Рішення

від 09.04.2020 по справі 491/395/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/395/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилась спадщина до складу якої з поміж іншого майна увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , який належав йому на підставі особового рахунку об`єкту по господарського обліку згідно виписки по господарської книги №1, особовий рахунок № НОМЕР_1 Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області.

Позивач зазначає, що до складу спадщини також увійшла:

- земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5120281400:02:005:0081, яка належала батьку на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого 22 листопада 2010 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області;

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5120281400:02:005:0082, яка належала батьку на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого 22 листопада 2010 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області.

Позивач вказує, що право власності на будинок було оформлено його батьком належним чином згідно чинного на той час законодавства про реєстрацію нерухомого майна - порядком ведення по господарського обліку в сільських радах, затвердженого Наказом Держкомстату СССР №5-24/26, №69 від 12.05.1985 року.

Як зазначає в позовній заяві позивач, що він звернувся до Ананьївської районної державної нотаріальної контори за оформленням спадщини на вказаний будинок та земельні ділянки, яка відкрилась після смерті батька. Однак, нотаріусом було повідомлено, що у зв`язку з отриманням ним спільно з іншими спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є його братом та сестрою, свідоцтв про право на спадщину по 1/3 частині кожному,що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру №55901022 від 17.04.2019 року, а на інше майно спадкодавця не виявилось можливим оформлення спадщини в силу положень ст.ст. 1261 та 1268 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що не допускається прийняття спадщини з умовою або застереженням, тому спадкоємці приймають або не приймають спадщину в повному обсязі та додаткового строку для подання заяви про відмову від спадщини чинним законодавством України не перебачено.

Як вказує позивач, що інші спадкоємці, а саме брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 , які визначені ним як відповідачі по справі відмовились у нотаріуса від своєї частки у спадщині на зазначений будинок та земельні ділянки на його користь, але листом №1523/01-16 від 27.09.2018 року нотаріус повідомив про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину на будинок та земельні ділянки через неможливість прийняття нотаріусом їхньої відмови з вищевикладених підстав та рекомендовано звернутися з відповідною позовною заявою до суду.

12 червня 2019 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, про що головуючим у справі суддею було постановлено відповідну ухвалу (а.с.42).

В подальшому ухвалою постановленою головуючим суддею у справі 22 січня 2020 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті, після проведення завдань, які визначені в ст.189 ЦПК України (а.с.102).

У судове засідання, що призначене на 09 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №368724 від 04 березня 2020 року не з`явилися, про дату, час та місце проведення якого були повідомлені належним чином. При цьому в матеріалах справи міститься клопотання подане представником позивача до суду 04 березня 2020 року про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.111).

Крім того, 09 квітня 2020 року представником позивача було подане через канцелярію суду клопотання про залучення до матеріалів справи копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (а.с.117,119).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 09 квітня 2020 року не з`явився, про дату, час та місце проведення був сповіщений належним чином. При цьому, в матеріалах справи міститься письмове клопотання відповідача, що надійшло на адресу суду 08 серпня 2019 року про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами позивача згоден та не заперечує проти їх задоволення (а.с.67).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання, яке призначене на 09 квітня 2020 року не з`явилася, про дату, час та місце проведення була повідомлена належним чином. Проте, в матеріалах справи міститься письмове клопотання відповідача, котре надійшло до суду 07 серпня 2019 року про розгляд справи без її участі, з позовними вимогами позивача згодна в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с.63).

Третя особа відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання, що призначене не 09 квітня 2020 року не з`явилася, про дату, час та місце проведення була повідомлена належним чином (а.с.116). Однак, в матеріалах справи містяться заяви представника третьої особи про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує (а.с.47,61,76,85,100).

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення всіх учасників процесу, враховуючи клопотання представника позивача, відповідачів та заяву третьої особи на позовну заяву, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.

Враховуючи те, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, а розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України.

09 квітня 2020 року головуючим суддею у справі було постановлено на місці ухвалу, відповідно до якої клопотання представника позивача ОСОБА_5 про залучення до матеріалів справи копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 було задоволено, та долучено до матеріалів справи надану копію свідоцтва про народження.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 5 січня 2000 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області (а.с.6-7).

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою в АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 виданий 27 січня 1997 року Київським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.68-69).

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_4 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_6 виданого 27 листопада 1996 року Малиновським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.64).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого 19 грудня 2016 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області спадкодавець ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Встановлено, що відповідно до довідки №232 та довідки №235 виданих 23 травня 2017 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_4 був зареєстрований та фактично мешкав по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: с.Долинське Ананьївського району Одеської області (а.с.22-23).

З копії виписки із погосподарської книги №1 Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належав житловий будинок, котрий розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).

Крім того судом встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_4 належала:

- земельна ділянка площею 0,2500 га у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5120281400:02:005:0081, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого 22 листопада 2010 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області (а.с.18);

- земельна ділянка площею 0,8474 га у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5120281400:02:005:0082, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого 22 листопада 2010 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області (а.с.19).

Судом встановлено, що за життя спадкодавцем ОСОБА_4 було складено заповіт на належну йому земельну ділянку площею 3,32 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, згідно державного акта серії ІІІ - ОД №001035, виданого Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області 23 липня 2002 року, яку він заповідав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , котрий був посвідчений секретарем виконкому Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області 13 грудня 2006 року за №417 (а.с.33).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру №8512839 виданого 16 лютого 2007 державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Мороз Н.О. вищевказаний заповіт ОСОБА_4 було зареєстровано в Спадковому реєстрі 16 лютого 2007 року (а.с.33-зворотній бік).

Як вбачається з копії Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №55901003 виданого17 квітня 2019 року державним нотаріусом Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Мороз Н.О., що в Спадковому реєстрі зареєстрований лише один заповіт складений за життя ОСОБА_4 , який зареєстрований в реєстрі 16 лютого 2007 року (а.с.31-32).

З копії Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №55901022 виданого 17 квітня 2019 року державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області вбачається, що в Спадковому реєстрі була заведена спадкова справа на майно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі якої були видані свідоцтва про право на спадщину (а.с.30).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст.5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу (ЦК) України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення його померлим.

Спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.9).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст. 1223 ЦК України) або особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження виданого 08 травня 1959 року, що позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_4 та водночас є спадкоємцем першої черги (а.с.119).

Крім того, до спадкоємців першої черги також входять відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження, з яких вбачається, що в відомостях про батьків батьком зазначений спадкодавець ОСОБА_4 (а.с.97).

Також, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про одруження відповідача ОСОБА_3 , відповідно до якого відповідач після укладення шлюбу з громадянином ОСОБА_6 , змінила дівоче прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_8 (а.с.98).

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Відповідно до п.3.2. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється, що по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2016 року № 553, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Відповідно до копії виписки із погосподарської книги №1 Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області за 2011-2015 року, особовий рахунок 0009-01 спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).

Згідно технічному паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами станом на 19 жовтня 2018 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має наступні технічні характеристики та складається в цілому з: житлового будинку літ. А , веранди літ. а , літньої кухні літ. Б , сараю літ. В , підвалу літ. Під.В , сараю літ. Г , гаражу літ. Д , свинарника літ. Е , навісу літ. Ж , вбиральні літ. З , огорожі №1-2, воріт №3, колодязя літ. І (а.с.10-17).

За життя спадкодавець ОСОБА_4 володів земельними ділянками площею 0,2500 га та 0,8474 га, що підтверджується відповідними копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.18-19).

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до пункту "г" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців в порядку спадкування, за винятком випадків, на які поширюється дія п.1 Розділу "Перехідні положення Земельного кодексу України".

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в пунктах 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

За приписами ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно ч.1 ст.46 Закону України Про нотаріат нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, мають право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (у подальшому - Порядок вчинення нотаріальних дій) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування", що за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.23 Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , що разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З копії листа державного нотаріуса Мороз Н.О. від 27 вересня 2018 року за вихідним №1523/01-16 вбачається, що Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 27 вересня 2018 року за реєстровим №1193-1195 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кожний на 1/3 частку.

Крім того, в листі від 27 вересня 2018 року державний нотаріус Мороз Н.О. також зазначила, що серед спадкового майна ОСОБА_4 є ще:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на який відсутні правовстановлюючі документи;

- земельна ділянка площею 0,2500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5120281400:02:005:0081;

- земельна ділянка площею 0,8474 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5120281400:02:005:0082.

При цьому, державний нотаріусом Мороз Н.О. в листі зазначила, що станом на 27 вересня 2018 року спадкоємці ОСОБА_4 дійшли згоди, що житловий будинок та земельні ділянки, буде за доречне оформити тільки на ОСОБА_1 на підставі статті 1261 ЦК України.

Однак, державний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав визначених в статті 1273 ЦК України (а.с.29).

Приписами ч.1 ст. 1273 визначено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

З наданих відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до суду письмових клопотань вбачається, що з позовними вимогами позивача ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельні ділянки: НОМЕР_10 :02:005:0081 та кадастровий номер 5120281400:02:005:0082, вони згодні та не заперечують проти їх задоволення (а.с.63,67).

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, тому на підставі зібраних у справі та досліджених доказів, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2,4,5,10,12,13,76-81,83,89,95,229, 258,259,263-265,268,272,273,352,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 5 січня 2000 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_11 , в порядку спадкування за законом право власності на: житловий будинок літ. А , веранду літ. а , літню кухню літ. Б , сарай літ. В , підвал літ. Під.В , сарай літ. Г , гараж літ. Д , свинарник літ. Е , навіс літ. Ж , вбиральню літ. З , огорожу №1-2, ворота №3, колодязь літ. І , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 5 січня 2000 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_11 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5120281400:02:005:0081, що посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 22 листопада 2010 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області на підставі рішення 9 сесії 22 скликання Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 4 вересня 1997 року №14 та рішення Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 10 грудня 2009 року №248-V, на ім`я ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 5 січня 2000 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_11 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,8474 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5120281400:02:005:0082, що посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого 22 листопада 2010 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області на підставі рішення 9 сесії 22 скликання Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 4 вересня 1997 року №14 та рішення Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 10 грудня 2009 року №248-V, на ім`я ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_11 ; Відповідачі: - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_12 ; - ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_13 ; Тертя особа:Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39043460, розташований за адресою: 66401, Одеська обл., м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___"