Постанова
від 05.03.2020 по справі 910/10439/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р. Справа№ 910/10439/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Майданевич Г.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 05.03.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Київської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 (повний текст рішення складено 18.11.2019)

у справі №910/10439/19 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Приватного підприємства "Маркон"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа - 1)

ОСОБА_1 (третя особа - 2)

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В судовому засіданні 05.03.2020 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 Приватне підприємство Маркон (далі - ПП Маркон , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада, відповідач) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 29.11.2018 № 209/6260 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва від 13.04.2006 № 85-6-00272 ;

- зобов`язання Київської міської ради оприлюднити на офіційному веб-сайті (www.kmr.gov.ua) інформацію про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 29.11.2018 № 209/6260 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва від 13.04.2006 № 85-6-00272 ;

- зобов`язання Київської міської ради вчинити дії щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди) Приватного підприємства Маркон на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:425:0050 на підставі договору оренди від 12.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого в реєстрі за № 268.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує на те, що на підставі Рішення Київської міської ради від 06.10.2005 за № 151/13615 та Договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006, Приватне підприємство Маркон є законним землекористувачем земельної ділянки на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва з кадастровим номером 8000000000:85:425:0050 з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту.

26.01.2007 Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видало Приватному підприємству Маркон Архітектурно-планувальне завдання за № 06-2092 на проектування об`єкту будівництва Готельний комплекс з закладами харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва . Після чого, Приватне підприємство Маркон отримало Дозвіл на виконання будівельних робіт №2230-Пд/К, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 14.10.2010 року, до якого, на підставі заяви Приватного підприємства Маркон від 12.07.2016, були внесені відповідні зміни.

Таким чином, позивач вважає, що на підставі вищевказаного дозволу, він має право на виконання будівельних робіт на орендованій земельній ділянці, і вказаний дозвіл, відповідно до ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , є чинним до завершення будівництва.

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято в порушення норм закону та посилаючись на положення ст. ст. 525, 526, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі , вказує на те, що земельне законодавство не передбачає, як право орендодавця відмовитись від договору та розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку шляхом вчинення останнім одностороннього правочину, так і таку підставу для розірвання договору оренди, як висновки та вимоги орендодавця щодо обмеження висотних параметрів об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови.

Окрім того, позивач зауважує, що питання розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон з підстав нездійснення будівництва об`єкта протягом трьох років з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки вже було предметом розгляду господарських судів.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року у справі № 5011-57/6641-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року та Вищого господарського суду України від 25.01.2013 року за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного підприємства МАРКОН про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, в позові відмовлено.

При дослідженні умов використання земельної ділянки на Андріївському узвозі, 14- 16 у Подільському районі м. Києва, судами встановлено, що Приватним підприємством Маркон здійснювались всі необхідні дії та заходи для здійснення забудови земельної ділянки, наданої йому в користування згідно договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 року. Також суди дійшли висновку, що посилання прокурора лише на факт відсутності завершеної забудови земельної ділянки протягом строку, встановленого в п. 8.4. договору оренди земельної ділянки не може свідчити про істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 року та відповідно не може бути підставою для розірвання зазначеного договору. Таким чином, позивач вважає, що зазначені факти, встановлені рішеннями судів у справі № 5011-57/6641-2012, є преюдиціальними для даної справи.

Також, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач звертає увагу суду на те, що він є власником збудованого об`єкту незавершеного будівництва Готельний комплекс із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою Андріївський узвіз, 14-16, м. Київ ступінь готовності 19, 3%, номер запису про право власності 24708182, а отже, в силу ст. 120 Земельного кодексу України, позивач вважає, що він є єдиною особою, якій може належати право користування земельною ділянкою на Андріївському узвозі, 14 - 16 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:425:0050).

Разом з тим, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Серков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014), позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, Київською міською радою не дотримано жодного критерію, які дають право на втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями, наданими ст. 1 Першого протоколу, у зв`язку з чим, позбавлення законного права позивача на користування наданою йому земельною ділянкою у контексті співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються, є невиправданими та в результаті такого втручання у право на мирне володіння майном, позивач несе індивідуальний і надмірний тягар .

Отже, позивач вказує на те, що зазначене вище рішення Київської міської ради від 29.11.2018 № 209/6260 прийнято в порушення норм закону та, як наслідок, підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

Окрім цього, позивач вважає, що оскільки інформація про оскаржуване рішення Київської міської ради від 29.11.2018 № 209/6260 розміщена на офіційному сайті відповідача у формі відкритих даних, відповідач зобов`язаний розмістити інформацію на вказаному сайті про визнання незаконним та скасування вказаного рішення, так як наявність на офіційному сайті відповідача інформації про чинність та законність цього рішення дозволяє використовувати цю інформацію, як достовірну, невизначеному колу осіб, що безперечно призводить до порушень прав позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що правове регулювання у галузі земельних правовідносин не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити у такому договорі випадки його розірвання в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформлюється прийняттям рішення в установленому законом порядку. Передбачене договором право на односторонню відмову від нього є позасудовою процедурою, яка не потребує погодження іншої сторони договору.

Викладене, з урахуванням невиконання позивачем вимог рішення Київради № 969/5033 від 21.06.2018 Про врегулювання питань використання земельної ділянки на Андріївському узвозі , 14-16 у Подільському районі м. Києва та розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,1985 га на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон , від 13.04.2006 № 85-6-00272 (зі змінами внесеними договором від 26.12.2015) , а саме неприведення у місячний термін об`єкта будівництва, розміщеного на вказаній земельній ділянці, у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток, обмеживши висотні параметри об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови, а також з урахуванням невиконання позивачем умови укладеного сторонами договору про необхідність завершення забудови земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації вказаного договору, на переконання відповідача, спростовує доводи позивача про відсутність права на розірвання договору в односторонньому порядку.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач не був позбавлений права в установленому порядку звернутись до відповідача, як орендодавця, з пропозицією продовжити строки забудови земельної ділянки, проте позивач таким правом не скористався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земресурсів, третя особа-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа-2).

У своїх письмових поясненнях третя особа-2 зазначила, що вважає дії відповідача, спрямовані на розірвання договору оренди земельної ділянки, правомірними, оскільки на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення земельна ділянка перебувала у користуванні позивача 12 років, але докази на підтвердження виконання позивачем умов договору в частині завершення будівництва у встановлений умовами договору строк відсутні. Заходи, вжиті позивачем для забудови земельної ділянки, на думку третьої особи-2, не можуть вважатись достатніми для висновку про те, що умови договору оренди позивачем дотримані.

Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що протягом строку дії договору оренди земельної ділянки позивачу, як землекористувачу, чинились перешкоди у здійсненні його права сторонніми особами, державними органами та самим відповідачем. Так, в межах адміністративних справ:

- № 826/2440/18 (за позовом ПП Маркон до Міністерства культури України про визнання протиправним акта обстеження містобудівної ситуації на території Центрального історичного ареалу м. Києва від 13.11.2017; визнання протиправним та скасування припису Міністерства від 17.11.2017 № 57/10/74-17; визнання противною та скасування постанови Міністерства про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 07.02.2018 № 11/10/74-18) судом досліджувалось питання дотримання ПП Маркон вимог Закону України Про охорону культурної спадщини ;

- № 826/166/18 (за позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, треті особи ПП Маркон та ТОВ Кадорр-Україна , про скасування дозволу на виконання будівельних робіт) судом була встановлена правомірність дозволу на виконання будівельних робіт № 2230-Пд/К від 14.10.2010 на земельній ділянці на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва, а також наявність усіх необхідних погоджень;

- № 826/15203/17 (за позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), треті особи ПП Маркон та ТОВ Кадорр-Україна , про визнання протиправним та скасування архітектурно-планувального завдання) встановлена правомірність отриманого позивачем архітектурно-планувального завдання № 06-2092 від 26.01.2007 на проектування об`єкту будівництва Готельний комплекс з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва ;

- № 826/17303/18 (за позовом ПП Маркон до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), третя особа ТОВ Кадорр-Україна , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії) визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) щодо призупинення дії Контрольної картки № 17070067-Пд на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення.

У своїх поясненнях третя особа-1 підтримала позицію, викладену відповідачем у його відзиві на позовну заяву, та зазначила, що позивач не оскаржував рішення Київради № 969/5033 від 21.06.2018 Про врегулювання питань використання земельної ділянки на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва та розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,1985 га на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон , від 13.04.2006 № 85-6-00272 (зі змінами внесеними договором від 26.12.2015) , а отже, погоджується з вказаним рішенням.

Короткий зміст рішень судів та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/10439/19 позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 29.11.2018 року № 209/6260 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва від 13.04.2006 року № 85-6-00272 .

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Київської міської ради на користь Приватного підприємства Маркон 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи своє рішення, при вирішенні питання правомірності прийнятого Київською міською радою рішення від 29.11.2018 № 209/6260, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- умовами укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки не передбачено такої підстави для його дострокового розірвання в односторонньому порядку на сесії Київради, як зазначено у п. 1.2 рішення Київради № 969/5033 від 21.06.2018 року (необхідність у місячний термін привести об`єкт будівництва Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток, обмеживши висотні параметри об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови). З такої підстави укладений сторонами спору договір оренди земельної ділянки від 12.04.2006 року може бути розірваний лише у судовому порядку. Київраді ж за умовами вказаного договору надано право розривати такий договір в односторонньому порядку шляхом прийняття відповідного рішення на сесії, зокрема, у випадку невиконання орендарем (Приватним підприємством Маркон ) вимог щодо терміну забудови орендованої земельної ділянки;

- водночас, судом встановлено, що посилання лише на факт відсутності завершеної забудови земельної ділянки протягом строку, встановленого в п. 8.4. договору оренди земельної ділянки не може свідчити про істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 та, відповідно, не може бути підставою для розірвання зазначеного договору, а у порушенні строку забудови відсутня вина Приватного підприємства Маркон , оскільки останнім здійснювались всі необхідні дії та заходи для здійснення забудови земельної ділянки, наданої йому в користування згідно з договором оренди земельної ділянки від 13.04.2006;

- настанови для Приватного підприємства Маркон , наведені п. 1.2. рішення Київської міської ради № 969/5033 від 21.06.2018 року, носили рекомендаційних характер, як зазначено у самому рішенні;

- відповідач не надав доказів порушення позивачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, а також визнання протиправним та скасування отриманого позивачем архітектурно-планувального завдання, натомість судом встановлено погодження позивачем проектної документації з Державною службою з питань національної спадщини, Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу КМР (КМДА), Державним історико-архітектурним заповідником Стародавній Київ , Українським товариством охорони пам`яток історії та культури та Інститутом археології Національної академії наук України.

Разом з тим, суд першої інстанції звернув особливу увагу на те, що згідно з Інформаційною довідкою №173485295 від 11.07.2019 за Приватним підприємством Маркон на праві приватної власності зареєстрований об`єкт незавершеного будівництва Готельний комплекс із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту , розташований на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478909780000) та зазначив, що об`єкт незавершеного будівництва хоч і не наділений статусом об`єкта нерухомого майна за приписами чинного законодавства України, проте має певні його ознаки та за умови завершення будівництва і введення його в експлуатацію остаточно набуде статусу нерухомості, а з таким статусом і ознак цілісності об`єкту нерухомого майна та земельної ділянки, на якій його збудовано (земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 29.11.2018 року № 209/6260 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва від 13.04.2006 № 85-6-00272 та наявність підстав для її задоволення.

Відмовляючи в решті вимог суд дійшов висновку:

- обов`язок оприлюднювати відомості про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким є Київська міська рада, на такі органи законодавець не покладає. Будь-яка особа, зацікавлена в отриманні відповідних відомостей щодо чинності рішення Київради від 29.11.20018 №209/6260, не позбавлена такої можливості з огляду на оприлюднення даного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- за умови, що Київрада не відмовляла позивачу у здійсненні реєстрації його речового права та не є єдиним суб`єктом державної реєстрації права оренди земельної ділянки, підстави для зобов`язання відповідача вчинити певні дії, від вчинення яких останній не ухилявся, відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 11.12.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкових висновків про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу та посилаючись на обставини справи, Київська міська рада зазначає, що вказуючи на те, що незважаючи на погодження позивачем архітектурно-планувального завдання та отримання останнім дозволу на виконання будівельних робіт, Київрадою було прийняте рішення №969/5033, суд першої інстанції не звернув увагу, що:

по-перше, рішення № 969/5033 вже було предметом розгляду у судовій справі №910/15294/18 за позовом Приватного підприємства Маркон до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення №969/5033, і за результатами розгляду справи в задоволенні позовних вимог відмовлено. Тобто, вказане рішення Київської міської ради є чинним та не скасованим, в тому числі у судовому порядку;

по-друге, суд не надав оцінку положенням рішення Київської міської ради від 06.10.2005 №151/3615 Про передачу Приватному підприємству Маркон земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва , зокрема, висвітлених в п. 3.1., де зазначено обов`язок орендаря виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України та положенням п. 8.3. Договору, відповідно до якого орендар має право самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням вимог чинного законодавства України умов цього договору.

