Рішення

від 10.04.2020 по справі 910/18460/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2020Справа № 910/18460/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"

до приватного акціонерного товариства "Аеробуд"

про стягнення 637 593,89 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Аеробуд" про стягнення 637 593,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити за виконані роботи позивачем за договором №00-1069-17/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва від 05.07.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

20.01.2020 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Ухвала господарського суду м. Києва від 27.01.2020 р. отримана відповідачем 31.01.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 53435533.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

05.07.2017 року між приватним акціонерним товариством "Аеробуд" (замовник) та державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (виконавець) укладено договір № 00-1069-17/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва.

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, енергозбереження, а також кошторисної частини за кодом ДК 71310000-4 "Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва". Назва проекту будівництва: "Реконструкція пасажирського терміналу D з розширенням галереї від осі K-N/68 в ДП МА Бориспіль (інв. №47578)".

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань.

Відповідно до п. 2.2 договору, вартість проведення експертизи виконавцем за цим договором складає 999 600,00 грн.

Вартість експертизи викладено у Протоколі погодження договірної ціни (додаток № 1 до договору), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 2.4 договору, замовник у строк не більше п`яти календарних днів з дня підписання договору зобов`язується відповідно до цього договору здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% від суми договору.

06.07.2017 року відповідачем здійснено оплату в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 06.07.2017 року з призначенням платежу: аванс за виконання робіт (експертиза проекту будівництва) згідно договору №00-1069-17/ЦБ від 05.07.2017р. .

Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця (п.2.5 договору).

Згідно з п. 3.1.3 договору замовник зобов`язаний: прийняти та оплатити роботи виконавця у порядку та строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п.5.1 договору приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Замовник зобов`язаний підписати та передати виконавцю один примірник акта на момент отримання звіту (п.5.2 договору).

26.12.2017 року між сторонами договору підписано акт приймання-передачі виконаних робіт за договором №00-1069-17/ЦБ від 05.07.2017р. на суму 999 600,00 грн.

В акті сторонами засвідчено, що експертиза виконана виконавцем для замовника якісно, в повному обсязі та у встановлений строк. Замовник приймає роботу виконавця, що оформлена належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Будь-яких інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором №00-1069-17/ЦБ від 05.07.2017р. у відповідача перед позивачем в сумі 499 600,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 36 669.27 грн. за період з 11.07.2017 року по 20.12.2019 року та інфляційні збитки в розмірі 101 324,62 грн. за період з 01.08.2017 року по 30.11.2019 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд погоджується з нарахуванням трьох процентів річних у розмірі 36 669,27 грн. та інфляційних втрат в розмірі 101 324,62 грн. та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, будинок 4, ідентифікаційний код 21598792) на користь державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 35691621) заборгованість у розмірі 499 600 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 36 669 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 27 коп., інфляційні втрати в розмірі 101 324 (сто одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 62 коп. та судовий збір в розмірі 9 563 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят три) грн. 91 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий