Ухвала

від 09.04.2020 по справі 280/1701/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ КЛОПОТАННЯ БЕЗ ЗАДОВОЛЕННЯ

09 квітня 2020 року Справа № 280/1701/20 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромліт (адреса реєстрації: 69121,м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 43, кв. 150, код ЄДРПОУ 39972943)

до - Державної податкової служби України (юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

до - Головного управління ДФС у Запорізькій області (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромліт (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Говного управління ДФС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.08.2019 №1247809/39972943;

- зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №1 від 13.06.2019 датою фактичного подання.

У встановлений ухвалою суду від 17.02.2020 термін, позивачем виправлені недоліки.

13.03.2020 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.04.2020 об 11 год. 30 хв.

Від представника відповідачів до суду надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду. Враховуюче викладене, представник відповідача просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи положення пункту 10 частини 1 статті 4, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України від 17.07.1997, №475/97-ВР) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституцією України та ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) гарантовано право на звернення до суду за захистом порушених прав.

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у ст.4 Податковим кодексом України, повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Разом із позовною заявою позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою, в якій викладено причини пропущення строку та додано як доказ роздруківку із офіційним податковим роз`ясненням (категорія 133.05 ЗІР) яке опубліковане на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (а зараз на сайті Державної податкової служби України) Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ЗІР .

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено поважність пропущеного ним строку звернення до суду, тому суд не вважає, що такий строк не підлягає поновленню, оскільки не є пропущеним.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Сацький