Ухвала

від 06.04.2020 по справі 522/4628/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4628/20

Провадження по справі за № 1-«кс»/ 522/4913/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника ТОВ «Алєф Компані» ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «Алєф Компані» ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладання арешту на інформаційну продукцію, яка міститься в інформаційній базі ДПС шляхом заборони до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню Головному управлінню ДПС в Одеській області та іншим контролюючим органам, які здійснюють адміністрування інформаційних баз ДПС, використовувати для висновків під час проведення перевірок узагальнену податкову інформацію № 226/15-32-14-07/40633205 від 02.07.2019 року щодо ТОВ «Алєф компанія, код за ЄДРГІОУ 40633205 з питань здійснення фінансово - господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями за звітні періоди декларування ПДВ 06.07.2016 по 31.03.2019 року.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 посилається на наступне.

В даний час слідчим підрозділом Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області здійснюється розслідування кримінального провадження № 17019160500006432 від 04.12.2019 року за ч. 1 ст. 366 КК України. ТОВ «Алєф компапі» є потерпілим у кримінальному провадженні.

ТОВ«Алєф компані» стало відомо, що нібито Головним управлінням ДФС в Одеській області до інформаційних систем ДФС внесено інформацію про те, що за результатами документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом встановлено відсутність ТОВ «Алєф компані» за юридичною адресою.

Внаслідок чого головним державним ревізором-шспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській

області ОСОБА_4 та головним державним ревізором- інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_5 складено узагальнену податкову інформацію № 226/15-32-14-07/40633205 від 02.07.2019 року щодо ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ: 40633205, з питань здійснення фінансово господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцямиза звітні періоди декларування ПДВ 06.07.2016 по 31.03.2019 року, в висновках якої зазначено, що ТОВ «Алєф компані» за звітні періоди декларування ПДВ 06.07.2016 по 31.03.2019 року встановлено неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов`язань при продажу товару на загальну суму 525913423,5 грн та за звітні періоди декларування ПДВ 06.07.2016 по 31.03.2019 року встановлено неправомірне визначення платником податків сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг на загальну суму 528296765,1 грн.

Як зазначає заявник, вищезазначена податкова інформація № 226/15-32-14-07/40633205 від 02.07.2019 року була складена посадовими особами Головного управління ДФС в Одеські області незаконно та необгрунтовано, без урахування пояснень ТОВ «Алєф компані».

Проте, ТОВ «Алєф компані» про дату та час проведення документальної планової перевірки ніяким чином не знало, підприємство про проведення такої перевірки ніхто не повідомляв, жодних фактичних перевірок не проводилось і підприємство на час нібито проведеної перевірки знаходилось за своїм зареєстрованим місцезнаходженням.

Як підприємству стало відомо, що нібито на адресу ТОВ «Алєф компані» від ГУ ДФС в Одеській області неодноразово поступали запити, щодо надання податкової інформації, та наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки.

На адресу ТОВ «Алєф компані» ніяких запитів, листів та будь-якої іншої кореспонденції від Головного управління ДФС в Одеській області не надходило, про нібито проведення вищевказаної документальної планової перевірки підприємству нічого не відомо.

ТОВ «Алєф компані» постійно здійснює господарську діяльність за офіційним місцезнаходженням підприємства, а саме за адресою: 65113, Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 11И, кабінет 8.

Головним управлінням ДФС в Одеській області було встановлено, що ТОВ «Алєф компані» орендує офісне приміщення за офіційним місцезнаходженням, а саме за адресою: 65113, Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 11И, кабінет 8.

Ніякої кореспонденції від Головного управління ДФС в Одеській області на офіційну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєф компані» не надходило.

В результаті вчинення кримінальних правопорушень було завдано істотну шкоду ТОВ «Алеф компанія, оскільки складена на підставі підроблених документів узагальнена податкова інформація є підставою для висновків під час проведення перевірок і відповідно може бути використана для безпідставного накладення па підприємство фінансових санкцій а також на підстав, узагальненої податкової інформації ТОВ «Алеф компанія необгрунтовано було віднесено до переліку ризикових підприємств.

З огляду на вищевикладенє, вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області та іншим контролюючим органам, які здійснюють адміністрування інформаційних баз ДПС, використовувати для висновків під час проведення перевірок узагальнену податкову інформаціювід № 226/15-32-14-07/40633205 від 02.07.2019 року.

Так, посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області в період здійснення досудового розслідування матимуть змогу використовувати узагальнену податкову інформацію від № 226/15-32-14-07/40633205 від 02.07.2019 року щодо ТОВ «Алєф компанія, код за ЄДРІТОУ 40633205, що може призвести до накладення на підприємство завідомо необгрунтованих фінансових санкцій, а також до складення (формування) іншої інформації на основі узагальненої податкової інформації 226/15-32-14-07/40633205 від 02.07.2019 року, яка може бути використана на шкоду ТОВ «Алєф компанія».

В судове засідання представник ТОВ « Алєф Компані» ОСОБА_3 не з`явився, згідно наданої заяви, просив задовольнити його клопотання та розглянути клопотання за його відсутності.

Прокурор в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

З огляду на приписи п.18 ч.1ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Згідно ст.171КПК Україниз клопотаннямпро арештмайна дослідчого судді,суду маєправо звернутисяпрокурор,слідчий запогодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ст. 61 КПК України цивільний позивачмає правата обов`язки,передбачені КПКУкраїни дляпотерпілого,в частині,що стосуютьсяцивільного позову,а такожмає правопідтримувати цивільнийпозов абовідмовитися віднього довидалення судув нарадчукімнату дляухвалення судовогорішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Проте, клопотання представника ТОВ « Алєф Компані» ОСОБА_3 про арешт майна, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 171 КПК України.

Так, клопотання представника ТОВ « Алєф Компані» ОСОБА_3 не містить в собі відомостей про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог. У клопотанні представника ТОВ « Алєф Компані» ОСОБА_3 не зазначено докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Вказані в клопотанні про арешт майна підстави для арешту не передбачені КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ « Алєф Компані» ОСОБА_3 про арешт майна.

На підставі викладеного і керуючись ст.93, 159, 160, 163,164,309,376,562 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника ТОВ « Алєф Компані» ОСОБА_3 про арешт майна, - відмовити з підстав, вказаними в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1

06.04.2020