Ухвала

від 08.04.2020 по справі 320/602/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2020 року

Київ

справа №320/602/19

адміністративне провадження №К/9901/9877/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби

на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року

у справі №320/602/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велас Трейд"

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велас Трейд" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 7 925 гривень.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велас Трейд" щодо ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велас Трейд" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 925 гривень.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Київська митниця Держмитслужби 03 квітня 2020 року звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №320/602/19, прийняти нове рішення, яким залишити заяву без розгляду.

Вимоги своєї касаційної скарги Київська митниця Держмитслужби мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, при постановленні судового рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права і, як наслідок, дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7925 гривень.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці Держмитслужби, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

За приписами пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Правова позиція з питань, що стосуються розподілу судових витрат, зокрема, судових витрати на професійну правничу допомогу вже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2019 року у справі №826/14299/17.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на наведене суд апеляційної інстанції під час вирішення питання, що стосується стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовано взяли до уваги наведену вище позицію Верховного Суду. Зокрема, суди умотивовано зазначили, що оскільки понесення позивачем витрат на правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 79325 грн підтверджено належними та допустимими доказами, підстави для висновку про відмову у задоволенні клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велас Трейд" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката - відсутні.

Аргументи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

З урахуванням того, що Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03 березня 2020 року ухвалив рішення відповідно до правового висновку Верховного Суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №320/602/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велас Трейд" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я.Олендер