Рішення

від 09.04.2020 по справі 460/3602/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2020 року м. Рівне № 460/3602/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство Рівненський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - позивач та/або ДП Рівненський облавтодор ), звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 17.02.2020 року, до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач та/або ГУ ДФС у Рівненській області), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2019 року № 0012751401 про застосування штрафу за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на загальну суму 21 249 406,00 (двадцять один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч чотириста шість) грн. 00 коп. Позовна заява обґрунтована тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафу прийняте необґрунтовано та безпідставно. Вказує, що згідно ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК, відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. Аналізуючи вказані норми в сукупності, позивач вважає, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбаченої статтею 120 Податкового кодексу України, законодавець ставить в залежність від наявності його вини. Позивач звертає увагу суду на те, що дочірнє підприємство фінансується за рахунок надходжень від укладених договорів зі Службою автомобільних доріг у Рівненській області та іншими замовниками, що не входять до структури Укравтодору. Частка фінансування послуг ДП Рівненський облавтодор за рахунок державних коштів становить близько 97% від річного фінансування. У ДП Рівненський облавтодор впродовж 2017-2019 років існували істотні суми боргу як перед бюджетом, так і перед підприємствами-контрагентами, що унеможливлювало формування позитивного значення реєстраційного ліміту, який формується з поточного рахунку підприємства, а відтак і реєстрацію податкових накладних. Окрім того, за спірний період існували великі суми заборгованості Служби автомобільних доріг у Рівненській області перед позивачем. Наведені вище обставини підтверджуються рішеннями про розстрочення податкового боргу, витягами, щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, інформацією про обсяги виконаних, але неоплачених або умовно прийнятих робіт за 2016-2019 роки. Крім того, відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління ДВС у Рівненській області відкрито зведене виконавче провадження та накладено арешт на рахунки ДП Рівненський облавтодор та його філій в сумі 27 812 789,02грн. Отже, що через скрутне фінансове становище підприємства не вистачало коштів для вчасного поповнення електронного рахунку. Таким чином, на думку позивача, не реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, сталась не з вини позивача, а через відсутність ліміту на електронному рахунку на час реєстрації податкових накладних, та відсутність вільних коштів, які підприємство могло направити на поповнення електронного рахунку. Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач намагався зареєструвати податкові накладні у ЄРПН у строки, передбачені законом та останні були не зареєстровані з причин, що не залежали від волі позивача. Отже, на думку позивача, він не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності (вказує, що такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 14.02.2019 року № 809/1040/17).

Відповідач, не погодившись із позовними вимогами подав відзив на позовну заяву та заяву про зміну підстав позову. Відзив обґрунтований тим, що спірним у цій справі було питання застосування норми права - пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині розуміння виключних випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Так, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін визначений абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України. Абзацами першим, третім, одинадцятим пункту 201.10 цієї ж статті ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. З 01.01.2017 набув чинності Закон України від 21.12.2016 року №1797-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , яким внесено зміни до ПК України, зокрема викладено п.120-1.2 статті 120-1 цього Кодексу в такій редакції: Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Разом з тим, не зазнали змін положення податкового законодавства щодо обов`язку платника податків протягом граничного строку зареєструвати податкові накладні, які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, що однак, не було здійснено позивачем за податковими накладними, складеними у жовтні-листопаді 2016 року, й це у розумінні приписів пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, чинній станом на момент виявлення цього порушення і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, тягнуло за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 % суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній. Таким чином, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем правомірно.

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали. У встановлений судом строк, недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 13 грудня 2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 08 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 08 січня 2020 року замінено відповідача - Головне управління ДФС у Рівненській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області.

Ухвалою суду від 08 січня 2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання у справі відкладене на 29 січня 2020 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року підготовче засідання призначено на 17 лютого 2020 року о 13:50 год.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року заяву позивача про зміну підстав позову в адміністративній справі № 460/3602/19 прийнято до розгляду. Продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 460/3602/19 до 13 березня 2020 року. Відкладено підготовче засідання в адміністративній справі № 460/3602/19 на 04 березня 2020 року о 10:00 год.

04 березня 2020 року ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання у справі відкладене на 11 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 11 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 460/3602/19 до судового розгляду по суті на 18 березня 2020 року о 08:30 год.

Ухвалою суду від 18 березня 2020 року, у зв`язку з запровадженням карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , за клопотанням позивача, відкладено судове засідання в адміністративній справі № 460/3602/19 на 06 квітня 2020 року о 13:50 год.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 постановлено провадити розгляд справи у порядку письмового провадження, оскільки явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою.

07 квітня 2020 року позивач, через відділ документального забезпечення суду, подав клопотання про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження у зв`язку з запровадженням карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 .

07 квітня 2020 року відповідач, через відділ документального забезпечення суду, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 .

08 квітня 2020 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд враховує наступне.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у Рівненській області: від 11.05.2019р. №1104/17-00-14-01, від 11.05.2019р. №1105/17-00-14-01, від 11.05.2019р. №1106/17-00-14-01, від 11.05.2019р. №1103/17-00-14-01, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2 квартал 2019 року, проведена планова виїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства Рівненський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (ДП Рівненський облавтодор ) код ЄДРПОУ 31994540 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016р. по 30.03.2019р., за результатами якої складено акт №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року Про результати планової виїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства Рівненський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України код за ЄДРПОУ 31994540 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.03.2017року (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 (далі - ППР) № 0012751401 про застосування штрафу за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на загальну суму 21 249 406грн (двадцять один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч чотириста шість гривень), з яких за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 42 226 367грн застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 21 113 184грн та за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеного за результатами перевірки контролюючого органу на суму 274 443,80грн застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 136 222грн.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення про застосування штрафу за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на загальну суму 21 249 406грн, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено порушення платником податків:

1) п. 201.1., п. 201.10 ст. 201 ДП Рівненський облавтодор не здійснено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних таких податкових накладних (Результат порівняння даних податкової звітності по ПДВ та ЄРПН) на суму 42 226367грн, в тому числі за друге півріччя 2016 року на суму 852939,80грн, 2017 рік на суму 27 463 792,89грн, за 2018 рік на суму 13 896905,35грн, за 1 квартал 2019 року на суму 12729,26грн;

2) перевіркою встановлено факти відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, а саме :

1. актом від 03.05.2018р. №1135/17-00-14-03/31994540 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП Рівненський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні Дороги України (код ЄДПРОУ 31994540) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень, травень 2016 року виписаних для ТОВ Луцькавтодор -сервіс (код ЄДПРОУ 23251561) та достовірності повноти нарахування зобов`язань з ПДВ встановлено відсутність реєстрації ДП Рівненський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні Дороги України протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкових накладних за квітень, травень 2016 року ПДВ в сумі 252443,80грн по контрагенту з ТОВ Луцькавтодор-сервіс (код ЄДРПОУ 23251561) в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги порушення вимог 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (у редакції, що діяла на дату вчинення порушення).

Відповідно до бази даних ДФС України Єдиний реєстр податкових накладних платник ДП Рівненський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні Дороги України (код ЄДРПОУ 31994540) не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по ТОВ Луцькавтодор-сервіс (код ЄДРПОУ 23251561) за квітень, травень 2016 року в сумі 252443,80грн.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 16.05.2018р. № 0004281403, яке ДП Рівненський облавтодор отримано 17.05.2018р.

2. Актом від 17.11.2017 року № 1302/17-00-14-01/31994540 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП Рівненський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні Дороги України (код ЄДПРОУ 31994540) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2017 року по ТОВ Компанія автобусних перевезень (код ЄДПРОУ 36837548) встановлено відсутність реєстрації ДП Рівненський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні Дороги України протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкових накладних по ТОВ Компанія автобусних перевезень (код ЄДРПОУ 36837548) за липень 2017 року.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 01 грудня 2017 року № 0008371401, яке ДП Рівненський облавтодор отримано 01.12.2017 року.

3) проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що станом на 21.06.2019р. вищезазначені податкові накладні ДП Рівненський облавтодор на адресу ТОВ Луцькавтодор-сервіс (код ЄДРПОУ 23251561) та ТОВ Компанія автобусних перевезень (код ЄДРПОУ 36837548) на загальну суму 272443,80грн не зареєстровані, відповідальність передбачена абз. 2 п. 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 201.10 ПК України (у редакції до 01.01.2017 року), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 201.10 ПК України (у редакції після 01.01.2017 року), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 120-1.2. статті 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

Згідно п.120-1.3 ст. 120-1 ПК України, допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки.

Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків - продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, - тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок протягом 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;

60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;

70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;

100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

Отже, стаття 120-1 ПК України встановлює штрафні санкції для платників податків за порушення строків реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних). При цьому норми містять виключення для певних податкових накладних.

При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів (вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 815/2745/17, від 30.01.2018 року у справі № 816/390/17, від 28.02.2020 року № 825/824/17, від 26.03.2020 року № 825/1700/18).

