Рішення

від 10.04.2020 по справі 240/11822/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року м. Житомир

справа № 240/11822/19

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 15.08.2019 №172/06-30-07-03-22 в частині внесення ТОВ АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити ТОВ АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в особистому кабінеті платника податків виявлено відомості, про те що з 15.08.2019 ТОВ АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП визнано таким, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та включено до переліку ризикових платників податків.

Контролюючий орган листом від 30.10.2019 повідомив позивача про те, що Комісією Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.

Також зазначає, що в оскаржуваному рішенні відсутні мотиви, підстави та причини віднесення позивача до ризикових платників податків, при цьому будь-які обґрунтування ризиковості здійсненних позивачем господарських операцій не наведено.

Окрім того зазначає, що наданий Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області витяг з протоколу засідання комісії контролюючого органу не містить переліку осіб, які виступали під час засідання, суті цих виступів, змісту обговорення питання порядку денного та підписів усіх учасників засідання.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ухвали суду від 11.12.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

24 грудня 2019 року Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву за вх.№30836/19, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що рішення контролюючого органу про внесення ТОВ АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП до ризикових платників податків не несе на момент винесення рішення правових наслідків, а лише забезпечує функцію контролюючого органу з інформаційно-аналітичного забезпечення та ведення обліку платників податків.

24 грудня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву за вх.№30838/19, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що рішення контролюючого органу про внесення ТОВ АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП до ризикових платників податків не несе на момент винесення рішення правових наслідків, а лише забезпечує функцію контролюючого органу з інформаційно-аналітичного забезпечення та ведення обліку платників податків.

06 лютого 2020 року та 17.02.2020 позивач надіслав до суду відповіді на відзиви на позовну заяву за вх..№3059/20 та за вх.№3861/20, відповідно, у яких додатково зазначив, що оскаржуване рішення, оформлене протоколом від 15.08.2019 №172/06-30-07-03-22, не містить посилання на обставини які б свідчили про існування підстав та причин для визначення позивача таким, що відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з протокольної ухвали суду від 07.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті позовних вимог на 03.03.2020.

Представник відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 24.12.2019 (за вх.№30836/19) та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що згідно з рішенням засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленим протоколом від 15.08.2019 №172/06-30-07-03-22, ТОВ АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП внесено до переліку ризикових платників податків оскільки встановлено, що позивач має ознаки ризиковості, визначені пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платників податків.

Окрім того зазначила, що внесення платника податків до переліку ризикових не є першочерговою та єдиною підставою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Також зауважила, що об"язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб"єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Зважаючи на викладене, рішення контролюючого органу про внесення ТОВ АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП до ризикових платників податків не несе на момент винесення рішення правових наслідків, а лише забезпечує функцію контролюючого органу з інформаційно-аналітичного забезпечення та ведення обліку платників податків.

Представник позивача у визначений день та час не прибув до суду, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

02.03.2020 від позивача на електронну адресу суду надійшли заяви за вх.№5441/20 та вх.№5445/20, у яких представник позивача просить суд розгляд справи проводити у письмовому провадженні.

Представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області у визначений день та час не прибув до суду, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 20.02.2020 надіслав на електронну адресу суду клопотання за вх.№4301/20, у якому просить суд розгляд справи проводити без участі представника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

У ході судового розгляду справи 03.03.2020, судом оголошено зміст позовної заяви, відзив на позовну заяву ГУ ДФС у Житомирській області та відповіді на відзиви на позовну заяву, заслухано пояснення представника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали, суд на місці ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.193 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 42648302) (далі - ТОВ "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП"), зареєстроване як юридична особа 26.11.2018 за адресою: вул. Вітрука, буд.9-а, офіс 5, м.Житомир, 10024, та є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.86-89).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; код КВЕД 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; код КВЕД 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; код КВЕД 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Позивач звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області із запитом про надання інформації на підставі якої зроблені висновки щодо відповідності Критеріям ризиковості платника податків та прийнято рішення про включення до переліку ризикових суб`єктів ТОВ "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП", що сторонами не заперечується (т.1 а.с.52-54)

Листом від 30.10.2019 №1812/6/06-30-06-03-11 Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області повідомило позивача, що згідно з Критеріями ризиковості платників податків від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, затвердженими Державною фіскальною службою України та погодженими Міністерством фінансів України, відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 №117, Головним управління Державної податкової служби в областях, м.Києві та Офісом великих платників податків Державної податкової служби проводиться моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 Критеріїв.

ТОВ "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП" внесено до переліку ризикових платників податків згідно із протокольним рішенням засідання Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленим протоколом від 15.08.2019 №172/06-30-07-03-22 (т.1 а.с.55-68).

Одночасно із вказаним листом, позивачу був направлений витяг з протоколу засідання Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 15.08.2019 №172/06-30-07-03-22 (т.1 а.с.59-60).

Відповідно до протоколу №172/06-30-07-03-22 від 15.08.2019 засідання Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами обговорення питання порядку денного "Щодо внесення до реєстру ризикових платників податку" визначено, що ТОВ "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП" підпадає під п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України від 08.08.2019 №25693/7/99-99-29-01-01-17, а саме: в органах Державної фіскальної служби наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функції, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

У результаті прийнято рішення про внесення до переліку ризикових платників податку ТОВ "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП" (т.1 а.с. 59-60).

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.45. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2. пункту 62.1. статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Пунктом 71.1. статті 71 Податкового кодексу України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктами 74.1., 74.3. статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII) змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 7 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №117 від 21 лютого 2018 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

У п.2 Порядку №117 вказано, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 5 та 6 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України від 08 серпня 2019 року №25693/7/99-99-29-01-01-17 визначені "Критерії ризиковості платника податку".

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117)

Пунктом 1 Порядку №117 передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 17 Порядку №117 під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Згідно з пункт 23 Порядку №117 протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов до висновку, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 .

Суд також зауважує, що на користь цієї правової позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом №2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України відповідно до постанови №117 від 21 лютого 2018 року затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18 та постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення ТОВ АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обрати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч.5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР ІНВЕСТ ГРУП" (вул.Вітрука, буд.9-а, офіс 5, м.Житомир, 10024, код ЄДРПОУ 42648302) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) та Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 10 квітня 2020 року.

Суддя А.В. Горовенко