Ухвала

від 14.04.2020 по справі 2а/0570/16398/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення заяви

14 квітня 2020 р. Справа №2а/0570/16398/2011

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №2а/0570/16398/2011 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 15 080,42 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

08.04.2020 від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження по справі №2а/0570/16398/2011, в якій просить суд замінити сторону виконавчого провадження по справі № 2а/0570/16398/2011, а саме, боржника - державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" на Державне підприємство "Шахта 4-21".

Суд звертає увагу представника заявника на те, що ч.1 ст.55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як представництво і самопредставництво . При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга цієї статті).

Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у ст.237 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України), ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.ч. 1,3 вказаної статті).

Відповідно до пп.19 п.1 розділу VII Перехідні положення КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

02.06.2016 за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV Перехідні положення Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до п.3 ч.2 ст.131-1 та ст.131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.

Отже, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01.01.2020 здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Відповідно до ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених ст.44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону № 755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст.10 Закону №755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Як вбачається з матеріалів даної заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, остання підписана представником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області О.М. Богомоловим. На підтвердження повноважень Богомоловим О.М. до матеріалів вказаної заяви додано копію довіреності на представництво інтересів відповідача №07-26/02 від 02.01.2020.

Однак, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), керівником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) вказано Давиденко Людмилу Іванівну . Відомості про особу, що підписала заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні в Реєстрі відсутні.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Богомолов О.М. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні не додано.

Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження Богомолова О.М. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у розумінні ст.ст.55,59 КАС України.

З огляду на викладене, враховуючи неврегульованість питання щодо повернення заяви про про заміну сторони у виконавчому провадженні, беручи до уваги приписи ч.6 ст.7 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність застосування у даному випадку положень ст.169 КАС України щодо повернення заяви заявнику.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ч.2 ст.167, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №2а/0570/16398/2011 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 15 080,42 грн. - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до п. 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" КАС України строки визначені ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 169, 177, 193, 261, 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.

Суддя Т.В.Загацька