Ухвала

від 09.04.2020 по справі 916/1046/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/1046/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 (згідно вхідного реєстраційного номера та дати суду апеляційної інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" звернулось із касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За змістом частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Судом встановлено, що предметом касаційного оскарження скаржником визначено ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, якою повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 по справі № 916/1046/18, а також ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей".

Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом першої інстанції норм процесуального права при поверненні зустрічної позовної заяви.

Положеннями частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, за приписами пункту 6 частини першої статті 255, пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи можуть оскаржити в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви (зустрічної позовної заяви) лише після їх перегляду в апеляційному порядку.

Разом з тим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 повернута скаржнику, оскільки останній не усунув недоліків апеляційної скарги (не надано докази сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн) у строк, встановлений судом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню без перегляду його в апеляційному порядку, тому колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 у справі №916/1046/18 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, Судом встановлено, що скаргу подано з численними недоліками, серед яких: відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (стаття 288 ГПК України); не зазначено дати отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції, що оскаржується та не надано докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції (пункт 7 частини 2, пункт 1 частини 4 статті 290 ГПК); відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги (пункт 2 частини 4 статті 290 ГПК), вказані норми ГПК є загальновідомими, тому скаржник звертаючись із скаргою, міг і повинен був ними керуватися.

При цьому слід зауважити, що про обов`язковість сплати судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою скаржнику та його учаснику Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЛВЕСТ" у цій справі вже неодноразово зазначалось в ухвалах Верховного Суду від 31.01.2019, від 24.04.2019 та від 05.12.2019.

Проте, скаржник продовжує звертатися з касаційними та апеляційними скаргами без сплати судового збору, у зв`язку з чим оскаржуваною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 йому і було повернуто без розгляду апеляційну скаргу ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 у справі №916/1046/18.

Окрім цього, касаційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань, в чому саме полягає порушення апеляційним господарським судом норм закону при прийнятті оскарженої ухвали.

Зазначені обставини свідчать про зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом, оскільки неодноразове звернення у даній справі з апеляційними та касаційними скаргами з аналогічними недоліками призводить до того, що справа тривалий час не розглядається по суті, а отже подання таких скарг виходить за межі дійсного змісту процесуального права, що вказує на зловживання такою особою своїми правами. При цьому такі дії, як зазначалось вище, є неодноразовими у даній справі.

Разом з тим, слід зауважити, що ефективність судового захисту знаходиться у прямому зв`язку з належним виконанням учасниками судового процесу вимог процесуального законодавства.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

За приписами частин першої - третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що систематичне невиконання приписів процесуального законодавства (подання апеляційних та касаційних скарг з численними недоліками) спрямовано на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи (такі дії призводять до того, що справа не розглядається по суті), тому такі порушення процесуального законодавства слід визнати зловживанням процесуальними правами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 916/1046/18 на підставі частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 131 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1). Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2).

Згідно з частиною другою статті 135 Господарського процесуального кодексу України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн.

Враховуючи диспозитивність змісту статей 43, 131, 135 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції може вжити заходи процесуального примусу, шляхом накладення штрафу, не лише в процесі розгляду касаційної скарги, а й на стадії вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 20 січня 2011 року № 26976/06).

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" за неодноразове зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 8 (восьми) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 16 816,00 грн.

Керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 235, 288, 290, 293, 304, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" в частині оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 у справі №916/1046/18.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 залишити без розгляду.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" - боржник (65037, Одеська область, Овідіопольський район, село Лиманка, ж/м "Совіньйон", код ЄДРПОУ 35038661) в дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за неодноразове зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 16 816 (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн 00 коп.

4. Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов