Ухвала

від 07.04.2020 по справі 181/221/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/488/20 Справа № 181/221/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12018040480000108 від 14 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України,

за участю учасників провадження:

прокурора: ОСОБА_8 , в режимі відеоконференції

особи, щодо майна якої вирішується питання

про арешт майна: ОСОБА_7

адвоката: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , діючий в інтересах особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що слідчим не було надано суду документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Зазначає, що слідчим суддею порушено вимоги ст.ст. 172, 173 КПК України, так, ОСОБА_7 був позбавлений права відстоювати свої права, як власник майна, на яке накладено арешт, подавати докази, давати пояснення, заявляти клопотання тощо. Не був проінформований про розгляд клопотання про арешт належного йому майна і про результати розгляду цього клопотання.

Вважає, що накладений арешт позбавляє ОСОБА_7 права на вільне використання свого майна, що суперечить загальним засадам володіння особою майном.

Ухвалою слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника начальника СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_9 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12018040480000108 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, про накладення арешту, задоволено та з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні № 12018040480000108 накладено арешт шляхом обмеження права розпоряджатись наступним майном, яке зареєстроване за ОСОБА_7 , а саме:

- вантажним автомобілем ГАЗ-САЗ 3307, 1990 р.в., об`ємом двигуна 4250 см. Куб.;

- житловим будинком загальною площею 90,4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельною ділянкою площею 1,7 га, кадастровий номер 1222655100:06:002:0007 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельною ділянкою площею 0,25 га, кадастровий номер 1222655100:06:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельною ділянкою площею 0,6 га, кадастровий номер 1222655100:06:001:0038 за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що на підставі отриманих в ході досудового розслідування доказів, на даний час ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, є достатні підстави вважати, що він своїми діями завдав збитків потерпілим у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, останніми було подано цивільні позови. Вважав, що з метою забезпечення цивільних позовів, необхідно накласти арешт на об`єкти рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді, доводи особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна- ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити,думку прокурора,який просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно доч.6ст.170КПК України,у випадку,передбаченому пунктом4частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнопідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,фізичної чиюридичної особи,яка всилу законунесе цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діями(бездіяльністю)підозрюваного,обвинуваченого,засудженого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння,а такожюридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження,за наявностіобґрунтованого розміруцивільного позовуу кримінальномупровадженні,а таксамо обґрунтованогорозміру неправомірноївигоди,яка отриманаюридичною особою,щодо якоїздійснюється провадження.

Відповідно допунктів 1,2,5ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:правову підставудля арештумайна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані належним чином.

Як слідує з клопотання слідчого, 14.03.2018 року до чергової частини Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт начальника СРПП № 2 майора поліції ОСОБА_10 про те, що під час додаткового вивчення матеріалу ЄО № 130 від 26.01.2017 року по факту пожежі, що мала місце 26.01.2017 року в с. Вознесенське, Межівського району, Дніпропетровської області, вогнем було знищено складське приміщення та майно.

За вказаним фактом СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до єдиного реєстру матеріалів досудового розслідування та кримінальному провадженню привласнений номер 12018040480000108 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 270 КК України. На підставі висновків експерта за результатами проведених судових товарознавчих та судово-будівельної експертизи змінено правову кваліфікацію з ч. 1 ст. 270 КК України на ч. 2 ст. 270 КК України.

05.02.2020 року до СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від потерпілої у кримінальному провадженні голови ФГ «Світоч-Т» ОСОБА_11 про визнання її у кримінальному провадженні цивільним позивачем та останньою в порядку ст.ст.127, 128 КПК України у вказаному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих злочином, ціна позову - 1 372 177, 28 грн (один мільйон триста сімдесят дві тисячі сто сімдесят сім гривень двадцять вісім копійок).

Також, 05.02.2020 до СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від потерпілого у кримінальному провадженні ФОП ОСОБА_12 про визнання його у кримінальному провадженні цивільним позивачем та останнім в порядку ст.ст.127, 128 КПК України у вказаному кримінальному провадженні подана уточнена позовна заява про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих злочином, ціна позову - 1 171 441, 96 грн (один мільйон сто сімдесят одна тисяча чотириста сорок одна гривня дев`яносто шість копійок).

13.02.2020 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040480000108 від 14 березня 2018 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що майно підлягає арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки воно може забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у якому підозрюється його власник.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що накладений арешт позбавляє ОСОБА_7 права на вільне використання свого майна, що суперечить загальним засадам володіння особою майном, є безпідставними, оскільки застосування найменш обтяжливого способу арешту нерухомого майна шляхом обмеження права ним розпоряджатись, спрямоване на його збереження з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення і таке втручання у права та інтереси власника майна є виправданим та не суперечить загальним засадам володіння особою майном. Посилання апеляційної скарги адвоката на те, що ОСОБА_7 був позбавлений права відстоювати свої права, як власник майна, на яке накладено арешт, подавати докази, давати пояснення, заявляти клопотання тощо, не був проінформований про розгляд клопотання про арешт належного йому майна і про результати розгляду цього клопотання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.Таким чином, клопотання слідчого про арешт майна, яке в даному випадку не було тимчасово вилучене, розглянуто слідчим суддею з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що слідчим не було надано суду документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, є безпідставними, так як в матеріалах провадження містяться довідка з ТСЦ МВС №1247 про зареєстрований за ОСОБА_7 автомобіль та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належність ОСОБА_7 арештованого нерухомого майна(а.с. 22-30).

Інші доводи адвоката про відсутність підстав для накладення арешту, апеляційний суд розцінює як безпідставні, оскільки вони спростовуються встановленими під час апеляційного розгляду обставинами.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим і відсутні підстави для його скасування, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків слідчого судді, у зв`язку з чим не можуть бути задоволені.

Будь-яких порушень судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, апеляційним судом в ході апеляційного перегляду справи не встановлено, а доказів протилежного апелянтом не надано.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12018040480000108 від 14 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Дніпровського

апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_13