Постанова

від 09.04.2020 по справі 203/4635/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/267/20 Справа № 203/4635/19 Суддя у 1-й інстанції - Підберезний Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Дніпро

Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року, якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Глобине, Полтавської області, який зареєстрований: вул. Володимирська, 203, м. Глобине, Полтавська область, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30943 грн. та конфіскації предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил 0145/11000/19 від 12 грудня 2019 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Дніпропетровської митниці витрати, пов`язані зі зберіганням товарів на складі Дніпропетровської митниці ДФС, у розмірі із розрахунку 10,72 грн. за добу починаючи з 12.12.2019 та судовий збір в сумі 420,40 грн.

За обставин викладених в постанові, 28.11.2019 о 22 год. 31 хв. в зону діяльності митного поста Олександрія , Кіровоградської митниці ДФС згідно залізничної накладної № 44531119 від 22.11.2019, в складі поїзду № 2951 у вагоні № 95839239 на станцію Знам`янка , Знамянської дирекції залізничних перевезень прибув товар тверді відходи, одержані після обрушування бобових культур, гранульовані: оболонка соєва гранульована , який задекларовано за ЕМД (типу ЕК10АА) № UA806010/2019/101847 від 22.11.2019, відправник ТОВ Глобинський переробний завод (39000, Полтавська область, Глобинський район, Глобине, вул. Володимирська, 203), отримувач Corn Trans Sp. z.o.o. Sp. k.( ul. Partyzantow 57/22-400, Zamoasc, Польща.).

На підставі акту загальної форми станції Знам`янка від 28.11.2019 № 81456 за результатами зважування на тензометричних динамічних вагах встановлено перевищення вагових показників товару, зазначених у товаросупровідних документах на 11000 кг, про що було проінформовано Кіровоградську митницю ДФС листом від 29.11.2019 №ДСА - 09/2357.

За результатами переважування зазначеного товару на тензометричних статичних вагонних вагах встановлено: у вагоні № 95839239 по документам значиться вага брутто - 84050 кг, тара - 24050 кг, нетто - 60000 кг, що більше ніж по документам на 9700 кг, про що складено комерційний акт станції Знам`янка № 410006/211 від 02.12.2019.

В ході перевірки було встановлено, що в Полтавській митниці ДФС 22.11.2019 агентом з митного оформлення ПП ВІЗАВІ-ЕКСПРЕС , код ЄДРПОУ 36909465, зареєстроване за адресою: 37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Хорольська, буд. 35, ОСОБА_2 , на підставі договору доручення на декларування товарів й іншого майна, що переміщуються через митний кордон України № 01/01/2019 від 02.01.2019 з ТОВ Глобинський переробний завод , (код ЄДРПОУ 30547403), було оформлено електронну митну декларацію типу ЕК10АА № UA806010/2019/101847 на тверді відходи, одержані після обрушування бобових культур, гранульовані: оболонка соєва гранульована, вагою нетто 237400 кг, вагою брутто 237400 кг, код УКТЗЕД 2302500000, вартістю 758 150 грн.

Зазначений товар відправлявся ТОВ Глобинський переробний завод , на адресу польської фірми Corn Trans Sp. z.o.o. Sp. k. , на підставі договору № SВН17/02 від 20.11.2017, додатку до договору № 25 від 18.10.2019, додаткової угоди № 1/1 від 10.12.2019, залізничної накладної № 4453119 від 22.11.2019 та інвойсу № SВН17/02-62А від 22.11.2019.

Наказом № 403 від 31.10.2016 підписаним директором ТОВ Глобинський переробний завод ОСОБА_3 призначений відповідальною особою за організацію та здійснення митних вантажів, відправником яких є ТОВ Глобинський переробний завод , є начальник служби логістики ОСОБА_1 з 01.11.2016.

Отже, ОСОБА_1 вчинено порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ст. 472 Митного кодексу України, при декларуванні товару за митною декларацією від 22.11.2019 ЕК10АА UA806010/2019/101847 в частині незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо кількості товару що переміщуються через митний кордон України та підлягають обов`язковому декларування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погодившись з судовим рішенням, просить постанову скасувати та закрити провадження щодо нього у зв«язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що під час складення протоколу про порушення митних правил під тиском працівників митниці він був змушений визнати свою вину, оскільки без такого визнання митний орган мав намір затримати митне оформлення вантажу в кількості 60000 кг. Окрім того, зазначає, що посадовою особою митниці, в порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 494 МК України, не зазначенно відомостей про те, чи призвели допущенні помилки в митній декларації до неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономіної діяльності. На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції при розгляді справи не проаналізував належним чином наявність всіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Так, ОСОБА_1 з посиланням на положення ст. 268 МК України, зазначає, що часткове недекларування товару в кількості, 9700 кг., сталося внаслідок технічної помилки ваг під час зважування вагону, яка не могла призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання ЗЕД, оскільки вивізне мито на тверді відходи, одержані після обрушування бобових культур, а саме: оболонка соєва гранульована, чинним законодавством не передбачене та ця помилка не має систематичного характеру, що підтверджується протоколом про порушення митних правил, та судом ці обставини безпідставно не були взяті до уваги. Разом з цим, апелянт вказує, що судом не було надано й жодної оцінки запереченням, які були ним подані.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 - адвоката Мазур О.А., яка скаргу підтримала, представників митниці - Козій І ОСОБА_4 М ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які просили постанову залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд приходить до таких висновків.

За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справ цієї категорії підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи й підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які були досліджені в суді першої інстанції та є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Положеннями частини 8 ст. 264 МК України, передбачено, що з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною 4 ст. 266 МК України передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену Митним кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Так, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Цей висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених доказів у справі, яким судом надано належну оцінку, а саме: протоколом про порушення митних правил №0145/11000/19 від 12 грудня 2019 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , якими він визнає що його дії спричинили порушення митних правил, а також іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно вчинив зазначене вище порушення митних правил за вищевикладених обставин.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, через відсутність будь-яких збитків для держави, то апеляційний суд вважає таку позицію безпідставною, виходячи з такого.

Так, диспозицією ст. 472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. За диспозицією вказаної статті відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за цією нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З огляду на викладене, правопорушення передбачене ст. 472 МК України є правопорушенням із формальним складом та не передбачає обов`язкового настання будь-яких протиправних наслідків, а тому твердження апелянта про те, що в його діях відсутній склад злочину, через те, що ним не спричинено державі будь-яких збитків, є такими, що не заслуговують на увагу.

Посилання апелянта на те, що в його діях мала місце помилка, допущена в митній декларації, яка, в силу ст. 268 МК України, виключає його відповідальність за ст. 472 МК України, також є необгрунтованими та розцінюються судом апеляційної інстанції, як спроба уникнути передбаченої законом відповідальності, оскільки із матеріалів справи видно, що при складанні протоколу, щодо нього, ОСОБА_1 свою вину визнав в повному обсязі та щодо помилки, при заповненні декларації, не заявив та відповідних заяв про виправлення помилки й внесення змін до декларації не надавав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, доведена поза розумним сумнівом.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП та ст. 489 МК України не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушеня, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність і обґрунтовано обрав стягнення відповідно до санкції ст. 472 МК України.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 472 Митного кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Н.В. Коваленко