Ухвала

від 03.04.2020 по справі 369/4203/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4203/20

Провадження №1-кс/369/896/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2020 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110200001687 від 22.03.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12020110200001687 від 22.03.2020 порушене за ч. 2 ст. 361 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «ЖУЛЯНИ» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20593870) належить на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що розташовані по АДРЕСА_1 . До переліку складових частин вищезазначеного об`єкту нерухомого майна входить наступне:

1. Адмінбудівля, загальною площею 75,7 кв. м.;

2. Цех, загальною площею 100,7 кв. м.;

3. Будівля відпочинку, загальною площею 64,1 кв. м.;

4. Дизельна, загальною площею 7,9 кв. м.;

5. Будинок охорони (операторська), загальною площею 11,8 кв. м.;

6. Навіс, кількістю 4 штук;

7. Вигрібна яма;

8. Фундамент для ємкостей;

9. Огорожа;

10. Свердловина.

Вказане нерухоме майно збудовано на земельній ділянці, право користування якою Товариство отримало на підставі Договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди, укладеного 01.02.1997 року із Радгоспом «СОВКИ».

У подальшому, згідно Рішення Київської обласної Ради двадцять третього скликання від 19 серпня 1999 року №135-08-ХХІІІ за рахунок земель Радгоспу «СОВКИ» було вилучено земельну площею 0,36 га та надано у користування ТОВ «Агропромисловій фірмі «ЖУЛЯНИ» під розміщення автозаправної станції та виробничої бази.

У період з 1999 року по 2007 рік Товариством було збудовано вищевказане нерухоме майно, а у 2009 року отримано правовстановлюючі документи на нього.

Вказана територія виробничої бази, на якій розміщується нежитлові приміщення Товариства, з усіх сторін огороджена парканом та має єдиний в`їзд на вказану територію через металеві ворота, які зачиняються на замок.

Протягом 2009 2015 років Товариство неодноразово намагалось оформити вищевказану земельну ділянку у користування на умовах оренди, але внаслідок змін у земельному законодавстві, постійно виникала необхідність збору все нових і нових документів.

Допитаний в якості представника потерпілого ОСОБА_5 повідомив, що 28.01.2020 року на території виробничої бази ТОВ «Агропромислова фірма «ЖУЛЯНИ» з`явились невстановлені особи чоловічої статі у кількості 5 осіб, на транспортних засобах, проникли на територію Товариства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час спілкування з останніми стало відомо, що громадянин ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , набув право власності на земельну ділянку площею 0,3795 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:5500, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, на якій розташовано належне Товариству нерухоме майно.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено між ОСОБА_8 та громадянкою ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_9 набула право власності на вищевказану земельну ділянку 27.08.2019 року на підставі договору купівлі-продажу з громадянкою ОСОБА_10 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 178012811) встановлено, що підставою виникнення у ОСОБА_10 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5500 площею 0,3795 га, згідно витягу є наказ Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-5281/15-19-сг від 01.08.2019 року.

Відомості про це до Державного реєстру прав на нерухоме майно було внесено 13.08.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» ОСОБА_12 .

Згідно відомостей отриманих у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг» (код ЄДРПОУ: 42255333), розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76-А, каб. 5, з 05.03.2020 перебуває в стані припинення.

Під час досудового розслідування виникла необхідність у з`ясуванні підстав, отримання ОСОБА_10 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5500 площею 0,3795 га. З цією метою направлено запит до Головного управління Держгеокадастру в Київській області для отримання копії відповідного наказу.

Згідно отриманої відповіді з Головного управління Держгеокадастру в Київській області встановлено, що наказ Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 01.08.2019 № 10-5281/0/15-19 немає жодного відношення до громадянки ОСОБА_10 . Встановлено, що вказаний наказ має назву «Про затвердження документації із землеустрою та надання ….. особистого селянського господарства на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Разом з тим, з відповіді Головного управління Держгеокадастру в Київській області встановлено, що відповідно автоматизованої системи документообігу, якою користується Головне управління встановлено, що відповідно даних АСД «ДОК ПРОФ 3.0» клопотання гр. ОСОБА_10 (вх. № 10953/0/94-19 від 23.07.2019) стосовно затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5500, Головним управління Держгеокадастру у Київській області розглядалося, за результатами чого їй надано відповідь листом від 05.08.2019 № 10953/0-6770/0/17-19, в якому зазначено, що поданий проект землеустрою містить зауваження, а саме відсутній висновок органу містобудування та архітектури про погодження проекту землеустрою (ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій»).

Звертаючи увагу на вище викладене, є достатні підстави вважати, що гр. ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, у т.ч. державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» ОСОБА_12 , з метою заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 3222486200:04:001:5500, було використано наказ Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 01.08.2019 № 10-5281/0/15-19-сг, як такий, що виданий ОСОБА_10 для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.04.2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5500, площею 0,3795 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .

Частинами 1, 5 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні Ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмої цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Враховуючи те, що в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК України, внаслідок їх протиправних дій з державної власності незаконно вибула земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5500, у зв`язку з цим необхідно накласти арешт на вказану земельну ділянку.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

02.04.2020 року земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5500, площею 0,3795 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, визнано речовим доказом.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судове засідання слідчий не з`явився.

Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, 2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином,під часрозгляду клопотанняпрокурором недоведено необхідністьтакого арешту,а такожнаявність ризиків,передбачених абзацомдругим частинипершої статті170КПК України,тому взадоволенні клопотанняслід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110200001687 від 22.03.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1