Постанова

від 07.04.2020 по справі 160/8536/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8536/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року (головуючий суддя Олійник В.М. )

у справі № 160/8536/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Зеніт звернулось з суду позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення (форма С ) №0012541418 від 23.04.2019 про нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 218802,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу в ході документальної перевірки про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є безпідставними, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки передбачена положеннями ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (зі змінами і доповненнями) відповідальність у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, станом на момент проведення документальної перевірки є фактично скасованою з втратою чинності відповідним Законом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Суд виходив з того, що по контракту від 10.01.2018 №10/01/2018 на балансі підприємства рахується дебіторська заборгованість у сумі 30 000,00 дол. США ( 810 078,90 грн.) з порушенням законодавчо встановлених термінів погашення, яка мала бути погашена на 28.11.2018. Суд не прийняв твердження позивача, що відповідальність, передбачена ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , не може бути застосована до нього у зв`язку з втратою чинності цього закону 07.02.2019.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що судом при ухваленні рішення неповно з`ясовані та встановлені усі суттєві обставини, що мають значення для розгляду адміністративної справи, а встановлені обставини невірно оціненими.

Відповідно до норм Податкового кодексу України формування висновку за результатами розгляду заперечень до акту перевірки на надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків відповідно до положень чинного Податкового кодексу України є передумовою для складання контролюючим органом податкового повідомлення-рішення на підставі складеного по результатах здійсненої перевірки акта.

Незважаючи на те, що заперечення до акту перевірки подані позивачем контролюючому органу в межах передбаченого положеннями п. 86.7 ст. 86 ПК України строку, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем 23.04.2019, тобто до моменту, коли контролюючим органом були розглянуті вчасно подані товариством заперечення до Акту перевірки, о свідчить про грубе порушення процедури прийняття податкового повідомлення-рішення. Також позивач не погоджується з притягненням його до відповідальності відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР та ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII.

З цього приводу позивач посилається на те, що Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті втратив чинність з 07.02.2019.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи, що передбачена положеннями статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (зі змінами і доповненнями) відповідальність у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, станом на момент проведення документальної перевірки є фактично скасованою з втратою чинності відповідним Законом, нарахування контролюючим органом пені за період з 29.11.2018 по 06.07.2019 є неправомірним і таким, що суперечить положенням ст. 58 Конституції України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.06.2018 № 247З-VIII Про валюту і валютні операції цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введено в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності.

Текст прийнятого Закону опубліковано в газеті Голос України від 06.07.2018 № 121, з урахуванням чого такий Закон набрав чинності із 07.07.2018, а введено в дію з 07.02.2019.

З урахуванням того, що заборгованість ООО Теплосеть-Импорт перед ТОВ ЗЕНІТ в сумі 30 000,00 доларів США виникла з 01.06.2018, а Закон України від 21.06.2018 № 2473-VIII Про валюту і валютні операції набрав чинності 07.07.2018 та був введений в дію з 07.02.2019, передбачена положеннями ч. 5 ст. 13 такого Закону юридична відповідальність у вигляді пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, виходячи з положень статті 58 Конституції України не може бути застосована до правовідносин та заборгованості, які виникли до дня набрання чинності цим Законом та дня введення його в дію.

Сторони про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем - ТОВ Зеніт (продавець) та з ООО Теплосеть-Импорт , Російська Федерація, (покупець), укладений контракт від 10.01.2018 №10/01/2018, відповідно до умов якого продавець зобов`язується виготовити і передати у власність покупцеві, а покупець купує товар: багаторівнева горизонтальна безперервна машина для латунних прутків діаметром від 14 до 80 мм включно, у загальній кількості 1 шт., іменоване надалі обладнання . Ціни на обладнання встановлюються в доларах США. Орієнтована загальна вартість контракту складає 300 000,00 дол. США.

Оплата за контрактом здійснюється в доларах США банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця в такі строки:

платіж у розмірі 50% від загальної суми оплачується покупцем авансом для початку виробництва обладнання, але після надання продавцем технічних креслень обладнання;

платіж у розмірі 40% від вартості готової партії обладнання оплачується в строк не пізніше дати відвантаження обладнання;

платіж у розмірі 10% від вартості обладнання оплачується в строк не пізніше одного тижня з дати підписання сторонами акта введення обладнання в експлуатацію;

валюта платежу - дол. США; валюта контракту - дол. США.

Згідно митної декларації від 01.06.2018 №410127 типу ЕК 10 АА на виконання умов контракту ТОВ Зеніт відвантажена продукція (накопичувальна піч НКП-1000, код товару 8514201000, індукційна канальна піч ИКП-1000, код товару 8514201000, машина лиття МЛ-1000, код товару 8454309000, вирівнювальна машина МВП-1000, код товару 8462299800, верстат обдирочний (лінія калібровки прута) ЛКП-1000, код товару 8460909000, гідроциліндр (лінійний) ч. 0004.40СБ к станку обдирочному ЛКП-1000 (заміна браку)) у кількості 6 шт. на загальну суму 279 073,00 дол. США (7 293 086,02 грн.).

Граничний строк надходження валютної виручки згідно відповідно до ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті - 28.11.2018, втім у вказаний строк оплата покупцем в повному обсязі не здійснена.

Оплата за відвантажену продукцію у періоді з 10.01.2018 по 22.02.2019 надійшла від ООО Теплосеть-Импорт , Російська Федерація, на адресу позивача у загальній сумі 246 973,00 дол. США (6 828 779,20 грн.), у тому числі банківські комісії у сумі 100,0 дол. США (2 737.58 грн.), а саме:

п/д №1 від 17.01.2018 - 150 000,00 дол. США (4 297 886,40 грн.);

п/д №1 від 30.05.2018 - 973,00 дол. США (2 530 892,80 грн.).

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Зеніт з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2018 № 10/01/2018 за період з 10.01.2018 по 22.02.2019, за результатами якої складений акт № 12080/04-36-14-18/21922637 від 12.03.2019.

Згідно з висновками акту встановлено порушення ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Постанови Правління Національного банку України № 65 від 12.06.2018 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України при виконанні контракту за № 10/01/2018 від 10.01.2018, за що на підставі ст. 4 цього ж Закону (ч. 5 ст. 13 Закону України за №2473-VІII від 21.06.2018 Про валюту та валютні операції ) ТОВ Зеніт нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Суть порушення полягає в тому, що станом на 22.02.2019 згідно журналу-ордеру по рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями з нерезидентом ООО Теплосеть-Импорт , Російська Федерація враховується дебіторська заборгованість у сумі 30000,00 дол. США з порушенням законодавчо встановлених термінів.

По контракту від 10.01.2018 №10/01/2018 станом на 22.02.2019 встановлена дебіторська заборгованість у сумі 30 000,00 дол. США ( 810 078,90 грн.), яка враховується на балансі підприємства по рахунку Д-т 362 Розрахунки з іноземними покупцями , з порушенням законодавчо встановлених термінів погашення, яка мала бути погашена на 28.11.2018.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач направив на адресу відповідача заперечення на акт від 22.04.2019 (вих. № 2204-19/1).

Листом від 26.04.2019 відповідач повідомив позивача, що положення та висновки вищезазначеного акта перевірки є обґрунтованими, правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України, у зв`язку з чим висновки зазначеного акту залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 12080/04-36-14-18/21922637 від 12.03.2019 відповідачем 23.04.2019 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0012541418 (форма С ), яким до позивача нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, порушення вимог валютного законодавства в загальній сумі 218802,44 грн. (код платежу - 21081000) за період з 29.11.2018 по 22.02.2019.

Підставою для нарахування пені визначено ст.4 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями (ч. 5 ст. 13 Закону України за №2473-VІII від 21.06.2018 Про валюту та валютні операції ).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, вважає за необхідне зазначити таке.

