Постанова

від 08.04.2020 по справі 265/118/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/1236/20

265/118/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 265/118/20

Номер провадження 22-ц/804/1236/20

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Кочегарової Л.М., Гаврилової Г.Л., Попової С.А.,

сторони :

заявник - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Морський 68

боржник - ОСОБА_1

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Морський 68 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 січня 2020 року, у складі судді Костромітіної О.О., дата складення повного судового рішення 27 січня 2020 року,

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Морський 68 (далі ОСББ Морський 68) звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внескам та платежам у розмірі 8879,23 грн, яка складається з основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, а також судового збору у розмірі 192,10 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 січня 2020 року у видачі судового наказу відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що у заяві про видачу судового наказу не зазначено відомостей передбачених ст.163 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСББ Морський 68 просить ухвалу суду скасувати та справу направити на розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що правові підстави для відмови у видачі судового наказу відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу, в порядку визначеному ст.360 ЦПК України, не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у видачі судового наказу заявнику, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявником не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта боржника ОСОБА_1 , що унеможливлює видачу судового наказу.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Пунктом 3 частини 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.

Частиною другою статті 163 ЦПК України встановлені вимоги щодо змісту заяви про видачу судового наказу, а саме: в заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб-громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Порядком про надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників і стягувачів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України та Державної податкової служби від 26 лютого 2013 року №30/44 передбачено надання Міндоходів судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків, зареєстрованих у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

Таким чином, у разі необхідності суд першої інстанції не позбавлений можливості зробити відповідний запит, а не зазначення та не надання номеру і серії паспорта боржника не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу.

У заяві про видачу судового наказу заявник зазначив адресу та дату народження боржника ОСОБА_1 ; інші відомості заявнику не відомі.

Крім того, до заяви про видачу судового наказу надано належним чином завірені копії документів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції 09 січня 2020 року було направлено запит до Центру адміністративних послуг Маріупольської міської ради щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/ Єдиному державному демографічному реєстрі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с12).

23 січня 2020 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла відповідь начальника відділу аналітичного забезпечення департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПГУ (паспорт громадянина України) НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 18 березня 1997 року по теперішній час (а.с. 13).

Однак, суд першої інстанції належної уваги на зазначені відомості не звернув, не врахував, що представлені відомості мають інформацію про паспорт громадянина України ОСОБА_1 - НОМЕР_1 , чим порушив права заявника на доступ до правосуддя, оскільки згідно цивільного законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод.

Більше того, аналіз зазначених вище дій суду, свідчить про те, що занадто суворе дотримання судом правил процесуального законодавства, в даному випадку ОСББ Морський 68, фактично позбавило об`єднання можливості реалізувати своє право на стягнення заборгованості у безспірному порядку, саме шляхом видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, що свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Оскільки видача судового наказу не віднесена до компетенції суду апеляційної інстанції то відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись п.6 ч.1 ст.374, ст.379 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Морський 68 задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 січня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Дата складення повного судового рішення 09 квітня 2020 року.

Судді: Л.М. Кочегарова

Г.Л. Гаврилова

С.А. Попова