Рішення

від 09.04.2020 по справі 905/1921/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.2020 Справа № 905/1921/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м. Бахмут

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля

про стягнення 365046,71грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м. Бахмут

про стягнення штрафних санкцій в сумі 128790,00грн.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.03.2020 по 09.04.2020.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ДОНТРАНСФОРМАТОР , м.Бахмут, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА , м.Білозерське, м.Добропілля про стягнення 365046,71грн, з яких: заборгованість з оплати виконаних робіт у сумі 318000,00грн, пеня у сумі 43309,12грн, 3% річних у сумі 3737,59грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №7036-ШБЗ-УМТС-У від 13.09.2018 в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати за виконані роботи, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1921/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

13.11.2019 до суду в рамках справи №905/1921/19 надійшов зустрічний позов від 08.11.2019 Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м.Бахмут про стягнення штрафних санкцій в сумі 128790,00грн.

Ухвалою суду від 14.11.2019 зустрічний позов Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля залишений судом без руху.

28.11.2019 від Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА" надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, а також у задоволенні позову.

28.11.2019 до суду в рамках справи №905/1921/19 надійшов зустрічний позов від 26.11.2019 Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м. Бахмут про стягнення штрафних санкцій в сумі 128790,00грн.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА" посилається на несвоєчасне виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт за Договором підряду №7036-ШБЗ-УМТС-У від 13.09.2018, у зв`язку з чим позивачем за зустрічним позовом нараховані штраф у розмірі 31800,00грн та пеня у розмірі 96990,00грн.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято зустрічний позов від 26.11.2019 Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м.Бахмут про стягнення штрафних санкцій в сумі 128790,00грн. до спільного розгляду з первісним позовом у справі №905/1921/19; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.12.2019 повернуто зустрічний позов від 08.11.2019 Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м.Бахмут про стягнення штрафних санкцій в сумі 128790,00грн та додані до нього документи.

Через канцелярію суду 19.12.2019 від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли відповідь на відзив на позовну заяву та відзив на зустрічну позовну заяву. У відзиві на зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР" проти задоволення зустрічного позову заперечує, оскільки в акті надання послуг №9 міститься застереження: Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має , отже застосування за таких обставин замовником до підрядника штрафних санкцій є неправомірним. Зобов`язання підрядника з оплати штрафних санкцій згідно п.3.5. договору мало виникнути з 23.10.2018, після подання первісного позову. За твердженням позивача умови договору підряду №7036-ШБЗ-УМТС-У від 13.09.2018 щодо відповідальності сторін є несправедливими стосовно відповідальності підрядника та неспівмірними з умовами відповідальності замовника. Згідно відповіді на відзив позивач за первісним позовом наполягає, що відповідач не спростовує правомірність та розмір витрат на правову допомогу.

08.01.2020 до суду від Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.12.2019 по справі №905/1921/19 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.01.2020 зупинено провадження у справі №905/1921/19 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м.Бахмут до Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля про стягнення 365046,71грн та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м.Бахмут про стягнення штрафних санкцій в сумі 128790,00грн до закінчення апеляційного провадження та повернення справи до Господарського суду Донецької області.

10.01.2020 матеріали справи №905/1921/19 разом з апеляційною скаргою направлені на адресу Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 повернуто апеляційну скаргу заявнику - Товариству з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА".

17.02.2020 матеріали справи №905/1921/19 повернулись до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 27.02.2020 поновлено провадження у справі 905/1921/19; призначено підготовче засідання на 10.03.2020 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 10.03.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1921/19, призначено розгляд справи по суті на 25.03.2020 о 10:00 год.

17.03.2020 на адресу суду від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення по справі, заява про стягнення витрат на правничу допомогу з додатками. В додаткових поясненнях, зокрема, зазначено про наявність підстав для зменшення розміру неустойки до рівня, який не перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

19.03.2020 на адресу суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.03.2020 по 09.04.2020.

06.04.2020 від Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське надійшли пояснення щодо додаткових пояснень відповідача від 16.03.2020 за зустрічним позовом в яких наполягає, що строк виконання робіт згідно специфікації № 1 співпадає зі строком, що визначений в договорі, отже акт приймання-передачі в ремонт від 25.09.2018 є відправною точкою для відліку строку проведення ремонту. Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що невірно розрахував суму пені, оскільки кількість днів прострочення складає 37 днів, отже розмір пені складає 58830,00грн. Примітка в акті №9 від 26.12.2018, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання не має не спростовує виконання робіт з порушенням погодженого строку. Позивач за зустрічним позовом заперечує стосовно доводів відповідача за зустрічним позовом щодо непропорційності відповідальності замовника та підрядника. Крім того, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5000,00грн.

Представники сторін у судові засідання 25.03.2020, 09.04.2020 не з`явились, про місце, дату та час судових засідань були повідомлені шляхом направлення ухвал на їх юридичну адресу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

13.09.2018 між Товариством з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР" (підрядник) укладено договір підряду №7036-ШБЗ-УМТС-У (договір), відповідно до п.1.1 якого, підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик і за завданням замовника виконати із власних матеріалів ремонт, в тому числі капітальний ремонт (роботи) обладнання, його вузлів і комплектуючих (обладнання), вказаних в специфікаціях, підписаних обома сторонами і які є невід`ємною частиною даного договору.

Замовник зобов`язується прийняти і оплатити підряднику виконані відповідно до умов даного договору роботи (п.1.4 договору).

Згідно з п.п.2.1.1-2.1.2 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені п.1.1 договору, якісно відповідно до умов договору, чинним нормам та стандартам, а також технічним завданням замовника. Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 30 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт і підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не встановлено за домовленістю сторін в додатках до договору.

Замовник, в свою чергу, зобов`язується своєчасно оплатити роботи в строки, передбачені договором (п.2.2.2 договору).

Відповідно до п.3.4 договору, розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 120 (сто двадцятого) календарного дня від дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, якщо інший строк не передбачений в Додатковій угоді.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2018 включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

02.10.2018 сторонами підписано специфікацію №1 до договору підряду, згідно з якою підрядник здійснює капітальний ремонт пересувної трансформаторної підстанції КПТВ-400/6, загальна вартість робіт складає 318000,00грн з ПДВ. Строк виконання робіт становить 30 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі обладнання в ремонт.

28.12.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору підряду від 13.09.2018, відповідно до якої було змінено п.3.1 договору та викладено його в наступній редакції: "3.1. Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх додатків, які є невід`ємною частиною цього договору. У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 20000000,00 (двадцять мільйонів) грн, з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на те органу управління замовника".

25.09.2018 замовник передав підряднику обладнання - пересувну трансформаторну підстанцію КПТВ-400/6 в ремонт, про що свідчить Акт прийому - передачі обладнання на капітальний ремонт, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору підрядником виконані відповідні підрядні роботи, що підтверджується Актом надання послуг №9 від 26.12.2018 на суму 318000,00 грн. Зазначений акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

26.12.2018 відремонтована пресувальна трансформаторна підстанція КПТВ-400/6 разом з технічною документацією (паспорт) передана замовнику, що підтверджується Актом прийому - передачі обладнання до договору підряду №7036-ШБЗ-КМТС-У від 13.09.2018, товарно-транспортними накладними від №Р24 та №Р25 від 26.12.2018.

26.09.2019 позивачем за первісним позовом було направлено на адресу відповідача за первісним позовом вимогу про сплату боргу та штрафних санкцій в загальному розмірі 365046,71грн, проте доказів сплати заборгованості за договором підряду суду не надано.

У зв`язку з чим позивач за первісним позовом звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з оплати виконаних робіт у сумі 318000,00грн, пені у сумі 43309,12грн, 3% річних у сумі 3737,59грн.

В свою чергу, позивачем за зустрічним позовом заявлені до стягнення штрафу у розмірі 31800,00грн, неустойку у розмірі 96990,00грн за період з 05.11.2018 по 25.12.2018.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п.3.4 договору, розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 120 (сто двадцятого) календарного дня від дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, якщо інший строк не передбачений в Додатковій угоді.

З огляду на що, суд робить висновок, що строк оплати за виконанні роботи за договором є таким, що настав 04.05.2019.

У відзиві на позовну заяву відповідач за первісним позовом не оспорює факту наявності заборгованості за договором.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення основного боргу в розмірі 318000,00грн є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за первісним позовом заявив до стягнення з відповідача за первісним позовом пеню у розмірі 43309,12грн та 3% річних 3737,59грн.

Згідно з п.6.9 договору, в разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник, за письмовою вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню в розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Суд перевірив розрахунок пені та встановив, що він є більшим ніж заявлено позивачем.

Приймаючи до уваги, що позивач за первісним позовом не скористався своїм правом щодо збільшення розміру позовних вимог, суд задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 43309,12грн за період з 05.05.2019 по 26.09.2019.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та також встановив, що він є більшим ніж заявлено позивачем. Приймаючи до уваги, що позивач за первісним позовом не скористався своїм правом щодо збільшення розміру позовних вимог, суд задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних у розмірі 3737,59грн за період з 05.05.2019 по 26.09.2019.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту зустрічної позовної заяви, позивачем за зустрічним позовом нараховані штрафні санкції за порушення строків виконання робіт за Договором підряду №7036-ШБЗ-УМТС-У від 13.09.2018, а саме штраф у розмірі 31800,00грн, неустойку у розмірі 96990,00грн за період з 05.11.2018 по 25.12.2018

Згідно з п.2.1.2 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 30 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт і підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не встановлено за домовленістю сторін в додатках до договору.

У відповідності до специфікації №1 від 02.10.2018 до договору встановлений строк виконання робіт - протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі обладнання в ремонт.

Як встановлено судом, 25.09.2018 замовник передав підряднику обладнання - пересувну трансформаторну підстанцію КПТВ-400/6 в ремонт зі строком виконання робіт - 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі обладнання в ремонт. Підрядником виконані відповідні підрядні роботи 26.12.2018, що підтверджується актом надання послуг №9 від 26.12.2018.

Отже, роботи повинні були бути виконані в строк до 25.10.2018 (включно), а фактично виконані 26.12.2018 (прострочення - 61 день).

У відзиві на зустрічний позов представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР" заперечував щодо виконання підрядником зобов`язання за договором підряду з порушенням строку погодженого сторонами в специфікації, оскільки Акт надання послуг №9 від 26.12.2018 на суму 318000,00грн, що підписаний сторонами містить застереження, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має.

Однак, зміст Акту надання послуг №9 від 26.12.2018, який є первинним документом, що підтверджує зміст та обсяг господарської операції, не може спростовувати той факт, що роботи виконані з порушенням встановленого в договорі строку. Доказів погодження сторонами іншого строку виконання робіт суду надано не було.

Крім того, у додаткових поясненнях відповідач за зустрічним позовом зазначив, що розрахунок позивача за зустрічним позовом штрафних санкцій є помилковим з 25.09.2018, оскільки специфікація до договору була підписана сторонами 02.10.2018 та термін виконання робіт має почати підліковуватись з 03.10.2018, отже прострочення виконання робіт складає 54 дні, однак суд не погоджується з таким твердженням, у зв`язку з тим, що строк оплати у договорі визначений протягом 30 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт і підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, а не з моменту підписання сторонами специфікації.

Твердження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР" про ненадання йому замовником технічного завдання, що унеможливлювало виконання робіт в передбачені договором терміни не підтверджено належними доказами, а тому не приймаються судом до уваги.

Відповідно до п.6.5 договору, за порушення строків виконання своїх зобов`язань, передбачених п.2.1.2 договору, а саме: за невиконання зобов`язання в строк, передбачений в п.2.1.2 договору, підрядник сплачує замовнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості робіт за відповідним додатком; в разі, якщо невиконання зобов`язання в строк, передбачений в п.2.1.2 договору, перевищує 10 (десять) календарних днів, підрядник, починаючи з 11 (одинадцятого) дня, сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт за відповідним додатком за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції можуть застосовуватись в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (ч.4 ст.231 Господарського кодексу України).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, як грошового так і негрошового, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Можливість стягнення штрафної санкції у вигляді пені за порушення негрошового зобов`язання в господарських правовідносинах викладено також в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 по справі №911/1351/17.

17.10.2019 Товариством з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР" направлений розрахунок штрафних санкцій, в якому замовник пропонує підряднику перерахувати штраф та неустойку в загальній сумі 128790,00грн, в тому числі штраф у розмірі 31800,00грн, неустойку у розмірі 96990,00грн за період з 05.11.2018 по 25.12.2018 за несвоєчасне виконання робіт згідно п. 6.5 договору.

Згідно п.3.5 договору, в разі порушення підрядником строків виконання робіт за даним договором, замовник має право направити підряднику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, та до їх оплати підрядником затримати оплату за виконані роботи на суму штрафних санкцій та/або збитків зі звільненням замовника від відповідальності за відповідну затримку. Підрядник зобов`язується здійснити оплату штрафних санкцій та/або збитків протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків підряднику. У випадку несплати підрядником штрафних санкцій та збитків, замовник має право застосувати до підрядника оперативно-господарську санкцію згідно п.3.6 договору.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що зобов`язання підрядника виконати роботи відповідно до вимог договору та/або додатків, норм і чинних стандартів, які стосуються предмету договору забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій, завданих невиконанням договору і збитків із сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не оплатив в строк, визначений п.3.5 договору, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій і збитків, відповідно до умов договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов`язаний письмово повідомити підрядника.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст.217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст.237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

У відповідності до п.3.6 договору, під оперативно-господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій, завданих невиконанням договору і збитків із сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не оплатив в строк, визначений п.3.5 договору, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій і збитків, відповідно до умов договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов`язаний письмово повідомити підрядника.

Однак, позивачем за зустрічним позовом не надано суду письмового повідомлення відповідача за зустрічним позовом про застосування оперативно-господарської санкції , як передбачено п.3.6 договору, отже у суду відсутнє право застосування до останнього оперативно-господарської санкції у вигляді прав замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій, завданих невиконанням договору і збитків із сум, які підлягають виплаті підряднику.

Право замовника затримати оплату за виконані роботи на суму штрафних санкцій та/або збитків зі звільненням замовника від відповідальності за відповідну затримку, що передбачена п.3.5 договору не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, у зв`язку тим, що замовник направив підряднику розрахунок штрафних санкцій після прострочення виконання зобов`язання по оплаті виконаних робіт, а також відкриття провадження по цій справі.

При цьому, як встановлено судом, підрядник прострочив строк виконання робіт, отже замовник має право на стягнення штрафу та неустойки відповідно до п.6.5 договору.

Позивачем за зустрічним позовом правомірно нарахований штраф, отже зустрічні позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 31800,00грн підлягають задоволенню.

Позивач в зустрічній позовній заяві нараховує неустойку за 61 день, зазначивши період з 05.11.2018 по 25.12.2018.

В поясненнях, що надійшли до суду 06.04.2020, позивач за зустрічним позовом наполягає, що період прострочення з 05.11.2018 по 25.12.2018 складає 37 днів, а тому вірний розмір пені - 58830,00грн, при цьому позивач за зустрічним позовом не зменшує розмір позовних вимог, оскільки на момент подачі цих пояснень суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

Судом встановлено, що враховуючи приписи п.6.5 договору позивачем за зустрічним позовом встановлений вірний період нарахування неустойки з 05.11.2018 по 25.12.2018, але за розрахунком суду кількість днів для нарахування неустойки складає 51.

Здійснивши перерахунок неустойки, суд дійшов висновку, що зустрічний позов в цій частині підлягає задоволенню у розмірі 81090,00грн за період з 05.11.2018 по 25.12.2018 (за 51 календарний день).

Щодо клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру неустойки, при цьому відповідач просить стягнути неустойку в розмірі подвійної облікової ставки від вартості робіт за кожен день прострочення.

Позивач за зустрічним позовом щодо зменшення розміру неустойки заперечив.

Відповідно до п.1 ст.233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто в сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, що передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Чинним законодавством не передбачений розмір неустойки за несвоєчасне виконання негрошових зобов`язань, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Однак, враховуючи, що відповідач за зустрічним позовом прострочив виконання зобов`язання тільки на 61 день, суд вбачає невідповідність розміру нарахованої неустойки наслідкам порушення, а приймаючи до уваги, що позивачем за зустрічним позовом не доведено суду понесення збитків унаслідок несвоєчасного виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки на 20%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка в розмірі 64872,00грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на Товариство з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля, за зустрічним позовом на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Частиною одинадцятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

На підставі викладеного суд проводить зустрічне зарахування таких сум отже суд стягує з Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м.Бахмут борг в розмірі 268374,71грн (318000,00грн + 43309,12грн + 3737,59грн - 31800,00грн - 64872,00грн) та судовий збір в розмірі 3782,35 грн (5475,70грн-1693,35грн).

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн суд зазначає наступне. Відповідач за первісним позовом просив суд зменшити розмір правничої допомоги.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження надання позивачу за первісним позовом правничої допомоги до суду надано договір про надання правничої допомоги №70аю-19 від 26.09.2019, у п.п.4.1, 4.2 якого передбачено, що гонорар за цим договором складає фіксовану суму 15000,00грн, позивач сплачує адвокату гонорар не пізніше дня ухвалення рішення судом першої інстанції,

опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 16.03.2020 на суму 15000,00грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1196 - Адвокат Летучий Віктор Петрович. Згідно наданих документів, розмір гонорару адвоката становить 15000,00грн, що складає 4,1 % ціни позову.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом з тим, поряд зі згаданим принципом змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Крім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права (висновок щодо застосування норм права, викладеній у додаткові постанові Верховного суду від 25.06.2019 у справі №909/371/19).

Суд, враховуючи складність справи, предмет доказування, кількість та зміст доказів у справі, обсяг наданих адвокатом послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу в цій справі в сумі 15000,00грн відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, при цьому заперечення відповідача за первісним позовом до уваги не приймаються, отже суд вважає підставними до відшкодування позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача за первісним позовом витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 15000,00грн.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м.Бахмут до Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля про стягнення 365046,71грн, задовольнити.

Зустрічний позов Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ДОНТРАНСФОРМАТОР", м.Бахмут про стягнення штрафних санкцій в сумі 128790,00грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА", м.Білозерське, м.Добропілля (85013, Донецька область, м.Білозерське, м.Добропілля, вул.Будівельна, буд.17, код в ЄДРПОУ 36028628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донтрансформатор" (84507, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 36975559) заборгованість в сумі 268374,71грн, судовий збір в розмірі 3782,35грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

У судовому засіданні 09.04.2020 підписано повний текст рішення.

Суддя Г.Є. Курило