Стосовно доводів позивача про недотримання відповідачем порядку прийняття податкового повідомлення-рішення апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В спірному випадку встановлено, що фактично податкове повідомлення-рішення № 0012541418 від 23.04.2019 прийняте контролюючим органом без урахування результатів розгляду поданих позивачем заперечень до акта перевірки № 12080/04-36-14-18/21922637 від 12.03.2019 та до закінчення строку, передбаченого п.86.7 ст.86 ПК України для розгляду заперечень на висновки акту перевірки.

Водночас апеляційний суд вважає, що порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючого органу не є безумовною підставою для висновку щодо протиправності такого рішення. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання, суму такого зобов`язання.

По суті прийнятого податкового повідомлення-рішення апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

На час виникнення спірних правовідносин, спірні правовідносини регулювалися, зокрема, Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР.

Відповідно до ст.1 цього Закону виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного

оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого

документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління НБУ від 14.09.2016 № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів (п.1).

Постанова набирає чинності з 15.09.2016 та діє до 15.12.2016 включно.

Згідно Постанови Національного банку України від 13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів (п.1).

Постанова набирає чинності з 16.12.2016 та діє до 15.06.2017 включно.

Постановою Правління НБУ від 25.05.2017 № 41 Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів Національного банку України внесені зміни до Постанови Правління НБУ від 13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , а саме: пункт 1 виключено.

Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Тобто введене тимчасове 120-денне обмеження щодо строків розрахунків за експортно-імпортними операціями скасовано.

Отже, з 26.05.2017 згідно Закону України від 06.11.2012 № 5480-VІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок , Постанови НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 25.05.2017 №41, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Статтею 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами, крім суб`єктів

господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Позивач проти порушення встановленого ст.1 Закону № 185/94-ВР терміну надходження валютної виручки за поставлений товар в межах контракту від 10.01.2018 №10/01/2018 не заперечує.

Позиція позивача у даному випадку полягає у тому, що на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0012541418 від 23.04.2019 Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (зі змінами і доповненнями) втратив чинність з 07.02.2019.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, послався на ч.8 ст.16 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2473-VIII, крім того, врахував, що з 07.02.2019 вступив в дію Закон № 2473-VIII Про валюту та валютні операції , яким передбачена аналогічна відповідальність за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

21 червня 2018 року прийнятий Закон України № 2473-VIII Про валюту та валютні операції , відповідно до ст.16 якого Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності.

Пунктом 2 частини 2 статті 16 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2473-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Відповідно до ч.8 ст.16 Закону № 2473-VIII уповноважені установи, суб`єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю , Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Закон України Про валюту та валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII набрав чинності (вступив в силу) з 07.07.2018 (оприлюднений в Голосі України від 06.07.2018 № № 121), введений в дію 07.02.2019.

Відповідно, з 07.02.2019 втратив чинність Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Відповідно до ч.1, 2 ст.13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч.5 ст.13 вказаного Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, яка набрала чинності з дня введення в дію Закону України Про валюту і валютні операції , затверджено Положення Про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, пунктом 21 якого встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Отже, виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про валюту та валютні операції № 2473-VIII, оскільки цим Законом з 07.02.2019 фактично введена нова система валютного регулювання.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішення відповідачем правомірно нарахована пеня за порушення законодавчо встановленого строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як встановлено судом вище, за укладеним позивачем зовнішньоекономічним контрактом від 10.01.2018 №10/01/2018 граничний строк надходження валютної виручки згідно вимог ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (180 днів) сплив 28.11.2018, тобто до моменту набрання чинності Законом № 2473-VIII.

Отже, оскільки в спірному випадку порушення граничного строку розрахунків відбулось під час дії Закону № 185/94-ВР, до спірних правовідносин має застосуватись норми цього Закону, в тому числі і в частині відповідальності за порушення такого строку.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач вірно застосував норми права, що були чинними на час вчинення порушення і передбачали відповідальність за таке порушення - ст.4 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення (форма С ) №0012541418 від 23.04.2019 відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, тому правові підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Наведене в рішенні суду першої інстанції мотивування не спростовує висновку суду про безпідставність позовних вимог.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 160/8536/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадлках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко