Рішення

від 10.04.2020 по справі 914/251/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2020 справа № 914/251/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом: Приватного підприємства Троянда-Захід , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Яворина , м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області

про: стягнення 87819,21 грн заборгованості за Договором №163 купівлі-продажу товарів від 24.05.2002

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Троянда-Захід до Товариства з обмеженою відповідальністю Яворина про стягнення 87819,21 грн заборгованості за Договором №163 купівлі-продажу товарів від 24.05.2002.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31.01.2020 справу №914/251/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 05.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 79595,77 грн. Окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 5253,32 грн інфляційних нарахувань за період з листопада 2018 по листопад 2019, а також 2970,12 грн 3 % річних за період з 01.11.2018 по 29.01.2020.

Заперечення відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, як і доказів на спростування позиції позивача, про наявність таких не повідомив, хоча про відкриття провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про врученням рекомендованого поштового відправлення №7901413013057.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи

Між Приватним підприємством Троянда-Захід (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Яворина (Покупець) виникли договірні відносини поставки (купівлі-продажу) товару внаслідок укладення господарських договорів поставки товару у спрощений спосіб.

Так позивач здійснював поставку товару відповідачу, що підтверджується долученими до матеріалів справи та підписаними відповідачем:

- видатковою накладною №004/00199 від 20 червня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00199 від 23.06.2018 р. на суму 3 488,01 гривень;

- видатковою накладною №004/00209 від 23 червня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00209 від 23.06.2018 р. на суму 3 901,96 гривень;

- видатковою накладною №004/00210 від 27 червня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00210 від 27.06.2018 р. на суму 3 273,09 гривень;

- видатковою накладною №004/00217 від 30 червня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00217 від 30.06.2018 р. на суму 2 406,20 гривень,

всього за червень 2018 на суму 9 863,27 гривень.

- видатковою накладною №004/00219 від 4 липня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00219 від 04.07.2018 р. на суму 1 840,32 гривень;

- видатковою накладною №004/00227 від 7 липня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00227 від 07.07.2018 р. на суму 2 514,45 гривень;

- видатковою накладною №004/00231 від 11 липня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00231 від 11.07.2018 р. на суму 2 865,68 гривень;

- видатковою накладною №004/00241 від 14 липня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00241 від 14.07.2018 р. на суму 1 351,49 гривень;

- видатковою накладною №004/00244 від 18 липня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00244 від 18.07.2018 р. на суму 2 816,71 гривень;

- видатковою накладною №004/00250 від 21 липня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00250 від 21.07.2018 р. на суму 1 710,40 гривень;

- видатковою накладною №004/00255 від 25 липня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00255 від 25.07.2018 р. на суму 2 614,03 гривень;

- видатковою накладною №004/00264 від 28 липня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00264 від 28.07.2018 р. на суму 2 357,56 гривень,

всього за липень 2018 на суму 18 070,64 гривень.

- видатковою накладною №004/00270 від 1 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00270 від 01.08.2018 р. на суму 3 966,27 гривень;

- видатковою накладною №004/00282 від 4 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00282 від 04.08.2018 р. на суму 2 624,73 гривень;

- видатковою накладною №004/00288 від 8 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00288 від 08.08.2018 р. на суму 3 704,72 гривень;

- видатковою накладною №004/00299 від 11 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00299 від 11.08.2018 р. на суму 1 434,86 гривень;

- видатковою накладною №004/00300 від 15 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00300 від 15.08.2018 р. на суму 5 106,21 гривень;

- видатковою накладною №004/00311 від 18 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00311 від 18.08.2018 р. на суму 3 723,36 гривень;

- видатковою накладною №004/00313 від 22 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00313 від 22.08.2018 р. на суму 2 264,88 гривень;

- видатковою накладною №004/00326 від 25 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00326 від 25.08.2018 р. на суму 1 175,76 гривень;

- видатковою накладною №004/00330 від 29 серпня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00330 від 29.08.2018 р. на суму 3 944,52 гривень,

всього у серпні 2018 на суму 27 945,31 гривень.

- видатковою накладною №004/00343 від 1 вересня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00343 від 01.09.2018 р. на суму 1 254,60 гривень;

- видатковою накладною №004/00345 від 5 вересня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00345 від 05.09.2018 р. на суму 4 103,71 гривень;

- видатковою накладною №004/00351 від 8 вересня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00351 від 08.09.2018 р. на суму 1 637,32 гривень;

- видатковою накладною №004/00354 від 12 вересня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00354 від 12.09.2018 р. на суму 1 637,45 гривень;

- видатковою накладною №004/00363 від 15 вересня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00363 від 15.09.2018 р. на суму 2 167,04 гривень;

- видатковою накладною №004/00364 від 19 вересня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00364 від 19.09.2018 р. на суму 4 217,33 гривень;

- видатковою накладною №004/00372 від 26 вересня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00372 від 26.09.2018 р. на суму 1 131,47 гривень;

- видатковою накладною №004/00375 від 29 вересня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00375 від 29.09.2018 р. на суму 2 350,11 гривень,

всього у вересні 2018 на суму 18 499,03 гривень.

- видатковою накладною №004/00379 від 3 жовтня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00379 від 03.10.2018 р. на суму 1 042,77 гривень;

- видатковою накладною №004/00382 від 8 жовтня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00382 від 08.10.2018 р. на суму 1 657,97 гривень;

- видатковою накладною №004/00384 від 15 жовтня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00384 від 15.10.2018 р. на суму 2 134,38 гривень;

- видатковою накладною №004/00386 від 17 жовтня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №4/00386 від 17.10.2018 р. на суму 1 070,48 гривень,

всього у жовтні 2018 на суму 5 905,60 гривень

Разом з тим, у період з 15.08.2018 по 26.10.2018 р. відповідачем було повернуто позивачу товару на загальну суму 688,08 гривень, що підтверджується накладними на повернення №ВН-0008159 від 15.08.2018 р. на суму 90,42 гривень (до видаткової накладної №004/00288 від 8 серпня 2018 р.); №ВН-0010804 від 26.10.2018 р. на суму 143,14 гривні (до видаткової накладної №004/00345 від 5 вересня 2018 р.); №ВН-0010806 від 26.10.2018 р. на суму 79,56 гривень (до видаткової накладної №004/00351 від 8 вересня 2018 р.); №ВН-0010811 від 26.10.2018 р. на суму 90,42 гривень (до видаткової накладної №004/00300 від 15 серпня 2018 р.); №ВН-0010821 від 26.10.2018 р. на суму 157,92 гривень (до видаткової накладної №004/00326 від 25 серпня 2018 р.); №ВН-0010807 від 26.10.2018 р. на суму 88,54 гривень (до видаткової накладної №004/00379 від 3 жовтня 2018 р.); №ВН-0010808 від 26.10.2018 р. на суму 38,08 гривень (до видаткової накладної №004/00379 від 3 жовтня 2018).

Отже, різниця між фактично поставленим, але не оплаченим товаром та поверненим товаром становить 79 595,77 гривень (80 283,85 грн - 688,08 грн = 79 595,77 грн).

Згідно Акту звірки з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Яворина за 01.01.2018 - 30.11.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 79595,77 грн. Даний Акт підписаний представником та скріплений печаткою ТзОВ Яворина .

Відповідач доказів повної оплати поставленого позивачем товару чи інших доказів на спростування позиції позивача не подав, про наявність таких не повідомив.

Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 2 статті 184 Господарського кодексу України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного Кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, у відповідача виник обов`язок оплатити поставлений товар з моменту його отримання та підписання відповідних видаткових накладних.

Позивач на підтвердження факту поставки відповідного товару долучив до матеріалів справи відповідні видаткові накладні та, як зазначив у позовній заяві, у зв`язку з частковою оплатою частини товару, а також повернення частини товару, просить суд стягнути 79595,77 грн. Наявність вказаної заборгованості засвідчується також підписаним сторонами Актом звірки з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Яворина за 01.01.2018 - 30.11.2019.

У свою чергу відповідач доказів погашення заборгованості чи інших доказів на спростування зазначених обставин не подав.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 79595,77 грн основного боргу, 5227,61 грн інфляційних нарахувань та 2976,15 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості чи спростування вимог позивача не подав, про наявність таких не повідомив.

Судові витрати

В прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та 5400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №219 від 31.01.2020.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.01.2020 (відповідно до якого встановлена погодинна оплата роботи Адвоката у розмірі 900,00 гривень за одну годину роботи Адвоката), копію Звіту від 30.01.2020 про виконану роботу (розрахунок витрат на правничу допомогу) за договором про надання правничої (правової) допомоги від 24.01.2020, копію Акту від 30.01.2020 наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги від 24.01.2020, а також копію платіжного доручення №220 від 31.01.2020 на суму 5400 грн з призначенням платежу оплата адвокатських послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 24.01.2020 року .

Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5400,00 грн за підготовку та подання позовної заяви про стягнення заборгованості, відображені у Звіті від 30.01.2020 про виконану роботу (розрахунок витрат на правничу допомогу) та Акті від 30.01.2020 наданих послуг, згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.01.2020 є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене, витрати зі сплати 2102,00 грн судового збору та 5400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Яворина (81053, Львівська область, Яворівський район, місто Новояворівськ, вулиця Степана Бандери, будинок 36; ідентифікаційний код 31876446) на користь Приватного підприємства Троянда-Захід (79057, місто Львів, вулиця Повстанська, будинок 3А, квартира 8; ідентифікаційний код 30275535) 79595,77 грн (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 77 копійок) основного боргу, 5227,61 грн (п`ять тисяч двісті двадцять сім гривень 61 копійка) інфляційних нарахувань, 2976,15 грн (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість гривень 15 копійок) 3 % річних, 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору та 5400,00 грн (п`ять тисяч чотириста гривень) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.04.2020.

Суддя Кидисюк Р.А.