Згідно ч. 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що ним не здійснено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних таких податкових накладних на суму 42 226367грн, в тому числі за друге півріччя 2016 року на суму 852939,80грн, 2017 рік на суму 27 463 792,89грн, за 2018 рік на суму 13 896905,35грн, за 1 квартал 2019 року на суму 12729,26грн, окрім того, позивач не заперечує, що перевіркою встановлено факти відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірок контролюючого органу та викладених в актах перевірки від 17.11.2017 року № 1302/17-00-14-01/31994540, від 03.05.2018р. № 1135/17-00-14-03/31994540.

При цьому, позивач вказує на існування об`єктивних та не залежних від позивача обставин, які унеможливлювали здійснити реєстрацію податкових накладних через відсутність фінансування за укладеними договорами зі Службою автомобільних доріг у Рівненській області та іншими замовниками, що не входять до структури Укравтодору.

Перевіривши вказані доводи, суд погоджується із позицією позивача, що в даному випадку відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 21 249 406грн згідно ППР від 18 липня 2019 року №0012751401 у зв`язку із відсутністю протиправної поведінки позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 200-1.1 п. 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема:

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 ст. 200-1цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569, і він (Порядок) визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (п. 1 Порядку).

Пунктом 4 Порядку визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 200-1.2 ст. 200-1 ПК України визначено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно п. 201-1.3, п. 201-1.4 ст. 201-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах а - в пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:

а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);

б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;

в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

Аналогічні положення містяться в Поряду електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569.

Таким чином, платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкову накладну у разі, якщо сума, зазначена в такій податковій накладній, не перевищує суму на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В разі ж відсутності необхідної суми на такому рахунку, податкова накладна не буде зареєстрована.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 вказаного Кодексу, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Штрафні санкції за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або відсутності реєстрації таких податкових накладних визначені п. 120-1.1, 120-1.2 ст. 120-1 вказаного Кодексу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що несвоєчасна реєстрація позивачем, як платником податків, податкових накладних відбулася не з його вини, а внаслідок відсутності у позивача, який фінансується з державного бюджету, вільних коштів для їх зарахування на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідний період, щодо якого проводилася перевірка.

ДП Рівненський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України є підрядною організацією, основним замовником послуг якого є держава в особі уповноваженого органу - Служби автомобільних доріг у Рівненській області.

Дочірнє підприємство діє у відповідності до Законів України Про дорожній рух та Про автомобільні дороги України , на підставі договорів підряду, приписів Національної патрульної поліції тощо.

Так, зокрема судом встановлено, що частка фінансування послуг ДП Рівненський облавтодор за рахунок державних коштів становить близько 97% від річного фінансування.

У ДП Рівненський облавтодор впродовж 2017-2019 років існували істотні суми боргу як перед бюджетом, так і перед підприємствами-контрагентами, що унеможливлювало формування позитивного значення реєстраційного ліміту, який формується з поточного рахунку підприємства.

Як вбачається з витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №1 від 07.06.2016 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 4 432 833,43грн .

Згідно витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 3 від 23.06.2016 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 7 290 481,92грн .

У відповідності до витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 4 від 30.06.2016 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 7 078 269,86грн .

Як вбачається з витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1 від 13.02.2017 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 13 707 621,22грн .

Як вбачається з витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 2 від 15.02.2017 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 13 415 107,79грн .

Згідно витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 3 від 16.02.2017 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 13 413 153,17грн .

У відповідності до витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1 від 16.03.2017 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 11 171 140,57грн .

Відповідно до витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 2 від 23.02.2017 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 12 861 977,07грн .

Згідно витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1 від 10.06.2019 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 8 168 157,96грн .

Як вбачається з витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1 від 23.01.2020 року, сума податку для позивача, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить - 25 028 802,68грн .

Зазначеними вище витягами підтверджується, що сума реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ для позивача була від`ємною та у 2016 році становила - 4 432 833,43грн , - 7 290 481,92грн , - 7 078 269,86грн , у 2017 році - 13 707 621,22грн , - 13 415 107,79грн , - 13 413 153,17грн , - 11 171 140,57грн , - 12 861 977,07грн , у 2019 році - 8 168 157,96грн , у 2020 році - 25 028 802,68грн .

Разом з тим, судом встановлено, що за спірний період існували великі суми заборгованості Служби автомобільних доріг у Рівненській області перед позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку № 361 та інформацією про обсяги виконаних, але неоплачених або умовно прийнятих робіт за 2016-2019 роки.

Так, заборгованість Служби автодоріг станом на: 01.07.16р. становила 12171683,10грн, 01.08.16р. - 12143769,10грн, 01.09.16р.- 16402394,88грн, 01.10.16р. - 15502251,99грн, 01.11.16р. - 9000538,81грн, 01.12.16р.- 8952240,81грн, 01.01.17р. - 9032565,82грн, 01.02.17р. - 9032565,82грн, 01.03.17р. - 13279797,80грн, 01.04.17р. - 9027529,58грн, 01.05.17р. - 8889240,48грн, 01.06.17р. - 8544339,23грн, 01.07.17р. - 29552749,05грн, 01.08.17р. - 32648787,71грн, 01.09.17р.- 25423958,05грн, 01.10.17р. - 24600598,10грн, 01.11.17р. - 26319 241,42грн, 01.12.17р. - 33286750,26грн, 01.01.18р. - 28598828,43грн, 01.02.18р. - 37951790,02грн, 01.03.18р. - 46760964,49грн, 01.04.18р.- 49982798,19грн, 01.05.18р. - 44882092,87грн, 01.06.18р. - 40106410,06грн, 01.07.18р. - 53944538,06грн, 01.08.18р. - 44510775,31грн, 01.09.18р. - 51987196,39грн, 01.10.18р. - 49141651,58грн, 01.11.18р. - 56443431,05грн, 01.12.18р. - 57463447,27грн, 01.01.19р.- 27891135,54грн, 01.02.19р. - 34631691,54грн, 01.03.19р. - 41 163 471,54грн.

Окрім того з інформації, наданої позивачем, рішенням господарського суду Рівненської області від 10.08.2018 року у справі № 918/201/18 стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області на користь дочірнього підприємства заборгованість за надані у 2017-2018р.р. послуги у розмірі 27,5млн.грн, з яких заборгованість у розмірі 16,9млн.грн по даний час не сплачено.

Поміж цього, як вбачається з матеріалів справи, постановою про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 42423745 від 15.05.2017 року було накладено арешт на грошові кошти в рамках зведеного виконавчого провадження в межах суми 27812789,02грн, що містяться на всіх рахунках підприємства, в тому числі ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 333017, Казначейство України, МФО 899998.

Постановою про арешт коштів боржника № 42423745 від 26.05.2017 року накладено арешт на грошові кошти в рамках зведеного виконавчого провадження в межах суми 27 812 789,02грн, що містяться на рахунках у АТ Укрексімбанк МФО 322313 та Філія РОУ ПАТ Державний ощадний банк , МФО 333368.

Постановою про арешт коштів боржника № 42423745 від 17.08.2018 року накладено арешт на грошові кошти в рамках зведеного виконавчого провадження в межах суми 35 556 233грн, що містяться на всіх рахунках підприємства, відкритих у банківських установах.

Постановою про арешт коштів боржника № 42423745 від 29.01.2019 року накладено арешт на грошові кошти в рамках зведеного виконавчого провадження в межах суми 35 556 233грн, що містяться на всіх рахунках підприємства в АТ ПУМБ МФО 334851 та всіх інших відкритих рахунках у банківських установах.

Постановою про арешт коштів боржника № 42423745 від 05.08.2019 року накладено арешт на грошові кошти в рамках зведеного виконавчого провадження в межах суми 11 878 252,17грн, що містяться на всіх рахунках підприємства в АТ Укрсиббанк МФО 351005 та всіх інших відкритих рахунках у банківських установах.

Постановою про арешт коштів боржника № 42423745 від 22.01.2020 року накладено арешт на грошові кошти в рамках зведеного виконавчого провадження в межах суми 10 553 014,91грн, що містяться на всіх рахунках підприємства в АТ Ідея Банк МФО 336310 та всіх інших відкритих рахунках у банківських установах.

Таким чином, накладений арешт, який триває з 2017 року по даний час позбавляє можливість позивача поповняти електронний рахунок для реєстрації податкових накладних.

Отже, що через скрутне фінансове становище позивач був позбавлений можливості поповняти рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

З урахуванням викладеного, на думку суду, позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності (такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 14.02.2019 року № 809/1040/17).

Несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася за відсутності вини та протиправних дій або бездіяльності з боку позивача, у зв`язку з чим його дії не можуть кваліфікуватися як податкові правопорушення, що виключає притягнення його до відповідальності у вигляді застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, частиною другою статті 6 Конвенції визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року у справах: Яношевич проти Швеції (Janosevic v.) (заява № 34619/97) і Компанія Вестберґа Таксі Актіеболаґ та Вулич проти Швеції (VеstbergaTaxiAktiebolagandVulic v.) (№ 36985/97) зазначено, що згідно з практикою Суду, податкові спори, як правило, виходять за межі застосування поняття цивільних прав і обов`язків , про які йдеться в статті 6 Конвенції, застосовність статті 6 залежить від того, чи можна розглядати податкові штрафи, накладені на заявників, як такі, що становлять кримінальне обвинувачення . У контексті зазначеної статті. Суд встановив, що загальний характер юридичних положень, стосовно податкових штрафів та мета їх стягнення, маючи як запобіжну, так і каральну функцію, свідчать про те, що, для цілей статті 6, заявників було обвинувачено в кримінальному злочині.

Отже, у справах Компанія Вестберга Таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій мети та тяжкості наслідків. Тобто у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину.

Таким чином, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

Разом з тим, в цьому ж рішенні, ЄСПЛ передусім зазначив, що фінансові інтереси держави не можуть самі по собі виправдати примусове стягнення податкових штрафів, оскільки, на відміну від самих податків, вони не є джерелом доходу держави, а призначені для справляння тиску на платників податків.

Суть і призначення будь-якого виду відповідальності за правопорушення - мінімізувати негативні наслідки для суспільства і держави. Тому, ключовий аспект, який необхідно врахувати та на якому, власне, формуються будь-які санкції за правопорушення - це наявність шкоди, певних негативних наслідків для суспільства чи держави, які необхідно уникнути.

Відповідно до практики ЄСПЛ, відповідальність, що виникає внаслідок податкових правопорушень аналізується через призму поняття критерії Енгеля . Відповідно до них, обвинувачення повинно містити критерій національного права; кола адресатів та критерій мети та тяжкості наслідків. Таким чином важливим є пропорційність застосування покарання за вчинене правопорушення та наявність основної цілі - захисту суспільних чи державних інтересів.

Мета, з якою першопочатково вводилися штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, - захист інтересів покупців-платників ПДВ, які втрачають право на податковий кредит внаслідок несвоєчасної реєстрації ПН постачальником.

Для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії:

- чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством);

- чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес;

- чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини).

Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, у справі Ісмаїлов проти Росії зазначено наступне: для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення . Тобто держава повинна подбати про певний баланс між засобами впливу, які застосовуються до правопорушника, адекватною оцінкою його протиправних дій та метою, яку хоче досягти держава.

Тобто, розмір штрафних санкцій має перебувати в справедливому співвідношенні з тяжкістю й обставинами вчиненого правопорушення, його суспільною небезпечністю, особою винного, а також рівнем завданої суспільству чи державі шкоди.

Суд також враховує, що санкція, передбачена п. 120 ст. 120 ПК України за аналогічне по суті правопорушення - неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності, становить значно менший розмір штрафу - всього 170грн, при цьому оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф у розмірі 21 249 406,00грн, що на думку суду не відповідає принципу пропорційності.

Також суд враховує, що в акті перевірки стверджено, що позивачем порушено терміни реєстрацій податкових накладних. Разом із тим, в акті перевірки не зафіксовано, ані номери таких податкових накладних, ні дати їх складання, ані дні прострочення, що є важливим для застосування штрафної санкції, оскільки за приписами ПК України, за дане правопорушення встановлена диференційована штрафна санкція. У акті перевірки міститься лише таблиця, в якій вказані певні місяці періоду перевірки та суми, які не можна ані ідентифікувати, ні прив`язати до певної дії (складання конкретної податкової накладної).

В той же час, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 815/2000/15 (адміністративне провадження №К/9901/25263/18) вказав на таке: Суд апеляційної інстанції, оцінюючи акт перевірки, як доказ вчинених позивачем податкових правопорушень встановив, що усі порушення позивача в акті перевірки не описані взагалі. Детальний опис порушень, посилання на певні документи, наявність чи відсутність яких підтверджує такі порушення відсутні, внаслідок чого мають місце припущення, які не відповідають критеріям належних та допустимих доказів в адміністративному судочинстві .

Що стосується тверджень позивача, що застосування відповідачем штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю (отримувачу) суперечить законодавству та є протиправним, то суд їх відхиляє оскільки, ст. 120-1 ПК України чітко встановлює перелік податкових накладних, за відсутність реєстрації яких штрафна санкція не застосовується, а саме податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та одночасно складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного суду від 13.08.2019 року № 2040/7988/19 та від 04.09.2018 року № 816/1488/17.

Спірні ж податкові накладні не відносяться до таких виключень, отже позивач мав обов`язок зареєструвати такі податкові накладні у строки, встановлені ПК України.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010р., у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частин 1 - 3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи наведене, таке податкове повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 19210грн, сплачена відповідно до платіжного доручення від 16.10.2019 № 2733, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 18 липня 2019 року № 0012751401 в повному обсязі.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства Рівненський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України суму судового збору у розмірі 19210грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження даного рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Учасники справи:

1) позивач - Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Пластова, 7; код ЄДРПОУ 31994540);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449).

Суддя Комшелюк Т.О.