Рішення

від 08.04.2020 по справі 910/2001/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2020Справа № 910/2001/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинг Буд Сервіс ЛТД

до Дочірнього підприємства Енергобудреконструкція Товариства з обмеженою відповідальністю Енком Інвест Груп

про стягнення 19 661,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтинг Буд Сервіс ЛТД (надалі - ТОВ Консалтинг Буд Сервіс ЛТД ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Енергобудреконструкція Товариства з обмеженою відповідальністю Енком Інвест Груп (надалі - ДП Енергобудреконструкція ) про стягнення 19 661,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати виконаних за договором №01/02 від 01.02.2019 робіт, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 17 760,00 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 852,48 грн., 3% річних у розмірі 512,24 грн. та інфляційних у розмірі 536,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Зазначена ухвала направлялась на адресу місцезнаходження ДП Енергобудреконструкція поштовим відправленнями за №0103054113475, проте відправлення повернулись до суду із зазначенням причин повернення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній .

Суд відзначає, що ухвала направлялась за офіційною адресою місцезнаходження ДП Енергобудреконструкція , яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання поштових відправлень за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 14.02.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.02.2019 між ДП Енергобудреконструкція (замовник) та ТОВ Консалтинг Буд Сервіс ЛТД (підрядник) був укладений договір №01/02 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується виконати роботи з косметичного ремонту нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 15, надалі іменується об`єкт, а замовник зобов`язується прийняти виконану виконавцем роботу згідно акта приймання виконаних робіт, та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 4.1 Договору договірна вартість робіт складає 17 760,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що фінансування робіт здійснюється в наступному порядку: протягом трьох банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт замовник сплачує на розрахунковий рахунок підрядника 100% вартості виконаних робіт, зазначених в акті прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 17 760,00 грн., що підтверджується актом надання послуг №1/1 від 11.02.2019, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати виконаної на підставі Договору роботи, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 17 760,00 грн.

Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи підтверджується (акт надання послуг №1/1 від 11.02.2019) виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт згідно Договору на загальну суму 17 760,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.2 Договору відповідач мав оплатити виконані роботи не пізніше 14.02.2019, тобто заборгованість відповідача за виконані роботи становить 17 760,00 грн., а строк виконання такого зобов`язання на момент звернення позивача із позовною заявою до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 17 760,00 грн. за виконані згідно Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ Консалтинг Буд Сервіс ЛТД про стягнення з ДП Енергобудреконструкція основної заборгованості у розмірі 17 760,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 852,48 грн., 3% річних у розмірі 512,24 грн. та інфляційних у розмірі 536,35 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 14.02.2019 по 30.01.2020.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що в разі порушення терміну розрахунку за виконані послуги (п. 4 цього договору) замовником, останній зобов`язується сплатити підряднику штраф за кожні десять банківських днів затримки в розмірі 0,2% від заборгованості за даним договором.

Із розрахунку позивача вбачається нарахування штрафу за період з 14.02.2019 по 29.01.2020, проте суд відзначає, що прострочення виконання грошового зобов`язання почалось з 15.02.2019, що свідчить про неправомірне включення 14.02.2019 в період розрахунку штрафу та необґрунтоване збільшення розміру штрафу.

Також, при здійснені розрахунку штрафу позивачем не враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано .

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 426,24 грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання починається з 15.02.2019, а відтак позивач неправомірно нарахував 3% річних та інфляційні за 14.02.2019.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 510,78 грн. та інфляційні у розмірі 536,35 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ДП Енергобудреконструкція на користь ТОВ Консалтинг Буд Сервіс ЛТД заборгованості у розмірі 17 760,00 грн., штрафу у розмірі 426,24 грн., 3% річних у розмірі 510,78 грн. та інфляційних у розмірі 536,35 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог (штраф у розмірі 426,24 грн. та 3% річних у розмірі 1,46 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинг Буд Сервіс ЛТД задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Енергобудреконструкція Товариства з обмеженою відповідальністю Енком Інвест Груп (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, будинок 51 Б; ідентифікаційний код 37616237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинг Буд Сервіс ЛТД (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 29-А; ідентифікаційний код 40904709) заборгованість у розмірі 17 760 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп., штраф у розмірі 426 (чотириста двадцять шість) грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 510 (п`ятсот десять) грн. 78 коп., інфляційні у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 2 056 (дві тисячі п`ятдесят шість) грн. 27 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий