Ухвала

від 09.04.2020 по справі 200/3598/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

09 квітня 2020 р. Справа №200/3598/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства Комплекс Дружба (ЄДРПОУ 38932276; 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого буд. 10, оф. 306) до Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393; 04053, м.Київ, Львівська площа, буд. 8) і Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826; 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Комплекс Дружба звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (відповідач-1) і Головного управління ДПС у Донецькій області (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення (невідображення) в інформаційній системі органів Державної податкової служби результатів судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 20.10.2015 №0000781501/4552/10/05-15-15-01, від 03.02.2016 № 0000031501/1651/10/05-15-15-01, від 13.05.2016 № 000511201/4624/10/05-15-12-01, від 14.06.2016 № 0003911201/6716/10/05-15-12-01, від 14.06.2016 № 0003921201/6717/10/05-15-12-01 як таких, що скасовані у судовому порядку, та зобов`язання внести (відобразити) до інформаційної системи органів Державної податкової служби результати судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 20.10.2015 № 0000781501/4552/10/05-15-15-01, від 03.02.2016 №0000031501/1651/10/05-15-15-01, від 13.05.2016 № 000511201/4624/10/05-15-12-01, від 14.06.2016 № 0003911201/6716/10/05-15-12-01, від 14.06.2016 № 0003921201/6717/10/05-15-12-01 як таких, що скасовані у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачаться з матеріалів позовної зави, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2016 по справі № 805/1597/16-а адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Дружба" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення:

- від 20.10.2015 №0000781501/4552/10/05-15-15-01;

- від 03.02.2016 №0000031501/1651/10/05-15-15-01;

- від 13.05.2016 №0002511201/4624/10/05-15-12-01;

- від 14.06.2016 №0003911201/6716/10/05-15-12-01;

- від 14.06.2016 №0003921201/6717/10/05-15-12-01.

При цьому, у зазначеній постанові судом встановлено, що спірна сума від`ємного значення ПДВ у розмірі 21 636 828,00 грн. була включена позивачем у склад податкового кредиту і відображена в податковій декларації за червень 2015 року у зв`язку з виконанням договору № 23/12-13 від 23.12.2013, укладеного між Позивачем та Корпорацією МЕНЕДЖМЕНТ АССЕТС КОМПАНІ, код ЄДРПОУ 36443423, також зареєстрованою платником ПДВ.

Контрагентом Корпорацією МЕНЕДЖМЕНТ АССЕТС КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 36443423) складена податкова накладна № 1 від 05.09.2014 на загальну суму 129 820 968,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21 636 828,00 грн., що є достатнім підтвердженням права позивача на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Тобто, показники податкової звітності були сформовані відповідно вимог ПК України.

Постанова набрала законної сили 25.07.2017.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині першій статті 11 Закону України Про виконавче провадження йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду, або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Таким чином, оскаржувана бездіяльність відповідача, вчинена, на думку особи-позивача (стягувача), всупереч судового рішення по справі № 235/7638/16-а, що тягне за собою його неналежне виконання, може бути оскаржена відповідно до статті 383 КАС України.

Такий порядок оскарження дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого (вчинених) на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №802/1933/18-а.

Тобто, оскільки протиправні, на думку позивача, рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинені на виконання вищевказаної постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 по справі № 805/1597/16-а, він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у відповідності до приписів статті 170 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 200/3598/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства Комплекс Дружба до Державної податкової служби України і Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити позивачеві, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 09 квітня 2020 року.

Суддя С.В. Ушенко