Наказом Департаменту з питань державно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР (КМДА)№152 від 12.06.2018 №152 анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та піркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м.Києва від 14.10.2010 №2230-1 Пд/К. Замовник - Приватне підприємство Маркон .

Київською міською радою враховано, що на виконання п.1.2 рішення №969/5033 корегована проектна документація не надходила.

Проте, судом вказані обставини не досліджені.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, а судом першої інстанції не спростовано неможливість виконання умов п. 8.4. договору оренди в частині своєчасного завершення забудови з огляду на те, що позивач був обізнаний з умовами договору оренди в частині існування у нього обов`язку закінчити забудову земельної ділянки у передбачений договором строк, а також з відповідними наслідками не закінчення такої забудови.

За доводами Київської міської ради, суд першої інстанції надав невірну оцінку вказаним підставам для розірвання договору, у зв`язку з чим прийняв неправильне рішення.

Також, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції, зробивши висновок про те, що об`єкт незавершеного будівництва хоч і не наділений статусом об`єкта нерухомого майна за приписами чинного законодавства України, проте має певні його ознаки та за умови завершення будівництва і введення його в експлуатацію остаточно набуде статусу нерухомості, а з таким статусом і ознак цілісності об`єкту нерухомого майна та земельної ділянки, на якій його збудовано (земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна), неправомірно застосував положення ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, наголошуючи, що спірна земельна ділянка не перебувала у власності інших фізичних та юридичних осіб до надання її в користування позивачу.

При цьому апелянт наголошує, що важливим є врахування історико-культурної цінності пам`ятки національного значення Андріївської церкви та об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - території охоронної (буферної) зони об`єкта всесвітньої спадщини: Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра , в межах якої знаходиться спірна земельна ділянка. Відтак, апелянт вважає, що у спорі, який розглядається, індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому Конституцією та законами України праві власності (в нашому випадку на об`єкт незавершеного будівництва) протиставляється публічному інтересу, який виражається в тому числі у збереженні та охоронні історико-культурної спадщини національного та світового значення.

Апелянт також вважає безпідставним прийняття судом до уваги та оцінки поданих 05.11.2019 позивачем доказів, з порушенням ст.80 ГПК України. Вважає неправомірним прийняття до уваги рішення господарського суду м.Києва від 02.10.2012 у справі №5011-57/6641-2012, оскільки з набранням рішенням законної сили 20.11.2012 позивачем протягом 3 років забудова земельної ділянки не проведена.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа-2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що:

- суд першої інстанції, опираючись на доводи судового рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 5011-57/6641-2012, діяв непослідовно та не виконав вимоги процесуального закону щодо безпосереднього дослідження доказів (ст. 86, ст. 201 ГПК України);

- враховуючи, що підставою для прийняття оспорюваного рішення відповідача послугував факт не завершення будівництва протягом трьох років, суд першої інстанції повинен був дослідити достатність вжитих позивачем заходів у період жовтня 2012 року - жовтня 2019 року;

- відповідач обґрунтовано прийняв оскаржуване рішення про розірвання договору в односторонньому порядку, з підстав порушення умов п. 8.4. договору, зважаючи на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення ділянка перебувала у користуванні позивача 12 років, але відсутні будь-які докази, які свідчать про виконання умов п. 8.4. договору;

- поза увагою суду залишилося те, що питання істотності порушення зобов`язання не виконанням п. 8.4. Договору оренди не може розглядатися при вирішенні спору. Питання істотності чи неістотності порушення умов договору можуть бути досліджені і впливають на правильність вирішення спору у разі, якщо спір про розірвання договору передано на вирішення суду;

- суд помилково не врахував, що відповідач обрав позасудовий спосіб розірвання договору, у якому не береться до уваги істотність чи неістотність порушення зобов`язання іншою стороною, а враховується лише наявність чи відсутність встановленої у договорі підстави для його односторонньої відмови;

- незалежно від поважності причин невиконання умов пункту 8.4. договору, відсутні будь-які докази того, що позивач повідомляв відповідача про їх наявність та пропонував останньому внести відповідні зміни до умов договору щодо строків забудови земельної ділянки;

- доводи суду про дію вихідних даних на проектування та дозволу на виконання будівельних робіт до завершення будівництва, не мають значення для правильного вирішення спору, оскільки спірні правовідносини сторін є договірними, і застосування положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до спірних правовідносин не допускається, так як строки дії дозвільних документів, встановлені цим Законом, не впливають на договірні зобов`язання сторін.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційні скарги Приватне підприємство Маркон заперечує їх доводи, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги такими, що не підлягають відхиленню.

Позивач зазначає, що задовольняючи позов частково, суд дослідив надані документи, матеріали та оцінивши правомірність вимог позивача, обґрунтованість заперечень відповідача та пояснень третіх осіб, звернув увагу на те, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, посилався, по-перше, на порушення вимог рішення Київради №969/5033 від 21.06.2018 щодо приведення об`єкта будівництва у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток культури, та обмеження висотних параметрів об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови, по-друге, на порушення позивачем умов п. 8.4 договору оренди земельної ділянки та недотримання встановленого договором трирічного терміну забудови земельної ділянки.

При цьому, на думку позивача, суд вірно встановив, що і архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) від 26.01.2007 №06-2092, видане Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації на проектування об`єкту будівництва Готельний комплекс з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва , і дозвіл № 2230-Пд/К від 14.10.2010 року на виконання будівельних робіт із будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, - видані на законних підставах та є чанними до моменту завершення будівництва.

За переконанням Приватного підприємства Маркон , судом обґрунтовано звернуто увагу на обставини, які були встановлені при винесенні рішень іншими судами, які набрали законної сили, та мають значення для вирішення спору у даній справі.

Разом з тим, позивач зазначає, що отримуючи архітектурно-планувальне завдання від 26.01.2007 № 06-2092 та дозвіл на виконання будівельних робіт № 2230-Пд/К від 14.10.2010 від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Приватне підприємство Маркон покладалося на легітимність добросовісних дій вказаних органів, при прийнятті ними відповідних рішень щодо видачі вищевказаних дозвільних документів. А тому, позивач аж ніяк не міг сподіватися на те, що запроектований об`єкт будівництва може не відповідати вимогам режимів використання територій та охоронних зон пам`яток культури та обмеженням висотних параметрів об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови.

Позивач вказує на те, що факт невідповідності об`єкта будівництва вищевказаним вимогам та обмеженням, має бути обґрунтованим та доведеним, проте при прийнятті Київрадою рішення №969/5033 від 21.06.2018 не було надано належного обґрунтування такої невідповідності, її висновок щодо необхідності приведення об`єкту будівництва у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток культури, обмеживши висотні параметри об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови, є передчасним. У зв`язку з чим Приватне підприємство Маркон вважає, що законних підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 85-6-00272 в односторонньому порядку з вищевказаних підстав немає. А тому, на думку позивача, суд першої інстанції дійшов справедливого висновку про те, що з такої підстави укладений сторонами спору договір оренди земельної ділянки від 12.04.2006 може бути розірваний лише у судовому порядку.

Стосовно ж посилань відповідача та третьої особи на невиконання Приватним підприємством Маркон умови договору оренди про завершення забудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації цього договору, позивач вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано звернув увагу на те, що судами раніше вже розглядалось питання позбавлення позивача права користування земельною ділянкою за адресою: Андріївській узвіз, 14-16 у Подільському районі м . Києва, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050 та суди дійшли висновку, що невиконання орендарем обов`язку щодо завершення забудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації договору оренди (п. 8.4. договору), не є достатньою підставою для розірвання вказаного правочину з огляду на усі вчинені Приватним підприємством Маркон дії, спрямовані на здійснення забудови земельної ділянки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради у справі №910/10439/19, розгляд справи призначено на 06.02.2020.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 апеляційну скаргу третьої особи 2 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , прийнято до спільного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 з апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/10439/19, визначено, що розгляд справи відбудеться 06.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 відкладено розгляд справи на 05.03.2020, враховуючи неявку представника позивача та надання часу представнику відповідача для оформлення належних повноважень.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.03.2020 підтримав доводи своєї апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Одночасно підтримав апеляційну скаргу третьої особи-2.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.03.2020 підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Одночасно підтримав апеляційну скаргу відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.03.2020 заперечували проти доводів відповідача та третьої особи-2, викладені в апеляційних скаргах, з підстав, викладених у відзиві на них, просили їх відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.03.2020 підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та третьої особи-2, просив їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Третя особа-2 в судове засідання апеляційної інстанції 05.03.2020 не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки явка третьої особи-2 обов`язковою в судове засідання апеляційної інстанції не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутність, за наявності її представника.

Обставини справи, встановлені судами у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

06.10.2005 Київською міською радою прийнято рішення №151/3615 Про передачу Приватному підприємству Маркон земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва (далі - рішення Київради № 151/3615 від 06.10.2005).

Відповідно до п. 1 вищевказаного рішення Київради №151/3615 від 06.10.2005 був затверджений проект відведення земельної ділянки ПП Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14 - 16 у Подільському районі м.Києва.

З цією метою згідно з положеннями п. 2 рішення Київради №151/3615 від 06.10.2005 у користування ПП Маркон на умовах довгострокової оренди терміном 15 років передавалась земельна ділянка площею 0,22 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

12.04.2006 на підставі вищевказаного рішення між Київрадою (орендодавець) та ПП Маркон (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №268 (далі - договір або договір оренди земельної ділянки).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України та ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва; розмір - 1985 кв.м; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту; кадастровий номер - 8000000000:85:425:0050.

На виконання укладеного договору сторонами був складений акт приймання-передачі земельної ділянки від 13.04.2006, яким сторони засвідчили прийняття позивачем у користування вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 3.1, 6.2 договору його укладено на 15 років. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.

Судом встановлено, що зазначений договір оренди земельної ділянки був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 за № 85-6-00272

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Зважаючи на те, що державна реєстрація договору оренди землі від 12.04.2006 відбулась 13.04.2006, суд дійшов висновку, що п`ятнадцятирічний строк оренди земельної ділянки за вказаним договором на час прийняття Київрадою спірного рішення №209/6260 від 29.11.2018 та розгляду судом даного спору не сплив.

Укладаючи вищевказаний договір оренди земельної ділянки, сторони, серед іншого, домовились, що:

- орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строк, встановлений проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього договору (п. 8.4);

- договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 цього договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам (п. 11.4);

- договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору (п. 11.5).

Отже, на підставі зазначених рішення Київради та договору оренди земельної ділянки ПП Маркон набуло право користування земельною ділянкою на Андріївському узвозі, 14 - 16 у Подільському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту.

У подальшому, на замовлення ПП Маркон , Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації позивачу було видане архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) від 26.01.2007 №06-2092 на проектування об`єкту будівництва Готельний комплекс з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва .

Крім того, за заявою ПП Маркон , отриманою Інспекцією 12.07.2016, на нове будівництво категорії складності СС2 (IV), вказаному підприємству Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві був наданий дозвіл №2230-Пд/К від 14.10.2010 на виконання будівельних робіт із будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва.

Незважаючи на погодження позивачем архітектурно-планувального завдання та отримання останнім дозволу на виконання будівельних робіт, Київрадою було прийняте рішення №969/5033 від 21.06.2018 Про врегулювання питань використання земельної ділянки на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва та розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,1985 га на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон , від 13.04.2006 № 85-6-00272 (зі змінами внесеними договором від 26.12.2015) (далі - рішення Київради № 969/5033 від 21.06.2018).

Обґрунтовуючи вищевказане рішення посиланнями на Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 9 Земельного кодексу України, п.п. 8.4, 11.5 договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 85-6-00272 (зі змінами, внесеними договором від 26.12.2015), та на те, що земельна ділянка знаходиться в межах Державного історико-культурного заповідника Стародавній Київ , створеного відповідно до постанови Ради Міністрів Української PCP від 18.05.1987 № 183, пам`ятки містобудування Замкова гора - Андріївський узвіз , в межах охоронної (буферної) зони пам`ятки національного значення Андріївської церкви, затвердженої наказом Міністерства культури України від 10.02.2014 № 65, охоронних (буферних) зон об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра , Київська міська рада вирішила:

1. рекомендувати:

1.1. Товариству з обмеженою відповідальністю КАДОРР-Україна (генеральний підрядник) зупинити будівництво готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м.Києва.

1.2. Приватному підприємству Маркон у місячний термін привести об`єкт будівництва Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток, обмеживши висотні параметри об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови.

2. у разі невиконання вимог, викладених у пункті 1 цього рішення, розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,1985 га на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:425:0050), укладений між Київською міською радою та приватним підприємством Маркон , від 13.04.2006 № 85-6-00272 (зі змінами, внесеними договором від 26.12.2015), на підставі рішення Київської міської ради від 06.10.2005 № 151/3615 Про передачу приватному підприємству Маркон земельної ділянки площею 0,1985 га для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом .

У подальшому Київрадою було прийняте спірне рішення №209/6260 від 29.11.2018 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м.Києва від 13.04.2006 № 85-6-00272 (далі - рішення Київради №209/6260 від 29.11.2018).

Обґрунтовуючи вищевказане рішення посиланнями на ст. 9, 96, 141 Земельного кодексу України, ст. 416 Цивільного кодексу України, ст. 31 Закону України Про оренду землі , Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.п. 11.4, 11.5, 12.2 договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №85-6-00272, а також на те, що Приватним підприємством Маркон не виконано умов п. 8.4 цього договору оренди, а саме не здійснено будівництво об`єкта протягом трьох років з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №85-6-00272, чим порушено строки завершення забудови земельної ділянки, та рішення Київської міської ради від 21.06.2018 №969/5033, Київська міська рада вирішила:

1. розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №85-6-00272 площею 0,1985 га (кадастровий номер 8000000000:85:425:0050), укладений між Київрадою та ПП МАРКОН на підставі рішення Київської міської ради від 06.10.2005 №151/3615 Про передачу приватному підприємству Маркон земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва (справа № А-26232).

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

2.1. проінформувати ПП Маркон про прийняття цього рішення.

2.2. вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:425:0050.

3. Приватному підприємству Маркон звільнити земельну ділянку, що була об`єктом оренди у договорі оренди від 13.04.2006 № 85-6-00272, привівши її у стан, придатний для подальшого використання.

У зв`язку з викладеним, 08.02.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відповідні зміни та зазначено власником земельної ділянки на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050 територіальну громаду міста Києва в особі Київської міської ради, що підтверджується Інформаційною довідкою № 173485295 від 11.07.2019.

Вважаючи таке рішення Київради неправомірним, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив, у тому числі, визнати незаконним та скасувати рішення Київради від 29.11.2018 №209/6260 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва від 13.04.2006 № 85-6-00272 .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відбувається вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Пунктами 7, 9 ч. 1 ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Згідно з ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Досліджуючи обставини справи щодо наявності підстав прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, судова колегія надає правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням висновків суду першої інстанції, доводів апелянтів та Приватного підприємства Маркон .

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, посилався, по-перше, на порушення вимог рішення Київради №969/5033 від 21.06.2018 щодо приведення об`єкта будівництва у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток культури, та обмеження висотних параметрів об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови, по-друге, на порушення позивачем умов п. 8.4 договору оренди земельної ділянки та недотримання встановленого договором трирічного терміну забудови земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування (ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 1 ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (ч.ч. 9, 10 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Стаття 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає:

- розробку проектної документації на будівництво об`єктів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником;

- проведення експертизи проектів будівництва, яка проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається (ч. 2 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Судом встановлено, що позивач звертався з заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві з метою отримання дозволу на нове будівництво категорії складності СС2 (IV) та отримав такий дозвіл № 2230-Пд/К від 14.10.2010 на виконання будівельних робіт із будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва.

Вказаний дозвіл №2230-Пд/К від 14.10.2010 на виконання будівельних робіт був оскаржений до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/166/18 від 29.03.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019, відмовлено у задоволенні позову про скасування дозволу на виконання будівельних робіт. Єдиний державний реєстр судових рішень не містить відомостей про оскарження до суду касаційної інстанції зазначених рішення та постанови у справі № 826/166/18.

Однак, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу КМР (КМДА) видано наказ №1-52 від 12.06.2018 про анулювання зазначеного дозволу №2230-Пд/К від 14.10.2010 на виконання будівельних робіт з будівництва готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва.

Крім того, матеріали справи свідчать про отримання позивачем виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації архітектурно-планувального завдання (АПЗ) від 26.01.2007 №06-2092 на проектування об`єкту будівництва Готельний комплекс з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва із зазначенням комплексу містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Пунктом 24 архітектурно-планувального завдання (АПЗ) від 26.01.2007 №06-2092 передбачено, що у об`ємно-просторовому рішенні необхідно забезпечити встановлення граничнодопустимих поверховості об`єкта та щільності забудови на виконання ст. 22 Закону України Про планування та забудову територій та згідно вимог п. 3.7, 3.8 ДБН 360-92**.

Під час розгляду справи № 826/166/18 адміністративними судами було встановлено, що:

- Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини розробив історико-містобудівне обґрунтування на об`єкт будівництва Будівництво готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва , яке погоджене Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.12.2007 року № 82;

- як вбачається з історико-містобудівного обґрунтування, єдиним застереженням є необхідність обмежити висотні параметри об`єкта проектування: споруда має бути в межах 7-8 поверхів. Нижчим - 4-5 поверхи слід вирішити обсяг готельного комплексу, наближений до червоної лінії Андріївського узвозу;

- проектна документація, розроблена ТОВ Інноваційні Бізнес Технології , отримала позитивний висновок комплексної державної експертизи ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА № 11-00212-10 від 27.08.2010. Висотність об`єкту згідно проекту та експертного звіту - 4; 7+мансардний;

- Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу КМР (КМДА) погодило архітектурне рішення проекту будівництва готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва (лист-погодження № 15-475 від 18.01.2010);

- проектна документація погоджена з Державною службою з питань національної спадщини від 09.04.2010, Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу КМР (КМДА) від 23.09.2009 № 74/1, Державним історико-архітектурним заповідником Стародавній Київ від 24.09.2009, Українським товариством охорони пам`яток історії та культури від 06.04.2010, Інститутом археології Національної академії наук України.

Зазначене архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) від 26.01.2007 №06-2092 було оскаржене до Окружного адміністративного суду міста Києва. Даний спір був розглянутий адміністративним судом в межах справи № 826/15203/17.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/15203/17 від 25.05.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018, відмовлено у визнанні протиправним і скасуванні архітектурно-планувального завдання та задоволенні позову.

Отже, на час розгляду даного спору існує рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлена відсутність підстав для скасування архітектурно-планувального завдання від 26.01.2007 №06-2092.

Під час розгляду справи №826/15203/17 адміністративними судами було встановлено, такі обставини:

- стосовно дії архітектурно-планувального завдання від 26.01.2007 №06-2092 суд зазначав, що АПЗ, як складова вихідних даних для проектування, скасоване у зв`язку з прийняттям Закону України від 16.09.2008 № 509-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву та втратою чинності у травні 2009 року постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 №2328 Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу ;

- прикінцевими положеннями Закону від 16.09.2008 №509-VI передбачалося, що дозвіл на будівництво об`єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності окремих статей Закону, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а щодо об`єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва;

- вказаний Закон набрав чинності з дня його опублікування - 14.10.2008, а отже, максимальний термін дії архітектурно-планувальних завдань, виданих для об`єктів, будівництво яких не було розпочато - 14.10.2010. При цьому датою початку будівництва слід вважати дату отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт;

- документом, що став основною складовою вихідних даних після скасування АПЗ, стали містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

- у разі коли будівництво розпочато до 14.10.2010, а проект не потребує коригування, АПЗ діє до закінчення будівництва та отримання містобудівних умов і обмежень не потрібно;

- наведене підтверджується листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.09.2012 № 7/17-14543;

- таким чином, зважаючи на те, що дозвіл на виконання будівельних робіт № 2230-Пд/К видано 14.10.2010, АПЗ від 26.01.2007 №06-2092 є чинним до завершення будівництва.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 по справі №5011-57/6641-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012, яке набрало законної сили, встановлено, що:

- згідно з листом-погодженням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури №15/7 від 06.04.2010 Рада Київської міської організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, розглянувши доопрацьований проект будівництва, експлуатації та обслуговування Готельного Комплексу, вважаючи, що замовник та авторська група проекту виконало зауваження та пропозиції фахівців-пам`яткоохоронців, погодила відкориговану проектну документацію;

- 27.08.2010 ПП Маркон отримало позитивний висновок комплексної державної експертизи №11-00212-10 від 27.08.2010 проекту будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою Андріївській узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва, яким було підтверджено, що у проекті додержані вимоги діючих нормативів з питань міцності, надійності та довговічності об`єкта, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони навколишнього середовища, енергозбереження та енергоефективності, пожежної безпеки, а також виконання архітектурних вимог, і проект було рекомендовано до затвердження;

- ПП Маркон також отримано довідку-дозвіл №11-4А-125/01 від 12.04.2012 Інституту археології про те, що останній не заперечує проти передачі земельної ділянки ПП Маркон для проведення монтажних та інших будівельних робіт;

- 28.03.2008, з метою забезпечення участі громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, були проведені громадські обговорення проекту будівництва, відповідно до яких проект був схвалений, що підтверджується протоколом громадських обговорень №1/75 від 28.03.2008.

Щодо посилань на невиконання ПП Маркон умови договору оренди про завершення забудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації цього договору судом взято до уваги ту обставину, що судами раніше вже розглядалось питання позбавлення позивача права користування земельною ділянкою на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050.

Так, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №5011-57/6641-2012 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного підприємства Маркон про розірвання договору оренди земельної ділянки на Андріївському узвозі, 14 - 16 у Подільському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050, укладеного між Київрадою та ПП Маркон і зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) 13.04.2006 за № 85-6-00272 та зобов`язання ПП Маркон повернути Київраді земельну ділянку площею 0,1985 га, вартістю 9 371 238,59 грн., кадастровий номер 8000000000:85:425:0050, яка розташована на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що ПП Маркон в порушення договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та Київрадою, не здійснив забудови земельної ділянки протягом строку, встановленого в п. 8.4 вказаного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі №5011-57/6641-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012, та яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У вищевказаному рішенні Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 5011-57/6641-2012 судом встановлено, що ПП Маркон здійснювались всі необхідні дії та заходи для здійснення забудови земельної ділянки, наданої йому в користування згідно договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006.

Розглядаючи справу №5011-57/6641-2012, господарський суд дійшов висновку, що посилання прокурора лише на факт відсутності завершеної забудови земельної ділянки протягом строку, встановленого в п. 8.4. договору оренди земельної ділянки, не може свідчити про істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 та, відповідно, не може бути підставою для розірвання зазначеного договору. Вказана позиція суду також зазначена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , відповідно до п.п. 2.20-2.22 якої підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад невикористання землі для забудови протягом трьох років підряд. Якщо підставою розірвання договору землі визначається невиконання орендарем обов`язку здати певний об`єкт в експлуатацію, то слід виходити з положень Закону України Про основи містобудування , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли вплинути на строки будівництва. Суди мають з`ясувати у чому полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак, чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. Також суди повинні досліджувати якісні характеристики об`єкту, обсяг будівництва, реальні строки здачі в експлуатацію об`єкту, що мають визначатися проектом будівництва, який відповідно, повинен бути предметом вивчення судом.

Щодо підстав та порядку розірвання договорів оренди землі судом зазначено наступне.

За загальним правилом, відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

При цьому умовами укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 12.03.2006 передбачено, що:

- договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору (п. 11.5 договору).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

Таким чином, Київрада як сторона господарського договору оренди має два шляхи його неконсенсусного розірвання - достроково через суд і в односторонньому порядку за власним рішенням. Дострокове розірвання через суд можливе у разі наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 32 Закону, а одностороннє розірвання за рішенням ради - при наявності підстав, безпосередньо передбачених в самому договорі оренди.

Судом встановлено, що невиконання ПП Маркон , як орендарем, обов`язку щодо завершення забудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації договору оренди (п. 8.4 договору) не є достатньою підставою для розірвання вказаного правочину в односторонньому порядку з огляду на усі вчинені ПП Маркон дії, спрямовані на здійснення забудови земельної ділянки. Отже, дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням Київради є неправомірним.

Водночас, інша обставина для розірвання вказаного договору, обумовлена розташуванням будівництва у Центральному історичному ареалі міста та безпосередньою близькістю будівництва до охоронюваних зон та об`єктів культурної спадщини, може бути підставою для розірвання укладеного сторонами договору в судовому порядку, однак не за одноособово прийнятим рішенням Київради.

Судом також оцінено та взято до уваги подані позивачем 05.11.2019:

- дозвіл Міністерства культури України № 22-020/18з від 14.03.2018 на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, яким погоджено влаштування підпірної стіни з боку садиби по Андріївському узвозі, 16 на земельній ділянці на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва, Центральний історичний ареал міста, археологічна охоронна зона, зона охоронюваного ландшафту, територія Державного історико-архітектурного заповідника Стародавній Київ , пам`ятки історії та ландшафту місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра , пам`ятки містобудування національного значення Замкова гора - Андріївський узвіз , частково територія буферної (охоронної) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра ;

- Оцінку впливу об`єкта проектування Готельний комплекс з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва на об`єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра , складену ТОВ Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей .

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи та вирішуючи питання правомірності прийнятого Київрадою рішення від 29.11.2018 № 209/6260, судом вірно зазначено, що:

- умовами укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки не передбачено такої підстави для його дострокового розірвання в односторонньому порядку на сесії Київради, як зазначено у п. 1.2 рішення Київради № 969/5033 від 21.06.2018 (необхідність у місячний термін привести об`єкт будівництва Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток, обмеживши висотні параметри об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови). З такої підстави укладений сторонами спору договір оренди земельної ділянки від 12.04.2006 може бути розірваний лише у судовому порядку. Київраді ж за умовами вказаного договору надано право розривати такий договір в односторонньому порядку шляхом прийняття відповідного рішення на сесії, зокрема, у випадку невиконання орендарем (ПП Маркон ) вимог щодо терміну забудови орендованої земельної ділянки;

- водночас, судом встановлено, що посилання лише на факт відсутності завершеної забудови земельної ділянки протягом строку, встановленого в п. 8.4. договору оренди земельної ділянки не може свідчити про істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 та, відповідно, не може бути підставою для розірвання зазначеного договору, а у порушенні строку забудови відсутня вина ПП Маркон , оскільки останнім здійснювались всі необхідні дії та заходи для здійснення забудови земельної ділянки, наданої йому в користування згідно з договором оренди земельної ділянки від 13.04.2006;

- вищевказані настанови для ПП Маркон , наведені п. 1.2 рішення Київради №969/5033 від 21.06.2018, носили рекомендаційних характер, як зазначено у самому рішенні;

Поряд з наведеним, судом встановлено, що згідно з Інформаційною довідкою № 173485295 від 11.07.2019 за ПП Маркон на праві приватної власності зареєстрований об`єкт незавершеного будівництва Готельний комплекс із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту , розташований на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478909780000).

Норми ст. 377 Цивільного кодексу України, а також ст. 120 Земельного кодексу України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому, при застосуванні положень ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст. 125 вказаного кодексу слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності (постанова Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16).

Чинне законодавство України визначає об`єкт незавершеного будівництва, як об`єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства. Водночас нерухоме майно (нерухомість) - це земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст. 1 Закону України Про іпотеку ).

За приписами ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, об`єкт незавершеного будівництва хоч і не наділений статусом об`єкта нерухомого майна за приписами чинного законодавства України, проте має певні його ознаки та за умови завершення будівництва і введення його в експлуатацію остаточно набуде статусу нерухомості, а з таким статусом і ознак цілісності об`єкту нерухомого майна та земельної ділянки, на якій його збудовано (земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна).

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення Київради від 29.11.2018 № 209/6260 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва від 13.04.2006 № 85-6-00272 та наявність підстав для її задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Київради оприлюднити на офіційному веб-сайті (www.kmr.gov.ua) інформацію про визнання незаконним та скасування рішення Київради від 29.11.2018 №209/6260 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва від 13.04.2006 №85-6-00272 , судом враховано наступне.

За приписами ч.ч. 1, 11 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації підлягають акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якими є, зокрема, нормативні та інші акти у формі рішень, що приймає рада в межах своїх повноважень.

Водночас, обов`язок оприлюднювати відомості про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким є Київська міська рада, на такі органи законодавець не покладає.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень встановлено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, будь-яка особа, зацікавлена в отриманні відповідних відомостей щодо чинності рішення Київради від 29.11.2018 №209/6260, не буде позбавлена такої можливості з огляду на оприлюднення даного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За таких умов відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Київраду оприлюднити на офіційному веб-сайті (www.kmr.gov.ua) інформацію про визнання незаконним та скасування рішення Київради від 29.11.2018 № 209/6260.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Київради вчинити дії щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди) ПП Маркон на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:425:0050 на підставі договору оренди від 12.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого в реєстрі за №268, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають, у тому числі, речові права, похідні від права власності: право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суб`єктами державної реєстрації прав є:

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

- державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

З огляду на наведені положення чинного законодавства судом вірно зазначено, що державна реєстрація речового права позивача на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:425:0050, що виникло на підставі договору оренди від 12.04.2006, може бути здійснена будь-яким суб`єктом державної реєстрації за вибором позивача, а не лише виконавчим органом Київради. Тому, за умови, що Київрада не відмовляла позивачу у здійсненні реєстрації його речового права та не є єдиним суб`єктом державної реєстрації права оренди земельної ділянки, підстави для зобов`язання відповідача вчинити певні дії, від вчинення яких останній не ухилявся, відсутні.

За вказаних обставин місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Київради вчинити дії щодо державної реєстрації речового права (права оренди) ПП Маркон на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:425:0050, набуте останнім на підставі договору оренди від 12.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого в реєстрі за № 268.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Задовольняючи позов частково, суд дослідив надані документи, матеріали та оцінив правомірність вимог позивача, обґрунтованість заперечень відповідача та пояснень третіх осіб, звернув увагу на те, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, посилався, по-перше, на порушення вимог рішення Київради №969/5033 від 21.06.2018 щодо приведення об`єкта будівництва у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток культури, та обмеження висотних параметрів об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови, по-друге, на порушення позивачем умов п. 8.4 договору оренди земельної ділянки та недотримання встановленого договором трирічного терміну забудови земельної ділянки.

При цьому суд вірно встановив, що і архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) від 26.01.2007 №06-2092, видане Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації на проектування об`єкту будівництва Готельний комплекс з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва , і дозвіл № 2230-Пд/К від 14.10.2010 року на виконання будівельних робіт із будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, - видані на законних підставах та є чинними до моменту завершення будівництва.

Судом обґрунтовано звернуто увагу на обставини, які були встановлені при винесенні рішень іншими судами, які набрали законної сили, та мають значення для вирішення спору у даній справі.

Отримуючи архітектурно-планувальне завдання від 26.01.2007 № 06-2092 та дозвіл на виконання будівельних робіт № 2230-Пд/К від 14.10.2010 від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Приватне підприємство Маркон покладалося на легітимність добросовісних дій вказаних органів, при прийнятті ними відповідних рішень щодо видачі вищевказаних дозвільних документів. А тому, позивач аж ніяк не міг сподіватися на те, що запроектований об`єкт будівництва може не відповідати вимогам режимів використання територій та охоронних зон пам`яток культури та обмеженням висотних параметрів об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови.

Факт невідповідності об`єкта будівництва вищевказаним вимогам та обмеженням, має бути обґрунтованим та доведеним, проте при прийнятті Київрадою рішення №969/5033 від 21.06.2018 не було надано належного обґрунтування такої невідповідності, її висновок щодо необхідності приведення об`єкту будівництва у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам`яток культури, обмеживши висотні параметри об`єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови, є передчасним. У зв`язку з чим законних підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 85-6-00272 в односторонньому порядку з вищевказаних підстав немає. А тому, суд першої інстанції дійшов справедливого висновку про те, що з такої підстави укладений сторонами спору договір оренди земельної ділянки від 12.04.2006 може бути розірваний лише у судовому порядку.

Відносно посилань Київської міської ради та третьої особи при винесенні оскаржуваного рішення на невиконання Приватним підприємством Маркон умови договору оренди земельної ділянки, щодо завершення забудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації цього договору, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги те, що вказане питання вже розглядалося господарським судом міста Києва в рамках справи №5011-57/6641-2012 (рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у зазначеній справі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 та набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог відмовлено) та суд дійшов вірного висновку, що невиконання Приватним підприємством Маркон , як орендарем, обов`язку щодо завершення забудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації договору оренди (п. 8.4. договору) не є достатньою підставою для розірвання вказаного правочину з огляду на усі вчинені Приватним підприємством Маркон дії, спрямовані на здійснення забудови земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з аргументами третьої особи - ОСОБА_1 стосовно того, що доводи суду першої інстанції про дію вихідних даних на проектування та дозволу на виконання будівельних робіт до завершення будівництва, не мають значення для правильного вирішення спору, оскільки спірні правовідносини сторін є договірними, і застосування положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до спірних правовідносин не допускається, так як строки дії дозвільних документів, встановлені цим Законом, не впливають на договірні зобов`язання сторін.

Строк дії вказаних дозвільних документів напряму пов`язаний з договірними зобов`язаннями сторін, оскільки у разі втрати чинності документів, які надають забудовнику право на проведення будівельних робіт на земельній ділянці, переданій йому в оренду, забудовник позбавиться можливості виконати свої зобов`язання щодо завершення будівництва.

Щодо посилань Київради на не дослідження судом наказу Департаменту з питань державно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР (КМДА)№152 від 12.06.2018 №152, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та піркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м.Києва від 14.10.2010 №2230-1 Пд/К. Замовник - Приватне підприємство Маркон та не врахування, що на виконання п.1.2 рішення №969/5033 корегована проектна документація не надходила, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в провадженні Окружного адміністративного суду м.Києва перебуває справа №826/16334/18 за позовом Приватного підприємства "Маркон" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

Як вбачається з ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.10.2018, ПП Маркон заявлено такі позовні вимоги:

- Визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з призначення та проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва" завершеної 29.05.2018.

- Визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо складання Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.05.2018р. стосовно Приватного підприємства "МАРКОН" щодо об`єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва". Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.05.2018, що винесений Приватному підприємству "МАРКОН" щодо об`єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі . 14-16 Подільського району міста Києва".

- Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.05.2018, що винесений Приватному підприємству "МАРКОМ" щодо об`єкта "Будівництво готельного комплекту із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі. 14-16 Подільського району міста Києва".

- Визнати протиправним та скасувати наказ №152 від 12.06.2018 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчою органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт", яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту, за адресою:-Андріївський узвіз. 14-16 у Подільському районі м.Києва від 14.10.2010 №2230-Пд/К, замовник - Приватне підприємство "МАРКОН".

Отже, анулювання дозволу на виконання будівельних робіт зайвий раз підтверджує його наявність у позивача, та одну із перепон для здійснення будівництва на спірній земельній ділянці.

В той же час, долучена до апеляційної скарги Київради пояснювальна записка (в якій є посилання на наказ №152 від 12.06.2018) до проекту оскаржуваного рішення, яка не була надана суду першої інстанції, оцінюється колегією суддів критично, оскільки рішення суду у вказаній адміністративній справі на момент розгляду даного спору ще не прийнято, у зв`язку з чим посилання Київради на наказ Департаменту з питань державно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР (КМДА)№152 від 12.06.2018 , в обґрунтування своєї позиції, є передчасним.

Посилання Київради на чинність рішення № 969/5033 від 21.06.2018, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про незаконність оспорюваного рішення Київради від 29.11.2018 № 209/6260 про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем.

При цьому настанови для Приватного підприємства Маркон , наведені п. 1.2. рішення Київської міської ради № 969/5033 від 21.06.2018 року, носили рекомендаційних характер, як зазначено у самому рішенні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за загальним правилом відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

При цьому умовами укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 12.03.2006 року передбачено, що:

- договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України , в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 цього договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам (п. 11.4 договору);

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що Київська міська рада, як сторона господарського договору оренди, має два шляхи його неконсенсусного розірвання - достроково через суд і в односторонньому порядку за власним рішенням. Дострокове розірвання через суд можливе у разі наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 32 Закону, а одностороннє розірвання за рішенням ради - при наявності підстав, безпосередньо передбачених в самому договорі оренди.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що невиконання Приватним підприємством Маркон , як орендарем, обов`язку щодо завершення забудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації договору оренди (п. 8.4 договору) не є достатньою підставою для розірвання вказаного правочину з огляду на усі вчинені Приватним підприємством Маркон дії, спрямовані на здійснення забудови земельної ділянки. А отже, дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням Київської міської ради є неправомірним.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що при розгляді даної справи, відповідач не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, натомість судовою колегією встановлено погодження позивачем проектної документації з Державною службою з питань національної спадщини, Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу КМР (КМДА), Державним історико-архітектурним заповідником Стародавній Київ , Українським товариством охорони пам`яток історії та культури та Інститутом археології Національної академії наук України.

Колегією суддів не встановлено безпідставність прийняття судом до уваги та оцінки поданих 05.11.2019 позивачем доказів, та порушення, як зазначає апелянт, ст.80 ГПК України, оскільки директором позивача було обґрунтовано подання додаткових доказів, про що зазначено у супровідному листі від 05.11.2019, а в судовому засіданні судом ухвалено про долучення поданих доказів до матеріалів справи (протокол с/з від 06.11.2019 12:39:39).

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов цілком обґрунтованого та законного висновку про правомірність вимоги Приватного підприємства Маркон щодо визнання незаконним та скасування рішення Київради від 29.11.2018 року № 209/6260 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством Маркон для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївській узвіз, 14-16 у Подільському районі м. Києва від 13.04.2006 року № 85-6-00272 та наявність підстав для її задоволення.

Поряд з наведеним судом апеляційної інстанції враховано, що згідно з Інформаційною довідкою № 173485295 від 11.07.2019 за ПП Маркон за спірною адресою на праві приватної власності зареєстрований об`єкт незавершеного будівництва Готельний комплекс із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту , розташований на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478909780000).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів апелянтів суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.

Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційні скарги, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційних скарг Київської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/10439/19.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв`язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Київської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/10439/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/10439/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10439/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 13.04.2020 після виходу судді Тищенко А.І. з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	05.03.2020
Оприлюднено	13.04.2020
Номер документу	88721470
Судочинство	Господарське

Удалова О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 05.03.2020 по справі 910/10439/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/10439/19

Постанова від 05.03.2020

Постанова
від 05.03.2020 по справі 910/10439/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД