Рішення

від 07.04.2020 по справі 631/1078/17

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1078/17

провадження № 2/631/77/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

за участю секретаря судового засідання - Семенко А. А.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТУТІНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ВАТУТІНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх вимог зазначила наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 10 жовтня 2016 року, актовий запис № 31. Після його смерті залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 Будинок належав померлому відповідно до довідки виконавчого комітету Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та згідно з погосподарськими книгами. Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 . В шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, позивач звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, бо документ, який підтверджує право власності на спадкове майно позивач не надала. Просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 22,9 кв.м., допоміжною площею 24,6 кв.м., з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок - літера А-1 ; прибудова - літера а ; літня кухня - літера Б ; сарай - літера В ; гараж- літера Г ; сарай - літера Д ; літній душ - літера Ж ; вбиральня - літера Е ; погріб - літера М ; колодязь - літера К ; ворота з хвірткою - літера N ; огорожа - літера N1 .

В подальшому позивач уточнила позовні вимоги, просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 22,9 кв.м., допоміжною площею 24,6 кв.м., з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок - літера А-1 ; прибудова - літера а ; літня кухня - літера Б ; сарай - літера В ; гараж- літера Г ; сарай - літера Д ; літній душ - літера Ж ; вбиральня - літера Е ; погріб - літера М ; колодязь - літера К ; ворота з хвірткою - літера N ; огорожа - літера N1 .

Ухвалою суду витребувано від Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з?явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення судового засідання не надала.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з?явився, через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просив розгдядати справу без участі позивача та його представника.

Відповідач ВАТУТІНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не направив свого представника для участі у судовому засіданні, через канцелярію суду надана заява, відповідно до якої не заперечує проти задоволення позовної заяви та дає згоду на розгляд справи без присутності представників сільської ради.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що 05 серпня 2011 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 26 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями та спорудами.

Згідно з випискою, наданою секретарем Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Удовицею Н. В. від 15.05.2019 року за № 369 з погосподарської книги Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 18 на 2011-2015 роки типом об?єкту по господарського обліку є домогосподарство з реєстрацією на території ради в АДРЕСА_2 , головою якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , рік побудови - 1948 (а. с. 95).

Відповідно до форми № 1 погосподарського обліку за адресою домогосподарства АДРЕСА_2 , головою якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Членами сім`ї є чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_5 (а. с. 96-97).

Комунальним підприємством Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро 3 травня 2017 року було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому наявна наступна інформація. Інвентаризаційна справа № 1488. Вказаний будинок складається з: житлового будинку - літера А-1 ; прибудови - літера а ; літньої кухні - літера Б ; сараю - літера В ; гаражу- літера Г ; сараю - літера Д ; літнього душу - літера Ж ; вбиральні - літера Е ; погребу - літера М ; колодязю - літера К ; воріт з хвірткою - літера N ; огорожі - літера N1 (а. с. 11-15).

За рішенням ІІ сесії VII скликання Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 12 листопада 2015 року було перейменовано вулицю Леніна на Слобожанська с. Вільхуватка (а. с. 92).

ОСОБА_3 є матір?ю ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі записів реєстрації громадянського стану Вільхуватівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 7 травня 1958 року зроблено відповідний актовий запис № 22 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 . В свідоцтві про народження батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 5).

За життя спадкодавець залишила заповіт посвідчений Нововодолазькою державної нотаріальною конторою, номер у спадковому реєстрі 2212071, що підтверджується Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори) № 55157997, наданою Нововодолазькою державною нотаріальною конторою 16 лютого 2019 року, заповіла своє майно доньці(а. с. 71).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 55157999, наданою Нововодолазькою державною нотаріальною конторою 16.02.2019 року вбачається, що 18.10.2011 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 51855933 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 70).

Отже, спадкоємцем померлої є ОСОБА_1 , позивач по справі.

Інші спадкоємці за законом або за заповітом відсутні.

Вказане встановлено судом з такого.

24 листопада 1956 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєструвала шлюб, про що в книзі записів реєстрації громадянського стану Ольховатським сільським ЗАГС Нововодолазького району Харківської області зроблено відповідний актовий запис № 17 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_5 . Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_7 та дружини - ОСОБА_7 (а. с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 10 жовтня 2016 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 31 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_5 , про що 22 червня 2016 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 21 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 (а. с. 7).

Постановою від 06 грудня 2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус Нововодолазької державної нотаріальної контори відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що позивач не надала документ, який підтверджує право власності на спадкове майно, який пройшов державну реєстрацію на житловий будинок з надвірними будівлями (а. с. 17).

Таким чином, судом встановлено, що виник спір щодо визнання права власності на спадщину за заповітом і позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та таке інше.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами ст. 1217 ЦК України.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Під час розгляду справи судом було досліджено належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 244/2011, заведеної після смерті ОСОБА_3 нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори, що містить зокрема, заяву доньки спадкодавця ОСОБА_1 від 18 жовтня 2011 року про прийняття спадщини; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи № 51855933, заведеної після смерті ОСОБА_3 нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори; Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 28398071 від 18.10.2011 року; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 2839803 від 18.10.2011 року про наявність заповіту посвідченого Нововодолазькою державної нотаріальною конторою, номер у спадковому реєстрі 2212071; заповіт ОСОБА_3 від 05.04.1996 року, зареєстрований у реєстрі за № 920, відповідно до якого належний їй жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_1 (а. с. 79-82).

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємець ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, вказана заява відкликана не була ( ч. 5 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Позивач, виконавши всі вимоги законодавства з приводу прийняття спадщини, звернулась до нотаріуса с заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок АДРЕСА_1 , на що одержала відмову.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4. 18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до вимог пункту 2 ч. 1 ст. 49 Закону України Про нотаріат , який узгоджується з положеннями пункту 1 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права власності на спадщину за законом, бо нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, з посиланням на те, що на будинок АДРЕСА_1 , відсутній документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно.

Вищий Спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ листом № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснив, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

З матеріалів справи вбачається, що рік побудови спірного будинку є 1948.

Як передбачено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

Отже, при вирішенні спору слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Статтею 100 ЦК УРСР 1963 року, визначено, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, що передбачено п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

Тобто, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, та таке інше.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за життя була власником будинку АДРЕСА_1 , відтак, спірний будинок ввійшов до спадкового майна, яке залишилось після її смерті.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме визнання за позивачем права власності на спадщину за заповітом на будинок АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 1212, 1218, 1220, 1268,1269 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Листом Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ листом № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , ст. ст. 2 - 5, 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 261, 263 - 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТУТІНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 22,9 кв.м., допоміжною площею 24,6 кв.м., з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок - літера А-1 ; прибудова - літера а ; літня кухня - літера Б ; сарай - літера В ; гараж- літера Г ; сарай - літера Д ; літній душ - літера Ж ; вбиральня - літера Е ; погріб - літера М ; колодязь - літера К ; ворота з хвірткою - літера N ; огорожа - літера N1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 .

Відповідач: ВАТУТІНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження: 63212, Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутніе, вул. Центральна, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22684737.

Суддя І. О. Пархоменко