Рішення

від 30.03.2020 по справі 191/2573/18

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2573/18

Провадження № 2/191/1206/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кухар Д.О.

за участю секретаря - Яніної О.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Синельниківської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 30.04.1976 року Синельниківським ресорним заводом імені Комінтерну виданий ордер ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 вселив та зареєстрував у вказаній квартирі членів своєї сім`ї : жінку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, у вказаній квартирі був зареєстрований онук наймача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно інформації Синельниківського міського комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора-2 № 210 від 27.06.2018 року балансоутримувачем даної квартири є Синельниківське міське комунальне підприємство Житлово- експлуатаційна контора - 2 . Квартира ніким не приватизована, перебуває у комунальній власності. Договір найму житла з Синельниківським міським комунальним підприємством Житлово- експлуатаційна контора - 2 не укладений.

Таким чином, не приватизована квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є власністю територіальнох громади міста Синельникове та перебував у віданні Синельниківської міської ради.

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у спірній квартирі залишилися зареєстровані троє осіб, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Але фактично ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з 2004 року у спірній квартирі не проживають.

Працівниками СМКП ЖЕК-2 складено акт №102 від 21.11.2017 року, засвідчений підписами сусідів, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , 1970 року народження, ОСОБА_2 , 1994 року народження, ОСОБА_4 , 1943 року народження, але фактично вказані особи не проживають за вказаною адресою з 2004 року по теперішній час.

Крім того, 21.11.2017 року комісією у складі головного інженера, інженера з експлуатації будинків та паспортиста СМКП ЖЕК-2 складено акт зовнішнього обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого вищезазначена квартира знаходиться в занедбаному стані, вікно і балконні двері відсутні, забиті фанерою, вхідні двері забиті.

Станом на 01.03.2018 року заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить 9333,97 грн., остання оплата здійснювалась у березні 2004 року у сумі 65 грн., за період 2016-2018 років субсидія на сплату комунальних послуг щодо спірної квартири не оформлювалася, що підтверджується інформацією, наданою СМКП ЖЕК- 2 .

Повернення в розпорядження Синельниківської міської ради квартири за адресою : АДРЕСА_1 , сприятиме створенню умов для надання житла громадянам, які потребують житла, в першу чергу, із соціально-незахищеної категорії.

У зв`язку з цим, позивач просить визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою, розташованою за адресою : АДРЕСА_1 , а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн..

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася по невідомій суду причині, хоча про день та час судового розгляду була належним чином повідомлена.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак до його початку надав заяву про розгляд справи без його участі. Також надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнав частково, обґрунтовуючи свою позиції тим, що дійсно квартира в„– АДРЕСА_1 відповідно до ордеру, виданого ресорним заводом ім. Комінтерну від 30.05.1976 року була надана його дідусеві - ОСОБА_3 , зі складом сім`ї : ОСОБА_4 - його дружина, ОСОБА_1 - їх дочка. ОСОБА_1 є його матір`ю. Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду від 29.04.2005 року його матір - ОСОБА_1 - відповідача по справі, було позбавлено батьківських прав відносно нього та він має статус дитини-сироти, позбавленої батьківського піклування. Як вбачається з листа Синельниківської міської ради Дніпропетровської області 3 738/18 від 04.04.2007 року за ним, як дитиною-сиротою, збережено житло за адресою : АДРЕСА_1 , що свідчить про те, що сам позивач - Синельниківська міська рада Дніпропетровської області, забезпечив мйого правом користування спірним житлом та він не може бути позбавленим права користування зазначеним житлом, з урахування свого соціального статусу. Крім того, відповідно до постанови № 9 від 16.08.2007 року виконавчого комітету Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 Раїсу ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 призначено опікуном над ним, та він проживав за вищезазначеною адресою опікуна до ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 24.07.2010 року по червень 2012 року він проходив навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. З вересня 2012 по лютий 2018 року він навчався у Київському торговельно-економічному університеті на денній формі навчання. Дані обставини свідчать про те, що він з поважних причйн не користувався спірною квартирою, будучи вже повнолітньою дитиною. Закон України Про охорону дитинства гарантує соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Так, відповідно до ст. 25 Про охорону дитинства діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин, залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави. Відсутність одного або обох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України. У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім`ї чи дитячого будинку сімейного типу. Порядок збереження і передачі в оренду жилого приміщення та іншого майна дитини затверджується Кабінетом Міністрів України. Держава забезпечує дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім`ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мали впорядковане житло, що зберігалося за ними, вселення їх у ці приміщення і повернення їм майна, що знаходилося в цих приміщеннях на день передачі дітей під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім`ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.На даний час він має намір користуватися вищезазначеним житлом, здійснити оплату заборгованості по комунальним платежам та реалізувати своє право щодо приватизації цього житла. У зв`язку з цим, відповідач просить задовольнити вимоги в частині визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування спірною квартирою; в частині визнання його ( ОСОБА_2 ) таким, що втратив право користування житлом за адресою : АДРЕСА_1 , відмовити за безпідставністю.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно копії контрольного талону до ордеру, виданого Синельниківським ресорним заводом ім.. Комінтерну від 30.05.1976 року, ОСОБА_3 був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_5 . Його склад сім`ї складав : ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_1 - донька.

З карток приписки вбачається, що ОСОБА_1 22.07.1994 року була прописана за адресою : АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 - з 01.04.2013 року; ОСОБА_4 - з 13.10.1978 року.

Згідно виписки з особового рахунку, станом на 01.06.2018 року ОСОБА_4 має перед СГКП ЖЕК-2 борг в розмірі 9627,94 грн..

Відповідно до довідки Синельниківського МРВ ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 03.08.2018 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть № 113 від 23.03.1984 року.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності.

Частиною 4 ст.9 ЖК УРСР передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України , передбачено, що справах про визнання наймача або членів його сім`ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

З норми ст.7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні випливає, що зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Виходячи з того, що Закон України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст..7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим таку вимогу, як позбавлення права користування житловим приміщенням.

Так, матеріалами справи встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 по справі зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , але за даною адресою з 2004 року та по теперішній час не проживає без поважних причин, що створює перешкоди у здійсненні позивачем його права на сприяння створенню умов для надання житла громадянам, які потребують житла, а тому позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою, розташованою за адресою : АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню

Що стосується позовних вимог в частині визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою : АДРЕСА_1 , то суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з наступних підстав.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 29.04.2005 року ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно її малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою виконавчого комітету Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 16.08.2007 року було призначено ОСОБА_8 опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який буде проживати за адресою : АДРЕСА_4 .

Згідно довідки виконавчого комітету Синельниківської міської ради № 738/18 від 04.04.2007 року, останні повідомляли директора Вищетарасівської школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків про стан збереження житла дитини - сироти ОСОБА_2 , за адресою : АДРЕСА_1 , опікуном якої є Синельниківське МКП ЖЕК-2№ ОСОБА_9 : квартира знаходиться на першому поверсі, вхідні двері квартири забиті дошками, вікна брудні без фіранок.

З копії атестату серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 у 2012 році закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна.

Згідно копії диплому серії НОМЕР_1 від 23.06.2016 року ОСОБА_2 у 2016 році закінчив Київський національний торговельно-економічний університет, здобув ступінь бакалавра за напрямом підготовки Менеджмент , здобув кваліфікацію бакалавра з менеджменту; у 2018 році закінчив Київський національний торговельно-економічний університет, здобув кваліфікацію ступінь вищої освіти магістр спеціальність Менеджмент , спеціалізація Менеджемнт інноваційної діяльності .

В статті 3 ЗУ Про охорону дитинства визначені основні принципи охорони дитинства, а саме : всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст.18 ЗУ Про охорону дитинства держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Частинами 1,2,3 ст.25 вищезаначеного Закону передбачено, що діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави. Відсутність одного або обох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України. У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім`ї чи дитячого будинку сімейного типу. Порядок збереження і передачі в оренду жилого приміщення та іншого майна дитини затверджується Кабінетом Міністрів України. Держава забезпечує дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім`ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мали впорядковане житло, що зберігалося за ними, вселення їх у ці приміщення і повернення їм майна, що знаходилося в цих приміщеннях на день передачі дітей під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім`ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Крім того, ст.71 ЖК УРСР передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках : тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

У зв`язку з цим, посилання позивача на відсутність ОСОБА_7 за адресою : АДРЕСА_1 без поважних причини понад встановлений законом шестимісячний строк є безпідставними.

Таким чином, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

Крім того, згідно ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Пунктом 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах №10 від 17.10.2014 року передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст.88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

У зв`язку з цим, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь позивача в розмірі 881 грн. 00 коп. відповідно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319,321 ЦК України, ст.ст.9,71,72 ЖК України, ст.7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , ст.3,18,25 ЗУ Про охорону дитинства , п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України , ст.ст.12, 13, 77, 78, 141, 259, 263, 264 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такою, що втратила право користування квартирою, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь Синельниківської міської ради, код ЄДРПОУ : 24997506, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 881 ( вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , таким, що втратив право користування квартирою, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. О. Кухар