Рішення

від 07.04.2020 по справі 908/117/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/24/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2020 Справа № 908/117/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/117/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" (65048, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, офіс 5)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС" (69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, буд. 20)

про стягнення 161358,41 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 10.01.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС" про стягнення заборгованості в загальній сумі 161358,41 грн. за договором поставки № 47 від 06.07.2019, з яких 136636,50 грн. - сума заборгованості за поставлений товар, 21854,34 - сума пені, 812,41 грн. - сума інфляційних втрат, 2055,16 грн. - сума трьох відсотків річних.

При цьому в позовній заяві позивач просить справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 23.01.2020 позовну заяву від 10.01.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

04.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява від 29.01.2020, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/117/20, присвоєно справі номер провадження 12/24/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 07.04.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 06.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС" був укладений договір поставки № 47, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар - соду кальциновану в асортименті, в кількості та по цінам, викладеним в Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Під Додатками до цього Договору розуміються специфікації на кожну окрему партію Товару.

Згідно із п. 1.2. - 1.4. Договору загальна вартість цього Договору визначається як загальна вартість специфікацій на Товар, підписаних сторонами. Ціна на Товар встановлюється за домовленістю сторін та вказується в Додатках до цього Договору. Ціна товару включає вартість товару, його упаковки, маркування.

Умовами п. 3.1. - 3.3. Договору визначено, що поставка товару здійснюється партіями на умові самовивозу Товару Покупцем (та/або залученими ним суб`єктами) з місця визначеного Постачальником із завантаженням Постачальником (та/або залученими ним суб`єктами). Розвантаження Товару здійснюється силами та за рахунок Покупця. Місце завантаження зазначається у відповідній специфікації на партію Товару. Умови поставки можуть бути змінені для кожної окремої партії за домовленістю сторін, що зазначається у відповідній специфікації на партію Товару, що є невід`ємною частиною даного Договору. Покупець несе всі ризики, пов`язані з доставкою Товару до місця, визначеного Покупцем з місця завантаження Товару. Доставка Товару відбувається автомобільним транспортом, якщо інше не обумовлено в специфікації на відповідну партію Товару. Приймання Товару за кількістю здійснюється в місці завантаження Товару, згідно товарно-транспортних накладних. Перехід права власності та перехід ризику випадкової втрати та пошкодження Товару на Покупця відбувається в момент передачі Товару в місці завантаження, вказаному в даному Договорі у відповідній специфікації до нього.

Пунктом 4.1. Договору сторони встановили, що розрахунок за поставлений Товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку.

Згідно із п. 8.1. Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє протягом 12 (дванадцяти) місяців з моменту його підписання. Якщо ні одна із сторін протягом 30 днів з моменту закінчення терміну дії Договору не проінформувала в письмовому виді іншу сторону про необхідність розірвання Договору, дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання з оплати поставленого на його адресу товару у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого у останнього станом на 09.01.2020 виникла заборгованість в сумі 136636,50 грн., яку і намагається стягнути.

Матеріали справи свідчать, що до вказаного Договору між сторонами була підписана Специфікація № 1 від 06.07.2019, умовами якої узгоджено постачання соди кальцинованої (карбонат натрію) в кількості 16,25 тон за ціною 7007,00 грн. з ПДВ на загальну суму 136636,50 грн. з ПДВ. У вказаній специфікації зазначені умови поставки: ЕХW Запорізький річковий порт, м. Запоріжжя, Парковий бульвар, 1 А (відповідно Інкотермс 2010), а також умови оплати: у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку.

На підтвердження виконання Постачальником обов`язку з поставки Товару Покупцю позивач надав видаткову накладну № 242 від 08.07.2019 на суму 136636,50 грн., підписану з відповідачем (а.с. 16, 57). Також позивач надав рахунок на оплату № 225 від 08.07.2019 на суму 136636,50 грн. та товарно-транспортну накладну № 0115 від 08.07.2019 (а.с. 56).

На оплату поставленого товару позивачем у відповідності до умов Договору був виписаний рахунок № 225 від 08.07.2019 року, засвідчена копія якого міститься у справі (а.с. 15, 70).

Втім, відповідач свої зобов`язання з оплати за поставлений товар за видатковою накладною № 242 від 08.07.2019 у визначений умовами договору строк не виконав, у зв`язку з чим позивач намагається стягнути з нього борг в розмірі 136636,50 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 11.07.2019 по 09.01.2020 в сумі 21854,34 грн. на підставі п. 6.3. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що за порушення строків та термінів оплати за поставлений Товар, визначених цим договором та специфікацією на відповідну партію Товару, Покупець зобов`язується сплатити на рахунок Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь час такої прострочки, від суми простроченої оплати за кожен день такого прострочення а також, зверх цього компенсувати будь-які прямі та непрямі збитки, підтверджені документально, що викликані такою прострочкою. Пеня вираховується від суми простроченого платежу.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 11.07.2019 по 09.01.2020 в сумі 2055,16 грн. та інфляційні витрати за період з липня 2019 по листопад 2019 в сумі 812,41 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Так, позивач надав видаткову накладну № 242 від 08.07.2019 на суму 136636,50 грн., підписану з відповідачем (а.с. 16, 57). Також позивач надав рахунок на оплату № 225 від 08.07.2019 на суму 136636,50 грн.

Зі змісту вказаної видаткової накладної та рахунку на оплату вбачається, що останні містять посилання на договір № 47 від 08.07.2019.

Разом з тим, зі змісту видаткової накладної № 242 від 08.07.2019 та виписаного рахунка на оплату № 225 від 08.07.2019 вбачається, що зазначені в них найменування товару, його кількість, ціна та вартість повністю співпадають з найменуванням, кількістю ціною та вартістю товару, які вказані в Специфікації № 1 від 06.07.2019 до договору поставки № 47 від 06.07.2019.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що згідно видаткової накладної № 242 від 08.07.2019 товар був поставлений відповідачу саме за договором поставки № 47 від 06.07.2019.

Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткова накладна № 242 від 08.07.2019 та товарно-транспортна накладна № 0115 від 08.07.2019), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 4 Договору, а саме в п. 4.1., яким передбачено, що розрахунок за поставлений Товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку.

Разом з тим в Специфікації № 1 від 06.07.2019 до Договору зазначені умови оплати: у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку.

В матеріалах справи міститься рахунок № 225 від 08.07.2019 на оплату товару - соди кальцинованої (карбонат натрію) в кількості 16,25 тон на суму 136636,50 грн.

Поряд з цим, в матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період: липень 2019 за рахунком № 225 від 08.07.2019, відповідно до якого станом на 31.07.2019 заборгованість відповідача на користь позивача складає 136636,50 грн. (а.с. 17).

Згідно із п. 3.3. Договору перехід права власності та перехід ризику випадкової втрати та пошкодження Товару на Покупця відбувається в момент передачі Товару в місці завантаження, вказаному в даному Договорі у відповідній специфікації до нього.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, товар за Договором поставки був прийнятий відповідачем без зауважень щодо кількості, якості, комплектності та асортименту у зв`язку з чим на підставі п. 3.3. Договору право власності на товар перейшло до відповідача в момент підписання видаткової накладної, тобто 08.07.2019 року.

Таким чином, в силу умов п. 4.1. Договору строк оплати Товару настав 11.07.2019 (третій день від дати підписання видаткової накладної та дати складння рахунку на оплату), прострочка настала з 12.07.2019.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов`язання, а саме поставив товар відповідачу, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 242 від 08.07.2019, яка засвідчує факт одержання товару Покупцем згідно п. 3.3. Договору.

Втім, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений Договором строк за поставлений згідно його умов товар на суму 136636,50 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 136636,50 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 242 від 08.07.2019. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС" заборгованості за поставлений товар в сумі 136636,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати поставленої продукції з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару на підставі п. 6.3. Договору за період з 11.07.2019 по 09.01.2020 на загальну суму 21854,34 грн.

Дослідивши розрахунок пені, виконаний позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка у визначенні початку періоду прострочення. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство".

Пеня розрахована наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 242 від 08.07.2019, строк оплати якої настав 11.07.2019, прострочка виникла з 12.07.2019

- за період з 12.07.2019 по 09.01.2020 (182 дні прострочення) від суми 136636,50 грн. (подвійна облікова ставка НБУ) пеня складає 21720,85 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума пені за прострочення оплати вартості поставленого товару становить 21720,85 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ""ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС" пені підлягають задоволенню частково в сумі 21720,85 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за період з 11.07.2019 по 09.01.2020 в сумі 2055,16 грн. та інфляційні витрати за період з липня 2019 по листопад 2019 в сумі 812,41 грн.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка у визначенні початку періоду прострочення. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство".

Три проценти річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 242 від 08.07.2019, строк оплати якої настав 11.07.2019, прострочка виникла з 12.07.2019

- за період з 12.07.2019 по 09.01.2020 (182 дні прострочення) від суми 136636,50 грн. три відсотка річних складають 2043,66 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох відсотків річних за прострочення оплати вартості поставленого товару становить 2043,66 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ""ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС" трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково в сумі 2043,66 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за поставлений товар, а наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за загальний період з липня 2019 по листопад 2019 здійснений у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 812,41 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ""ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС", 69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, буд. 20, ідентифікаційний код 40320274, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю ""ГРІНЛАЙН ХІМІЯ", 65048, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, офіс 5, ідентифікаційний код 41404234, заборгованість за поставлений товар в сумі 136636 (сто тридцять шість тисяч шістсот тридцять шість) грн. 50 коп., пеню в сумі 21720 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять) грн. 85 коп., три відсотка річних в сумі 2043 (дві тисячі сорок три) грн. 66 коп., інфляційні витрати в сумі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 41 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 21 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ""ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС" відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 07.04.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.