Рішення

від 06.04.2020 по справі 908/328/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/29/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2020 Справа № 908/328/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компас (01033, м. Київ, вул. Володимирська, б. 61/11, кв. 43)

до відповідача Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б. 14)

про стягнення коштів

без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

13.02.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Компас з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , в якому просить стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти в розмірі 50 387,78 грн.

13.02.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/328/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/328/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін

Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з вимогою стягнути з відповідача суму попередньої оплати за договором про постачання електричної енергії №6410 від 01.06.2011 в розмірі 50 387,78 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, який надійшов до суду 28.02.2020. В обґрунтування заперечень посилається на те, що:

- на сьогоднішній день ПАТ "Запоріжжяобленерго" є підприємством державного сектору економіки, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р ПАТ "Запоріжжяобленерго" включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності;

- станом на сьогоднішній день внаслідок надлишкового перерахування у 2018 році споживачами - юридичними та фізичними особами коштів в оплату за електроенергію у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникла кредиторська заборгованість;

- постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1833 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго", яка набрала чинності з 01.01.2019 встановлено структуру тарифів на послуги з розподілу електроенергії ПАТ "Запоріжжяобленерго", якою не передбачено такий напрямок використання коштів, як повернення переплати (кредиторської заборгованості) юридичним та фізичним особам, а тому товариство вимушено відшуковувати додаткові джерела для покриття зазначених витрат;

- вказує, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" неодноразово направляло до уповноваженого банку платіжні доручення з вимогою про повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання товариства і є попередньою оплатою за електроенергію, однак ПАТ "Державний ощадний банк України" безпідставно повертає без виконання платіжні доручення товариства, які спрямовані на повернення коштів споживачами та досудове врегулювання спірної ситуації щодо повернення помилково сплачених коштів;

У відзиві також викладена заява про розстрочення виконання судового рішення строком на 4 місяці. Вказана заява мотивована відповідачем наступними обставинами:

- відповідач знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, та не має можливості виконати рішення суду в даній справі, у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, значної багатомільйонної заборгованості з податкового боргу, а тому є об`єктивні підстави для розстрочки виконання рішення суду;

- у ПАТ "Запоріжжяобленерго" відсутні кошти для фінансування першочергових та обов`язкових витрат товариства, а також відсутні кошти для виконання рішення у справі єдиним платежем;

- у відповідача наявний податковий борг, який становить 1103,7 млн. грн.;

- ПАТ "Запоріжжяобленерго" має кредиторську заборгованість за роботи, послуги, товарно-матеріальні цінності у розмірі 116,80 млн. грн.;

- відповідач не може розраховувати на кошти, що надходять на його рахунки, оскільки постановою від 15.01.2020 на рахунки накладено арешт;

- станом на 01.01.2020 дебіторська заборгованість становить 1693,8 млн. грн. - споживачів за електроенергію, відпущену до 01.01.2019;

- станом на 31.12.2019 загальний розмір заборгованості відповідача перед ДП "Енергоринок" становить 412,4 млн. грн.;

- критичний фінансово-господарський стан відповідача підтверджується висновком судового експерта, наданого в рамках проведеного економічного дослідження № 282 від 17.05.2018;

- незастосування ч. 1 ст. 239 ГПК України щодо використання судом права надання розстрочки виконання рішення суду призведе до погіршення тяжкого фінансового стану відповідача, оскільки позивачем буде здійснюватися примусове виконання рішення суду, що призведе до накладення додаткових арештів на рахунки відповідача, стягнення з відповідача суми виконавчого збору, та наслідок загрози банкрутства у функціонуванні об`єднаної енергетичної системи України.

Просить відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Отже, 18.03.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення -07.04.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01.06.2011 Відкритим акціонерним товариством Запоріжяобленерго - постачальник та ТОВ Компас - споживач укладено договір про постачання електричної енергії № 6410.

Згідно з розділом 1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до додатку №4 до договору, у разі відсутності попередньої оплати, оплата споживаної протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться споживачем плановим платежем по рахунку або платіжній вимозі-дорученню, які направляє йому постачальник електричної енергії за плановий період з 1 по останній календарний день місяця на суму 90% від вартості обсягу договірної величини споживання електричної енергії. Платіж здійснюється не пізніше 7 числа поточного місяця.

Згідно з п. 2.3.1., 2.3.4. договору споживач зобов`язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 9.5 договір визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2011. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буду заявлено про припинення його дії.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 ст. 276 Господарського кодексу України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії відповідач виставив позивачу рахунок №6410/12а від 31.12.2018 на оплату спожитої у грудні 2018 року електроенергію на суму 39 892,21 грн. При цьому, з рахунку вбачається, що станом на 01.01.2019 сальдо складає -50 387,78 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків, станом на 12.08.2019 сальдо розрахунків за електричну енергію на користь позивача становить 50 387,78 грн.

13.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1415 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

У зв`язку із цим, починаючи з 01.01.2019 оплату за спожиту електричну енергію позивач здійснює ТОВ "Запоріжжяелектропостачання".

З метою врегулюванні ситуації що склалася, позивач звертався до відповідача з листами №1/01-19 від 17.01.2019 та №1/08-19 від 13.08.2019 щодо повернення 50 387,78 грн переплати.

Листом №007-067/18370 від 05.11.2019 відповідач запропонував позивачеві погодити повернення переплачених грошових коштів на протязі 4-х місяців рівними частинами.

Станом на день винесення даного рішення доказів повернення грошових коштів у сумі 50 387,78 грн суду не надано.

Залишок коштів за попередню плату за електроенергію відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В частині 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (Частину першу статті 275 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 663-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 2019-VIII від 13.04.2017). Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

За змістом ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як було наведено вище, відповідно до постанову НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Згідно з п. 56 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Тобто ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019, згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415, є оператором системи розподілу електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 цього Закону оператору системи розподілу забороняється здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, крім випадків, визначених частиною одинадцятою цієї статті.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019 не є належним отримувачем грошових коштів, перерахованих ТОВ Компас в якості передоплати за спожиту електричну енергію.

Як вказується позивачем та не заперечується відповідачем, грошові кошти, які перераховані позивачем у якості попередньої оплати за електричну енергію ПАТ "Запоріжжяобленерго" не повернуто.

Оскільки на момент розгляду справи в суді відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 50 387,78 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми зазначеної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заяви відповідача про надання розстрочки, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Положенням ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо розстрочення виконання судового рішення по справі та надані в обґрунтування вказаного клопотання докази, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних доказів того, яким чином він, з огляду на відсутність грошових коштів на підприємстві та арешт рахунків, планує здійснювати щомісячні платежі у випадку розстрочення суми боргу за судовим рішенням у даній справі рівними частинами на 4 місяців. Судом прийнято до уваги також той факт, що обов`язок повернути грошові кошти позивачеві у відповідача виник більш ніж як рік тому, однак жодних дій для повернення отриманої передоплати відповідачем не вчинено.

Також судом враховано, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому, довготривале невиконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманих послуг за договором може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

З підстав викладених вище, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення у даній справі.

Крім того, суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права укласти мирову угоду на стадії виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компас до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компас (01033, м. Київ, вул. Володимирська, б. 61/11, кв. 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) попередню оплату в сумі 50 387,78 грн (п`ятдесят тисяч триста вісімдесят сім гривень 78 коп.), витрати за сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.04.2020.

Суддя О.А. Топчій