Рішення

від 26.02.2020 по справі 183/2673/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2673/18

№ 2/183/200/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

10 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

18 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом, у відповідності до якої, просив суд визнати за ним право власності на:

-житловий будинок АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 5,0 га, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року;

-земельну ділянку площею 5,52 га, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року,

в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2

Ухвалою суду від 22 травня 2018 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2018 року зобов`язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору Дніпропетровської області надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи №192/2013, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 .

13 травня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулися до суду з уточненою позовною заявою до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просили суд визнати за кожним із них право власності на 1/2 частки: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 5,0 га, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року; земельної ділянки площею 5,52 га, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлого

в ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулися до суду з уточненою позовною заявою до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер їхній дід - ОСОБА_5 .

Єдиним спадкоємцем після його смерті була жінка - ОСОБА_6 (бабуся позивачів), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 5,0 га, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року; земельну ділянку площею 5,52 га, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 був її син ОСОБА_4 (батько позивачів), який прийняв спадщину після смерті матері.

Позивачі зазначили, що у ОСОБА_2 помер їх батько - ОСОБА_4 .

У встановлений законом строк ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті батька, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за законом на житловий будинок та земельні ділянки, оскільки спадкодавці за життя належним чином не зареєстрували право власності на нерухоме майно та не отримали документи, що посвідчують право власності на спадкове майно.

Крім того, наявні розбіжності в свідоцтві про смерть батька ОСОБА_4 (спадкодавця) та паспорті й свідоцтві про народження позивачів ОСОБА_1 й ОСОБА_3 , де їх по батькові зазначено ОСОБА_7 , що також позбавляє можливості їм в подальшому оформити свої спадкові права.

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 просили суд:

-встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , померлий в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року) є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

-встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , померлий в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року) є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку -А-1, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., допоміжною площею 9,7 кв.м.; сараю - літ.Б; вбиральні - літ.В; погрібу - літ.пг, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року);

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку -А-1, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., допоміжною площею 9,7 кв.м.; сараю - літ.Б; вбиральні - літ.В; погрібу - літ.пг, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року);

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,000 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року);

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,000 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року);

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,520 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року);

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,520 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року).

Ухвалою суду від 15 серпня 2019 року підготовче провадження у справі було закрито, справа призначена до розгляду по суті.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви просили розглядати справу без їх участі, позов підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Шостої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, згідно наданої до суду заяви, просив розглядати справу без його участі.

Дослідивши надані позивачами докази, суд приходить до нижченаведеного.

Встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний актовий запис за № 13 від 04 березня 1995 року. Батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 04 березня 1995 року.

Паспорт Серія НОМЕР_2 , виданий 15 березня 2011 року Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 17 жовтня 2012 року видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний актовий запис за № 17 від 02 квітня 2003 року. Батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 від 02квітня 2003 року.

Паспорт № НОМЕР_4 , виданий 14 березня 2019 року на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В той же час, у свідоцтві про смерть Серія НОМЕР_5 від 14 листопада 2012 року ім`я померлого зазначено ОСОБА_4 .

У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

На підставі п.1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при оформленні актового запису про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було допущено помилку в написанні їх по батькові - ОСОБА_7 , замість вірного - ОСОБА_8 .

Враховуючи надані докази, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти, на які посилаються позивачі, в зв`язку з чим, позовні вимоги в частині встановлення факту родинних відносин, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання в частині позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , про що виконавчим комітетом Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 54 від 19 липня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19 липня 2004 року та інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 46293692 від 23 грудня 2016 року.

Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_6 від 04 лютого 1965 року, ОСОБА_5 і ОСОБА_9 одружилися, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 2 від 04 лютого 1965 року.

16 липня 2004 року ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , склав заповіт, яким все своє майно з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, і взагалі все те, що належало йому на день смерті і на що він матиме право за законом заповів своїй дружині ОСОБА_6 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 388.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на майно, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який належав останньому на підставі Витягу із рішення № 8 від 09 березня 1987 року про признання права особистої власності на житлові будинки, виданого згідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року Про порядок державного обліку житлового фонду .

Зазначений житловий будинок належить ОСОБА_5 на підставі особового рахунку №01-1579-3 погосподарської книги № 20 по Голубівській сільській раді за 2016-2020 роки, що підтверджується довідкою Голубівської сільської ради від 22 грудня 2016 року за вих. № 02-21/456. З інформаційної довідки № 76801498 від 23 грудня 2016 року відомості в державному реєстрі речових порав на нерухоме майно відсутні.

Згідно відповіді КП НМБТІ`ДОР від 07 листопада 2016 року за вих. №21043/16, право власності на будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано. В період з 03.09.2012 року по 29.12.2012 року не проводилися роботи з технічної інвентаризації та реєстрації прав власності. До вересня 2012 року адміністративна територія Новомосковського району перебувала в зоні обслуговування Новомосковського районного комунального підприємства БТІ Інвентаризатор , яке з серпня 2012 року знаходилося в стані ліквідації і станом на листопад 2016 року від ліквідаційної комісії до КП НМБТІ ДОР не передані інвентаризаційні, реєстраційні справи та реєстраційні книги на об`єкти нерухомого майна, розташованих на території Новомосковського району (в тому числі архів інвентаризаційних справ по Новомосковському району, який до 1999 року належав КП НМБТІ, але був переданий даному підприємству).

Окрім житлового будинку, після смерті ОСОБА_5 також відкрилась спадщина і на земельні ділянки площею 5,520 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306 та площею 5,000 га, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстровані на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року та Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року.

22 травня 2006 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим 16 липня 2004 року Голубівською сільською радою за реєстровим №388, що підтверджується довідкою державного нотаріуса від 23 грудня 2016 року за вих. № 2331/02-14.

Зазначені вище земельні ділянки зареєстровані за ОСОБА_6 після смерті чоловіка ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року та Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року, що підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17 листопада 2016 року за вих. №99-406-99.4-2306/2-16.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новомосковському району реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області складений актовий запис № 63 від 10 серпня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_7 від 28 квітня 2015 року.

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 46293747 від 23 грудня 2016 року відсутня інформація щодо реєстрації та відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6 та видачі на її підставі свідоцтва про право на спадщину.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 єдиним спадкоємцем був її син ОСОБА_4 (батько позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ), який з 1974 року та на момент смерті проживав разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1

Отже, ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 , та не встиг належним чином зареєструвати право власності на спадкове майно.

У ОСОБА_2 помер ОСОБА_4 , про що 26 жовтня 2012 року виконавчим комітетом Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області складено відповідний актовий запис № 74, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 від 14 листопада 2012 року та інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 54274537 від 28 листопада 2018 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на земельні ділянки площею 5,520 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306 та площею 5,000 га, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстровані на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року та Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року та на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту виготовленого станом на 31 липня 2017 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку - А-1, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., допоміжною площею 9,7 кв.м.; сараю - літ.Б; вбиральні - літ.В; погрібу - літ.пг., технічний паспорт виготовлений ФОП ОСОБА_10 , який отримав кваліфікаційний сертифікат Серія НОМЕР_10 від 10 липня 2014 року.

Зі спадкової справи вбачається, що з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 звернулися діти померлого ОСОБА_1 та законний представник ОСОБА_2 , що діяла в інтересах ОСОБА_3 , однак останнім було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельні ділянки, оскільки спадкодавці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за життя належним чином не зареєстрували право власності на зазначене нерухоме майно та не отримали документи, що посвідчують право власності на спадкове майно, що підтверджується відмовою нотаріуса від 23 грудня 2016 року за вих № 2330/02-14.

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадщина вважалася прийнятою за умови, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном або якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України,цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

За нормами ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст.3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони, та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Таким чином, з аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 вересня 2011 року № 40-12-2409 Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року ). До 19 січня 1996 року згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами), не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30 липня 2012, № 40-19-5376 Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів ).

Обов`язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об`єкти нерухомості введений лише з 29.06.1998 року, тобто з набранням чинності Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 року № 121.

Відповідно до ст.ст.25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Як роз`яснено у п.6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до п. 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивачів немає та відповідно ст.16 ЦК України вони обрали правильний спосіб захисту свого порушеного права.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у передбачений законом спосіб набули право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями погосподарської книги, проте за життя не встигли оформити та зареєструвати своє право власності, зокрема і на земельні ділянки, при цьому державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, відсутність якої не може бути підставою позбавлення спадкоємців права на спадщину.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого у ОСОБА_2 , прийняли спадщину, але отримати свідоцтво про право на спадщину не змогли через відсутність правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим за позивачами належить визнати право власності на 1/2 частку житлового будинку та право власності на 1/2 частку земельних ділянок, в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Згідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати належить покласти на позивачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 6-10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , померлий в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року) є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , померлий в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року) є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку -А-1, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., допоміжною площею 9,7 кв.м.; сараю - літ.Б; вбиральні - літ.В; погрібу - літ.пг, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року).

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку -А-1, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., допоміжною площею 9,7 кв.м.; сараю - літ.Б; вбиральні - літ.В; погрібу - літ.пг, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянкиплощею 5,000 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року).

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,000 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0305, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ДП № 007792 від 17 жовтня 2002 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,520 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року).

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,520 гектарів, кадастровий номер 1223282000:02:016:0306, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 563143 від 08 лютого 2007 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого в ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 74 від 26 жовтня 2012 року).

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-позивач: ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 ;

-відповідач: Голубівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 33919528, місцезнаходження за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, буд. 20;

-третя особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 05466105, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, площа Героїв, буд. 1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2020 року.

Суддя Д.І. Городецький