Рішення

від 06.04.2020 по справі 922/411/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/411/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство "Інструмент Спектр", 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18-В, код 41399979 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "УКРІНТЕХ", 61064, м. Харків, вул. Воложанівська, 43, кв. 7, код 37461045 про стягнення 251 367,36 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство "Інструмент Спектр" (позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "УКРІНТЕХ" (відповідач) 212 480,00 грн. заборгованості за договором поставки №070619-1 від 07.06.2019, 3 631,06 грн. 3% річних, 828,67 грн. інфляційних та 34 427,63 грн. пені.

Судові витрати в сумі 3 770,52 грн. сплаченого судового збору та орієнтовно 9 000, 00 грн. витрат на правничу допомогу просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .

Проте ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.02.2020 року, місцезнаходження відповідача - м. Харків, вул. Воложанівська, 43, кв. 7 , та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву. Вказана адреса збігається й з адресою одного з засновників та керівника підприємства відповідача - Демченко С.В., яка зазначена в ЄДРПОУ.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Позивач повідомлений належним чином про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.

Ухвалою суду від 14.02.2020 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР (код ЄДРПОУ 41399979) (надалі за текстом Позивач , Постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРІНТЕХ (код ЄДРПОУ 37461045) (надалі за текстом Відповідач , Покупець ) укладено договір поставки №070619-1 (надалі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити покупцю Товар, номенклатура, асортимент, комплектність та кількість якого визначаються в супроводжувальних документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору Покупець зобов`язується своєчасно оплатити та прийняти у власність Товар за умовами цього Договору.

У відповідності до п. 2.1. Договору загальна сума визначається сумою вартості товару, вказаної в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 2.2. Покупець здійснює оплату за Товар згідно рахунку-фактури на умовах передбачених у Специфікаціях.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що розрахунки за Товар здійснюються Покупцем шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п.3.1 Договору, поставка товару відбувається в період встановлений Сторонами у відповідній Специфікації.

За умовами п. 3.2. Договору, поставка Товару відбувається на умовах, визначених у Специфікації.

Згідно п. 3.4. Договору, датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній.

До Договору сторонами була підписана Специфікація № 1 від 07.06.2019.

Згідно до п.1, п. 2 Специфікації, загальна сума поставки складає 40 000,00 доларів США, що дорівнює 1 062 400, 00 грн. з ПДВ. Дана сума поставки сформована згідно з курсом 26.56 грн. за 1 долар США на 05.06.2019.

У випадку зміни курсу більш ніж на 3% на день оплати, сума специфікації змінюється пропорційно зміні курсу.

У відповідності до п. 7 Специфікації, оплата: 80% передоплата, 20 % сплачуються впродовж 30 календарних днів з дня оформлення видаткової накладної.

У відповідності до п. 10 Специфікації, термін поставки: до 3 банківських днів з дня отримання 80 % передоплати на рахунок Постачальника по узгодженню з Покупцем.

З матеріалів справи вбачається, що згідно видаткової накладної № РН-0000223 від 07 червня 2019 року товар був поставлений у повному обсязі на склад Відповідача.

Як вказує позивач, Відповідачем на виконання умов Договору 07.06.2019 була здійснена передоплата за аналізатор в розмірі 849 920, 00 гривень згідно рахунку № СФ-0000279 від 07.06.2019, у т. ч. ПДВ 20%, що складає 141 653, 33 грн. Відповідач в порушення п. 7. Специфікації, станом на 31.01.2020 не здійснив оплату залишку за товар в розмірі 20 % від повної суми поставки, поставлений за вказаною накладною, внаслідок чого, за останнім утворилася заборгованість в розмірі 212 480, 00 грн.

Відповідно до умов Специфікації, враховуючи, що відвантаження товару відбулося 07.06.2019 - граничний строк сплати 20 % від повної суми за товар був 07.07.2019 (30 календарних днів з моменту відвантаження товару на склад Покупця).

Позивачем 17.12.2019 на адресу Відповідача направлявся акт звіряння розрахунків, але поштове відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення повернулося за закінченням встановленого строку зберігання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, правові відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно з якими у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару виник обов`язок оплатити його вартість.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 6.2. Договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику за кожний день прострочення платежу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Окрім сплати пені, Покупець, у випадку затримки платежу, сплачує Постачальнику суму основного боргу (вартості Товару) з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також - три проценти річних з простроченої суми платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені за допомогою програми Калькулятор Ліга, зазначає, що наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем надано не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство "Інструмент Спектр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "УКРІНТЕХ" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "УКРІНТЕХ" (61064, м. Харків, вул. Воложанівська, 43, кв. 7, код 37461045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство "Інструмент Спектр" (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18-В, код 41399979) основну заборгованість за договором поставки №070619-1 від 07.06.2019 у розмірі 212 480,00 грн. , 3% річних у розмірі 3 631,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 828,67 грн., пеню у розмірі 34 427,63 грн. та 3 770,52 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство "Інструмент Спектр", 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18-В, код 41399979.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "УКРІНТЕХ", 61064, м. Харків, вул. Воложанівська, 43, кв. 7, код 37461045.

Повне рішення складено "06" квітня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров