Рішення

від 13.04.2020 по справі 824/1262/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/1262/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про скасування податкових рішень,-

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2017 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №10562492-13, №10562494-13, №10562496-13, №10562496-13, 10562498-13, 10562502-13, №10562505-13 від 05.09.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він не є власником і постійним землекористувачем земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Також зазначав, що договори оренди на вказані земельні ділянки ним не укладалися.

Окрім того, позивач вказував, що відповідачем не враховано при винесенні податкового повідомлення - рішення, що в серпні 2017 р. ним передано право власності по кожному об`єкту нерухомості, а і відповідно користування земельними ділянками, за які його зобов`язують сплатити плату за землю.

Головне управління ДФС у Чернівецькій області не погоджуючись із поданим позовом, подало відзив, в якому вказувало, що позивач володіє нежитловими будівлями та з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у нього виник обов`язок зі сплати податку на землю, оскільки використання землі в Україні є платним, відтак відсутність правовстановлюючих документів з певних причин не позбавляє такого обов`язку.

28.10.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду справу №824/1262/19-а прийнято до свого провадження, ухвалено призначити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження на 09:00 год. 20.11.2019 р.

02.12.2019 р. відкладено розгляд справи у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду. Розгляд справи перепризначено на 11.12.2019 р.

11.12.2019 р. відкладено розгляд справи у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду. Розгляд справи перепризначено на 24.12.2019 р.

24.12.2019 р. відкладено розгляд справи у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду. Розгляд справи перепризначено на 22.01.2020 р.

22.01.2020 р. протокольною ухвалою замінено сторону по справі з Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на її правонаступника Головне управління державної податкової служби у Чернівецькій області.

22.01.2020 р. судом оголошено перерву по справі до 03.02.2020 р. 14:30 год.

03.02.2020 р. в судовому засіданні допитано в якості свідка начальника юридичного відділу Кіцманської міської ради ОСОБА_2.

03.02.2020 р. судом оголошено перерву по справі до 17.02.2020 р. 14:30 год.

17.02.2020 р. відкладено розгляд справи у зв`язку ззадоволенням клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду. Розгляд справи перепризначено на 26.02.2020 р.

26.02.2020 р. судом оголошено перерву по справі до 04.03.2020 р. 14:00 год.

04.03.2020 р. представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача також подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, 06.09.2004 р. позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець (Т. 1 а.с. 53 - 54, 55 - 58).

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтв про право власності серії НОМЕР_2 від 14.08.2007 р., НОМЕР_3 від 14.08.2007 р., НОМЕР_4 від 14.08.2007 р., НОМЕР_5 від 23.08.2007 р., НОМЕР_6 від 23.08.2007 р., НОМЕР_7 від 23.08.2007 р., НОМЕР_8 від 27.08.2007 р., НОМЕР_9 від 23.08.2007 р., НОМЕР_10 від 23.08.2007 р., НОМЕР_11 від 23.08.2007 р., НОМЕР_12 від 23.08.2007 р., НОМЕР_13 від 23.08.2007 р., НОМЕР_14 від 23.08.2007 р., НОМЕР_15 від 23.08.2007 р., НОМЕР_16 від 28.11.2006 р., НОМЕР_17 від 23.08.2007 р., НОМЕР_18 від 27.08.2007 р. та НОМЕР_19 від 23.08.2007 р. виданих виконавчим комітетом Лашківської сільської ради, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно комунальним підприємством "Кіцманське районне бюро технічної інвентаризації" зареєстровано за позивачем на праві приватної власності наступні об`єкти нерухомості:

- будівлю водонасосної установки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 26,00 кв.м. (Т. 1 а.с. 81);

- буділю пекарні, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 170,00 кв.м. (Т. 1 а.с. 81 на звороті);

- будівлю млина з прибудовами, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4, загальною площею 463,50 кв.м. (Т. 1 а.с. 82);

- будинок, будівлю свинарки, які знаходиться за адресою АДРЕСА_5, загальною площею 883,20 кв.м. (Т. 1 а.с. 82 на звороті);

- будівлю свинарника, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_6, загальною площею 795,90 кв.м. (Т. 1 а.с. 83);

- будівлю автоваги, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_7, загальною площею 9,90 кв.м. (Т. 1 а.с. 83 на звороті);

- будівлю свинарника, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_8, загальною площею 652,90 кв.м. (Т. 1 а.с. 84);

- будівлі і споруди зерносушильного господарства, які знаходиться за адресою АДРЕСА_9, загальною площею 986,50 кв.м. (Т. 1 а.с. 85);

- будівлі і споруди тракторної бригади, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_10, загальною площею 492,60 кв.м. (Т. 1 а.с. 85 на звороті);

- будинок тваринників, який знаходиться за адресою АДРЕСА_11, загальною площею 156,40 кв.м. (Т. 1 а.с. 86);

- будівлю кормоцеху, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_12, загальною площею 310,30 кв.м. (Т. 1 а.с. 86 на звороті);

- будівлю телятника, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_13 , загальною площею 1024,40 кв.м. (Т. 1 а.с. 87);

- будівлю телятника, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_14 , загальною площею 1125,70 кв.м. (Т. 1 а.с. 87 на звороті);

- будівлю курятника, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_15, загальною площею 408,50 кв.м. (Т. 1 а.с. 89);

- будівлю бетоно - змішуючого вузла, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_16, загальною площею 193,80 кв.м. (Т. 1 а.с. 89 на звороті);

- будівлю корівника з молокоблоком, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_17, загальною площею 1874,60 кв. м. (Т. 1 а.с. 90);

- будівлі та споруди АЗС, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_18, загальною площею 65,70 кв. м. (Т. 1 а.с. 90 на звороті).

З матеріалів справи також видно, що на підставі договору дарування від 14.12.2010 р. серії ВРД №574791 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно комунальним підприємством "Кіцманське районне бюро технічної інвентаризації" 22.08.2011 р. зареєстровано право приватної власності за позивачем на будівлю свинарника, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_19, загальною площею 588,80 кв. м. (Т. 1 а.с. 88).

Право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна за позивачем підтверджується також дослідженою в судовому засіданні Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 103385257 сформованої 10.11.2017 р. (Т. 1 а.с. 42 - 52).

Дослідженням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 103385257 сформованої 10.11.2017 р. встановлено, що за позивачем також зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомості:

- земельна ділянка площею 1,1169 га, яка знаходиться за адресою Чернівецька область, Кіцманський район, с. Лашківка, кадастровий номер 7322585000:02:004:0069, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельна ділянка площею 1,0678 га, яка знаходиться за адресою Чернівецька область, Кіцманський район, с. Лашківка, кадастровий номер 7322585000:02:001:0086, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельна ділянка площею 0,7749 га, яка знаходиться за адресою Чернівецька область, Кіцманський район, с. Стрілецький кут, кадастровий номер 7322588500:03:001:0006, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22.01.2016 р. рішеннями IV сесії Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області VII скликання за №4-4/16, №5-4/16, №6-4/16, №7-4/16, №19-4/16 зобов`язано позивача:

- виготовити необхідні правовстановчі документи на земельну ділянку орієнтовною площею 1,5 га (за межами населеного пункту), яка розташована під об`єктом нерухомості тракторна бригада і належить йому на праві власності;

- виготовити необхідні правовстановчі документи на земельну ділянку орієнтовною площею 1,8 га (за межами населеного пункту), яка розташована під об`єктом нерухомості приміщення току і яка належить йому на праві власності;

- виготовити необхідні правовстановчі документи на земельну ділянку орієнтовною площею 0,30 га (за межами населеного пункту), яка розташована під об`єктом нерухомості приміщення будівельної бригади та АЗС і яка належить йому на праві приватної власності;

- виготовити необхідні правовстановчі документи на земельну ділянку орієнтовною площею 4 га (за межами населеного пункту), яка розташована під об`єктом нерухомості приміщення ферми і яка належить йому на праві власності (Т. 1 а.с. 78, 79, 80).

15.07.2016 р. рішенням Х позачергової сесії Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області VII скликання №90-10/16 встановлено земельний податок на 2017 р., яким затверджено Положення про земельний податок на 2017 р. та ставки земельного податку на 2017 р. (Т. 1 а.с. 18 - 26).

Приписами п. 6.1 вказаного рішення визначено, що ставки земельного податку встановлюються з розрахунку на 2017 р. у відповідному розмірі від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до додатку 2 даного рішення.

Відповідно до п. 4 та 5 додатку 2 до рішення 10 сесії Лашківської сільської ради VII скликання №90-10/16 ставка земельного податку для землі сільськогосподарського призначення (землі надані для виробництва сільськогосподарської продукційї) становить 0,5%, а для земель громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення готелів, офісних будівель, будівель торгівлі, об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, будівель кредитно-фінансових установ, будівель ринкової інфраструктури та інших будівель громадської забудови) становить 1 %.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (п. 10 додатку 2 до рішення 10 сесії Лашківської сільської ради VII скликання №90-10/16).

04.09.2017 р. Лашківська сільська рада звернулася до відповідача із клопотанням, в якому просила надати інформацію щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, в т.ч. щодо позивача. В цьому ж клопотанні Лашківська сільська рада зазначала, що позивач користується земельними ділянками, на яких знаходяться об`єкти нерухомості, однак правоустановчі документи на дані земельні ділянки ним не виготовлені. У зв`язку із вищевикладеним, сільська рада просила нарахувати позивачу земельний податок за земельні ділянки, якими він фактично користується, а саме: Витилівка житл. - 0,25 га, Витилівка с/г - 0,25 га, Лашківка за межами - 1,5 га, Витилівка - 0,1 га, Лашківка за межами - 0,3 га, Витилівка - 0,25 га, Лашківка за межами - 4 га, Лашківка за межами - 1,8 га (Т. 1 а.с. 29 - 30).

На підставі вказаного клопотання, 05.09.2017 р. відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено грошове зобов`язання, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №10562492-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 3226,32 грн (Т. 1 а.с. 12);

- податкове повідомлення-рішення №10562494-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 3871,58 грн (Т. 1 а.с. 13);

- податкове повідомлення-рішення №10562496-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 8603,52 грн (Т. 1 а.с. 14);

- податкове повідомлення-рішення №10562498-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 645,26 грн (Т. 1 а.с. 15);

- податкове повідомлення-рішення №10562502-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 1075,53 грн (Т. 1 а.с. 16);

- податкове повідомлення-рішення №10562505-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 2688,81 грн (Т. 1 а.с. 17).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано в податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №10562492-13, №10562494-13, №10562496-13, №10562496-13, 10562498-13, 10562502-13, №10562505-13 від 05 вересня 2017 року.

Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.02.2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного суду касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області задоволено частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.02.2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

25.10.2019 року відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень передано на розгляд головуючому судді Мареничу І.В.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

За правилами п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ЗК України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру, відповідно до ст. 194 ЗК України, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 ЗК України і ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), зі змісту яких випливає, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

Згідно з ст. ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічні правила переходу права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, регламентовані у ст. 377 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відсутність належним чином зареєстрованого права власності чи користування земельною ділянкою під належними платнику податків на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2. ст. 5 ПК України, обов`язок зі сплати земельного податку виникає у такого платника з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що позивачем фактично використовуються наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка орієнтовною площею 1,5 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 (за межами населеного пункту);

- земельна ділянка орієнтовною площею 1,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 (за межами населеного пункту);

- земельна ділянка орієнтовною площею 0,3 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 (за межами населеного пункту);

земельна ділянка орієнтовною площею 4,00 га, що розташована за адресами: АДРЕСА_14, АДРЕСА_13,АДРЕСА_17 та по АДРЕСА_6,АДРЕСА_5,АДРЕСА_8 (за межами населеного пункту);

- земельна ділянка орієнтовною площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (в межах населеного пункту);

- земельна ділянка орієнтовною площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (в межах населеного пункту).

Судом встановлено, не заперечувалося сторонами та підтверджується матеріалами справи, що позивачем не оформлено права власності чи користування на земельні ділянки, які знаходяться під об`єктами нежитлової нерухомості та належать йому на праві приватної власності за адресами: АДРЕСА_6, АДРЕСА_5, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_12, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_16.

Отже, позивач як власник об`єктів нежитлової нерухомості є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно та не звільняється від обов`язку сплати земельного податку за площі, розташовані під належними йому об`єктами нерухомості та земельними ділянками, якими він фактично користується.

Положеннями п. 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 274.1 ст. 274 ПК України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274).

Відповідно до п. 277.1 ст. 277 ПК України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Статтею 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, вказані земельні ділянки, які фактично використовував позивач, в розумінні ст. 22 ЗК України, є землями сільськогосподарського призначення.

Статтею 289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті Держгеокадастру, та надана відповідачем на вимогу суду, середня (базова) вартість одного квадратного метра земель населеного пункту села Лашківка Кіцманського району Чернівецької області станом на 1 січня 2012 року складала 56,69 грн (Т. 1 а.с.191).

Наведена обставина підтверджується також витребуваними з Лашківської сільської ради матеріалами технічної документації з нормативно грошової оцінки земель села Лашківка Кіцманського району Чернівецької області (Т. 1 а.с. 133-180).

Згідно повідомлення Держагеокадастру про значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 р. розміщеному на офіційному сайті, індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.

Згідно наданого розрахунку податкового зобов`язання по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, контролюючим органом застосовано наступні коефіцієнти індексації, а саме за 2014 р. - 1,249, за 2015 р. - 1,433 та за 2016 р. - 1,06 (а.с. 103).

Судом встановлено, що земельні ділянки (крім земельних ділянок орієнтовними площами 0,10 га та 0,25 га в межах населеного пункту), на які позивачу нараховано земельний податок розташовані за межами населеного пункту та згідно розрахунку податкового зобов`язання наданого відповідачем, відносять до сільськогосподарських угідь (рілля).

В той же час, як видно із розрахунку податкового зобов`язання, для визначення розміру земельного податку, відповідачем необґрунтовано застосовано коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2015 р. - 1,433 та за 2016 р. - 1,06 як для земель несільськогосподарського призначення, тоді як для сільськогосподарських угідь він становив в 2015 р. та 2016 р. відповідно 1,2 та 1,0.

Окрім того, суд звертає увагу, що при розрахунку податкового зобов`язання по спірних податкових повідомленнях-рішеннях від 05.09.2017 р. №10562492-13, №10562494-13, №10562496-13, №10562498-13 відповідачем застосовано середньо-нормативну грошову оцінку ріллі по області станом на 01.01.2015 р. в розмірі 28332,20 грн.

Із наданих на вимогу суду даних про нормативно грошову оцінку ріллі та перегонів по Чернівецькій області, які використовувалися відповідачем для розрахунку та визначення розміру земельного податку по вказаних податкових повідомленнях - рішеннях видно, що в 2017 р. нормативна грошова оцінка ріллі по Чернівецькій області станом на 01.01.2016 р. та 01.01.2017 р. складала 33999,84 грн (а.с. 192).

Однак, в ході судового розгляду справи відповідачем не обґрунтовано правомірність застосування середньо-нормативної грошової оцінки ріллі по області станом на 01.01.2015 р. в розмірі 28332,20 грн.

Судом також встановлено, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач для нарахуванні позивачу земельного податку не використовував дані Державного земельного кадастру України.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 23.01.2018 р. наданої на виконання вимог ухвали суду про витребування додаткових доказів, дані щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що були підставою для нарахування позивачу земельного податку відсутні, оскільки відомості про такі земельні ділянки не внесені до Державного земельного кадастру України та технічна документація про нормативну грошову оцінку даних земельних ділянок не розроблялася (Т. 1 а.с. 183-184).

В той же час, підставою для нарахування позивачу земельного податку відповідачем використано виключно інформацію наведену Лашківською сільською радою в листі від 04.09.2017 р. щодо орієнтовної площі використання позивачем земельних ділянок.

Окрім того, судом встановлено, що згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна переданих позивачем до статутного капіталу ПП Ім. Василя Крикливця .

Зокрема, право власності за ПП Ім. Василя Крикливця зареєстровано на наступні будівлі:

21.08.2017 р. на будівлю пекарні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

- 21.08.2017 р . на будівлю корівника з молоко блоком, яка знаходиться за адресою

АДРЕСА_17 ;

- 22.08.2017 р . на будівлю свинарника, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;

- 21.08.2017 р . на будівлю телятника, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 ;

21.08.2017 р . на будівлю свинарника, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ;

21.08.2017 р. на будівлю свинарника, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

22.08.2017 р. на будівлю телятника, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 ;

21.08.2017 р. на будівлі і споруди зерносушильного господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_9 ;

21.08.2017 р. на будівлі та споруди АЗС, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ;

21.08.2017 р. на будівлі і споруди тракторної бригади, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_10 ;

21.08.2017 р. на будівлі млина з прибудовами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесено відомості про припинення права власності ОСОБА_1 щодо вказаних вище об`єктів нерухомого майна.

Разом з тим, відповідачем при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень не враховано, що 21.08.2017 та 22.08.2017 р. позивач припинив користування вказаними об`єктами нерухомості, а і відповідно користування земельними ділянками, за користування яким йому належить сплатити плату за землю.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

З аналізу вказаної норми, суд приходить до висновку, що саме відповідач наділений повноваженнями здійснювати нарахування суми податку та звертає увагу, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржуються, вирішувати питання, які належать до його компетенції, усувати необґрунтованість оскаржуваного рішення в ході судового розгляду. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 р. в справі №826/15139/16.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищенаведених норм матеріального права, не на підставі та не у спосіб встановлений ПК України, неправомірно здійснив нарахування сум податку, які визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. За таких обставин, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3840,00 грн (640,00 грн + 3200,00 грн), що підтверджується квитанціями від 16.11.2017 р. № 0.0.894433574.1 та від 05.12.2017 р. № 0.0.908868981.1.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3840,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №10562492-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 3226,32 грн.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення №10562494-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 3871,58 грн.

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення №10562496-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 8603,52 грн.

5. Скасувати податкове повідомлення-рішення №10562498-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 645,26 грн.

6. Скасувати податкове повідомлення-рішення №10562502-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 1075,53 грн.

7. Скасувати податкове повідомлення-рішення №10562505-13, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 2688,81 грн.

8. Стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3840,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 43143196)

Суддя І.В. Маренич