Рішення

від 19.02.2020 по справі 638/12089/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12089/17

Провадження № 2/638/2057/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

за участі секретарів Голуб Ю.О., Котяш Н.В., Кириллової К.С.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товаристава з обмеженою відповідальністю Алта про стягнення коштів, -

встановив:

До Дзержинського районного суду м.Харкова звернувся ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю АЛТА про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.06.2017 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 як директором ТОВ АЛТА було укладено договір завдатку, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла на оплату двох місяців оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 суму в розмірі 6000 дол.США, що еквівалентно 156 153,60 грн. Сторони домовились, що договір оренди повинен вступити в силу з 01.08.2017 року. Даний договір завдатку було оформлено письмово, шляхом надання ОСОБА_3 письмової розписки за її підписом та скріплено печаткою ТОВ АЛТА . 27.06.2017 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 не є директором ТОВ АЛТА , що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. 27.07.2017 року позивач звернувся до товариства з письмовою пропозицією укласти договір оренди приміщення та надіслав проект договору оренди на юридичну адресу підприємства через кур`єрську службу, однак за вказаною адресою товариство не знаходиться, на пропозицію кур`єра в телефонному режимі отримати поштове відправлення, ОСОБА_3 відмовилась. Вважає такі дії відповідача свідчать про відсутність наміру укладати договір оренди приміщення. На підставі викладеного просить розірвати договір завдатку від 23.06.2017 року між ТОВ АЛТА та ОСОБА_2 та солідарно стягнути з відповідачів за невиконання умов договору завдатку від 23.06.2017 року кошти у сумі завдатку - 156 153,60 грн., що є еквівалентом 6000 дол.США, а також судовий збір.

Уповноваженим представником відповідача ОСОБА_3 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є безпідставним, посилаючись на те що позивач 23.06.2017 року сплатив завдаток за оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 і оплату комунальних послуг щодо нього строком на два календарні місяці, починаючи з 01.08.2017 року з наступною пролонгацією строку оренди. Цього ж дня він оглянув ці приміщення і отримав ключ від нього та мав вселитися 01.08.2017 року. Натомість замість вселення він 14.08.2017 року звернувся з позовом до суду. Вказує, що ніяких перепон щодо вселення позивача до орендованого приміщення не чинилося. Усі свої обов`язки ТОВ АЛТА як орендодавець виконало у повному обсязі. Усі дії ОСОБА_3 як посадової особи товариства є правомірними. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Уповноваженим представником відповідача ТОВ АЛТА надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є безпідставним, посилаючись на те що позивач 23.06.2017 року сплатив завдаток за оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 і оплату комунальних послуг щодо нього строком на два календарні місяці, починаючи з 01.08.2017 року з наступною пролонгацією строку оренди. Цього ж дня він оглянув ці приміщення і отримав ключ від нього та мав вселитися 01.08.2017 року. Натомість замість вселення він 14.08.2017 року звернувся з позовом до суду. Вказує, що ніяких перепон щодо вселення позивача до орендованого приміщення не чинилося. Усі свої обов`язки ТОВ АЛТА як орендодавець виконало у повному обсязі. Грошові кошти, отримані від ОСОБА_2 були оприходовані того ж дня за прибутковим касовим ордером №23/06-17 від 23.06.2017 року, а йому виданий корінець цього ордеру. Усі дії ОСОБА_3 як посадової особи товариства є правомірними. Припущення позивача нічим не обґрунтовані та не доведені. Ніяких обмежень щодо здавання у оренду нежитлових приміщень на час відносин з позивачем не існувало. Вказує, що товариством визнається укладення з позивачем договору завдатку та сплативши суму у розмірі 156 153,60 грн. позивач як орендатор підтвердив існування між ним і товариством основного зобов"язання з оренди ним нежитлових приміщень та забезпечив його виконання цими грошима. Зазначає, що позивач порушив умови укладеного договору, а тому підстави для повернення завдатку відсутні. Також зазначає, що на адресу товариства не надходило кореспонденції від позивача. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача ТОВ АЛТА просив справу розглянути без представника товариства.

Суд, заслухавши вступне слово учасників провадження, з`ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 2 ст. 6 даного Кодексу передбачає, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що 23 червня 2017 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 , яка діяла від імені ТОВ АЛТА як директор товариства грошові кошти у розмірі 6000 дол.США в якості завдатку в рахунок належних з нього платежів за договором, про що надано відповідну розписку.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Так, згідно змісту вказаної розписки вказані кошти було надано на оплату за два місяці оренди приміщення за адресою АДРЕСА_2 та передплату за комунальні платежі у розмірі 1000 дол.США. Згідно наданої розписки договір оренди набирає сили з 01.08.2017 року. Якщо договір не відбувся через вину орендатора в особі ОСОБА_2 завдаток не повертається, якщо договір не відбувся через вину орендодавця - завдаток повертається.

З матеріалів позову вбачається, що позивачем надіслано 27.07.2017 року на адресу ТОВ АЛТА заяву про укладення договору оренди 28.08.2017 року о 14.00 год. у приміщенні приватного нотаріуса Назарової Ольги Сергіївни за адресою: м .Харків, вул.Космічна буд.4, про що свідчить повідомлення з кур`єрської доставки.

Однак у визначений час договір оренди приміщення не було укладено через відсутність представника ТОВ АЛТА .

Стаття 526 ЦК України встановлює загальні умови виконання зобов`язань та закріплює основний принцип виконання зобов`язань - принцип належного виконання, що стосується як суб`єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання (статті 527-545 ЦК України).

За змістом статті 526 ЦК України належне виконання зобов`язання - це передусім виконання його відповідно до умов договору і вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Згідно зі ст. 652 ЦПК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідачами не надано до суду неспростовних та беззаперечних доказів того, що порушення зобов`язання відбулось не з їхньої вини.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки відповідачі, на виконання свого процесуального обов`язку не надали належних, і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3-5, 11-13, 76- 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Розірвати договір завдатку від 23.06.2017 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Алта .

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ), Товаристава з обмеженою відповідальністю Алта (61058, м. Харків, вул. Чичибабіна, 11, код 32869314) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) за невиконання умов договору завдатку від 23.06.2017 року кошти у сумі завдатку - 156 153,60 грн. (сто п`ятдесят шість тисяч сто п`ятдесят три грн. 60 коп.), що еквівалентно 6000 (шість тисяч) доларів США.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ), Товаристава з обмеженою відповідальністю Алта (61058, м. Харків, вул. Чичибабіна, 11, код 32869314) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) судові витрати у розмірі 1561,54 грн. (одна тисяча п`ятсот шістдесят одна грн. 54 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті та проголошено у присутності представника позивача та представника ОСОБА_3 .

Повний текст рішення буде виготовлено 02.03.2020 року.

Головуючий: суддя