Постанова

від 08.04.2020 по справі 522/14755/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2610/20

Номер справи місцевого суду: 522/14755/15-ц

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А.,

з участю секретаря Воронової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі Україна на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року, постановлене під головуванням судді Домусчі Л.В., повний текст рішення складений 21 квітня 2019 року, -

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданийдо товариства з обмеженою відповідальністю Об`єкт сервіс (далі ТОВ Об`єкт сервіс ), підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якомупросила стягнути на її користь з відповідачів 106097,00 грн. матеріальної шкоди та 20000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 18 лютого 2015 приблизно о 13.00 годині вона виходила з ТЦ Афіна через двері, що розташовані з боку дитячого супермаркету Антошка . При виході із ТЦ Афіна через автоматичні двері, які швидко зачинилися, виштовхнули її з силою по діагоналі вперед. У результаті чого вона вдарилася головою, корпусом об стіну і впала на підлогу. Після падіння відчула сильний біль голови і в області лівого стегна. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги доставила її в МКЛ №11. Після проведеного обстеження їй був поставлений діагноз Закритий медіальний перелом шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків . Лікування вона проходила в травматологічному відділені МКЛ №11, де перенесла складну операцію. З МКЛ №11 позивача виписали 1 квітня 2015 року для подальшого проходження лікування у травматолога за місцем проживання. Вказувала, що на лікування вона витратила 106097,00 гривень.

Також, позивачка зазначила, що їй також завдано і моральну шкоду, оскільки вона постійно перебувала у стані стресу та безнадії, втратила здоров`я, здатність вільно пересуватися без сторонньої допомоги і вимушена витрачати пенсію на лікування. Звернення до ТОВ Об`єкт сервіс з приводу компенсації шкоди залишилось без відповіді.

У зв`язку з викладеними обставина, позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задоволений частково.

Стягнуто з підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 103 278, 45 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн., а також судовий збір у розмірі 952, 75 грн.

В іншій частині вимоги допідприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України відмовлено.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ Об`єкт сервіс .

Не погоджуючись з рішенням суду,підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України зазначає, що суд розглянув справу за відсутністю представника підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України , який не був повідомлений належним чином про розгляд справи, також суд неповно з`ясував всі обставини справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

Відзиву до суду надано не було.

Сторони про розгляд справи на 01 квітня 2020 року були сповіщені належним чином (а.с. 200, 202-204 т. 2).

Судова повістка підприємству з іноземними інвестиціями Міханікі України була направлена за адресою юридичної особи, вказаною в апеляційній скарзі, та яка є зареєстрованою адресою, згідно з реєстром юридичних осіб.

Однак, судова повістка повернулась на адресу суду з позначкою, що такий адресат відсутній, у відповідності до ч. 4 ст. 130 ЦПК України (а.с. 203 т. 2).

Відповідно до ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця знаходження під час провадження у справі.

При цьому колегія суддів, звертає увагу на те, що підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України звернулось з апеляційною скаргою на рішення у травні 2019 року, зазначивши у апеляційній скарзі саме ту адресу, на яку були направленні повістки, нову адресу не надало, та з урахуванням ч. 1 п. 1 ст. 130 ЦПК України, вважається таким, що сповіщений належним чином.

Від ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 до судунадійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 208 т. 2).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, та від яких не надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Статтею 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

У відповідності до вимог частини другої ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 17.07.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Об`єкт Сервіс про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2015 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду.

На виконання вимог ухвали суду від 29.10.2015 року суду було надано завірену копію медичної картки стаціонарної хворої ОСОБА_1 №2730/306 (а.с.61-124 т.1).

На виконання вимог ухвали суду від 02.02.2016 року суду було надано завірену копію матеріалів ЖЄО №2318 від 16.11.2015року та ЖЄО №6849 від 18.02.2015 року Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області (а.с.145-180 т.1).

19.10.2016 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та звернулася до суду з позовом доТОВ Об`єкт сервіс , підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Також 26.07.2017 року суду було надано з комунальної установи Одеська міська лікарня №5 оригінал амбулаторної медичної картки №40 хворого - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 08.11.2017 року (суддя Свячена Ю.Б.) по справі була призначена судова медична експертиза, на час проведення якої провадження у справі було зупинено.

03.07.2018 року до суду були повернуті матеріали цивільної справи разом із висновком експерта №369 (а.с.66-77 т.2).

04.07.2018 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, вказана справа була розподілена судді Домусчі Л.В., у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_3 від посади.

Ухвалою суду від 18.07.2018 року поновлено провадження та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 22.10.2018 року.

У підготовче засідання призначене на 22.10.2018 року сторони не з`явилися, від представника позивача - адвоката Пилипчук І.Г. надійшла заява щодо розгляду справи за її відсутністю, від представника ТОВ Об`єкт сервіс надійшло клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Проте, підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України про слухання справи, призначене на 22.10.2018 року повідомлене належним чином не було, що підтверджується повернутим рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 82 т. 2).

Ухвалою суду від 22.10.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2018 року.

Відповідач підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України також не був повідомлений належним чином про призначене судове засідання на 13.12.2018 року (а.с. 97 т. 2).

Оскільки, в судове засідання, призначене на 13.12.2018 року, сторони не з`явилися, розгляд справи було відкладено на 16.01.2019 року.

Підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України не був повідомлений належним чином про призначене судове засідання на 16.01.2019 року (а.с. відсутній т. 2).

16.01.2019року через неявку відповідачів розгляд справи відкладено на 22.02.2019року.

Відповідач підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України не був повідомлений належним чином про призначене судове засідання на 22.02.2019 року (а.с. 113-114 т. 2).

22.02.2019 року судом постановлена ухвала, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ Об`єкт Сервіс про витребування доказів,та розгляд справи відкладено на 11.03.2019 року.

Підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України також не був повідомлений належним чином про призначене судове засідання на 11.03.2019 року (а.с. 151 т. 2).

У судове засідання, призначене на 11.03.2019 року, з`явилась представник відповідача ТОВ Об`єкт сервіс Куліш Н.М, представник відповідачапідприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України у судове засідання не з`явився, позивач до судового засідання не з`явилась, представник позивача адвокат Пилипчук І.Г. подала клопотання до суду про відкладення судового засідання, у зв`язку із хворобою, у звзязку з чим справабулла відкладена на 11.04.2019 року.

Представник підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України в судове засідання, призначене на 11.04.2019 року не з`явився, оскільки також про слухання справи повідомлений належним чином не був (а.с. 149-150 т.2).

11 квітня 2019року суд першої інстанції розглянув справу та ухвалив рішення, яким задовольнив частково позов ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим, підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України оскаржиловказане рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України , посилається на порушення місцевим судом норм процесуального права щодо належного сповіщеннявідповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України про час і місце розгляду справи.

Статтями 128, 130 ЦПК України регламентований порядок направлення та вручення судових повісток.

Згідно із частинами 2, 3, 5 статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 1 частини 7 статті 128 ЦПК України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 10 ст. 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Аналіз змісту положень ЦПК України, що регламентують порядок направлення та вручення судових повісток, свідчить про те, що повернення відділенням зв`язку судової повістки з відміткою: немає довіреності, немає реєстрації , не зареєстрований , інші причини, що не дали змоги виконатиобов`язки щодо пересилання поштового відправлення , за закінченням терміну зберігання не можна вважати належним повідомленням особи, яка бере участь у справі, оскільки це не відповідає вимогам статті 130 ЦПК України.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачкав уточненому позові зазначила адресу відповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України , м. Одеса, площа Грецька, 3/4, офіс 35, і саме за вказаною адресою судом першої інстанції направлялися судові повістки.

Проте, матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належне повідомлення відповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України про жоднісудові засідання, призначені на 22.10., 13.12.2018 року, 16.01., 22.02., 11.03., 11.04. 2019 року, оскільки поштові відправлення, які направлялись судом на адресу відповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України , повернулися до суду без вручення адресату.

Тобто, суд першої інстанції не вжив всі можливі та допустимі заходи щодо повідомлення відповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України , чим порушив його право знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі Віктор Назаренко проти України від 03 жовтня 2017 року та у справі Лазаренко та інші проти України від 27 червня 2017 року).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі Надточій проти України (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення відповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України про дату, час та місце розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та розглянув справу, причин неотримання відповідачем повідомлення не з`ясував, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

На підставі викладеного, а також на те, що судом першої інстанції розглянуто справу без участі відповідачапідприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України , який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження юридичної особи, відповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України є: 65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька, буд. 3/4, офіс 35 (а.с. 105 т. 2).

19 жовтня 2016 року, в судовому засіданні, ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом, в якому зазначила другим відповідачем підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України`та просила суд залучити підприємство до участі у справі (а.с. 242-243 т. 1).

Судом вказане клопотання було задоволено, а розгляд справи відкладений на 30.11.2016 року (а.с. 245 т. 1).

Копія уточненого позову та судова повістка про призначення справи до розгляду,20 жовтня 2016 року направлені відповідачу підприємству з іноземними інвестиціями Міханікі України , які отримані відповідачем 14 листопада 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, але представник відповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України в призначене судове засідання 30.11.2016 року не з`явився (а.с. 248, 250 т. 1).

Тобто, відповідачу підприємству з іноземними інвестиціями Міханікі України було відомо, про те, що зазначена справа розглядається у місцевому суді з листопада 2016 року.

Проте, відповідачем підприємством з іноземними інвестиціями Міханікі України після отримання уточненого позову, жодного разу судові повістки отримані не були, які неодноразово направлялися за адресою місцезнаходження відповідача, та з апеляційною скаргою відповідач звернувся 08 травня 2019 року, в межах встановленого процесуального строку для подання апеляційної скарги, в якій апелянт зазначив, про те, що про судове рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст якого оприлюднене 23.04.2019 року, а як вбачається з рішення суду повний текст був складений 21.04.2019 року.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до статті 44 ЦПК України , учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах Рябих проти Росії (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та Пономарьов проти України (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 2730/306 вбачається, що 18.02.2015 року позивачка була госпіталізована до комунальної установи Міська клінічна лікарня 11 , де перебувала на лікуванні з 18.02.2015 до 01.04.2015р. з діагнозом: закритий медіальний перелом шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків.

Відповідно до проведеного лікарями огляду у КУ Міська клінічна лікарня 11 18.02.2015 року, позивачка отримала травму внаслідок падіння на ліву сторону тулуба в результаті удару автоматичними дверима в торгівельному центрі Афіна .

На рентгенограммах від 18.02.2015 року, у двох проекціях відмічено медіальний перелом шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків.

У період лікування у КУ Міська клінічна лікарня 11 , позивачу 20.02.2015 проведено операцію: тотальне цементне ендопротезування лівого тазостегнового суглобу.

Згідно медичної картки позивачки (п.16), працездатність ОСОБА_1 була тимчасово втрачена. Після огляду завідуючим відділенням, 01.04.2015 позивача виписано на амбулаторне лікування.

Відповідно до рахунку-фактури № 25 від 19.02.2015, вартість комплекту фіксаторів для цементного ендопротезування склала 95 200 гривень.

Із матеріалів медичної картки вбачається, що позивачці було призначені наступні ліки: делобене (гель), гиваниск, препарати для знеболювання: сибащон. Маркаін; Інфузіт: реосорбілакт, стабізол, альбумін, р. рінгеру, глюкозу, фіз.. розчин, альгумін.

Загальна вартість ліків, необхідних для лікування, згідно наданих суду позивачем фіскальних чеків, дорівнює 8078,45 гривень.

Відповідно до висновку судової комісійної судово-медичної експертизи № 39 від 23.06.2018 року, травма лівої нижньої кінцівки у ОСОБА_1 , не була небезпечною для життя, в тому числі і в момент заподіяння, спричиняє тривалий розлад здоров`я строком понад 3-х тижнів (більш ніж 21 день) та розлад здоров`я, пов`язаний зі стійкою втратою загальної працездатності менш ніж на одну третину (від 10% до 33%, в даному випадку в розмірі - 25%), і за з п. 2.2.2., п. 2.2.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень , затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. У наданій медичній документації, насамперед первинній ( Медична карта стаціонарного хворого №2730/306 з КУ МКЛ №11 , оформлена на постраждалу одразу після події) будь-яких контактних (зовнішніх) ушкоджень лікарями клініцистами не зазначено. У разі удару (ударів) автоматичними дверима і (або) падіння з положення стоячи на ногах або близького до такого ( з висоти власного зросту ) на площину, слід очікувати контактних (зовнішніх) ушкоджень, утворених безпосередньо в місці прикладання травмуючоїсили, як в місцях удару (ударів) автоматичними дверима, так і в місці (місцях) зіткнення з площиною при падінні. Подібних ушкоджень в наданих матеріалах цивільного провадження немає. Подібне, значно ускладнює більш достовірне (точне) вирішення питання про механізм утворення цього закритого перелому шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків у ОСОБА_1 . Тому, тільки за наявними даними, можна припустити наступне. Зазначений вище перелом лівої стегнової кістки міг утворитися в умовах падіння гр. ОСОБА_1 із положення стоячи на ногах або близько до такого ( з висоти власного зросту ) на лощину (на лівий бік), однак, удар (удари) автоматичними дверима може (можуть) розцінюватися як провокуючий (ініціюючий) для даного падіння фактор. Тобто, без такого удару (ударів) автоматичними дверима подібне падіння, що супроводжувалось утворенням закритого перелому лівої стегнової кістки, не могло мати місце.

Судом встановлено, що з вказаного приводу, позивачка зверталась із заявою до Приморського ВП у м. Одесі в Одеській області.

Відповідно до матеріалів журналу єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЖЄО) № 6849 від 18.02.2015, позивачка звернулась до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою, в якій просила вжити заходи до керівництва ТЦ Афіна щодо нанесення їй тілесних ушкоджень. Відповідно до висновку за зверненням ОСОБА_1 від 27.05.2015, затвердженого начальником Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 28.02.2015, протиправних дій з боку співробітників торгівельного центру по відношенню до ОСОБА_1 не вчинялось. Відповідно до відібраних пояснень від ОСОБА_1 18.02.2015, остання 18 лютого 2015 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, виходила з торгівельного центру Афіна , при виході з торгівельного центру, автоматичні двері раптово зачинились та вдарили її, вона впала та відчула різкий біль у лівому стегні. Після цього сторонні особи намагалися їй допомогти встати та викликали швидку допомогу.

Із матеріалів ЖЕО № 2318 від 16.11.2015 вбачається, що на підставі розпоряджень Приморської районної адміністрації Одеської міської ради службові та підсобні приміщення, в тому числі приміщення загального користування АКЦ Афіни були передані у власність відповідачу підприємству з іноземними інвестиціями Міханікі України протягом 2012-2015, що підтверджується, зокрема, розпорядженнями від 03.08.2015, № 679 від 04.11.2014, № 549 від 19.09.2014, № 496 від 10.09.2013, від 10.04.2013, № 757 від 27.11.2012, № 703 від 06.11.2012, № 362 від 25.05.2012.

01.11.2012 між підприємством з іноземними інвестиціями Міханікі України та ТОВ Об`єкт сервіс укладено договір утримання та комплексного обслуговування № 1/2012 від 01.11.2012, відповідно до якого ТОВ Об`єкт сервіс зобов`язалось забезпечити надання послуг підприємству з іноземними інвестиціями Міханікі України з утримання та поточного ремонту нерухомого майна - будинку 3 АДРЕСА_1 м. АДРЕСА_2 шляхом надання послуг власними силами та укладення угод в інтересах замовника (підприємством з іноземними інвестиціями Міханікі України ) з третіми особами, в тому числі: технічне обслуговування (утримання) загального майна; контроль за технічним станом загального майна шляхом проведення планових та позапланових технічних оглядів; підтримку в справності та працездатності, наладку та регулювання інженерних систем та вимірювальних приладів (внутрішньобудинкових мереж, за винятком газових, з кордоном експлуатаційної відповідальності - по стіні будинку); обслуговування ліфтів та ескалаторів; планово-попереджувальні ремонти загального майна; підготовка будинку і його інженерних мереж до сезонної експлуатації; санітарне утримання будинку та прибудинкових територій; вивіз сміття; цілодобове функціонування аварійно-диспетчерської служби.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. розділу 3 Договору, Замовник (підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України ) безпосередньо не сплачує вартість послуг з утримання та комплексного обслуговування Галереі Афіна , Замовник, як балансоутримувач будівлі та оснащення Галереі Афіна , передав Виконавцю право на отримання вартості послуг з утримання та комплексного обслуговування Галереі Афіна з власників нерухомих приміщень у Галереї Афіна . Виконавець обраховує суму своїх витрат на утримання та комплексне обслуговування Галереі Афіна з урахуванням доходу Виконавця у розмірі 12% від прямих витрат Виконавця на обслуговування Галереі Афіна , та визначає розмір плати власників нерухомих приміщень у Галереі Афіна за 1 квадратний метр площі таких приміщень. Додатково Виконавець визначає розмір компенсаційних платежів, та виставляє відповідні рахунки на їх оплату.

Ремонт та обслуговування автоматичних дверей здійснювалось на замовлення ТОВ Об`єкт сервіс , що вбачається з Акта приймання-передачі (виконаних робіт) наданих послуг № 2377 від 12.10.2015, Акта приймання-передачі (виконаних робіт) наданих послуг № 2345 від 30.03.2015, Акта приймання-передачі (виконаних робіт) наданих послуг № 2332 від 17.12.2014, Акта приймання-передачі (виконаних робіт) наданих послуг № 2281 від 29.01.2014, Акта приймання-передачі (виконаних робіт) наданих послуг № 2217 від 19.12.2012.

Згідно пунктів 8 та 9 частини 2 статті статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Загальні положення про відшкодування заподіяної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Згідно зі ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Отже, з урахуванням того, що автоматичні двері є механізмом, контроль за роботою якого не здійснюється людиною, суд дійшов висновку, що автоматичні двері відносяться до джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків внаслідок падіння при виході з торгівельного центру Афіна . Падіння позивачки знаходиться в прямому причино-наслідковому зв`язку з роботою автоматичних дверей, які під час виходу позивача з торгівельного центру Афіна раптово зачинились та вдарили останню, чим спровокували її падіння, що підтверджено висновком комісійної судово-медичної експертизи № 39 від 23.06.2018.

Балансоутримувачем будівлі 3/4 по площі Грецька в м. Одесі є відповідач підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України , що підтверджується розпорядженнями Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 03.08.2015, № 679 від 04.11.2014, № 549 від 19.09.2014, № 496 від 10.09.2013, від 10.04.2013, № 757 від 27.11.2012, № 703 від 06.11.2012, № 362 від 25.05.2012.

Також, відповідно до договору утримання та комплексного обслуговування № 1/2012 від 01.11.2012, підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України є балансоутримувачем нерухомого майна торгівельного центру Афіна , в тому числі службових приміщень та приміщень, де розміщуються автоматичні двері, проте відповідач ТОВ Об`єкт сервіс , відповідно до зазначеного договору, є лише постачальником відповідних послуг, та не є володільцем майна в розумінні ст. 1187 ЦК України.

Зазначене також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.08.2018 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.04.2018, з яких вбачається, що у власності ТОВ Об`єкт сервіс відсутні об`єкти нерухомого майна, які розташовані саме на першому поверсі торгівельного центру Афіна , де розташовані автоматичні двері, якими завдано шкоду позивачу.

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки, позивачкою не було доведено, що ТОВ Об`єкт сервіс є власником або балансоутримувачем саме того нерухомого майна в будинку АДРЕСА_3 , в якому розташовані автоматичні двері, якими завдано шкоди позивачеві, у задоволені позову до відповідача ТОВ Об`єкт сервіс слід відмовити, оскільки він не є належним відповідачем.

За наявними в матеріалах справи доказами, вбачається, що саме відповідачем підприємством з іноземними інвестиціями Міханікі України порушено права позивача на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно ч.1 ст.1195 ЦК фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Судом встановлено та не спростовується матеріалами справи, що позивачем на підтвердження доводів позовної заяви було доведені та підтверджені витрати на лікування, які складають 103278,45 гривень, в тому числі вартість комплекту фіксаторів для цементного ендопротезування в розмірі 95200 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою № 25 від 19.02.2015, та вартість ліків, необхідних для лікування, в розмірі 8078,45 гривень, що підтверджується фіскальними чеками на придбання ліків, у зв`язку з чим вказані витрати підлягають відшкодуванню позичці.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка знаходиться у розділі 1, встановлює, що право кожного на життя охороняється законом.

Згідно ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків та обставин справи.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За приписами ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує похилий вік позивача, її стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, а також із встановлених в судовому засіданні обставин, які підтверджують факт завдання шкоди позивачу джерелом підвищеної небезпеки, завдання збитків позивачу, тривалий час лікування та перенесення хірургічної операції, перебування у стані стресу та безнадії, втрату здоров`я, втрату здатності вільно пересуватися без сторонньої допомоги,а також факт невідшкодування позивачеві завданих збитків, що свідчить про порушення її права, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 гривень, що відповідає вимогам розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладених обставин, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що позивачці спричинена шкода джерелом підвищеної небезпеки, балансоутримувачем якого є відповідач підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України , колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України , а у задоволені позовних вимог до відповідача ТОВ Об`єкт сервіс про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід відмовити, за вищевикладеними обставинами.

Доводи апеляційної скарги підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі Україна про те, що судом зроблений безпідставний висновок, що підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України є балансоутримувачем ТЦ Афіна та володільцем автоматичних дверей , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються розпорядженнями Приморської районної адміністрації Одеської міської ради , відповідно до яких саме відповідач підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України є балансоутримувачем ТЦ Афіна , та відповідно до договору утримання та комплексного обслуговування № 1/2012 від 01.11.2012, підприємство з іноземними інвестиціями Міханікі України є балансоутримувачем нерухомого майна торгівельного центру Афіна , в тому числі службових приміщень та приміщень, де розміщуються автоматичні двері, які є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що недотримання судом норм процесуального права призвело до порушення прав підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі Україна на справедливий суд, що в силу п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування заочного рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі Україна - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року - скасувати.

Прийняти постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до товариства з обмеженою відповідальністю Об`єкт сервіс (код ЄДРПОУ 37224916, місцезнаходження: м. Одеса, пл. Грецька, буд. 3/4, офіс 270), підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України (код ЄДРПОУ 20999158, місцезнаходження: м. Одеса, пл. Грецька, буд. 3/4, офіс 35) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України (код ЄДРПОУ 20999158, місцезнаходження: м. Одеса, пл. Грецька, буд. 3/4, офіс 35) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду у розмірі 103 278, 45 грн. (сто три тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 45 копійокта моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч) гривень.

Стягнути із підприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України (код ЄДРПОУ 20999158, місцезнаходження: м. Одеса, пл. Грецька, буд. 3/4, офіс 35) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 952,75 грн. (дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 75 копійок.

В іншій частині позовних вимог допідприємства з іноземними інвестиціями Міханікі України - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Об`єкт сервіс про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 08 квітня 2020 року.

Головуючий

Судді