Постанова

від 01.04.2020 по справі 663/2889/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 663/2889/17

провадження № 61-6972св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави,

відповідач - Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області, ОСОБА_1 , державний реєстратор відділу економічного розвитку інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Бугрика В. В., Базіль Л. В., Пузанової Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області,

ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу економічного розвитку інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання незаконним (недійсним) рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки до земель комунальної власності.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, щоза результатами вивчення Новокаховською місцевою прокуратурою Херсонської області матеріалів кримінального провадження № 42017230000000049 від 02 березня 2017 року встановлено, що 02 липня 2007 року між Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області та Громадською організацією Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) (далі - ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів ) укладений договір оренди землі загальною площею 0,3000 га для будівництва притулку на 85 місць, що знаходиться у смт. Лазурне, біля туристичної бази Чорномор , строком на 49 років, який зареєстровано у державному реєстрі земель 19 липня 2007 року за № 4АА002344-040722800017.

Рішенням сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30 серпня 2013 року № 476, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,30 га для обслуговування існуючого притулку (готовністю 28 процентів) для відпочинку ветеранів та інвалідів Афганістану, розташованої по АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 рішення сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,15 га, рекреаційного призначення, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6524755500:01:001:0294).

У подальшому, державним реєстратором Скадовського районного управління юстиції в Херсонській області видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19 грудня 2014 року № 31269844 на зазначену земельну ділянку та винесено рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18142638 від 19 грудня 2014 року.

Посилаючись на те, що земельна ділянка була надана у власність ОСОБА_1 з порушенням вимог статей 50-51, 118, 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), якими передбачено, що набуття у власність земельних ділянок здійснюється шляхом їх відводу на підставі проекту землеустрою, а не технічної документації про поділ земельної ділянки та, що на дату прийняття Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не припинено право користування (оренди) земельною ділянкою площею 0,3000 га ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) , просив:

- визнати незаконним (недійсним) пункт 1 рішення сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,15 га, рекреаційного призначення, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнатинедійснимсвідоцтво про право власності на нерухомемайно

№ 31269844, видане 19грудня 2014 року державнимреєстраторомСкадовського районного управлінняюстиції Херсонськоїобласті ОСОБА_1 на земельнуділянку площею0,15 газа адресою:

АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294;

- скасуватидержавну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельнуділянку площею0,15 газа адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294;

- зобов`язатиОСОБА_1 повернути за актом приймання-передачі до земель комунальної власностіЛазурненськоїселищної ради Скадовського району Херсонської області земельнуділянку площею

0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294, нормативно-грошова оцінкаякої складає 112 114,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 10 жовтня

2018 року у задоволенні позову заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки рекреаційного призначення у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294, прийнято на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (без зазначення у власність ), без розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність, що свідчить про порушення вимог діючого законодавства при вирішенні питання про передачу зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Разом з тим, ураховуючи, що на дату прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, органи прокуратури мали не лише об`єктивну можливість, а й зобов`язані були через призму завдань прокурорського нагляду, не рідше одного разу на місяць вивчати законність актів, що видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, і перевіряти на їх відповідність вимогам закону, суд першої інстанції вважав, що прокурор мав можливість отримати повну і достовірну інформацію про оспорюваний правочин у 2014 році. Неналежне здійснення прокурорського нагляду за прийнятими органами місцевого самоврядування рішеннями, який орган прокуратури зобов'язаний був проводити на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до Закону України № 1789-XIIвід 05 листопада 1991 року Про прокуратуру та наказу Генеральної прокуратури України від 07 листопада 2012 року № 3гн Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням закону не свідчить про поважність причин пропуску ним позовної давності до вимог про визнати незаконним (недійсним) пункту 1 рішення сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області

від 13 серпня 2014 року № 650. Посилання прокурора на те, що про порушене право він дізнався лише під час здійснення досудового розслідування у рамках кримінального провадження №42017230000000049 від 02 березня 2017 року є необгрунтованим, оскільки відповідно до установлених судом обставин, прокурор мав можливість отримати повну та достовірну інформацію про оспорюваний правочин у межах встановленого законом строку позовної давності. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області з підстав пропуску позовної давності про застосування якої заявив відповідач ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задоволено, рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 10 жовтня

2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області задоволено.

Визнано незаконним пункт 1 рішення сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650 , яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,15 га, рекреаційного призначення, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно

№ 31269844, видане 19 грудня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути за актом приймання-передачі до земель комунальної власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294, нормативно-грошова оцінка якої складає 112 114,00 грн .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що вирішуючи питання про застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції належним чином не з`ясував з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду з позовом в інтересах держави. Вказуючи на те, що в силу пункту 3.1. наказу Генеральної прокуратури України від 07 листопада 2012 року № 3гн Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів органи прокуратури зобов`язані були перевіряти акти органів місцевого самоврядування, а тому мали об`єктивну можливість бути обізнаними про існування оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування у 2014 року, суд першої інстанції не звернув увагу, що діюче на той час законодавство не передбачало обов`язку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування надавати прийняті ними рішення та розпорядження до органів прокуратури для перевірки їх законності. Наданий прокурором скріншот з офіційного сайту Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, дає підстави стверджувати, що рішення сесії від 13 серпня 2014 року № 650 не було опубліковано, що унеможливило ознайомлення органів прокуратури зі змістом оскаржуваного рішення одразу після його прийняття. Суд першої інстанції не надав оцінки вживаним Новокаховською місцевою прокуратурою Херсонської області заходам щодо встановлення місцезнаходження технічної документації із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,15 га, рекреаційного призначення, за адресою: АДРЕСА_1 , копію якої прокуратурою було отримано лише у грудні 2017 року. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважав необгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом з пропуском позовної давності та відсутності поважних причин для її поновлення, оскільки про порушення інтересів держави прокурор мав об`єктивну можливість довідатися лише під час кримінального провадження № 42017230000000049

від 02 березня 2017 року за фактом вчинення посадовими особами Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області вимог земельного законодавства України при передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки рекреаційного площею 0,15 га.

Узагальнені доводи касаційної скарги та відзиву на неї

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій заявник скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави з підстав пропуску позовної давності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що прокуратура мала можливість знати про наявність рішення сесії Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650 , яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 впродовж трирічного терміну після його прийняття органом місцевого самоврядування. Неналежне здійснення прокурорського нагляду за прийнятими органами місцевого самоврядування рішеннями, який органи прокуратури зобов`язані були здійснювати відповідно до Закону України № 1789- XIIвід 05 листопада

1991 року Про прокуратуру , позбавляє прокурора права посилатися на відсутність можливості дізнатися про прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення, що з урахування поданої заяви про застосування позовної давності, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що всупереч обов`язку прокурора витребовувати та вивчати законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, прокурор не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що починаючи з серпня 2014 року органами прокуратури вживалися заходи спрямовані на витребування рішення сесії Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області

від 13 серпня 2014 року № 650. Та обставина, що згідно з довідкою Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області за даними книги обліку вхідної кореспонденції не встановлено надходження оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування до прокуратури Скадовського району Херсонської області, у період з 01 січня 2014 року по 15 грудня 2015 року, та до Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, у період з 16 грудня 2015 року по 31 грудня 2017 року, не має значення для вирішення питання щодо дотримання прокурором строку звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області могла направити копію прийнятого нею рішення до органів прокуратури лише за їх запитом, а оскільки такі запити прокуратурою не направлялися, то орган місцевого самоврядування не мав визначених законом підстав для направлення до прокуратури копій своїх рішення та розпоряджень. Відсутність на офіційному веб-порталі Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області оспорюваного рішення ради, не свідчить про те, що зазначене рішення не публікувалося на веб-порталі, або у будь-який інший спосіб не було оприлюднено одразу після його прийняття у серпні 2014 року.

Висновок апеляційного суду про те, що про порушення інтересів держави, прокурору стало відомо лише під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017230000000049від 02 березня 2017 року є помилковим, оскільки подавши до суду клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку для звернення до суду, прокурор тим самим визнав, що позовна давність до спірних правовідносин почала обраховуватися з серпня 2014 року.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, у якому він вказав на неможливість подання відзиву у строк визначений ухвалою про відкриття касаційного провадження, посилаючись на те, що копію зазначеної ухвали та копію касаційної скарги позивач отримав 23 травня 2019 року, а тому не мав змоги надати відзив у встановлений судом строк, до 16 травня 2019 року.

Наведені відповідачем обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити керівнику Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області строк для подання відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , та приєднати його до матеріалів справи.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що суд апеляційної інстанцій правильно застосував до спірних правовідносин приписи статей 257 і 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та дійшов обгрунтованого висновку про те, що про порушення земельного законодавства при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 прокурор довідався лише під час кримінального провадження № 42017230000000049 від 02 березня

2017 року. З огляду на наведене просив відмовити у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та залишити без змін постанову Херсонського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, посилаючись на її законність та обгрунтованість.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що 02 липня 2007 року між Лазурненською селищною ради Скадовського району Херсонської області та ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) укладений договір оренди землі, за умовами якого у строкове платне користування орендаря переходить земельна ділянка загальною площею 0,3000 га для будівництва притулку на 85 місць, що знаходиться у смт . Лазурне, біля турбази Чорномор , строком на 49 років. Даний договір зареєстровано у Скадовському районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис

19 липня 2007 року за № 4АА002344-040722800017.

Відповідно до витягу з протоколу № 1 засідання правління ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , надано можливість оформити право власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці площею 0,30 га, з наступною передачею земельної ділянки їм в оренду.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 30 грудня

2010 року, яке набрало законної сили 11 січня 2011 року, у справі № 2-1506/10 позов ОСОБА_9 , ОСОБА_1 до ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) , третя особа - Комунальне підприємство Херсонське державне бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності, задоволено. Визнано за ОСОБА_9 право спільної часткової власності на частину недобудованої будівлі притулку (готовністю 28 процентів), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із земель рекреаційного призначення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області. Визнано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на частину недобудованої будівлі притулку (готовністю 28 процентів), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із земель рекреаційного призначення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області.

Рішенням сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30 серпня 2013 року № 476, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,30 га для обслуговування існуючого притулку (готовністю 28 процентів) для відпочинку ветеранів та інвалідів Афганістану, розташованої по АДРЕСА_1 .

16 вересня 2013 року Приватне підприємство Землемір Таврії на замовлення ОСОБА_1 (договір від 04 вересня 2013 року № 92) виготовило технічну документацію із землеустрою щодо поділу ОСОБА_1 земельної ділянки рекреаційного призначення загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 6524755500:01:001:0294, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області.

Пунктом 1 рішення сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,15 га, рекреаційного призначення, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6524755500:01:001:0294).

19 грудня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції в Херсонській області видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 31269844 на земельну ділянку площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, кадастровий номер 6524755500:01:001:0294, та прийнято рішення про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 18142638

від 19 грудня 2014 року).

19 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області із заявою про припинення дії договору оренди землі від 02 липня 2007 року, укладеного між Лазурненською селищною ради Скадовського району Херсонської області та ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) .

02 березня 2017 року прокурором прокуратури Херсонської області за фактом самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення, яке полягає у тому, що посадові особи Лазурненської селищною ради Скадовського району Херсонської області, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди для ОСОБА_1 , у порушення вимог земельного законодавства України, прийняли рішення про передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,15 га, яка у зв`язку з цим вибула з державної власності, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 4201720000000040, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 ЗК України, у редакції чинній на дату прийняття рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів (стаття 50 ЗК України)

Відповідно до частин першої статті 52 ЗК України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (частини перша, друга статті 20 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша статті 116 ЗК України).

Відповідно до частин шостої-десятої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Установивши, що рішенням сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650 , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_1 , із земель рекреаційного призначення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області,у власність ОСОБА_1 , тоді як рішенням Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30 серпня 2013 року № 476 йому було надано дозвіл лише на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,30 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувала у користуванні ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) на праві оренди, тобто фактично безоплатно передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку із земель для рекреаційного призначення, без вирішення питання про припинення в установленому законом порядку права користування зазначеною земельною ділянкою ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) , суд першої інстанції, висновки якого у зазначеній частині відповідачі у апеляційному порядку не оскаржували, обгрунтовано вважав, що при прийнятті рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу у приватну власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області порушені вимоги діючого земельного законодавства.

Щодо застосування позовної давності

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття

257 ЦК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення ЄСПЛ

від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

Наведене дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред`явлення позовної вимоги як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Позовна давність забезпечує юридичну визначеність правовідносин сторін та остаточність судових рішень, запобігаючи порушенню прав відповідача. Питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача, причин унеможливлювали або істотно утруднювали подання позову, вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, а тому перед застосуванням позовної давності належить з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушено не було, суд відмовляє у позові у зв`язку з його необгрунтованістю. У разі встановлення судом порушеного права, але позовна давність за такими вимогами сплила, про що заявила інша сторона, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності, як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач .

Як у разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, так і у разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) якщо він довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жоден орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18) .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що прокурор пред 'явив позов зі спливом позовної давності, про застосування якої заявив представник відповідача ОСОБА_1 , та відсутності поважних причин його поновлення, апеляційний суд обгрунтовано виходив з того, що протягом 2014 - 2016 років до органів прокуратури не надходили заяви та повідомлення про порушення законності унаслідок прийняття Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області рішення

від 13 серпня 2014 року № 650 (в частині пункту 1); зазначене рішення органу місцевого самоврядування не було опубліковано на офіційному сайті Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області, що унеможливило ознайомлення органів прокуратури з його змістом одразу після прийняття такого; органами прокуратури вживалися заходи щодо встановлення місцезнаходження технічної документації із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , копію якої ними було отримано лише у грудні 2017 року.

Визначаючи, що прокурор не пропустив строк звернення до суду за захистом в інтересах держави, апеляційний суд правильно вказав, що про порушення права власності територіальної громади та державних інтересів оспорюваним рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, прокурор об`єктивно міг довідатися лише під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201720000000040 від 02 березня 2017 року , при проведенні якого ним було витребувано та ретельного досліджено технічну документацію із землеустрою щодо поділуземельної ділянки площею 0,3000 га для будівництва притулку на 85 місць, розташованої по АДРЕСА_1 , яка перебувала у оренді ГО Херсонська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) , та передачі її у власність ОСОБА_1 .

Посилання заявника на помилковість зазначеного висновку суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що на момент прийняття оспорюваного рішення органом місцевого самоврядування, органи прокуратури зобов`язані були здійснювати прокурорський нагляд, що включає у себе вивчення законності актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особи, неналежне здійснення якого не свідчить про поважність причин пропуску позовної давності, правильність висновків апеляційного суду не спростовують, оскільки суд,надавши належну правову оцінку доводам сторін та наявним у матеріалах справи доказам, дійшов обгрунтованого висновку про те, що про порушення права власності територіальної громади та державних інтересів оспорюваним рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, прокурор об`єктивно міг довідатися лише під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201720000000040 від 02 березня 2017 року, а тому прокурор не пропустив строк на звернення до суду.

Звернення прокурора до суду з клопотанням про поновлення пропущеного з поважних причин строку для звернення до суду, не дає підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень статей 253-255, 260 ЦК України, оскільки за своїм змістом зазначене клопотання фактично зводиться до того, що прокурором не пропущено строк звернення до суду за захистом порушеного права держави, оскільки про існування оспорюваного рішення сесії Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650 Новокаховській місцевій прокуратурі Херсонської області стало відомо лише у березні 2017 року під час досудового розслідування кримінального провадження № 4201720000000040 від 02 березня 2017 року .

Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про те, що про прокурор мав можливість ознайомитися з оспорюваним рішенням ради одразу після його прийняття, оскільки наведене спростовується встановленим судами обставинами щодо відсутності належним чином опублікованого тексту такого рішення як на офіційному веб-сайті зазначеного органу місцевого самоврядування, так і доказів його опублікування у інший спосіб.

Щодо обраного позивачем способу захисту

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції чинній на час звернення до суду з позовом, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна норма міститься і в частині першій статті 4 чинного ЦПК України.

Стаття 15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Право та інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

Установивши наявність порушень норм земельного законодавства при прийнятті Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області рішення від 13 серпня 2014 року № 650 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу у приватну власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 6524755500:01:001:0294, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним зазначеного рішення органу місцевого самоврядування підлягають задоволенню, наслідком чого має бути скасування виданого ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 31269844 від 19 грудня 2014 року, а також державної реєстрації його права власності на спірну земельну ділянку.

З метою відновлення становища територіальної громади, яке існувало до порушення, прокурор просив зобов`язати ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку до земель комунальної власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області за актом приймання-передачі.

Визначаючи правові підстави повернення спірної земельної ділянки до земель комунальної власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, суд апеляційної інстанції належним чином не встановив , яку вимогу по суті, а не за формоюзаявив позивач, тадопустив неправильне застосування норм матеріального права.

Повернення сторін до попереднього стану у спосіб зобов 'язання передатимайно за актом приймання-передачі статтею 16 ЦК України не передбачено, і такий спосіб відновлення становища, яке існувало до порушення є невиконуваним з огляду на положення Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з принципом jura novitcuria ( суд знає закони ) неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц) .

Належним способом захисту права власності у разі його порушення у даному конкретному випадку, відповідно до статті 388 ЦК України, є витребування (повернення) майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника, або особи, якій він передав майно у володіння поза його волею.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294 за актом приймання-передачі до земель комунальної власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, оскільки правильним способом вирішення зазначеного спору є повернення зазначеної земельної ділянки до земель комунальної власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, а тому оскаржуване судове рішення у цій частині підлягає зміні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що постанова Херсонського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у частині вирішених вимог про визнання незаконним пункту 1 рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 13 серпня 2014 року № 650, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності, є законною та обгрунтованою, доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанцій у зазначеній частині, не спростовують.

Оскільки суд апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0294, до земель комунальної власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області за актом приймання-передачі правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін та наявним у справі доказам, але неправильно застосував норми матеріального права, зазначене відповідно до статті 412 ЦПК України є підставою для зміну оскаржуваного судового рішення у цій частині.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у частині вирішених позовних вимог про зобов`язання повернути земельну ділянку до земель комунальної власності за актом приймання-передачі змінити, виклавши резолютивну частину оскаржуваного судового рішення у наступній редакції.

Повернути земельну ділянку площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 6524755500:01:001:0294, до земель комунальної власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області.

В іншій частині постанову Херсонського апеляційного суду від 28 лютого

2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко