Постанова

від 09.04.2020 по справі 153/424/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 153/424/19

Провадження № 22-ц/801/806/2020

Категорія: 37

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гаврилюк Т. В.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 рокуСправа № 153/424/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С.К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство Акцент-Банк ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 153/424/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2020 року, ухвалене у складі судді Гаврилюк Т. В. у залі суду, повне судове рішення складено 31 січня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо (далі - ТДВ СК Кредо ), про стягнення страхової виплати.

В обґрунтування позову зазначила, що 20 грудня 2015 року між нею та АТ А-Банк укладено договір банківських послуг № SAMABWFC00000291127, за умовами якого вона отримала грошові кошти на картковий рахунок в розмірі 10 000 гривень.

11 серпня 2017 року між нею та відповідачем укладено договір страхування власника карткового рахунку, одним зі страхових ризиків за яким є понесення страхувальником непередбачених фінансових витрат внаслідок звільнення страхувальника з роботи не з його ініціативи.

26 січня 2018 року вона була звільнена з роботи у зв`язку з ліквідацією юридичної особи, про що в той же день повідомила страховика, а 26 лютого 2018 року надала усі необхідні документи для отримання страхового відшкодування.

Страховиком у виплаті страхового відшкодування їй було відмовлено у зв`язку з невиконанням умов договору страхування, оскільки не були надані документи, що підтверджують настання страхового випадку.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати незаконним рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування, стягнути з останнього на свою користь страхове відшкодування в сумі 20 383, 16 грн, визначене станом на 30 серпня 2018 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач надала страховикові неправдиві відомості про факт настання страхового випадку та ввела його в оману з метою безпідставного отримання страхового відшкодування, а тому відповідач на підставі п. 4. 1. 3 Умов страхування та п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України Про страхування дійшов обґрунтованого висновку про відмову у здійсненні страхової виплати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

10 березня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 10 березня 2020 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано іншим учасникам справи відповідно до статті 360 ЦПК України право подати до Вінницького апеляційного суду в письмовій формі відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року відповідно до вимог частини 1 статті 369 ЦПК України справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 09 квітня 2020 року.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не правильно витлумачено положення статті 10 Закону України Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , оскільки відомості, які не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не можуть використовуватися в суперечці з третіми особами, крім випадків, коли особа знала або могла знати про ці відомості. Також місцевий суд не звернув уваги на те, що нею були надані відповідачу оригінали усіх документів, що свідчать про звільнення її з роботи у зв`язку з ліквідацією юридичної особи. Також нею була надана довідка про відсутність у 2018 році доходів у вигляді заробітної плати, якій судом першої інстанції не надана належна правова оцінка. Доводи про те, що нею не були надані страховику документи, що підтверджують настання страхового випадку спростовуються її зверненнями до відповідача, в яких вона висловила готовність надати на його запит усі необхідні документи.

08 квітня 2020 року на адресу Вінницького апеляційного суду від ОСОБА_1 засобами електронної пошти надійшли пояснення та клопотання про долучення доказів, а саме: копії договору оренди, копії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, копії довідки АК Акцент-Банк про розмір заборгованості, копії відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, скриншоти публікацій.

Дослідивши надані документи, суд апеляційної інстанції приймає до уваги пояснення позивача, проте, зважаючи на те, докази, про залучення яких просить заявник, подані поза межами процесуальних строків, встановлених для їх подання, такі докази судом апеляційної інстанції залишаються без розгляду та до уваги не приймаються.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу генеральний директор ТДВ СК Кредо Кривцун В. В. указував на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам, правильно визначив характер спірних правовідносин та правильно застосував норми матеріального права.

Посилається на безпідставність аргументів апеляційної скарги про наявність підстав для задоволення позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 20 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та АТ А-Банк укладено договір банківських послуг № SAMABWFC00000291127, за умовами якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти на картковий рахунок в розмірі 10 000 гривень.

11 серпня 2017 року між ТДВ СК Кредо та ОСОБА_1 укладено договір комплексного страхування власника карткового рахунку. Строк дії договору становить 12 місяців з 11 серпня 2017 року по 10 серпня 2018 року включно (а. с. 6-7).

Зазначений договір був укладений шляхом акцептування ОСОБА_1 публічної оферти ТДВ СК Кредо , про що зазначено у тексті договору.

Предметом указаного договору у відповідності до п. 4.1 є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи, а також пов`язані із збитками внаслідок непередбачених фінансових витрат у зв`язку зі звільненням страхувальника з роботи не з його ініціативи.

Страховими випадками за договором є, зокрема ризик Д , а саме понесення страхувальником непередбачених фінансових витрат внаслідок звільнення страхувальника з роботи не з його ініціативи. Під ризиком Д розуміється розірвання трудового договору страхувальника за ініціативою роботодавця лише у випадках: зміна в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до наказу №1 від 25 травня 2016 року ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ Я на роботі з 26 травня 2016 року.

26 січня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку зі зміною організації виробництва, за ст. 40 п. 1 КЗпП України ( а. с. 8-11).

Відповідно до наказу № 1 від 26 січня 2018 року, виданого ліквідатором п/п ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ Я на роботі 26 січня 2018 року у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (початком процедур ліквідації товариства) п.1 ст.40 КЗпП.

Відповідно до листа про візит виїзного інспектора, ТОВ Юридична фірма Дельта М , що діє в інтересах АТ А-Банк , повідомило ОСОБА_1 про добровільне вирішення питання сплати боргу, що становить 19 408 грн (а. с.12).

30 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ А-Банк укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а. с.13-14).

Із виписки з архіву заявок по страхових випадках слідує, що 26 січня 2018 року зроблено заявку, об`єкт страхування № SAMABWFC00000291127 від 20 грудня 2015 року, дата події - 31 серпня 2017 року, підстави події: звільнення з роботи. По вказаній заявці прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. (а. с. 15).

17 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ СК Кредо з проханням повторно розглянути подану нею заяву.

Відповідно до листа ТДВ СК Кредо вих. № 2377.00/4039 від 26 вересня 2018 року у результаті розгляду заяви та доданих документів, у відповідність зі страховим актом № Z180QAB7000005 від 14 березня 2018 року у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 відмовлено на підставі п. 4. 1. 6 Умов страхування, у зв`язку з ненаданням всіх необхідних документів, передбачених п.п.3.3 Умов страхування, а саме: попередження про звільнення.

15 грудня 2018 року ОСОБА_1 на адресу ТДВ СК Кредо та АТ А-Банк направлено досудову претензію з проханням ТДВ СК Кредо детально роз`яснити причину відмови в страховій виплаті, а саме які документи не були пред`явлені, а також виконати зобов`язання по договору №АВН0ZKF177B04F; АТ А-Банк повідомити причини ігнорування її звернень, надати відомості про суму боргу по договору банківських послуг №SAMABWFC00000291127 після 26 січня 2018 року.

Із інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань від 08 квітня 2019 року слідує, що ТОВ Я на роботі не перебуває в процесі припинення.

Відповідно до страхового акта № Z180QAB7000005 від 14 березня 2018 року ОСОБА_1 є застрахованою особою. 26 січня 2018 року ОСОБА_1 повідомила про обставини події, а саме: звільнення, у зв`язку зі зміною підприємства п. 1 ст. 40 КЗпП України. У виплаті страхового відшкодування відмовлено через створення страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Правилами добровільного страхування фінансових ризиків № П-18 та додатку № 1 до правил визначено загальні положення, предмет договору страхування, порядок визначення страхових сум, страхові тарифи, страховий платіж, страхові ризики, страхові випадки, виключення із страхових випадків і обмеження страхування, строк та місце дії договору страхування, порядок укладення договору страхування, права і обов`язки сторін, дії страхувальника при настанні страхового випадку, перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, порядок і умови виплат страхових відшкодувань, причини відмови у виплаті страхового відшкодування, строки прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, зміна умов та припинення договору страхування, порядок вирішення спорів та особливі умови. У додатку № 12 указано страхові тарифи. (а. с.72-88).

31 серпня 2017 року на ТОВ Я на роботі скоєно розкрадання матеріальних цінностей товариства, що спричинило призупинення його господарської діяльності. У ході заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності не вдалося досягти поставленої мети. У зв`язку з неможливістю подальшого здійснення господарської діяльності прийнято рішення про ліквідацію ТОВ Я на роботі . Ліквідатором призначено ОСОБА_2

16 січня 2020 року ОСОБА_2 звільнено від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ Я на роботі , до виконання обов`язків ліквідатора приступила ОСОБА_1 .

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Способи захисту цивільних прав визначено у статті 16 ЦК України.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 634 ЦК України надає визначення договору приєднання, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 3 ЦК України однією з засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно зі статтею 627 ЦК свобода договору полягає у тому, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю тапенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України Про страхування страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 7.1 поліса комплексного страхування власника карткового рахунку від 11 серпня 2017 року страховими випадками за цим договором визнається, зокрема, ризик Д : понесення страхувальником непередбачених фінансових витрат унаслідок втрати ним постійного місця роботи.

Згідно з п. 7.8 договору, під втратою постійного місця роботи розуміється розірвання трудового договору страхувальника за ініціативою роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) лише у випадках: зміна в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За таких умов, звільнення особи за ч. 1 ст. 40 КзпП України може бути страховим випадком за умови виконання нею його умов в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2 Умов страхування до договору, для отримання страхової виплати страхувальник, застрахована особа, або вигодонабувач повинні звернутися до страховика з письмовою заявою про страхову виплату та надати документи, які підтверджують факт настання страхового випадку.

Згідно з пп. б п.3.3 зазначених Умов страхування до заяви про страхову виплату повинні додаватися такі документи, в залежності від страхового випадку за подією, передбаченою ризиком Д договору страхування: - договір страхування (поліс); копія трудової книжки (всі сторінки), яка підтверджує дату і причину звільнення страхувальника; копія наказу про звільнення страхувальника з постійного місця роботи із визначенням причин такого звільнення, засвідчена роботодавцем (на вимогу страховика); копія рішення щодо припинення юридичної особи (роботодавця) або копія рішення суду про ліквідацію юридичної особи (роботодавця) (у випадку примусової ліквідації) (на вимогу страховика); оригінал довідки, виданої органом державної служби зайнятості населення, яка підтверджує реєстрацію страхувальника в органах служби зайнятості як безробітного або громадянина, що шукає роботу (на вимогу Страховика); інші документи або відомості на запит страховика, що необхідні для встановлення факту, причин та наслідків настання страхового випадку.

З матеріалів справи слідує, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ТОВ Я на роботі (ЄДРПОУ 40516570) відсутня інформація про припинення (ліквідацію) цієї юридичної особи.

ОСОБА_1 є єдиним засновником ТОВ Я на роботі та по теперішній час перебуває на посаді керівника цього товариства.

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку (стаття 26 Закону України Про страхування , п. 4.1.1 Умов страхування до договору).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, за відсутності відомостей на час розгляду справи в суді першої інстанції щодо припинення юридичної особи, у тому числі шляхом її ліквідації, а відтак і звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

При вирішенні цієї справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правові оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Посилання заявника про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також на безпідставність відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду справи та спростовуються наявними у справі доказами.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а відтак не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився із характером правовідносин, застосував норму матеріального права, що підлягає застосуванню та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

Пунктом першим частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102 гривні.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову у якій становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому не підлягає касаційному оскарженню (п. 2 ч. 3 с. 389 ЦПК України).

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, а ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі Закону України Про захист прав споживачів , то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2020 року без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести за рахунок держави.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С. К. Медвецький

Судді: С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук