Ухвала

від 06.04.2020 по справі 296/2550/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/2550/20

1-кс/296/961/20

УХВАЛА

Іменем України

06 квітня 2020 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно а саме: легковий автомобіль марки RENAULT, моделі 21 ЗНГ, 1987 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_2 ; житловий будинок, який розміщується за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 3222755102:00:001:1032 площею 0,12 га..

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує, що слідчим управлінням СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020060360000012 від 27.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.03.2020 близько 09 год. 40 хв. ОСОБА_7 , діючи спільно групою осіб за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , реалізовуючи спільний злочинний умисел направлений на отримання службовою особою начальником Макарівської квартирно-експлуатаційної частини ОСОБА_9 неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ОСОБА_10 дій, пов`язаних з оформленням документації щодо квартири та надання дозволу на прописку місця проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим продажем квартири, діючи умисно та з корисливим мотивом, отримали від останнього неправомірну вигоду в сумі 37 тис. 500 грн. для передачі ОСОБА_9 .

31.03.2020 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 затримані у порядку ст. 208 КПК України, а неправомірну вигоду вилучено у сумі 37 тис. 500 грн.

Затриманому ОСОБА_5 01.04.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкцією частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено що на праві приватної власності ОСОБА_5 належить житловий будинок, який розміщується за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за кадастровим номером 3222755102:00:001:1032 площею 0,12 га.

Крім того, встановлено, що 16.01.2019 ОСОБА_5 зареєстровано право власності на легковий автомобіль марки RENAULT, моделі 21 ЗНГ, 1987 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_2 .

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав.

Адвокат та власник майна просили відмовити у задоволенні клопотання з тих підстав, що ОСОБА_5 не є суб`єктом злочину за ст. 368 КК України, особисто із ОСОБА_9 не знайомий, грошових коштів у вигляді неправомірної вигоди не отримував. Окрім того, арешт автомобіля, будинку та земельної ділянки, що належать ОСОБА_5 , є неспівмірним із ступенем тяжкості вчиненого злочину.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст.170 КПК України України).

Згідно повідомлення про підозру від 01.04.2020р. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що суб`єктом злочину за ст. 368 КК України є службова особа. Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення не був службовою особою.

Відповідно до п.п. 1 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя вивчивши матеріали клопотання враховує, що ОСОБА_5 не є службовою особою, його роль у вчиненні кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, які зареєстровані у будинку, за адресою АДРЕСА_1 (довідка про склад сім`ї від 01.04.2020р.) та використовують земельну ділянку за кадастровим номером 3222755102:00:001:1032 площею 0,12 га.

З урахуванням вищезазначеного, у судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання не містить законних правових підстав для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не є пропорційними, тобто, дане обмеження не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна, адже однозначно порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

За таких обставин, слідчий суддя врахувавши вказану у клопотанні правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку, що з метою недопущення порушень ст. 8 «Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду на протязі 5 днів з часу її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1