Ухвала

від 09.04.2020 по справі 5023/10655/11 (922/474/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" квітня 2020 р. м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/474/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

у справі за позовом Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідалністю Вутмарк-Україна , м. Дніпро

про сиягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУТМАРК-УКРАЇНА" в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУТМАРК-УКРАЇНА" на користь позивача пеню та штраф за неналежне виконання договору поставки № Д-27-648 дп від 25.10.2016 р, яка складається з пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, що становить суму 981 491,62 грн., штрафу у розмірі 7% за порушення строків виконання зобов`язання, що триває понад тридцять днів, що становить суму 291 288,19 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУТМАРК-УКРАЇНА" на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

18 лютого 2020 року, протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, сформовано для справи № 5023/10655/11 (922/474/20) склад колегії суддів: головуючий суддя - В.О. Усатий, суддя Яризько В.О., суддя Савченко А.А.

19 лютого 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11 березня 2020 року.

На виконання службової записки головуючого у справі № 5023/10655/11 (922/474/20) від 02 квітня 2020 року та розпорядження керівника апарату суду від 02 квітня 2020 року за № 171/2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

02 квітня 2020 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, сформовано наступний склад колегії суддів для розгляду справи № 5023/10655/11 (922/474/20): головуючий суддя - В.О. Усатий, суддя Яризько В.О., суддя Калініченко Н.В.

Суддя Калініченко Н.В., з метою уникнення сумнівів у її неупередженості при розгляді справи № 5023/10655/11 (922/474/20), вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Підставою, покладеною суддею господарського суду Харківської області Калініченко Н.В. в основу заяви про самовідвід у справі № 5023/10655/11 (922/474/20), стає те, що 19 лютого 2020 року ухвалою колегії судді господарського суду Харківської області у складі головуючий суддя - В.О. Усатий, суддя Яризько В.О., суддя Савченко А.А. відкрито підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 11 березня 2020 року

Відповідно до частини 3 статті 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто, з огляду на вимоги частини 3 статті 177 ГПК України та виходячи з дати (19 лютого 2020 року) постановлення ухвали про відкриття провадження у справі № 5023/10655/11 (922/474/20), встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк на проведення підготовчого провадження спливає - 19 квітня 2020 року (включно).

Водночас, 02 квітня 2020 року набули чинності зміни до розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції від 30 березня 2020 року, які визначають, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строки, які обумовлені процесуальним законодавство України (в тому числі процесуальні строки на проведенням підготовчого провадження), є продовжними в силу прямої норми закону.

Відповідно, строк на проведення підготовчого провадження у даній справі - 12 травня 2020 року (включно) (строк підготовчого провадження розрахований з урахуванням п. 3 розділу Х Прикінцевих положень - продовження строків з 02 квітня по 23 квітня 2020 року, всього 23 дні, відповідно й продовження строку підготовчого провадження) (в редакції закону станом на дату постановлення даної ухвали)

На противагу зазначеному, повторний автоматизований розподіл справи між суддями було проведено 02 квітня 2020 року. Підставою проведення повторного автоматизований розподіл справи між суддями від 02 квітня 2020 року послугувало те, що суддя Савченко А.А., яка входить до складу колегії суддів по справі № 5023/10655/11 (922/474/20), перебуває у відпустці (більше 14 днів поспіль), що закінчуються за граничними межами строку розгляду справи. Проте, вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки суддя Савченко А.А. перебуває у відпустці по 10 квітня 2020 року і даній строк відпустки закінчується до спливу місячного терміну підготовчого провадження (12 травня 2020 року проти 02 квітня 2020 року).

До частини 9 статті 32 Кодексу, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Водночас, частиною 13 статті 32 Кодексу встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, з викладених правових положень слідує, що одним із принципів автоматизованого розподілу є незмінність складу суду, який в даній справі був порушений через передчасність проведення у даній справі повторного автоматизованого розподілу справи між суддями (граничний строк на проведення підготовчого провадження закінчується лише 12 травня 2020 року проти 02 квітня 2020 року - дати проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями з урахуванням закінчення терміну відпуски судді 10 квітня 2020 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.

З огляду на викладене вище, суддею Калініченко Н.В. у заяві про самовідвід, доведено наявність (складових, визначених Європейським судом) критеріїв в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).

За Законом України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).

В світлі наведених обставин та норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи необхідність об`єктивного розгляду даної справи, уникнення напруженості та з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості або необ`єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Калініченко Н.В. заявляє самовідвід від розгляду справи 5023/10655/11 (922/474/20).

Керуючись статтями 32, 35, 38, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Калініченко Н.В. у справі 5023/10655/11 (922/474/20) задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 09 квітня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко