Рішення

від 05.03.2020 по справі 757/49082/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49082/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Диба І.Б.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лєскова, 1А

третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лєскова, 1А , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира розташована на 15 поверсі будинку, а на АДРЕСА_2 поверсі будинку АДРЕСА_3 . Через конструктивні особливості будинку вищезазначена квартира як 16-й поверх (18-поверхового будинку) перекриває частину площ квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , а над іншою частиною зазначених квартир споруджено без горищний дах (покриття) будівлі. Впродовж багатьох років (починаючи з 2005 року) відбувається залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_1 через неправомірні дії сусіда - ОСОБА_2 - власника квартири АДРЕСА_6 . Позивач зазначає, що відповідач облаштував непередбачений проектною документацією вихід з квартири АДРЕСА_7 на дах будинку над її квартирою і виконав на даху будівельні роботи без дозвільної документації. Зокрема, здійснив зміну цільового призначення покрівлі з не експлуатуючої в експлуатуючу та здійснив незаконну побудову житлової о приміщення. Проведені роботи призвели до додаткового навантаження на плиту перекриття, що зумовило її прогин та ліквідацію електро підігріву розжолобків для танення снігу. Після чергового ремонту квартири позивача ситуація із залиттям квартири повторилась. Оскільки самостійно відповідач шкоду не відшкодовує, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою судді від 16 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представники позивача в судовому засіданні 28 січня 2020 року позовну заяву підтримали, просили позов задовольнити з викладених у позові підстав.

В судове засідання, призначене на 5 березня 2020 року подали до суду клопотання, в якому просили позов задовольнити та розглянути справу без їх участі.

Відповідач - ОСОБА_2 належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач - представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лєскова, 1А в судовому засіданні підтвердила факт порушення прав позивача з боку відповідача ОСОБА_2 , просила ухвалити рішення враховуючи вимоги законодавства.

В судове засідання, призначене на 5 березня 2020 року подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Третьою особою було надано письмові пояснення по суті справи, згідно з якими повідомлено, що Департамент не видавав, не реєстрував документів дозвільного і декларативного характеру, які б давали право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та не приймав в експлуатацію об`єкт будівництва, а також не здійснював заходи державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акту встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Судом встановлено, що 16 липня 2018 р. комісією ОСББ Лєскова, 1А була обстежена трикімнатна квартира АДРЕСА_1 на 15 поверсі на предмет її залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_7 , яка перебуває на 16 поверсі 18-поверхового будинку, 2001 року побудови. За результатами обстеження складено Акт № 1 від 16 липня 2018 р.

На день обстеження комісія встановила, що під час залиття в квартирі АДРЕСА_5 постраждали житлова кімната 28, 9 кв.м., дитяча кімната 22,6 кв.м., спальня 20, 6 кв.м.

Комісією виявлено в житловій кімнаті квартири АДРЕСА_5 постійні течі зі стелі в районі електричних проводів та люстри, а також пошкодження стелі в районі люстри. В дитячій кімнаті виявлені течі зі стелі в районі електричних проводів та люстри, пошкодження шпалер та стелі, а в спальні - підтоплення від стіни на відстані 2 м. з явними ознаками цвілі, а також пошкодження шпалер та стелі.

Комісія дійшла висновку, що власником кв. 54 були порушені норми технічної експлуатації будівель: самовільна зміна конструкції фасадної частини будинку, зміна конструкції даху.

Комісія встановила, що причиною залиття квартири АДРЕСА_5 стало - зміна конструкції фасадної частини будинку, зміна конструкції даху власником кв. 54.

Внаслідок систематичного затоплення квартир з даху та збільшення навантаження на дах внаслідок спорудження незаконної надбудови (прибудови) пошкоджуються комунікації, зникає електроенергія, розвивається грибок, в несучих стінах виникають тріщини. А також виникає загроза короткого замикання електрики, виникнення пожежі та руйнації стелі.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщенням житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 24.01.2006 року № 45, власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані забезпечувати збереження сантехнічного обладнання та при появі несправностей вжити заходів їх усунення власними силами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири, через якого сталося залиття.

Окрім того, судом встановлено, що покрівля 15 поверху знаходиться у спільній власності членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно п. 1.1. Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лєскова, 1А (далі по тексту - Статут Об`єднання ) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лєскова, 1А (надалі об`єднання) створено на підставі Положення про порядок організації та діяльності об`єднань, що створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. № 588 (надалі - Положення).

Згідно Статуту Об`єднання власники квартир, житлових і нежитлових І приміщень, зобов`язані виконувати вимоги Положення і Статуту об єднання, який розроблений на підставі Типового статуту і затверджений рішенням установчих зборів членів об`єднання.

Статутом встановлено, що зазначене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створено виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Об`єднання метою діяльності об`єднання є: забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення згоди власників квартир, житлових та нежитлових приміщень будинку про порядок реалізації ними своїх прав на володіння, користування та розпорядження об`єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів об`єднання; забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами, забезпечення виконання власниками квартир, житлових і нежитлових приміщень будинку вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572.

Відповідно до п. 3.2. Статуту Об`єднання межі квартир і нежилих приміщень будинку визначаються згідно з планами, які містяться в технічних паспортах, поверхнями, що обмежені несучими та огороджувальними конструкціями.

Відповідно до п. 3.4 Статуту Об`єднання об`єкти, що перебувають у спільній частковій власності членів об`єднання, передаються ними в управління правлінню об`єднання. Правління об`єднання має право використовувати об`єкти, що перебувають у спільній власності членів об`єднання, в порядку, передбаченому Статутом.

Згідно Статуту Об`єднання власники квартир, частин квартир і нежитлових приміщень будинку є співвласниками на праві спільної часткової власності, допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного обладнання, фактичний перелік яких наведено в розділі 4 цього Статуту.

Відповідно до Статуту Об`єднання до частин та елементів будинку, які перебувають у спільній частковій власності членів об`єднання, належить в т.ч. несучі та огороджуючи конструкції, міжповерхові, напівпідвальні та горищні перекриття, парапети, фронтони, люки та виходи на дах та покрівлю, елементи архітектурного оздоблення будинку, балкони, лоджії.

Відповідно до Статуту Об`єднання член Об`єднання зобов`язаний використовувати об`єкти, що перебувають у спільній власності членів об`єднання, тільки за їх прямим призначенням, не порушуючи при цьому права та інтереси інших членів об`єднання.

Відповідно до Статуту Об`єднання ОСББ зобов`язане здійснювати ремонт будинку в установленому порядку.

Відповідно до п. 6.2 Статуту Об`єднання кожний член об`єднання зобов`язаний відшкодовувати об`єднанню або членам об`єднання збитки, заподіяні ним або членами його сім`ї, чи будь-якою особою, яка користується його квартирою, жилим або нежилим приміщенням, об`єктами, які перебувають у спільній власності співвласників будинку.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України, у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.

Судом не встановлено вини саме відповідача ОСББ Лєскова, 1А у заподіянні шкоди позивачці, тому оскільки ОСОБА_2 не спростовано обставин, на які посилається позивач та не спростовано вину, суд приходить до висновку про порушення прав позивача з боку даного відповідача та стягнення із ОСОБА_2 суми заподіяних збитків в розмірі 59 280 грн.

Щодо заявлених позивачами вимог про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.

Враховуючи те, що відповідач своїми неправомірними діями порушив права позивача, суд, з урахуванням принципів розумності та справедливості, оцінює розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Щодо заявлених вимог про приведення даху над квартирою АДРЕСА_1 у стан, передбачений технічною документацією на будинок АДРЕСА_9 , суд приходить до наступного висновку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки під час судового розгляду встановлено та не заперечується сторонами факт перебудови даху, що знаходиться над квартирою АДРЕСА_1 , невідповідність даху технічним умовам та порушення прав саме позивача, оскільки постійно відбувається залиття квартири позивача, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, стороною позивача доведено обставини, на які посилаються у позовній заяві щодо відшкодування матеріальної шкоди, а стороною відповідача вони не спростовані, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

Щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 3000 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано копію квитанції № 56 від 15 липня 2019 року, яка не може свідчити про сплату коштів в розмірі 3000 грн., крім того, не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, заявлені витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача також понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями , статтями 12, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лєскова, 1А , треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_10 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 ) шкоду, завдану внаслідок залиття в розмірі 59 280 грн., 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2 689,40 грн. витрат з оплати судового збору.

Зобов`язати ОСОБА_2 привести дах над квартирою АДРЕСА_1 у стан, передбачений технічною документацією на будинок АДРЕСА_9 .

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_10 ).

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лєскова, 1А (01011 м. Київ, вул. Лєскова, буд. 1А, ЄДРПОУ 26077106).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16 березня 2020 року.

Суддя О.Л. Бусик