Рішення

від 09.04.2020 по справі 609/269/20

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/269/20

2/609/214/2020

09 квітня 2020 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Кравчук Л.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідачів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 05 березня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі відповідачі) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно , що залишилося після смерті батька - ОСОБА_4 та матері - ОСОБА_5

2. Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із: 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до соціальної групи колгоспний двір, померлий був головою колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із:

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Мізюринської сільської ради, Шумського району Тернопільської області в розмірі 3.04 га кадастровий номер земельної ділянки 6125885500:01:001:0058, цільове призначення земельної ділянки для відення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №004568 виданого 15 вересня 2004 року Шумською РДА;

- 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до соціальної групи колгоспний двір, померла була членом колгоспного двору.

Інші частки колгоспного двору належать позивачу та відповідачу по справі.

На випадок своєї смерті померлі зробили розпорядження, склавши заповіти, згідно яких призначили позивача спадкоємцем усього належного їм майна.

Спадщину після смерті батьків позивач прийняла у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки постійно на день їх смерті проживала із ними в одному господарстві, як стверджує остання.

Позивач зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено, оскільки право власності на вказаний будинок було зареєстровано за колгоспним двором та не виділено частки члена колгоспного двору і нею не представлено документів, що підтверджують право власності на будинок .

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за нею право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 10 березня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче судове засідання на 09 квітня 2020 року.

4. У судове засідання сторони не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5.Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 23.03.1989 р. жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_4 виданого на підставі рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів № 50 від 21.02.1989 р. та зареєстроване в Кременецькому БТІ за реєстровим № 208.

7. Як слідує із довідки № 34/4 від 14.02.2020 р. виданої Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області, вул. Щорса, яка знаходиться в АДРЕСА_1 Центральна відповідно до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 555-од від 26.09.2016 р. Про перейменування топонімічних назв вул. комуністичної символіки в населених пунктах Шумського району .

8. Із довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна №66 виданої 20.02.2020 р. КП Шумське БТІ вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_4 , згідно свідоцтва право власності видане згідно рішення виконкому Шумської районної ради № 50 від 21.02.1989 р.

9. Відповідно до архівного витягу із погосподарської книги № 4 Радошівської сільської ради Шумського району Тернопільської області за 1986-1994 роки станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 с. Мізюринці, особовий рахунок № НОМЕР_1 , голова сім`ї: ОСОБА_4 , 1936 р.н., члени сім`ї: ОСОБА_5 , 1939 р.н. - дружина, ОСОБА_2 , 1968 р. - зять, ОСОБА_1 , 1971 р.н. - дочка.

10. Із свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_2 від 05.06.2007 р., що видане Мізюринською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер - ОСОБА_4

11. Померлому ОСОБА_4 належало майно, що складається із: права власності на 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

12. Як вбачається із матеріалів справи, померлий ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений 08.05.2007 р. секретарем Мізюринської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 41, згідно якого належний йому на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 , заповів позивачу.

13. Із із довідки №32/4 від 04.02.2020 р. виданої Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області слідує, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на день смерті постійно мешкав та був зареєстрований за адресою: в АДРЕСА_1 , разом із дочкою ОСОБА_1 , 1971 р.н., що дає підставу вважати позивача такою, що прийняла спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.

14. Згідно із свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_3 від 02.09.2019 р., що видане виконавчим комітетом Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла - ОСОБА_5

15. Померлій ОСОБА_5 належало майно, що складається із:

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Мізюринської сільської ради, Шумського району Тернопільської області в розмірі 3.04 га кадастровий номер земельної ділянки 6125885500:01:001:0058, цільове призначення земельної ділянки для відення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №004568 виданого 15 вересня 2004 року Шумською РДА;

- 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

16. Як вбачається із матеріалів справи, померла ОСОБА_5 залишила заповіт, посвідчений 22.12.2009 р. секретарем Мізюринської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 20, згідно все своє майно де б воно не було і з чого б не складалося, заповіла позивачу.

17. Згідно досліджених матеріалів справи, встановлено, що померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являється батьками позивача, що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 22.01.1963 р. та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 02.06.1990 р.

18. Із із довідки №33/4 від 04.02.2020 р. виданої Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області слідує, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 на день смерті постійно мешкала та була зареєстрована за адресою: в АДРЕСА_1 , разом із дочкою ОСОБА_1 , 1971 р.н., що дає підставу вважати позивача такою, що прийняла спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.

19. Судом встановлено, що позивачем було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок із господарськими будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

ІV. Оцінка Суду.

20. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

21. За змістом статті 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, статей 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

22. У відповідності до ст. 112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

23. Відповідно до ст.120 ЦК Української РСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

24. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

25. У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

26. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

27. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

28. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

29. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

30. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

31. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

32. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

33. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

34. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на житловий будинок та земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, її право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

35. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок та земельну ділянку не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

36. Позивачем при подачі позову було сплачено 1859 грн. 00 коп. судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України , ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачі позовні вимоги визнали, суд приходить до висновку про повернення позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 929 грн. 50 коп ., згідно квитанції 0.0.1626211118.1 від 21.02.2020 р.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1233, 1235, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу, ст.ст. 120, 112 ЦК Української РСР, ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року), суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька с. Мізюринці, Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель с. Мізюринці, Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька с. Мізюринці, Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Мізюринської сільської ради, Шумського району Тернопільської області в розмірі 3.04 га кадастровий номер земельної ділянки 6125885500:01:001:0058, цільове призначення земельної ділянки для відення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №004568 виданого 15 вересня 2004 року Шумською РДА.

3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька с. Мізюринці, Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого відповідно до рішення виконкому Шумської районної Ради народних депутатів №50 від 21 лютого 1989 року.

4. Повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька с. Мізюринці, Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 929 грн. 50 коп . , сплаченого при подані позовної заяви, згідно квитанції 0.0.1626211118.1 від 21.02.2020 р., відповідно до вимог ч.1. ст.142 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторонам роз`яснити, що під час карантину, встановленого Кабінет Міністрів України на запобігання поширення корона вірусної хвороби (COVID -19) строки оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 09 квітня 2020 року.

Суддя: О. В. Ковтунович