Рішення

від 09.04.2020 по справі 448/675/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/675/19

Провадження № 2/448/43/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09.04.2020 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник відповідача Золотковицької сільської ради - не з`явився,

третя особа приватний нотаріус Пилюх Г.Р. - не з`явилася,

третя особа ОСОБА_2 - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

І. Суть спору:

16.05.2019року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що його матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Вказує, що він, як син померлої, є спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Крім нього, спадкоємцем першої черги є також його рідна сестра - ОСОБА_5 , яка на спадщину після смерті матері не претендує. Інших спадкоємців немає. Стверджує, що спадщину після смерті матері він прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак, в позасудовому порядку оформити право власності на вищевказаний житловий будинок не має можливості, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на такий, тому змушений звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами

АДРЕСА_1. ІІ . Позиція учасників справи:

В судове засідання позивач не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у його відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - Золотковицької сільської ради Львівської області у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Г.Р. у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без її участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 27.06.2019року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.12.2019року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

ІV. Обставини справи, встановлені судом:

Спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, членами якого, які станом на 15.04.1991року не втратили та зберегли право на частку в майні такого, були: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (голова двору), його дружина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (позивач у справі).

Отже, виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963року, які діяли станом на 15.04.1991 року і регулювали власність колгоспного двору, зазначені особи мали в рівних частках право власності на майно колгоспного двору, тобто кожен на 1/4 частину вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Проте право власності на даний будинок належним чином за власниками не оформлено, правовстановлюючі документи на зазначене майно відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_7 .

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_7 заповіту не складав, спадкова справа після його смерті в нотаріальній конторі не заводилася. Спадкоємцем за законом першої черги спадкування на час відкриття спадщини була дружина померлого ОСОБА_8 , яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, тобто у відповідності до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року вчинила дії, які свідчать про прийняття нею спадщини після смерті чоловіка.

Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_7 належна йому 1/4 частка у майні вищевказаного колгоспного двору (спірного житлового будинку), перейшла за загальними правилами спадкування за законом до його дружини ОСОБА_8 , в результаті чого остання з урахуванням своєї 1/4 частки належної їй як члену даного колгоспного двору, стала власником 2/4 часток майна зазначеного колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_8 . За життя спадкодавець ОСОБА_8 заповіту не складала, спадкова справа після її смерті в нотаріальній конторі не заводилася. Спадкоємцем за законом першої черги спадкування на час відкриття спадщини була дочка померлої ОСОБА_4 , яка у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини.

Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_8 належні їй 2/4 частки у майні вищевказаного колгоспного двору (спірного житлового будинку), перейшли за загальними правилами спадкування за законом до її дочки ОСОБА_4 , в результаті чого остання з урахуванням своєї ј частки належної їй як члену даного колгоспного двору, стала власником ѕ часток майна зазначеного колгоспного двору.

Крім того, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 (матері позивача).

Із матеріалів спадкової справи №55/2017, заведеної приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Г.Р. відомо, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не складала. Спадкоємцем за законом першої черги спадкування є син померлої - ОСОБА_1 (позивач у справі), який у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявив про відмову від спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивача, немає.

Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 належні їй ѕ частки у майні вищевказаного колгоспного двору (спірного житлового будинку), перейшли за загальними правилами спадкування за законом до її сина - ОСОБА_1 , в результаті чого останній з урахуванням своєї ј частки, став власником майна зазначеного колгоспного двору в цілому.

Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2017року; довідками, виданими виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради №766 від 15.04.2019року, №445 від 03.04.2019року, №444 від 03.04.2019року, №759 від 12.04.2019року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; листом Золотковицької сільської ради 3131 від 23.07.2019року; виписками з по господарської книги №1 на 1986-1990, 1991-1995роки щодо житлового будинку АДРЕСА_1 ; довідками, виданими виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради №1103, №1104 та №1106 від 23.07.2019року; копією актового запису про смерть на гр.. ОСОБА_7 ; копією спадкової справи №55/2017, заведеної приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Г.Р. після смерті ОСОБА_4 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство:

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. За нормами ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР кожен з членів колгоспного двору мали рівне право на майно колгоспного двору. У зв`язку з введенням у дію Закону України Про власність 15.04.1991 року така організаційно-правова форма як колгоспи, а відповідно, і колгоспний двір - були припинені.

Як роз`яснено у п. 6 постанови Пленум Верховного Суду "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.95 N 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 Закону України "Про власність", застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 р.) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а тому, враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилася до набрання цим кодексом чинності, суд вважає, що у даних правовідносинах слід керуватися положеннями ЦК УРСР (в редакції 1963р.).

Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом.

Відповідно до ч.1 ст.529 цього кодексу при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст. 548 цього кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки, спадщина після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_4 відкрилася після набрання чинності ЦК України (в редакції 2003року), то суд вважає, що у даних правовідносинах слід керуватися положеннями ЦК України.

Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду:

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірне нерухоме майно (житловий будинок) перейшло в порядку спадкування до позивача. Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на дане майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами:

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б.Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; місце проживання: с.Золотковичі Мостиського району Львівської області; РНОКПП - НОМЕР_1 ;

Відповідач: Золотковицька сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Золотковичі, вул.Миру, 2, Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04371986;

Третя особа: приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівській області Пилюх Галина Романівна; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 10, Львівської області;

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; місце проживання: с.Червоне Золочівського району Львівської області; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 09.04.2020року.