.1. Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору;

5.8. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць;

5.10. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. …;

5.11. Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території Споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції;

6.2. Споживач зобов`язується: 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору; …; 4) протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому Договорі, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію; …;

7.1. Постачальник має право: 1) отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги, згідно з умовами цього Договору; …;

9.1. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством;

13.1. Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні;

13.5. Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у наступних випадках: 1) Споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з цим Договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього Договору; 2) Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення протягом 5 робочих днів від дати отримання попередження від Постачальника;

13.8. Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та вручені кур`єром або особисто, надіслані рекомендованим листом, за зазначеними в Договорі (заяві-приєднанні) адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача, для повідомлень направлених поштою. Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні. .

Додатком 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг Комерційна пропозиція Універсальна про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ Запоріжжяелектропостачання юридичним особам та фізичним особам - підприємцям на період з 01.01.19 по 01.07.19 визначено, зокрема, що:

- послуга надається в межах Запорізької області та електричних мереж операторів системи розподілу: ПАТ Запоріжжяобленерго ; АТ Укрзалізниця (п.2);

- постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, які розраховуються у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором. При зміні Регулятором тарифів/складових ціни на електричну енергію постачальника універсальних послуг, Постачальник застосовує при розрахунках нові тарифи/ціни з дати введення їх в дію Регулятором. Інформація щодо розмірів та порядку застосування тарифів/цін постачальника універсальних послуг розміщуються на сайті Регулятора: www.nerc.gov.ua та на сайті Постачальника: www.zpep.com.ua (п.3).;

- розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період, яка здійснюється до дати початку розрахункового періоду Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника. Юридична особа, яка створена шляхом об`єднання побутових споживачів, здійснює повну оплату вартості спожитої на побутові потреби електричної енергії шляхом остаточного розрахунку. Юридична особа, предметом діяльності якої є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг здійснює повну оплату вартості електричної енергії шляхом остаточного розрахунку. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок), зазначений у Договорі або розрахункових документах. Оплата може бути здійснена через: банківську платіжну систему; • особовий кабінет на сайті Постачальника; поштовий переказ; • в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок Постачальника (п.4);

- споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через Постачальника в складі ціни універсальної послуги (п.6);

- з дати надання Споживачем Постачальнику заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, але не раніше 01.01.2019 р., якщо протягом 3 робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк по 01.07.2019 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої зі Сторін у порядку, визначеному законодавством України. Інформація про умови продовження або зміни даної комерційної пропозиції оприлюднюється на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 календарних днів до збігу строку її дії або строку введення відповідних змін. … (п.11).

Як свідчать наявні у матеріалах цієї справи Акти про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію, які підписані представником ОГК «Авто-план СВ» та засвідчені печаткою вказаного ОГК, у січні 2019 року споживачем (відповідачем) спожито 3400 кВт.год. електричної енергії, у лютому 2019 року - 6435 кВт.год, у березні 2019 року - 4 695 кВт.год., у квітні 2019 року - 4 942,56 кВт.год., у травні 2019 р.- 2622 кВт.год.

Також із наявних у справі доказів вбачається отримання за підписом представника ОГК «Авто-план СВ» відповідних рахунків ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на оплату за постачання універсальних послуг. Так, рахунок: за січень 2019 р. у сумі 5 712,00 грн. споживачем отримано 06.02.19, за лютий 2019 р. у сумі 10 810,80 грн. - 06.03.19; за березень 2019 р. у сумі 7 887,60 грн. - 04.04.19, за квітень 2019 р. у сумі 4 942,56 грн. - 07.05.19.

У зв`язку з відсутністю оплати боргу ОГК «Авто-план СВ» за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період з січня по квітень 2019 р., ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» , після надання відповідачу попередження про розірвання договору від 06.06.19, надіслано на адресу ОГК «Авто-план СВ» лист від 05.08.19 № 1274 про розрівняння договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01.09.19, який відповідачем отримано 05.08.19 (відповідно на наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).

Крім того, позивачем на адресу відповідача листом від 17.01.20 № 250 надіслано для оплати за споживання електричної енергії рахунки за період з січня по травень 2019 р., у т.ч. рахунок від 17.01.20 № 44_8752/5пуп на оплату за постачання універсальної послуги в травні 2019 р. у сумі 4 404,96 грн. за спожиту електроенергії в обсязі 2622 кВт.год.

Направлення позивачем на адресу відповідача вказаного листа та доданих до нього документів підтверджується списком згрупованих відправлень з відбитком календарного штемпеля підприємства поштового зв`язку Укрпошта від 17.01.20 та фіскальним чеком від 17.01.20.

Відсутність своєчасної оплати відповідачем вказаних рахунків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду про стягнення 33 757,92 грн. вартості спожитої електричної енергії за період з січня по травень 2019 року, 715,75 грн. 3 % річних, 7 869,66 грн. пені та 827,80 грн. інфляційних витрат.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України (ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У ч 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

Частиною 7 ст. 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як свідчать матеріали цієї справи, ОГК «Авто-план СВ» здійснювало фактичне споживання електричної енергії у спірний період, яка постачалась позивачем у цій справі.

А отже, відповідно до наведених вище норм чинного законодавства та з урахуванням положення п. 8 Постанови НКРЕКП від 14.03.18 № 312, між сторонами у цій справі відбулось укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з січня 2019 року шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (http://zpep.com.ua), які, у т.ч., наведено вище у тексті цього рішення.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підтвердження постачання відповідачу електроенергії у вказаний вище період позивачем в матеріали справи надані акти про спожиту активну електричну енергію за період з січня по квітень 2019 року та рахунки на оплату спожитої електричної енергії за період з січня по травень 2019 року.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з січня по травень 2019 року складає 33 757,92 грн.

Відповідачем не спростовано наявність заборгованості за електричну енергію отриману від ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» за спірний період у сумі 33 757,92 грн., заперечень з приводу вірності розрахунків позивача за спожиту електричну енергію у спірний період до суду не надано.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки позивачем доведено порушення відповідачем умов договору щодо строків здійснення розрахунків за поставлену позивачем електричну енергію у період з січня по травень 2109 року у сумі 33 757,92 грн., а відповідачем не спростовано наявність вказаної суми заборгованості належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, про те, що позовні вимоги ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення з відповідача 33 757,92 грн. боргу за спожиту електричну енергію за період з січня по травень 2019 року є обґрунтованими, заснованими на законі та договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 7 869,66 грн. пені (за загальний період з 14.02.19 по 17.01.20) суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7 Додатку 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Комерційна пропозиція Універсальна на період з 01.01.19 по 01.07.19) передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу.

Отже, наведені вище умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг свідчать про установлення договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (пеня), а саме протягом всього періоду прострочення зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (за загальний період з 14.02.19 по 17.01.20) за допомогою ІПС Законодавство , суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача лише 7 868,83 грн. пені, з якої:

- 1763,48 грн. пені за прострочення оплати 5 712 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 року, нарахованої за період з 14.02.19 по 17.01.20;

- 3028,43 грн. пені за прострочення оплати 10 810,80 грн. спожитої електричної енергії у лютому 2019 року, нарахованої за період з 15.03.19 по 17.01.20;

- 1991,73 грн. пені за прострочення оплати 7 887,60 грн. спожитої електричної енергії у березні 2019 року, нарахованої за період з 12.04.19 по 17.01.20;

- 1085,19 грн. пені за прострочення оплати 4 942,56 грн. спожитої електричної енергії у квітні 2019 року, нарахованої за період з 16.05.19 по 17.01.20.

В іншій частині вимоги про стягнення пені судом визнаються такими, що заявлені позивачем безпідставно. У зв`язку із чим, залишаються без задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 715,75 грн. 3 % річних (за загальний період з 14.02.19 по 17.01.20) та 827,80 грн. інфляційних витрат (за загальний період з березня по листопад 2019 року ) суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних (за загальний період з 14.02.19 по 17.01.20) за допомогою ІПС Законодавство , суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 715,66 грн. 3 % річних, з яких:

- 158,66 грн. 3 % річних за прострочення оплати 5 712 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 року, нарахованої за період з 14.02.19 по 17.01.20;

- 274,52 грн. 3 % річних за прострочення оплати 10 810,80 грн. спожитої електричної енергії у лютому 2019 року, нарахованої за період з 15.03.19 по 17.01.20;

- 182,14 грн. 3 % річних за прострочення оплати 7 887,60 грн. спожитої електричної енергії у березні 2019 року, нарахованої за період з 12.04.19 по 17.01.20;

- 100,34 грн. 3 % річних за прострочення оплати 4 942,56 грн. спожитої електричної енергії у квітні 2019 року, нарахованої за період з 16.05.19 по 17.01.20.

А тому, судом задовольняється вимога про стягнення з відповідача у цій справі 715,66 грн. 3 % річних.

В іншій частині вимога про стягнення 3 % річних судом визнаються такими, що заявлені позивачем безпідставно. У зв`язку із чим, залишаються без задоволення.

Здійснюючи перевірку розрахунку позивача заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань (інфляційних витрат) судом прийнято до уваги, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань .

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., зокрема, надані такі рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ: Для определения индекса за любой период необходимо помесячные индексы, составляющие соответствующий период, перемножить между собой .

Проте, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних витрат вказаного вище не враховано, здійснено нарахування інфляційних за кожний місяць окремо та виключено з розрахунку періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За перерахунком суду, який здійснено з урахуванням викладених вище роз`яснень, правомірним є нарахування інфляційних витрат в межах заявленого позивачем періоду:

- у сумі 155,16 грн. за прострочення оплати 5 712 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 року за період з березня по листопад 2019 року (включно місяці червень-серпень 2019 р.).;

- у сумі 194,61 грн. за прострочення оплати 10 810,80 грн. спожитої електричної енергії у лютому 2019 року за період з квітня по листопад 2019 року (включно місяці червень-серпень 2019 р.).;

- у сумі 62,49 грн. за прострочення оплати 7 887,60 грн. спожитої електричної енергії у березні 2019 року за період з травня по листопад 2019 року (включно місяці червень-серпень 2019 р.).;

- у сумі 74,14 грн. за прострочення оплати 4 942,56 грн. спожитої електричної енергії у квітні 2019 року за період з вересня по листопад 2019 року;

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у загальному розмірі 486,40 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат судом визнаються необґрунтованими та безпідставними, та як наслідок відхиляються судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме у сумі 2085,33 грн.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з обслуговуючого гаражного кооперативу «Авто-план СВ» (69017, м. Запоріжжя, о. Хортиця, вул. Будинку Відпочинку, б. 32, кім. 1, код ЄДРПОУ 34868878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 42093239) - 33 757 (тридцять три тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 92 коп. боргу за спожиту електричну енергію, 715 (сімсот п`ятнадцять) грн. 66 коп. 3 % річних, 7 868 (сім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 83 коп. пені, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 40 коп. інфляційних витрат та 2085 (дві тисячі вісімдесят п`ять) грн. 33 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України .

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення.

Дата підписання рішення 09.04.20.

Суддя В.Л. Корсун