Рішення

від 10.04.2020 по справі 120/970/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 квітня 2020 р. Справа № 120/970/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена країна - 2000 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена країна - 2000 (далі - ТОВ Зелена країна - 2000 ), у якому просило стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ Зелена країна - 2000 податковий борг в сумі 104579,32грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що з 27.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Зелена країна-2000 зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

За відповідачем рахується податковий борг у сумі 104 579,32 грн., що складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, з яких 37 165,52 грн. - основний платіж, 2084,53 грн. - штрафні санкції, 0,00 грн. - пеня; із земельного податку з юридичних осіб, з яких 48 356,81 грн. - основний платіж, 4717,42 грн. - штрафні санкції, 0,00 грн. - пеня; з податку на додану вартість, з яких 0,00 грн. - основний платіж, 11 628 грн. - штрафні санкції, 512,08 грн. - пеня; із збору за спеціальне використання води, з яких 114,96 грн. - штрафні санкції, що підтверджується обліковими картками платника податків, податковими деклараціями, податковими повідомленнями - рішеннями.

Оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 10.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Зазначена ухвала надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак до суду повернувся конверт з відміткою адресат відсутній .

Відповідно до ч. 8 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Частиною 11 цієї ж статті визначено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.263 2. справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.07.2019, відповідач - ТОВ Зелена країна-2000 має код ЄДРПОУ 38831223 та місцезнаходження юридичної особи: 23007, Вінницька область, Барський район, селище Бар, вул. Вокзальна, будинок, 1.

Відповідно до корінця податкової вимоги форми Ю № 439-23 від 12.03.2015 року, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 11.03.2015 року становить 1190,00 гривень.

ТОВ Зелена країна - 2000 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI та зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності 27.08.2013 року.

Станом на 04.03.2020 року згідно облікової картки платника податків відповідачем рахується заборгованість у сумі 104 579,32 грн., що складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, з яких 37165,52 гри. - основний платіж, 2084,53 грн. - штрафні санкції, 0,00 грн. - пеня; із земельного податку з юридичних осіб, з яких 48 356,81 грн. - основний платіж, 4717,42 грн. - штрафні санкції, 0,00 грн. - пеня; з податку на додану вартість, з яких 0,00 грн. - основний платіж, 11628,00 грн. - штрафні санкції, 512,08 грн. - пеня; із збору за спеціальне використання води, з яких 114,96 грн. - штрафні санкції.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виник 29.04.2018 року на підставі: самостійно поданої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9041489674 від 12.03.2018 року, відповідно до якої визначено податкове зобов`язання у сумі 37 165,52 грн. ( за 4 квартали); податкового повідомлення-рішення № 0038965201 від 16.05.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 798,40 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0038975201 від 16.05.2018р., відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 266,13 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0053825201 від 21.08.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.

Податковий борг із земельного податку з юридичних осіб виник 30.01.2018 року на підставі: самостійно поданої податкової декларації із земельного податку із юридичних осіб № 9020225660 від 13.02.2018 року; самостійно поданої уточнюючої податкової декларації із земельного податку із юридичних осіб № 9145429412 від 26.07.2017 року; самостійно поданої уточнюючої податкової декларації із земельного податку із юридичних осіб № 9150793184 від 01.08.2017 року; самостійно поданої податкової декларації із земельного податку із юридичних осіб № 9031000426 від 26.02.2018 року; податкового повідомлення-рішення № 0053815201 від 21.08.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 2 040,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0065795201 від 27.09.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1470,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0065805201 від 27.09.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1207,42грн.

Податковий борг із податку на додану вартість виник 27.03.2018 року на підставі: податкового повідомлення-рішення № 0042495201 від 18.06.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 170,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0045795201 від 19.07.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0050345201 від 10.08.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 238,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0058955201 від 07.09.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0070735205 від 16.10.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 2040,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0077805205 від 13.11.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0087075205 від 12.12.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0006475205 від 29.01.2019 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0014745205 від 06.02.2019 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0019735205 від 20.03.2019 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0032025205 від 08.05.2019 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0038185205 від 30.05.2019р., відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 1020,00 грн.

Пеня нарахована відповідно до ст.129 Податкового кодексу України у сумі 512,08 грн.

Податковий борг із збору за спеціальне використання води виник 28.10.2018 року на підставі податкового повідомлення-рішення № 0065785201 від 27.09.2018 року, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 114,96 грн.

Заборгованість підтверджується обліковими картками платника податків, самостійно поданими податковими деклараціями та вище вказаними податковими повідомленнями - рішеннями.

Оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів, наявних на рахунках платника у банківських установах.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57. 1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом досліджено наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), № 9020225660 від 13.02.2018 року (а.с. 48); № 9145429412 від 26.07.2017 року (а.с. 50); № 9150793184 від 01.08.2017 року (а.с. 52); № 9031000426 від 26.02.2018 року (а.с. 54).

Також судом вивчено податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9041489674 від 12.03.2018 року на суму 37 165,52 (а.с. 29).

Однак, відповідач не сплатив визначену ним суму грошового зобов`язання відповідно до поданих податкових декларацій, в результаті чого виник податковий борг.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом досліджено такі податкові повідомлення - рішення:

№ 0038965201 від 16.05.2018 року на суму 798,40 грн. (а.с. 30);

№ 0038975201 від 16.05.2018 року на суму 266,13 грн. (а.с. 31);

№ 0053825201 від 21.08.2018 року на суму 1020 грн. (а.с. 36);

№ 0065795201 від 27.09.2018 року на суму 1470 грн. (а.с. 60);

№ 0065805201 від 27.09.2018 року на суму 1207,42 грн. (а.с. 61);

№ 0042495201 від 18.06.2018 року на суму 170 грн. (а.с. 70);

№ 0045795201 від 19.07.2018 року на суму 1020 грн. (а.с. 74);

№ 0050345201 від 10.08.2018 року на суму 1190 грн. (а.с. 78);

№ 0058955201 від 07.09.2018 року на суму 1020 грн. (а.с. 82);

№ 0070735205 від 16.10.2018 року на суму 2040 грн. (а.с. 86);

№ 0077805205 від 13.11.2018 року на суму 1020 грн. (а.с. 90);

№ 0087075205 від 12.12.2018 року на суму 1020 грн. (а.с. 94);

№ 0006475205 від 29.01.2019 року на суму 1020 грн. (а.с. 98);

№ 0019735205 від 20.03.2019 року на суму 1020 грн. (а.с.106);

№ 0032025205 від 08.05.2019 року на суму 1020 грн. (а.с. 110);

№ 0038185205 від 30.05.2019 року на суму 1020 грн. (а.с. 114);

№ 0065785201 від 27.09.2018 року на суму 114,96 грн. (а.с. 120).

Доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час вирішення даної справи визначені контролюючим органом податкові зобов`язання є правомірними та узгодженими.

Отже, станом на 04.03.2020 року податковий борг ТОВ Зелена країна - 2000 складає 104 579,32 грн. грн., який на день розгляду справи у добровільному порядку не сплачений.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було виставлено відповідачу податкову вимогу про сплату податкового боргу форми Ю № 439-23 від 12.03.2015 року, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 11.03.2015 року становить 1190,00 грн., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача. Однак було повернуто до податкового органу, в силу вимог ст. 58 ПК України, податкова вимога вважається врученою.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 59.5 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 41.2. ст. 41 ПК органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду доказів погашення заборгованості, а також те, що наявність боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Зелена країна - 2000 в рахунок погашення податкового боргу в сумі 104 579,32 грн. (сто чотири тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 32 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 10.04.2020 року.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Зелена країна - 2000 (код ЄДРПОУ 38831223, вул. Привокзальна, буд. 1, с. Бар, Барський район Вінницька область, 23007)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна