Рішення
від 10.02.2020 по справі 910/7614/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2020Справа № 910/7614/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом фізичної особи-підприємця Гайдаєнка Євгена Миколайовича

до Українського фонду підтримки підприємництва

про визнання недійсним договору №1-13 від 22.03.2013,

Представники:

від позивача Гайдаєнко Є.М., Полегенько О.В. (ордер)

від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом фізична особа-підприємець Гайдаєнко Євген Миколайович до Українського фонду підтримки підприємництва про визнання недійсним договору мікрокредитування № 1-13 від 22.03.2013.

Вимоги позивача про недійсність оскаржуваного договору засновані на недостовірності факту укладення цього договору позивачем. Зокрема, позивач зазначає, що він не приймав участь у конкурсі бізнес-планів, за наслідками якого повинен укладатись такий договір, та договір не підписував.

Відповідач наполягав на чинності договору.

Суд своєю ухвалою від 19.09.2019 призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Матеріали справи повернулись до суду з висновком експерта № 17-3/2024 від 09.01.2020.

Суд своєю ухвалою від 17.01.2020 поновив провадження у справі № 910/7614/19.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Український фонд підтримки підприємництва (Фонд/відповідач) проводить фінансування цільових програм та проектів підприємницької діяльності недержавного сектора економіки, у тому числі у формі фінансової підтримки за рахунок державних коштів (фонд є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку).

У 2012-2013 роках механізм надання мікрокредитів суб`єктам малого підприємництва (далі претенденти) за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Мікрокредитування суб`єктів малого підприємництва шляхом проведення конкурсу бізнес-планів (далі - конкурс) визначав Порядок надання мікрокредитів суб`єктам малого підприємництва шляхом проведення конкурсу бізнес-планів, підписаний головою Українського фонду підтримки підприємництва Даніловим О.М. (далі - Порядок).

У пункті 9 Порядку визначено, що для участі у конкурсі суб`єкт малого підприємництва подає, серед іншого, такі документи:

- заявку на участь у конкурсі для отримання суб`єктом малого підприємництва мікрокредиту за рахунок бюджетних коштів за формою, визначеною додатку 1 до цього Порядку;

- бізнес-план (або техніко-економічне обґрунтування надання мікрокредиту);

- копію фінансової звітності суб`єкта господарювання за останній звітний період (квартал).

Згідно з пунктом 20 Порядку Фонд укладає договір про мікрокредитування з переможцем конкурсу.

Відповідно до змісту договору № 1-13 про мікрокредитування від 22 березня 2013 року (далі - Договір), Український фонд підтримки підприємництва (сторона 1) в особі голови Данілова Олексія Мячеславовича зобов`язується надати мікрокредит фізичний особі-підприємцю Гайдаєнку Євгену Миколайовичу (стороні 2) в сумі 250000 грн., а сторона 2 зобов`язується використати його за цільовим призначенням, сплатити відсотки на рівні 1,5 облікової ставки НБУ.

У пункті 2 Договору мета надання мікрокредиту є посилання на рішення конкурсної комісії - протокол №1 від 22.03.2013; у пункті 3.1.2 Договору - на графік повернення одержаних коштів (додаток 2 до Договору); у пункті 3.4.2 Договору - плану використання коштів (додаток № 1 до Договору).

У Договорі, додатку № 1 (план використання коштів) та додатку № 2 (графік повернення коштів мікрокредиту) до Договору зазначено, що його підписантом зі сторони фізичної особи-підприємця Гайдаєнка Євгена Миколайовича є Гайдаєнко Євген Миколайович .

Підставами для укладення Договору стала заявка на участь у конкурсі для отримання суб`єктом малого підприємництва кредиту за рахунок коштів Фонду від 15.03.2013, подана від імені фізичної особи-підприємця Гайдаєнка Євгена Миколайовича.

За результатами проведення судової експертизи експерт Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у своєму висновку експерта № 17/3/2024 від 09.01.2020 дійшов таких висновків:

1. Підпис від імені Гайдаєнка Євгена Миколайовича у договорі №1-13 про мікрокредитування від 22.03.2013 (а.с. 121-123) у розділі Адреси та реквізити сторін виконаний не Гайдаєнком Євгеном Миколайовичем , а іншою особою.

2. Підпис від імені Гайдаєнка Євгена Миколайовича у плані використання коштів (додаток 1 до договору № 1-13 від 22.03.2013) (а.с. 124). що знаходиться у розділі Сторона 2 виконаний не Гайдаєнком Євгеном Миколайовичем , а іншою особою.

3. Підпис від імені Гайдаєнка Євгена Миколайовича у графіку повернення коштів мікрокредиту (додаток 2 до договору № 1- 13 від 22.03.2013) (а.с, 125-126), що знаходиться у розділі Сторона 2 виконаний не Гайдаєнком Євгеном Миколайовичем , а іншою особою.

4. Підпис напроти графи З повагою, Гайдаєнко Євген Миколайович у листі про відсутність фінансової звітності від 04 березня 2013 року (а.с. 127) виконаний не Гайдаєнком Євгеном Миколайовичем , а іншою особою.

5. Підпис з накладенням на нього печатки напроти графи Керівник Є.М. Гайдаєнко у заявці на участь у конкурсі для отримання суб`єктом малого підприємництва кредиту за рахунок коштів фонду від 15.03.2013 (а.с. 137) виконаний не Гайдаєнком Євгеном Миколайовичем , а іншою особою.

У суду відсутні сумніви у повноті або у обґрунтованості висновків експерта, а тому вони прийняті судом як належні та допустимі докази.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Зокрема, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Отже, договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Укладання договору є наслідком збігу волі та волевиявлення сторін, що забезпечує свободу договору.

Водночас встановлені судом обставини (підписання Договору не Гайдаєнком Євгеном Миколайовичем ) свідчать про те, що Гайдаєнко Євген Миколайович , від імені якого укладений Договір, не приймав рішення про вступ у ці правовідносини, тобто не є стороною за цим Договором. Тобто наявність як підстави для виникнення зобов`язань Договору, укладеного від імені Гайдаєнка Євгена Миколайовича , суперечить вимогам закону щодо свободи договору, оскільки поза волею останнього покладає на нього обов`язки як на формально визначену сторону договору.

За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов фізичної особи-підприємця Гайдаєнка Євгена Миколайовича до Українського фонду підтримки підприємництва .

Визнати недійсним договір мікрокредитування № 1-13 від 22.03.2013, сторонами за яким зазначені фізична особа-підприємець Гайдаєнко Євген Миколайович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Український фонд підтримки підприємництва (вул. Арсенальна, буд. 9/11, м. Київ, 01011, код 19019491).

Стягнути з Українського фонду підтримки підприємництва (вул. Арсенальна, буд. 9/11, м. Київ, 01011, код 19019491) на користь Гайдаєнка Євгена Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 1921,00 грн. судового збору, 6768,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 09.04.2020.

Суддя С. А. Ковтун

Дата ухвалення рішення10.02.2020
Оприлюднено12.04.2020

Судовий реєстр по справі —910/7614/19

Рішення від 10.02.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 30.01.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 17.01.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 19.09.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 09.09.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 02.08.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 01.08.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 22.07.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 22.07.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 11.07.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні