Рішення

від 13.04.2020 по справі 826/8673/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року місто Київ №826/8673/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К до про Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2017 №1582615147 та №1572615147, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.06.2017 №1582615147 та №1572615147.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.06.2017 №1582615147 та №1572615147, прийняті на підставі акта перевірки від 14.06.2017 №91/26-15-14-07-01/39395839, є протиправними та підлягають скасуванню. Так, позивачем зазначено, що згідно з акта перевірки від 14.06.2017 №91/26-15-14-07-01/39395839 підставою збільшення сум грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість, стало порушення податкової дисципліни контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД . Позивачем вказано на те, що чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства, а в разі порушення контрагентом податкової дисципліни, відповідальність та негативні наслідки мають нести саме для цієї особи, формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з контрагентами не залежить від дій та обставин залежних від контрагента. Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, був необізнаний про статус керівника контрагента та не міг контролювати його діяльність

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/8673/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/8673/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідачем в судовому засіданні 11.12.2017 надано суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Так, відповідачем вказано на те, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К по господарським відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД . Контролюючим органом під час здійснення перевірки встановлені обставини, які в сукупності свідчать про наявність в первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті, фактично Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К було проведено господарські операції з контрагентом шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами. Зокрема, відповідачем вказано на наявність вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 07.02.2017 у справі №490/829/17, винесеного стосовно ОСОБА_1 - посадової особи контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД , яким визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні 11.12.2017, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К по господарським відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 14.06.2017 №91/26-15-14-07-01/39395839.

Так, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К :

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 7 703 грн., у тому числі по періодах за ІІ квартал 2016 року у сумі 7 703,00 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8 558 грн., в тому числі за періоди: квітень 2016 року на суму 1 625,00 грн., травень 2016 року на суму 6 933,00 грн.

На підставі акта перевірки від 14.06.2017 №91/26-15-14-07-01/39395839 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено податкові повідомлення-рішення:

- від 29.06.2017 №1582615147, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 9 628,75 грн., у тому числі: 7 703,00 грн. - податкове зобов`язання, 1 925,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 29.06.2017 №1572615147, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 10 697,50 грн., у тому числі: 8 558,00 грн. - податкове зобов`язання, 2 139,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 29.06.2017 №1582615147 та №1572615147, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з акта перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14.06.2017 №91/26-15-14-07-01/39395839 документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К проведено з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Відповідачем зазначено, що під час здійснення перевірки та згідно з наданими документами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К документально оформлювало операції щодо транспортного перевезення вантажу за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 з Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД .

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К (Експедитор замовника) в особі директора Рабізо А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД (Експедитор-перевізник) в особі директора Мартинюка В.О. укладено разові договори - заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, а саме:

- від 26.04.2016 (м. Київ - м. Кривий Ріг - м. Дніпропетровськ; автомобіль DAF ВХ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 );

- від 02.05.2016 (с. Білогородка - м. Дніпропетровськ; автомобіль DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_2 );

- 08.05.2016 (с. Білогородка - м. Дніпропетровськ; автомобіль DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_2 );

- від 18.05.2016 (с. Білогородка - м. Дніпропетровськ; автомобіль DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_2 );

- від 15.05.2016 (с. Білогородка - м. Київ; автомобіль DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_2 );

- від 15.05.2016 (с. Білогородка - м. Чернівці; автомобіль DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_2 );

- від 16.05.2016 (м. Львів - с. Дімітрово; автомобіль DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_2 ).

Відповідачем вказано на те, що в ході аналізу податкової інформації (матеріалів, що надійшли на адресу контролюючого органу) зібраної відповідно до статей 72, 74 Податкового кодексу України по контрагенту - постачальнику Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД (код ЄДРПОУ 39845572) взято на податковий облік від 19.06.2015 №140315084301 у Державній податковій інспекції у центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області; основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; інформація щодо наявності трудових ресурсів (звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та основних засобів до контролюючих органів не надано; остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за період травень 2016 рік, інформація щодо основних засобів, матеріально технічної бази, власних складських чи орендованих приміщень в базах даних відсутня.

Разом з тим, у ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД у квітні - травні 2016 року придбавало: яйце інкубаційне, залишок кубовий ректифікації, Blend_a_med зубна паста 125 мл. анти карієс, SHAMTU Шамту 650 мл, Ariel порошок, сигарети.

Відповідачем наголошено, що при подальшому дослідженні ланцюга постачання товарів/послуг по вищезазначеному контрагенту встановлено: нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг за номенклатурою, підмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів/послуг, що не дає можливості відстежити постачальників по ланцюгу. З`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки згідно Єдиного реєстру податкових накладних, Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К податкові накладні щодо надання транспортних послуг з перевезення вантажу, разом з тим, вбачається неможливість надання Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД транспортних послуг за відсутності наявних на балансі основних засобів (враховуючи зміст, обсяги і технологічну специфіку вказаних операцій (зокрема, наявність транспортних засобів), балансова вартість основних засобів). Також, відсутнє реальне джерело походження ідентифікованих послуг (транспортне перевезення вантажу, придбаних Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К у контрагента-постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД , а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій до Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К .

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься вирок Центрального районного суду міста Миколаєва від 07.02.2017 у справі №490/829/17, відповідно до якого ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 550 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 9 350,00 грн.

Відповідачем наголошено на тому, що відповідно до вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 07.02.2017 у справі №490/829/17, в грудні 2015 року ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи на вулиці Московській в місті Миколаєві, вступив в змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, не маючи жодного наміру та можливості здійснювати фактичне керівництво підприємством, оскільки не мав на це спеціальних знань чи навичок, а також необхідних для здійснення підприємницької діяльності капіталовкладень та погодився за грошову винагороду в розмірі 1 500 гривень на місяць, перереєструвати на своє ім`я юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД . Зазначене свідчить про здійсненна господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД без настання правових наслідків, для забезпечення податкової вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів.

Також, відповідачем вказано на те, що в ході аналізу актів наданих послуг встановлено, що вони підписані зі сторони контрагента-постачальника посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД , а саме Мартинюком В.О. та особою від Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К , проте без зазначення особистих даних.

Так, частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

При цьому, оцінюючи реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, суд наголошує на тому, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

Так, позивачем не спростовано належними доказами, доводи контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, не доведено ким саме здійснювались господарські операції, а тому, з урахуванням вказаних обставин первинні документи, якими оформлені такі операції, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Водночас, суд наголошує на тому, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 2а-7792/11/2670, від 11.06.2018 у справі № 826/10947/13-а, від 28.08.2018 у справі № 804/8332/17, від 19.02.2019 у справі № 826/11252/16.

Слід наголосити на тому, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які сукупно з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24.05.2019 у справі №816/4537/14.

Як вбачається з акта перевірки від 14.06.2017 №91/26-15-14-07-01/39395839, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К документально оформлювало операції перевезення автомобільним транспортом вантажу з Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД при відсутності відповідних трудових та матеріально - технічних ресурсів, вказане не спростоване позивачем під час судового розгляду справи.

Так, відповідачем наголошено, що контролюючим органом під час здійснення перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті, фактично Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К було проведено господарські операції з контрагентом шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами.

Слід зазначити, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 23.02.2017 у справі № 805/3424/15-а (№К/800/25505/16) та викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а (К/9901/436/18).

Недоведеність здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцем вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Таким чином, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, при наявності первинних документів, що підтверджують таку господарську операцію.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 06.12.2016 №21-1440а16, від 27.06.2017 №21-3418а16, постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №826/9733/14 (адміністративне провадження №К/9901/8995/18).

Відповідачем наголошено та, в свою чергу не спростовано позивачем під час розгляду даної адміністративної справи, що контролюючим органом під час здійснення перевірки не підтверджено реальність проведення господарських операцій Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп К по здійсненим фінансово-господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю Генезіс ЛТД , перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

З огляду на наведені вище обставини, враховуючи обґрунтованість висновків акта перевірки від 14.06.2017 №91/26-15-14-07-01/39395839, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 29.06.2017 №1582615147 та №1572615147 винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо їх скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.