Рішення

від 08.04.2020 по справі 168/163/20

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/163/20

Провадження № 2/168/117/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивований тим, що вона з 29.12.2008 р. перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований Дубечненською сільською радою Старовижівського району Волинської області, актовий запис № 30. Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що сімейне життя сторін не склалось у зв`язку з діаметрально протилежними їх поглядами на життя і психологічної несумісності. На протязі усього подружнього життя у них відбувались постійні конфлікти, сварки на побутовому ґрунті. З осені 2018 р. проживають окремо, спільного побуту не ведуть, примирення між ними неможливе, збереження шлюбу суперечить її інтересам, просить шлюб розірвати.

У судове засідання позивач не з`явилась, подала заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

За змістом ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З матеріалів справи встановлено, що сторони з 29.12.2008 р. перебувають у шлюбі, який зареєстрований Дубечненською сільською радою Старовижівського району Волинської області, актовий запис за № 30 (а.с. 6). Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 (а.с. 7).

Відповідно до ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина і чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Вимогами ч.3, ч.4 ст.56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на викладені правові норми, обставини у справі та позицію сторін щодо неможливості збереження сімейних стосунків, суд вважає, що збереження сім`ї в даному випадку буде нічим іншим, як примушуванням сторін до збереження шлюбних відносин.

Судом встановлено, що сторони з осені 2018 р. проживають окремо, спільного побуту не ведуть, шлюб існує лише формально й зберегти сім`ю не можливо. Зважаючи на дійсні причини розірвання шлюбу, зазначені позивачем, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Враховуючи ту обставину, що сторони виявили взаємну згоду на розірвання шлюбу, суд вважає недоцільним надавати подружжю термін на примирення.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 420,40 грн.; стягнути з відповідача в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - 420,40 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112 СК України та керуючись ст.ст. 141, 142, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29.12.2008 р. Дубечненською сільською радою Старовижівського району Волинської області, актовий запис за № 30, розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Старовижівському районі Волинської області повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплачений відповідно до квитанції АТ КБ ПриватБанк Старовижівського відділення Волинського ГРУ № 0.0.1645377040.1 від 12.03.2020 р. на рахунок № НОМЕР_1, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37626821, отримувач коштів УК у Ст.Вижі.рн/Ст.Вижівсь.рн/22030101.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Старовижівський районний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Й. Хаврона