Справа № 560/1776/20
УХВАЛА
13 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши заяву приватного підприємства "Будремпроект-Стандарт" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Будремпроект-Стандарт" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Будремпроект-Стандарт" звернулося в суд з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області А.Бойко від 23 березня 2020 року №42-д.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.04.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду 09 квітня 2020 року надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області А.Бойко від 23 березня 2020 року №42-д.
Вказана заява мотивована тим, що 29.09.2019 наказом управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради №254 було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва на об`єкті: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по вулиці Інститутській 6 / 4-В та по вулиці Інститутській 6/4 у місті Хмельницькому". Замовниками будівництва зазначено КП "Хмельницькбудзабудовник" та ПП "Будремпроект-Стандарт". На підставі виданого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області дозволу №ХМ 112193051850 від 01.11.2019 КП "Хмельницькбудзабудовник" та ПП "Будремпроект-Стандарт" здійснюють виконання будівельних робіт на об`єкті: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями господарського призначення по вулиці Інститутській, 6/4-В та по вулиці Інститутській 6/ 4, у м. Хмельницькому (коригування)". 20.12.2019 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєстровано повідомлення про зміну даних в цьому дозволі №112193542777.
Проте, наказом від 23.03.2020 №42-д скасовано реєстрацію дозволу №ХМ 112193051850 від 01.11.2019 та повідомлення про зміну даних від 20.12.2019 №112193542777.
Позивач вважаючи, що наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 23.03.2020 №42-д є протиправним, звернувся до суду з відповідним позовом. Зазначив, що відповідач при виданні цього наказу діяв не у спосіб та не у відповідності до наданих законодавством повноважень. Вказує на те, що у зв`язку із прийняттям оскарженого наказу приватне підприємство "Будремпроект-Стандарт" позбавлене права здійснювати роботи на об`єкті будівництва та може бути притягнене до відповідальності у вигляді штрафу як замовник будівництва. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до такого негативного наслідку, як неможливість реалізації ним інтересів, як замовника будівництва. Зупинення будівничого процесу зумовить значну матеріальну шкоду та збитки, у тому числі, але не виключно: штрафи та пеню за укладеними договорами по використанню будівельної спеціальної техніки; руйнування та пошкоджень недобудованих елементів, збільшення витрат щодо здійснення цілодобової охорони будівельного майданчика, на якому знаходиться великогабаритна будівельна спецтехніка та недобудовані елементи будинку; сплати штрафних санкцій за порушення строків здачі будинку. Крім того, зупинення будівництва призведе до вивільнення 33 працівників або надання їм неоплачуваної відпустки.
Розглядаючи заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно положень частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, позивач не навів мотиви, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Доводи ж заявника про те, що при виданні наказу від 23.03.2020 №42-д відповідач діяв не в спосіб та не відповідно до наданих йому повноважень, достатніми доказами не підтверджені та стосуються, на думку суду, доводів сторони позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу, що є предметом дослідження під час розгляду справи по суті.
Висновки суду про протиправність наказу від 23.03.2020 №42-д до розгляду справи по суті, означатимуть надання оцінки спірному наказу без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності, оскільки перевірка протиправності наказу можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності наказу від 23.03.2020 №42-д є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на цій стадії, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.
Суд вважає необґрунтованим твердження про те, що неможливість реалізації приватним підприємством "Будремпроект-Стандарт" його прав та інтересів, як замовника будівництва, спричинить значні матеріальні шкоду та збитки, оскільки вони є суб`єктивними судженнями представника позивача та не підтверджені доказами, які б свідчили про майновий стан позивача.
Також суд враховує, що застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
З урахуванням наведеного, суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви приватного підприємства "Будремпроект-Стандарт" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2020 |
Оприлюднено | 13.04.2020 |
Номер документу | 88719766 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Фелонюк Д.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні