Рішення

від 06.04.2020 по справі 360/4035/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4035/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участю

секретаря судового засідання Чепурової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Суткового Андрія Миколайовича в інтересах приватного підприємства БІВМ І К до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сєвєродонецька міська рада, про визнання протиправними дій щодо індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок і зобов`язання провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Суткового Андрія Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах приватного підприємства БІВМ І К (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач), в якому представник позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області щодо індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, місце розташування: АДРЕСА_1 область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. АДРЕСА_2 із застосування коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) при формуванні Витягу № 875/0/195-19 від 23 липня 2019 року відносно земельної ділянки к/н 4412900000:06:043:0003 станом на 23 липня 2019 року з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки;

- зобов`язати Головне Управління Держгеокадастру у Луганській області провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, місце розташування: Луганська області, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22 та видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки;

- стягнути з Відповідача - Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганської область, 93400, м. Сєвєродонецьк, Луганської область, пр. Центральний 17, корп. 2, код ЄДРПОУ 39771244), судові витрати, включаючи витрати на правову допомогу;

- зобов`язати Відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, 93400, м. Сєвєродонецьк, Луганської обл., пр. Центральний 17, корп. 2, код ЄДРПОУ 39771244, відшкодувати Позивачу - Приватному підприємству БІВМ І К 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22, код ЄДРПОУ 22715584 шкоду, заподіяну протиправними діями Відповідача при індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вчинених ним при формуванні Витягу з НГО № 875/0/195-19 від 23 липня 2019 року відносно належної Позивачу на праві власності земельної ділянки к/н 4412900000:06:043:0003 станом на 23 липня 2019 року, а саме - застосування, при визначенні розміру НГО, коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) у розмірі 42433,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог заначено, що відповідачем сформовано витяг № 875/0/195-19 від 23.07.2019 відносно земельної ділянки к/н 4412900000:06:043:0003 станом на 23.07.20l9, з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (надалі - Витяг) із зазначенням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки (надалі - Кінд) - 6,071.

Рішенням сесії 22 скликання (32 сесія) Сєвєродонецької міської ради № 1212 від 19.01.1998 Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача затверджено з 01.01.1998 грошову оцінку населених пунктів м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача.

У відповідності до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно .від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення -1,06, 2017рік - 1,0, Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Тобто, показник середньої (базової вартості 1 квадратного метра землі по м. Сєвєродонецьк станом на 01.01.1998 має відрізнятися від показника середньої (базової вартості 1 квадратного метра землі по м. Сєвєродонецьк станом на будь-яку дату 2017, 2018 або 2019 років лише на кумулятивний добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за 1998-2016 роки, а саме у 3,3661 рази: 1,006х1,127х1,182х1,02х1,035х1,028х1,152х 1,059х1,249х1,433х1,06 = 3,3661.

Відповідно, показник у розмірі 6,071 обумовлений тим фактом, що Відповідачем при формуванні Витягу протиправно застосовано коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки за 1996 та 1997 роки: 3,3661х1,703х1,059 = 6,071.

Таким чином, належний Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки, що має застосовуватися для оцінки земельних ділянок по м. Сєвєродонецьк станом на будь-яку дату 2019 року, має бути рівним 3,3661, а не 6,071, як це вказано у Витягу.

Внаслідок протиправних дій Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок із застосування коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) та 1997 рік (1,059) при формуванні Витягу призвели до того, що Позивач вимушений сплачувати земельний податок в 1,804 рази вище (6,071/3,3661=1,804), ніж це передбачено законодавством України.

07 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) Головне управління Держгеокадстру у Луганській області подало відзив на позовну заяву в якому позов не визнало (том 1 арк. спр. 24-26).

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 01 липня 1997 року згідно договору, укладеного між виконкомом міської ради та Діпромістом (додаткова угода № 1-97 до договору № 12-75 від 01 липня 1997 року) проведена грошова оцінка земель м. Сєвєродонецька.

Рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради № 1212 від 19 січня 1998 року Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища, Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача затверджено з 01 січня 1998 року грошову оцінку земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища, Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача.

Виходячи зі змісту вказаної грошової оцінки вбачається, що всі показники: чисельність населення м. Сєвєродонецька (абзац 3 стор. 3 витягу з грошової оцінки земель 1997 року), витрати на освоєння та облаштування території (останній абзац стор. 9, абзац 1 стор. 10 витягу з грошової оцінки земель 1997 року), загальна вартість інфраструктурного облаштування території (абзац 3 стор. 10 витягу з грошової оцінки земель 1997 року) застосовувалися станом на початок року розробки оцінки, тобто на 01 січня 1997 року.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу У країни (далі - ПК України) встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно вимог статті 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-ІV "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

За змістом вказаної норми, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення про її затвердження чи датою введення нормативної грошової оцінки.

З моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовуються кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Грошова оцінка земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища, Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача розроблена в 1997 році.

Таким чином, дата вказана у документації, - 1997 рік, в силу абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 1378 є датою проведення нормативної грошової оцінки. Саме з цією датою пов`язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.

Коефіцієнти індексації, на які посилається позивач, вперше були введені лише у 2000 році, що підтверджується ст. 23 Закону України Про оплату за землю та Порядком проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783, які на теперішній час втратили чинність. Тому не застосовувалися в розрахунках грошової оцінки земель м. Сєвєродонецька.

Отже, Головним управлінням правомірно застосовано коефіцієнти індексації: за 1996 та 1997 років.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

10 жовтня 2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив (том 1 арк. спр. 49-59), а 22 жовтня 2019 року - відповідь на письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (том 1 арк. спр. 84-85).

21 жовтня 2019 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надано до суду письмові пояснення та просить суд відмовити у задоволені позову (том 1 арк. спр. 80-82).

07 листопада 2019 року представником відповідача надано додаткові письмові пояснення (том 1 арк. спр. 95-97).

11 листопада 2019 року представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог (том 1 арк. спр. 101-102).

25 листопада 2019 року представником відповідача до суду надано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому просить суд залишити позов без розгляду (том 1 арк. спр. 134-138).

29 січня 2020 року представником позивача надано до суду додаткові письмові пояснення (том 1 арк. спр. 175).

13 лютого 2019 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог (том 1 арк. спр. 214-215).

18 лютого 2020 року представником відповідача надано відзив на заяву про зменшення позовних вимог (том 1 арк. спр. 222-227).

19 березня 2020 року представником позивача надано додаткові письмові пояснення (том 1 арк. спр. 243-244).

Процесуальні дії під час розгляду справи:

Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10 жовтня 2019 року (том 1 арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року залучено до участі у справі № 360/4035/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Сєвєродонецьку міську раду, оголошено перерву в судовому засіданні до 22 жовтня 2019 року (том 1 арк. спр. 74, 79).

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року клопотання відповідача про розгляд справи № 360/4035/19 за правилами загального позовного провадження задоволено; вирішено подальший розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; судове засідання з розгляду справи № 360/4035/19 по суті замінено підготовчим засіданням, призначено підготовче засідання на 11 листопада 2019 року (том 1 арк. спр. 90, 91).

11 листопада 2019 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15 листопада 2019 року (том 1 арк. спр. 108).

Ухвалою суду від 15 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять календарних днів, призначено наступне підготовче засідання 27 листопада 2019 року (том 1 арк. спр. 125, 129).

27 листопада 2019 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 12 грудня 2019 року (том 1 арк. спр. 144).

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року провадження у справі зупинено до 29 січня 2020 року з наданням часу для примирення (том 1 арк. спр. 161).

Ухвалами суду від 29 січня 2020 року та від 18 лютого 2020 року продовжено строк зупинення провадження з наданням часу для примирення до 13 лютого 2020 року та до 19 березня 2020 року відповідно (том 1 арк. спр. 207, 234).

Ухвалою суду від 19 березня 2020 року провадження по справі поновлено (том 1 арк. спр. 247).

Ухвалою суду від 19 березня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 квітня 2020 року (том 2 арк. спр. 1-2).

Представник позивача про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено.

Приватне підприємство БІВМ І К , код юридичної особи 22715584, зареєстроване як юридична особа 06 жовтня 2005 року, за № 14801200000015824, місце реєстрації: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22, є власником земельної ділянки кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, місце розташування: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22, категорія земель: землі житлової та громадської забудови (під будівлі та споруди критого ринку), про підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 040649 від 25 листопада 2004 року (том 1 арк. спр. 11).

22 липня 2019 року представник Приватного підприємства БІВМ І К звернувся до відповідача із клопотанням про надання витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, місце розташування: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22 (том 1 арк. спр. 38).

Позивачем отримано сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 5525 метрів квадратних, кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, від 23 липня 2019 року № 875/0/195-19 станом на 23 липня 2019 року, в якому зазначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6,071 (том 1 арк. спр. 10, 39).

Грошова оцінка земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Павлоград, Синецький, Лісова Дача, Борівське, села Воєводівка, Боброво, Осколонівка виконана Українським державним інститутом проектування міст «Дніпромісто» (м. Київ) у 1997 році. Базова вартість 1 квадратного метра землі по м. Сєвєродонецьку складає 17,344 грн/м.кв. (том 1 арк. спр. 9, 40-45).

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19 січня 1998 року № 1212 «Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача» затверджено з 01 січня 1998 року грошову оцінку земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача (арк. спр. 7-8).

Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин) від 04 січня 2019 року за № 22-28-0.22-125/2-19 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» , значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0, Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася (том 1 арк. спр. 12).

28 серпня 2019 року Сєвєродонецьке управління ДПІ у м. Сєвєродонецьку отримало податкову декларацію з плати за землю Приватного підприємства БІВМ І К за 2019 рік (том 1 арк. спр. 61-64).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктами 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу України).

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункту 274.1 статті 274, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Судом встановлено, що 25 листопада 2004 року Приватне підприємство БІВМ І К набуло права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, місце розташування: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22.

За таких обставин, у позивача виник обов`язок щодо плати за землю з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме з 25 листопада 2004 року.

Отже, позивач є платником земельного податку за земельну ділянку, кадастровий номер 4412900000:06:043:0003.

Відносини, які виникають у сфері оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель регулюються Законом України Про оцінку земель (далі - Закон № 1378-ІV).

Відповідно до Закону № 1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Стаття 5 Закону № 1378-IV передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Згідно вимог статті 18 Закону № 1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно - правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативно грошову оцінку земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до статті 20 Закону № 1378-ІV, за результатами економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 23 Закону № 1378-ІV).

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до приписів пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Отже, за змістом вказаних норм, для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства, вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки.

Тобто, якщо нормативна грошово оцінка проведена у 1997 році, а введена в дію у 1998 році, індексуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки у 2019 році, необхідно застосовувати поточний розмір нормативної грошової оцінки (тобто введений в дію у 1998 році) та кумулятивно проіндексувати його на коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи з дати проведення нормативної грошової оцінки (1997 рік).

Як встановлено у цій справі, рішення Сєвєродонецької міської ради, яким введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецька, прийняте 19 січня 1998 року, а введено в дію нормативну грошову оцінку з 01 січня 1998 року

Коефіцієнти індексації щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. Тому вимоги пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації.

Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України.

Так, за змістом пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки.

Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель (стаття 11 Закону України № 1378-IV «Про оцінку земель» ) та здійснюється різними суб`єктами.

Згідно із законом, із моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Законодавство не містить положень, які встановлюють обов`язок застосовувати коефіцієнт індексації перспективно. Натомість, сама базова величина нормативної грошової оцінки земель застосовується після введення її в дію.

Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.

Зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 804/937/16 та від 24 грудня 2019 року у справі № 804/1184/16.

На думку суду правильне визначення поняття «дати проведення нормативної грошової оцінки земель» є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.

У спірних правовідносинах відповідач, при формуванні витягу від 23 липня 2019 року № 875/0/195-19 станом на 23 липня 2018 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 5525 квадратних метрів, кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, застосував чинну з 01 січня 1998 року нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецька (згідно з рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19 січня 1998 року № 1212 «Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача» ). При цьому, відповідач кумулятивно застосував коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи не від дати проведення нормативної грошової оцінки (1997 рік), а на рік раніше (1996 рік).

Це означає, що відповідач, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, правильно застосував коефіцієнт індексації за 1997 рік (1,059) та безпідставно застосував коефіцієнт індексації за 1996 рік (1,703).

Щодо посилання відповідача на те, що Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, суд зазначає таке.

Позивач у своїй позовній заяві не оскаржує витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку як правові акти індивідуальної дії, а оскаржує дії відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 1996 рік (1,703) та за 1997 рік (1,059), з якими він не погоджується, що у даному випадку є належним способом судового захисту.

Зазначена позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17.

Оскільки грошова оцінка земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Павлоград, селища Синецький, селища Лісова Дача, Борівське, села Воєводівка, Боброво, Осколонівка проведена у 1997 році, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель має застосовуватися кумулятивно з 1997 року, а не з 1996 року як зазначає відповідач.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними діями відповідача при індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки, суд зазначає.

Наявність матеріальної шкоди позивач обґрунтовує тим, що ним подано річну податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік 28 серпня 2019 року, в якій позивач задекларував зобов`язання з земельного податку, розраховані виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта індексації, зазначеного відповідачем у витязі № 875/0/195-19 від 23 липня 2019 року (том 1 арк. спр. 61-64).

За результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку про безпідставність застосування відповідачем коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 1996 рік, а тому база оподаткування повинна бути меншою, ніж та, яка визначалась позивачем з урахуванням даних, вказаних у витязі № 875/0/195-19 від 23 липня 2019 року.

Однак, суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки, позивач має право подати уточнену податкову декларацію.

Отже, діями відповідача позивачу не спричинено матеріальної шкоди, а тому вищевказана позовна вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем взагалі не наведено обґрунтувань завдання шкоди та не надано розрахунку такої шкоди.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

У позовній заяві адвокат Сутковий Андрій Миколайович заявив клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, включаючи витрати на правову допомогу.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Такі документи повинні містити відомості, що безперечно свідчать про здійснення позивачем відповідних витрат, пов`язаних із розглядом в суді даної справи. Витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Станом на час вирішення справи суду не надано договору про надання правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у тому числі склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги).

Внаслідок того, що витрати на правничу допомогу адвоката документально не підтверджені, вони відшкодуванню позивачу не підлягають.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у загальній сумі 3842,00 грн, що підтверджено квитанціями № 0.0.1461859264.1 від 13 вересня 2019 року та № 23495894 від 30 жовтня 2019 року в розмірі 1921,00 гривень кожна (том 1 арк. спр. 3, 103).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1921,00 грн. В іншій частині судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Суткового Андрія Миколайовича в інтересах Приватного підприємства БІВМ І К до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сєвєродонецька міська рада, про визнання протиправними дій щодо індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок і зобов`язання провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22, із застосування коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) при формуванні витягу № 875/0/195-19 від 23 липня 2019 року з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (ідентифікаційний код 39771244, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 17, корп. 2) провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою, кадастровий номер: 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: Луганська області, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22, без застосування коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) та видати Приватному підприємству БІВМ І К (ідентифікаційний код 22715584, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 22) новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки за 2019 роки.

У решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (ідентифікаційний код 39771244, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 17, корп. 2) на користь Приватного підприємства БІВМ І К (ідентифікаційний код 22715584, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 22) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено до 10 квітня 2020 року.

Суддя Т.В. Смішлива