Ухвала

від 10.04.2020 по справі 670/32/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 670/32/20

УХВАЛА

10 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області про визнання неправомірної бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 17.01.2020 в якому просить: 1) зобов`язати Дашковецьку сільську раду Віньковецького району Хмельницької області, визнавши протиправною її бездіяльність, розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ОСОБА_1 , що розташована в межах с. АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) зобов`язати Дашковецьку сільську раду Віньковецького району Хмельницької області винести рішення, як результат розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ОСОБА_1 , що розташована в межах с. Дашківці.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 23.01.2020 адміністративну справу № 670/32/20 в порядку ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передано на розгляд Хмельницькому окружному адміністративному суду.

Відповідно до ухвали Хмельницькоого окружного адміністративного суду від 17.02.2020, суд прийняв до провадження адміністративну справу, яка поступила 14.02.2020 з Віньковецького районного суду Хмельницької області, реєстраційний номер 670/32/20. Позовну заяву ОСОБА_1 , залишив без руху.

Після усунення недоліків позову, ухвалою від 02.03.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08 квітня 2020 року до суду поштовим зв`язком поступила заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Дашковецькій сільській раді вчиняти будь-які дії щодо розпоряження земельною ділянкою розміром 1.00 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6820682500:01:006, до набрання законної сили рішенням в даній адміністративній справі.

В обгрунтування заяви зазначив, що очевидним є протиправність оскаржуваної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі, оскільки є підстави вважати, що дана земельна ділянка, щодо якої за його замовленням у ФОП ОСОБА_2 , який є розробником, виготовлена вся необхідна технічна документація для отримання безоплатно у власність, може бути поділена на частини та передана на користь інших осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендаціями N R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, або до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

В той же час, позивачем не доведені та не підтверджені вагомі підстави (обставини), які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі та докази щодо цього.

Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 вказав, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено підстав вжиття заходів забезпечення позову відповідно до вимог ст. 150 КАС України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову, тому суд з урахуванням висновку Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 та встановлених обставин, приходить до висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову не може бути задоволена.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 02.04.2020 - залишити без задоволення.

Копію ухвали надати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повне судове рішення складене 10 квітня 2020 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович