Рішення

від 09.04.2020 по справі 810/2500/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Київ № 810/2500/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Експертно-технологічний центр ЕТАЛОН до проГоловного управління ДФС у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002321414 від 07.02.2018р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Експертно-технологічний центр ЕТАЛОН (далі по тексту - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002321414 від 07.02.2018р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 04.06.2018р. відкрито провадження у справі та призначено справу в підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2018р. справу №810/2500/18 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2018р. справу №810/2500/18 прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки первинні документи, які складені позивачем та його контрагентом ТОВ ІСТ ЛАЙН ГРУП на виконання умов Договорів про надання консультаційних послуг відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV.

22 червня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлення від 09.01.2018р. №29, ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку ТОВ Експертно-технологічний центр ЕТАЛОН за результатами якої 22.01.2018р. складено акт №20/10-36-14-14/37474363 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Експертно-технологічний центр ЕТАЛОН , податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ІСТ ЛАЙН ГРУП (код ЄДРПОУ 38829078) за період з 01.11.2015 по 31.12.2015 (далі по тексту - Акт перевірки).

Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 44.1 статті 44, п. 198.6 статті 198, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 35 541,00грн., у тому числі за листопад 2015 року - 28 874,24грн., грудень 2015 року - 6 666,67грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 07.02.2018р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0002321414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 44 427,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 35541,00грн. та штрафні (фінансові) санкції - 8886,00грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ ІСТ ЛАЙН ГРУП (Виконавець) укладено ряд Договорів від 19.10.2015 №19/10, від 02.11.2015 №02/11, від 03.11.2015 №03/11, від 06.11.2015 №06/11, від 09.11.2015 №09/11, від 16.11.2015 №16/11 про надання консультаційних послуг, відповідно до яких Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання з надання консультаційних послуг Замовнику щодо практичного застосування вимог ряду стандартів ДСТУ.

Виконання ТОВ ІСТ ЛАЙН ГРУП умов зазначених вище договорів підтверджується копіями актів наданих послуг №243 від 02.11.2015, №265 від 09.11.2015, №270 від 16.11.2015, №316 від 23.11.2015, №297 від 12.11.2015, №355 від 07.12.2015, рахунками на оплату, банківськими виписками та податковими накладними №6 від 02.11.2015, №16 від 09.11.2015, №32 від 16.11.2015, №74 від 23.11.2015, №48 від 12.11.2015, №23 від 07.12.2015, які наявні у матеріалах справи.

Також позивачем до матеріалів справи були додані Звіти по наданим консультаційним послугам згідно вказаних вище договорів, які затверджені директором ТОВ ІСТ ЛАЙН ГРУП , акти прийому передачі документації, Сертифікати відповідності №UA.111.CB.0-18, №UA.111.CB.1249-18, №UA.111.CB.1301-23, №UA.111.CB.1257-23, №UA.111.CB.1320-05, №UA.111.CB.1316-05.

Відповідач зазначає, що позивачем до перевірки не надано інформації щодо існування у платника затвердженої процедури для відбору/перевірки постачальників, наявності у штаті працівників, функціональні (трудові) обов`язки яких передбачають виконання таких робіт/послуг, дат та номерів записів в журналах/регістрах, які підтверджують прохід/вихід осіб на територію платника податків, деталізованого опису наданих робіт/послуг, наявність у платника податків документів, які підтверджують фактичне надання послуг, подальше використання, під час надання послуг первинних документів, які засвідчують їх посади, або дозволи на вчинення певних дій.

Однак, суд з висновками контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки не погоджується, з наступних підстав.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивач надав суду копії Договорів від 19.10.2015 №19/10, від 02.11.2015 №02/11, від 03.11.2015 №03/11, від 06.11.2015 №06/11, від 09.11.2015 №09/11, від 16.11.2015 №16/11 про надання консультаційних послуг, акти наданих послуг №243 від 02.11.2015, №265 від 09.11.2015, №270 від 16.11.2015, №316 від 23.11.2015, №297 від 12.11.2015, №355 від 07.12.2015, рахунки на оплату, банківські виписки, податкові накладні №6 від 02.11.2015, №16 від 09.11.2015, №32 від 16.11.2015, №74 від 23.11.2015, №48 від 12.11.2015, №23 від 07.12.2015, звіти по наданим консультаційним послугам згідно вказаних вище договорів, які затверджені директором ТОВ ІСТ ЛАЙН ГРУП , акти прийому передачі документації, Сертифікати відповідності №UA.111.CB.0-18, №UA.111.CB.1249-18, №UA.111.CB.1301-23, №UA.111.CB.1257-23, №UA.111.CB.1320-05, №UA.111.CB.1316-05.

Крім того, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, КВЕД TOB ІСТ ЛАЙН ГРУП , зокрема є: Код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.; Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

Як зазначено в позовній заяві, послуги надані позивачу TOB ІСТ ЛАЙН ГРУП замовлялися з метою використання у власній господарській діяльності позивача, а саме для створення на базі ТОВ Експертно-технологічний центр ЕТАЛОН органу з оцінки відповідності продукції Технічного регламенту засобів індивідуального захисту та Технічного регламенту приладів, що працюють на газорозподільному паливі та його подальшої акредитації в Національному агентстві з акредитації України.

Отже, позивачем надано як до контролюючого органу, так і до суду первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом. Такі документи не мають дефектів форми, змісту або походження, та вказують на понесення позивачем дійсних витрат. Більш того, порушень в порядку оформлення цих документів, які б могли свідчити про нереальність спірних операцій, перевіркою та судом не виявлено.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту є податкова накладна.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу).

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій TOB ІСТ ЛАЙН ГРУП було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з зазначеним вище контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит.

На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Отже, висновки контролюючого органу щодо відсутності підстав у позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом: ТОВ ІСТ ЛАЙН ГРУП є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №0002321414 від 07.02.2018р. є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-технологічний центр ЕТАЛОН .

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-технологічний центр ЕТАЛОН (03115, м. Київ, вул. Михайла Котельникова, 53а, приміщення 28, код ЄДРПОУ 37474363) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0002321414 від 07.02.2018р.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-технологічний центр ЕТАЛОН (03115, м. Київ, вул. Михайла Котельникова, 53а, приміщення 28, код ЄДРПОУ 37474363) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС Київській області (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, 03680, код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін