Ухвала

від 07.04.2020 по справі 910/4373/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4373/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд"

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

за участю військової прокуратури Центрального регіону України

про стягнення 231 736,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд" (далі ТОВ "Вестєвробуд") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у цій справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020, позов залишено без розгляду та стягнуто з ТОВ "Вестєвробуд" в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 1 921,00 грн.

Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що позивач не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції від 29.08.2018, не оплатив проведення експертизи, чим допустив зловживання процесуальними правами та порушив права інших учасників на вирішення справи у строки, встановлені Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі статті 226 ГПК України та накладення штрафу в порядку статті 135 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи та вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2018 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Вестєвробуд» до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі Військова частина) про стягнення 231 736,52 грн за неналежне виконання Договору на проведення будівельно-монтажних робіт № 010316/1 від 01.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018 у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; визначено питання, які поставлено на вирішення судового експерта; витрати на проведення експертизи покладено на позивача; провадження у справі зупинено.

07.11.2018 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про необхідність погодження строку виконання та оплати вартості експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 у порядку статті 81 ГПК України зобов`язано сторін надати додаткові документи, необхідні для проведення експертизи.

Листом суду від 09.11.2018 суд додатково повідомив позивача про необхідність оплати вартості експертизи у встановлений експертом строк.

24.10.2019 до Господарського суду міста Києва з експертної установи надійшли матеріали справи з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з невиконанням клопотання експерта щодо надання додаткових документів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.12.2019.

У призначене підготовче засідання представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином; жодних заяв чи клопотань від позивача до суду не надходило. Також представник відповідача та прокурор підтримали у засіданні клопотання відповідача про застосування до позивача заходу процесуального примусу.

Суди встановили, що станом на 24.10.2019 ТОВ «Вестєвробуд» не виконало ухвалу суду від 29.08.2018, якою було зобов`язано позивача попередньо на вимогу експерта оплатити вартість експертизи у повному обсязі, тобто більше одного року з призначення експертизи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Як передбачено статтею 131 ГПК України, дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства є заходами процесуального примусу. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу, згідно з статтею 132 ГПК України, є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

За положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

При цьому, відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "Вестєвробуд" посилається на те, що судами попередніх інстанцій не дотримано вимоги ГПК України щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання. При цьому скаржник зазначив, що ухвала про поновлення провадження та призначення підготовчого засідання на 04.12.2019 була надіслана на адресу, зазначену самим позивачем в позовній заяві, однак це поштове відправлення було повернуто відділенням поштового зв`язку із зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання».

Втім, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив, що ухвала місцевого господарського суду про призначення підготовчого засідання на 04.12.2019 була направлена на адресу, зазначену позивачем у позові як адреса для листування та, як свідчать матеріали справи, позивач іншої адреси, за якою бажає отримувати процесуальні документи протягом розгляду справи в суді першої інстанції, суду не повідомив.

Також, варто зазначити, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 оприлюднена 08.11.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості якого є відкритими та загальнодоступними.

Поряд з цим, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на зазначене, Суд вважає, що залишення позову без розгляду з накладенням на позивача штрафу за зловживання процесуальними правами відповідають наведеним положенням процесуального закону, а правильне застосування судами положень статей 135, 226 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вестєвробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у цій справі має бути відмовлено.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 910/4373/18.

2. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд" копію ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами на 14 аркушах, у тому числі копію платіжного доручення № 1492 від 11.03.2020 на суму 3 842,00 грн; копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяК. М. Пільков

СуддіТ. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак