Рішення

від 13.04.2020 по справі 637/100/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.04.2020

РІШЕННЯ

Іменем України

13 квітня 2020 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.

номер справи №637/100/20 (2/637/72/20)

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

участь у справі приймали: позивач - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області позов ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

07 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні позивач свої вимоги просив задовольнити. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді: земельної ділянки площею 7.9694 га, кадастровий номер 6325782500:01:000:0168, розташованої на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯБ №431140). Син померлої ОСОБА_2 , враховуючи реєстрацію разом з померлою, вважається таким що прийняв спадщину, хоча фактично в управління та володіння спадковим майном не вступав, 2015 році виїхав на постійне місце проживання до Росії, надав заявку про відмову від отримання спадщини. Він є племінником померлої. Після смерті його матері , ОСОБА_3 була призначена його піклувальником. З 17 грудня 1999 року він постійно проживав з тіткою , перебував на її утриманні. Весь час вони мешкали разом, вели спільне господарство, тітка здійснювала догляд за ним, оскільки після смерті матері, яка є рідної сестри ОСОБА_3 , він був малолітнім.

Після відмови спадкоємця першої черги від спадкування , він звернувся до нотаріальної контори за для оформлення спадщини але йому було відмовлено.

Тому, він вимушений звернутися до суду за визнання свого не визнаного права та просить встановити факт, що він проживав однією сім`єю разом з піклувальником (спадкодавцем) ОСОБА_3 з 1999 року , тобто не менше ніж п`яти років до часу відкриття спадщини та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 7.9694 га, кадастровий номер 6325782500:01:000:0168, розташовану на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився надав до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3 , не заперечує. Також цією заявою повідомив, що ним пропущені строки для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , в судове засідання для прийняття спадщини звертатися не буде. Фактично в управління та володіння спадковим майном не вступав, та не заперечує проти отримання спадщини іншими спадкоємцями. (дана заява посвідчена нотаріально).

Представник відповідача Борівської сільська рада Шевченківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , не заперечує.

Заяви , клопотання та інші процесуальні дії у справі .

Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 5 березня 2020 року. Також відповідачам наданий строк для подання відзиву на позовні вимоги.

За клопотанням позивача судом витребувана інформація зі спадкового реєстру щодо належності заповітів та інших спадкоємців, після смерті спадкодавця, викликані свідки.

5 листопада 2019 року позивачем уточнені свої позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився надав до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3 , не заперечує. Також цією заявою повідомив, що ним пропущені строки для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , в судове засідання для прийняття спадшини звертатися не буде. Фактично в управління та володіння спадковим майном не вступав, та не заперечує проти отримання спадщини іншими спадкоємцями. (дана заява посвідчена нотаріально).

Представник відповідача Борівської сільська рада Шевченківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , не заперечує.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Рішенням №85 Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 17 грудня 1999 року ОСОБА_3 , 1960 року народження було назначено піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_1 , 1994 року народження.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 27 серпня 2014 року) - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ( серії ЯБ №431140 ), виданого 20 листопада 2006 року на підставі розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації №65 від 20 лютого 2006 року, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010670400035, спадкодавцю ОСОБА_3 належала земельна ділянка № НОМЕР_2 з кадастровим номером 6325782500:01:000:0168 площею 7.9694 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

З довідки №597/02-29 Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 12 жовтня 2016 року вбачається що, спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та разом з нею проживали та були зареєстровані її син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; опікуваний - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З заяви ОСОБА_2 , який є сином померлої ОСОБА_3 , посвідченої нотаріально вбачається, що ним пропущені строки для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , в судові органи для прийняття спадщини звертатися не буде. Фактично в управління та володіння спадковим майном не вступав, та не заперечує проти отримання спадщини іншими спадкоємцями.

Позивач стверджує, що він тривалий час - понад п`ять років (на його твердження, - з 1999 року) проживав однією сім`єю з піклувальником (спадкодавцем) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що позивач ОСОБА_1 , з 1999 року проживав однією сім`єю та був зареєстрований в будинку спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як рішенням опікунської ради Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області ОСОБА_3 було назначено піклувальником ще за малолітнім ОСОБА_1 , 1994 року народження після смерті його мати , рідної сестри спадкодавця. Також доповнили, що піклувальник ОСОБА_3 для ОСОБА_1 була як матір`ю виховувала його, надавала все необхідне для життєдіяльності опікуваному, проживали однією сім`єю до дня смерті ОСОБА_3 . На теперішній час ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в квартирі померлої ОСОБА_3 . Також ,зазначили, що ОСОБА_3 мала сина , який був зареєстрований з разом з нею, але тривалий час не проживав, після смерті матері в 2015 році поїхав до РФ,де і знаходиться до теперішнього часу.

З відповіді №88/150-18 відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області від 20 липня 2018 року вбачається, що нормативна грошова оцінка 1 га ріллі та перелогів по Харківській області становить 32 549.20 грн. Вартість 1 га ріллі по Борівській сільській раді Шевченківського району Харківської області станом на 01 січня 2018 року становить 31 963.31 грн.

Мотивувальна частина та засновані судом правові норми.

Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільно- процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 Цивільно- процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Кожна особа згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до ст. 55 Конституції України кожана особа має право на судовий захист.

Враховуючи надані до суду докази, позивач разом зі спадкодавцем майна, на яке претендує, проживав однією сім`єю більш, ніж п`ять років, тому суд дійшов висновку, що саме цей період часу з 1999 року по 24 серпня 2014 року є підтвердженим достатніми доказами.

Статтею 293 Цивільно- процесуального кодексу України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 ст.315 Цивільно- процесуального кодексу України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, дослідивши докази у їх сукупності , вислухавши позивача та свідків, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 дійсно проживав більш, ніж п`ять років однією сім`єю (з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зі спадкодавцем (піклувальником) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, більш, ніж п`ять років, у тому числі, станом на момент смерті спадкодавця і встановлення цього факту має для позивача юридичне значення, оскільки він має право на отримання спадщини.

За таких обставин вимога щодо встановдлення факту проживання однієї родиною зі спадкодавцем підлягає задоволенню.

Щодо стпадкування позивача за законом суд дійшов наступного.

Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України , передбачено ,що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст.1218 Цивільного кодексу України , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Спадкоємці відповідно до ст. 1258 Цивільного Кодексу України одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1264 Цивільного кодексу України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За правилами ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі змісту ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України вбачається, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину чи відмовитися від її прийняття. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України не подав заяву про відмову від спадщини.

Як зазначалось вище та підтверджується показаннями свідків, належними та допустимими доказами ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав зі спадкодавцем, заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом 6 місяців не подавав.

Частина 5 статті 1268 Цивільного кодексу України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1225 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову (зави) відповідачем (заінтересованими особами).

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, а також враховуючи, що позивач є спадкоємцем четвертої черги, визнання за ним права власності не порушають нічиїх прав та інтересів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно судового збору.

ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на тяжкий майновий стан (а.с.4-6).

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10,єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання,повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , ст. 136 Цивільно-процесуального кодексу України , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що підстави наведені позивачем для звільнення від сплати судового збору є поважними, а тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання та звільнити позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 136, 200, 206, 259, 268, 293, 315, 316 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 15,16, 328, 1216, 1218, 1220, 1258, 1225, 1233, 1235, 1264, 1268 Цивільного Кодексу України, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 році - проживали однією сім`єю більш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто, з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі станом на момент смерті спадкодавця.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 , з кадастровим номером 6325782500:01:000:0168 площею 7.9694 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області за межами населеного пункту, в порядку спадкування за законом після смерті, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження.

СУДДЯ