Рішення

від 09.04.2020 по справі 910/1415/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2020Справа № 910/1415/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового

фонду Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Міра поліграф

про стягнення 89 930, 31 грн.

Без виклику (повідомлення) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Міра поліграф (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 89 930, 31 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання умов Договору оренди нерухомого майна в частині сплати орендної плати, внаслідок чого за ним виникла заборгованість. У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

10.02.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1415/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження від 17.02.2020 у справі № 910/1415/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02094, місто Київ, вулиця Краківська, будинок 18-А.

Водночас, поштове відправлення з трек-номером 0103054288682 було повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу господарського суду міста Києва без вручення адресату.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, копія ухвали про відкриття провадження у справі № 910/1415/20 від 17.02.2020, була направлена судом на адресу вказаного у спірному Договорі об`єкта оренди - 02090, м. Київ, вул. Гашека, буд. 16. Така саме адреса зазначена на сайті відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0103054288690, копія ухвали господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/1415/20 була отримана 20.02.2020 року ОСОБА_1 , яка згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником відповідача.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2007 року між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва Фінансово-розрахунковий центр Дніпровський (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна № 120 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець на підставі Рішення № 129 від 25.06.2007 р., та виданого у встановленому порядку Розпорядження № 419-Р від 19.11.2007 року Дніпровської районної у м. Києві ради передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю) (надалі - об`єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гашека, буд. 16.

Цільове призначення об`єкта оренди: розміщення майстерні по виготовленню штампів та печаток (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що об`єктом оренди є нежиле приміщення (будівля, споруда) загальною площею 126,40 кв.м., в т.ч. підвальне приміщення для розміщення майстерні по виготовленню штампів і печаток 31,26 кв.м., офісу 28,87 кв.м., складу 13,11 кв.м., під місця загального користування 53,16 кв.м. Устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1).

Відповідно до п. 2.2. Договору вартість об`єкта оренди згідно зі звітом про оцінку станом на 01.12.2007 року і становить 374 414, 50 грн.

Об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду Дніпровської районної у м. Києві ради (п. 2.4. Договору).

За умовами п. 3.1. Договору орендна плата за користування об`єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 84 від 28 грудня 2006 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 3.2. Договору орендна плата згідно цього Договору сплачується згідно розрахунку викладеному в додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього Договору, і перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця з урахуванням індексу інфляції і ПДВ.

Додатком № 2 до Договору визначено, що загальна сума орендної плати за базовий місяць згідно орендної ставки становить 2 786, 56 грн. і нараховується з 03 грудня 2007 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

В силу п. 3.4. Договору орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується Орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця. Платіжна вимога повинна бути виставлена Орендодавцем за три банківських дні до моменту її оплати. Орендар отримує платіжні вимоги Орендодавця під розписку.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 03 грудня 2007 р. до 01 грудня 2010 р. включно.

Згідно з актом приймання-передачі від 03.12.2007, Орендодавець передав відповідачу у тимчасове користування об`єкт оренди.

10.04.2008 року Орендодавець та Орендар уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, якою змінили умови п. п. 1.2., 2.2., 2.4., 3.1. Договору.

Так, пунктом 1.2. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1, визначено цільове використання об`єкта оренди: розміщення майстерні по виготовленню штампів і печаток.

Відповідно до п. 2.4. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1, об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходяться на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради та оперативному управлінні ТОВ Україна житло-сервіс .

Згідно з розрахунком до Договору, в редакції Додаткової угоди № 1, загальна сума орендної плати за базовий місяць згідно орендної ставки становить 3 108, 46 грн. і нараховується з 01.04.2008 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

В подальшому, згідно з рішенням Київської міської ради від 28.10.2010 № 183/4995 Про окремі питання організації управління районами в м. Києві віднесено до сфери управління районних в м. Києві державних адміністрацій, утворених відповідно до пункту 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 № 787 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 N 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві", майно підприємств, організацій та установ, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад районів у місті Києві та забезпечують життєдіяльність відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сферах житлово-комунального господарства, освіти і науки, культури, фізичної культури і спорту, охорони здоров`я, без права розпорядження.

01.12.2011 року Київською міською радою було прийнято рішення № 758/6994 від 01.12.2011, яким припинено комунальне підприємство "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради шляхом приєднання його до комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва".

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1112 від 10.12.2010 Про питання організації управління районами в місті Києві затверджено переліки підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, згідно з додатками 1 - 10 до цього розпорядження.

Додатком № 4 до вищевказаного розпорядження будинок № 16 по вулиці Гашека у місті Києві віднесено до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням Київської міської ради № 270/270 від 09.10.2014 було створено Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та віднести його до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Також, вищевказаним рішенням було доручено Комунальному підприємству "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" та комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва передати новоствореному комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" житловий фонд, який був переданий до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 року.

Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.02.2015 № 61 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" об`єкти житлового і нежитлового фонду територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та елементи зовнішнього благоустрою було закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" з 16.02.2015 року.

Згідно з доводами позивача, не спростованими відповідачем, починаючи з 2016 року відповідач сплачував на рахунки позивача орендну плату, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки.

13.11.2019 року Дніпровською районною в місті державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 929 Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, загальною площею 215, 10 кв.м. на вул. Будівельників, 35, загальною площею 126, 40 кв.м. на бульв. Гашека Ярослава, 16 , згідно з яким вирішено продовжити строк дії договорів оренди нерухомого майна від 29.06.2010 № 1654 на бульв. Верховної Ради, 17, від 28.07.2010 № 1683 на вул. Будівельників, 35, від 03.12.2007 № 120 на бул. Гашека Ярослава, 16 шляхом укладення додаткової угоди із суб`єктом господарювання.

29.11.2019 року Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (Орендодавець), відповідач (Орендар), та позивач (Підприємство-Балансоутримувач), керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, ч. 2 п. 15.3. та п. 15.4. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 06.12.2018 № 253/6304), на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03 жовтня 2019 року № 37/172 та розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 листопада 2019 року № 929 Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, загальною площею 215, 10 кв.м. на вул. Будівельників, 35, загальною площею 126, 40 кв.м. на бульв. Гашека Ярослава, 16 , сторони дійшли згоди внести зміни до Договору оренди від 03.12.2007 року № 120 та виклали його в новій редакції.

Так, пунктом 1.1. Договору передбачено, що Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03 жовтня 2019 року № 37/172 та розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 листопада 2019 року № 929 Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, загальною площею 215, 10 кв.м. на вул. Будівельників, 35, загальною площею 126, 40 кв.м. на бульв. Гашека Ярослава, 16 , передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення, будівлі, споруди), яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за Підприємством-Балансоутримувачем, та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гашека, буд. 16, надалі - об`єкт оренди, для розміщення видавництв друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції - 31, 26 кв.м., для розміщення офісних приміщень - 28, 87 кв.м., розміщення складів - 13, 11 кв.м., місця загального користування - 53, 16 кв.м.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що об`єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 126, 40 кв.м., в т.ч. підвал - 126, 40 кв.м. згідно з викопіюванням поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору.

Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 02 грудня 2019 р. до 01 грудня 2022 р. включно.

Проте, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання з оплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 89 930, 31 грн. за період з 01.07.2018 р. по 30.09.2019 р.

Згідно з доводами позивача, не спростованими відповідачем, позивач звернувся до відповідача з претензією № 62 від 30.09.2019 про оплату боргу, яка відповідачем задоволена не була.

У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні положення визначені частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, якою встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

В силу п. 3.4. Договору орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується Орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця. Платіжна вимога повинна бути виставлена Орендодавцем за три банківських дні до моменту її оплати. Орендар отримує платіжні вимоги Орендодавця під розписку.

Оскільки відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати, основний борг в сумі 89 930, 31 грн. за період з липня 2018 року по вересень 2019 року, який існує на момент розгляду справи, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин 1 та 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Міра поліграф про стягнення 89 930, 31 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міра поліграф (02094, місто Київ, вулиця Краківська, будинок 18-А; код ЄДРПОУ 32848844) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (02002, місто Київ, вулиця Челябінська, будинок 9-Г; код ЄДРПОУ 39606435) 89 930 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять) грн. 31 коп. заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.04.2020 року.

Суддя В.С. Ломака