Рішення

від 08.04.2020 по справі 168/162/20

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/162/20

Провадження № 2/168/116/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буцинської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування. Спадщину прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини у встановлений законом строк, проте отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса не може в зв`язку із відсутністю у спадкодавця правовстановлюючого документа на житловий будинок. Вважає, що за таких підстав має право на дане спадкове майно.

У підготовче засідання позивач не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій позов підтримує, просить задовольнити та розглядати справу без його участі.

Представник відповідача Буцинської сільської ради у підготовче засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій позов визнає повністю та просить справу розглядати за його відсутності.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, спадкової справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 2 ст. 1223, ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК).

За змістом ч.1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

Ч. 1 ст.1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Ч. 3 вказаної статті ЦК України передбачено, що спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 (а.с. 8, 37, 40 на звороті). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, входить житловий будинок, збудований у 1968 р., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , якого вона успадкувала після чоловіка ОСОБА_3 , однак не оформила своїх спадкових прав. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали ОСОБА_3 чоловікові ОСОБА_2 (а.с. 9, 36).

Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався (а.с. 10, 35).

ОСОБА_4 та ОСОБА_4 є дітьми спадкодавця та належить до першої черги спадкоємців за законом, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 37, 38 на звороті), подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 на користь внуків померлої, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , який є позивачем у справі (а.с. 33 на звороті, 38).

Як ОСОБА_1 так і ОСОБА_5 , у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини (а.с. 39-40).

27.11.2019 р. між ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , відповідно до умов якого позивачу переходить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 42 на звороті - 44).

Позивачеві відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно у зв`язку із неподанням правовстановлюючих документів про належність спадкодавцю нерухомого майна - будинку (а.с. 12), позивач та ОСОБА_5 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на інше належне ОСОБА_2 майно після смерті останньої, інших спадкоємців які претендують на спадкове майно немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 20-2014 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 33-56).

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1217, 1218, 1265, 1268, 1269, 1270, 1273, 1296 ЦК України, ст.ст. 141, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Старовижівський районний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Буцинська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Шкільна, 22, с. Буцинь, Старовижівський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 20124081.

Повний текст рішення складено 08.04.2020 р.

Суддя О. Й. Хаврона