Ухвала

від 14.04.2020 по справі 160/3377/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 квітня 2020 року Справа № 160/3377/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору та продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №98" Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Верхівцевський дошкільний навчальний заклад "Теремок" Верхівцевської міської ради", в якому позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхівцево, провулок Соборний, будинок 4, Комунального закладу "Верхівцевський дошкільний навчальний заклад "Теремок" Верхівцевської міської ради" (код ЄДРПОУ 36464878), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання, шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхівцево, провулок Соборний, будинок 4, Комунального закладу "Верхівцевський дошкільний навчальний заклад "Теремок" Верхівцевської міської ради" (код ЄДРПОУ 36464878), до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року у задоволенні клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору було відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов немайнового характеру у розмірі 2102,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.04.2020 року уповноваженим представником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було отримано нарочно у приміщенні суду копію ухвали суду від 30.03.2020 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

09.04.2020 року засобами електронного зв`язку до суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, в якій Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області заявляє клопотання щодо відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору, а у разі відмови, просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви по справі.

В обгрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що він є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету та управлінню кошторисом на 2020 рік: видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" (сплата судового збору) не були передбачені. Зауважує, що він заявляє клопотання щодо відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору на підставі того, що є бюджетною, неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров`я людей.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 2102,00 грн.

При зверненні до суду позивачем судовий збір в порядку та у розмірі, встановленому вищезазначеним Законом, не сплачено, що стало підставою для залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи клопотання позивача щодо відстрочення та звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону №3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону №3674-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинно сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Суд зазначає, що на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем подано кошторис на 2020 рік, з якого судом встановлено, що по коду КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" зі спеціального фонду передбачено видатки у розмірі 105300,00 грн. на 2020 рік.

Суд вважає, що обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд також звертає увагу, що письмових доказів щодо можливості сплатити судовий збір станом на день ухвалення судового рішення, позивач до суду не надав.

Крім того, ст.133 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання позовної заяви до суду, в силу положень ст.161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих письмових доказів в обґрунтування зазначеного клопотання, що унеможливлює сплату судового збору, підстави для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору - відсутні, у зв`язку із чим клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 119 КАС України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Частиною 2 ст.121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Так, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", у постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 8) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. №215, внесено зміни, а саме, слова і цифри "до 3 квітня 2020 р." замінено словами і цифрами "до 24 квітня 2020 р.".

Враховуючи вищевикладене, на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", суд вважає клопотання в частині продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви підлягає задоволенню, тому продовжує позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, залишенної без руху, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 ст.121 КАС України передбачено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Керуючись статтями 44, 118, 119, 121, 132, 133, 159, 169, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви - задовольнити.

Продовжити Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, залишенної без руху у адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №98" Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 2102,00 грн.

Копію ухвали направити на адресу позивача.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко