Рішення

від 09.04.2020 по справі 905/371/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.2020 Справа № 905/371/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмаркет", м.Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новоолександрівська", с.Новоолександрівка

про стягнення 100550,49грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні оголошено перерву з 17.03.2020 до 09.04.2020

СУТЬ СПРАВИ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехмаркет", м.Херсон, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новоолександрівська", с.Новоолександрівка про стягнення 100550,49грн, з яких: 98682,00грн основного боргу, 1078,74грн 3% річних, 789,75грн інфляційні збільшення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні збільшення.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/371/20; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 17.03.2020.

Ухвалою Господарського суду від 17.03.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.04.2020.

У судові засідання представники сторін не з`явились, про місце, час та дату слухання справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення ухвал суду на їх юридичну адресу. Відповідач відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав, клопотання про відкладання судового засідання від відповідача не надходило.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Предметом позову є стягнення заборгованості в сумі 98682,00грн за поставлені відповідачу за видатковими накладними запчастини, матеріали (далі - товар).

Товариством з обмеженою відповідальністю Агротехмаркет (продавець, позивач) за видатковими накладними №436 від 03.07.2018, №437 від 03.07.2018, №507 від 12.07.2018, №578 від 30.07.2018 та №579 від 30.07.2018 передано Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська (покупцю, відповідачу) товар на загальну суму 98682,00грн.

Товар був отриманий представником відповідача, що підтверджується підписами в графі Отримав вказаних видаткових накладних, які скріплені печаткою відповідача.

26.09.2019 позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав від відповідача сплатити борг за поставлений товар в сумі 98682,00грн. Направлення відповідачу претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 01.10.2019 представнику відповідача поштового відправлення.

Проте, відповідач не надав відповіді на претензію, заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частини 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтями 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що зобов`язання сторін даного спору виникли в порядку п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України з дій осіб, які породжують зазначені у ст.655 Цивільного кодексу України права та обов`язки, оскільки фактично укладені між позивачем та відповідачем правочини за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та підпадають під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Зміст договорів купівлі-продажу викладений сторонами у видаткових накладних, які містять всі істотні умови для договорів даного виду: асортимент, ціну, кількість та вартість товару, що продається.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (п.2 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України).

Факт виконання договору - передача позивачем та, відповідно, отримання відповідачем товару - підтверджується заповненням сторонами граф Від постачальника та Отримав видаткових накладних №436 від 03.07.2018, №437 від 03.07.2018, №507 від 12.07.2018, №578 від 30.07.2018 та №579 від 30.07.2018 шляхом їх підписання та скріплення печатками підприємств.

За загальним правилом, встановленим ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги викладене та наведені вище приписи Цивільного кодексу України, враховуючи, що доказів сплати суми основної заборгованості в розмірі 98682,00грн матеріали справи не містять, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 789,75грн з жовтня 2019року по лютий 2020року та 3% річних у розмірі 1078,74грн за період з 08.10.2019 по 17.02.2020.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 1077,68грн за період з 08.10.2019 по 17.02.2020.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмаркет", м.Херсон до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новоолександрівська", с.Новоолександрівка про стягнення 100550,49грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська (85352, Донецька область, селище Новоолександрівська (Новоолександрівська с/р), вул.Гагаріна, код ЄДРПОУ 30486409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехмаркет (73011, м.Херсон, вул.Макарова, 44, код ЄДРПОУ 38594508) заборгованість в розмірі 98682,00грн, інфляційні витрати у розмірі 789,75грн та 3% річних у розмірі 1077,68грн, а також судовий збір в сумі 2101,98грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехмаркет (73011, м.Херсон, вул.Макарова, 44, код ЄДРПОУ 38594508).

Відповідач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська (85352, Донецька область, селище Новоолександрівська, (Новоолександрівська с/р), вул.Гагаріна, код ЄДРПОУ 30486409).

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено та підписано 09.04.2020.

Суддя Г.Є. Курило